Цей загадковий Кінбурн…

Культура

  18 Июн , 2009

Таку назву має персональна виставка художника Ігоря Карачевського, яка відкрилася у вівторок, 16 червня, у міській виставковій залі.
Таки є художники від Бога! Ті, хто в сутінках бачать світло, хто у буденному бачать прекрасне. Для них ніяка криза в країні ніколи не стане перешкодою у написанні шедевру, бо неможливо стримати свого прагнення творити. Іноді їх називають божевільними, дивлячись, як вони занурюються у власний світ фарб і кольорів. Але чи не є мистецтво малювати Божою настановою?
Одним із таких художників є Ігор Карачевський. Минає 17-й рік, як він переїхав із Миколаєва на Кінбурнську косу. Відразу встиг призвичаїтися, закохатися у місцеву природу. А тому й не дивно, що представлені картини присвячені цьому загадковому Кінбурну.
Пейзажі, натюрморти, портрети – все майстерно виконано масляними, акварельними фарбами. Одразу їх зрозуміти, насправді, дуже важко. Дивишся – і тобі здається, що в тій розмаїтості кольорів, у тих звичайних штрихах пензлем ні дерев, ні предметів не видно. Але минає нехай і хвилина, картина оживає на очах.
"У кожній картині лише моє власне бачення Кінбурну", – говорить І. Карачевський. Але як часто це бачення може змінюватися? Приходиш на одне й те ж місце восени, літом, взимку – завжди по-різному хочеться його написати. А тому, – зізнається художник, – створення однієї картини може займати 10-12 сеансів. Стандартні етапи цього процесу: споглядання, обдумування, написання з натури, праця в майстерні. Дещо робиться за 10 днів, дещо – довше. Колись пишеться за 3 години, а інколи – за 23. Саме стільки часу було потрачено на пейзаж "Дорога в степи", що увійшла до експозиції.
Своєрідність та оригінальність виставки Карачевського у тому, що до кожної без винятку картини майстер додає власний коментар. У ньому митець передає свої почуття, що виникали під час створення картини, деякими словами описує техніку виконання. Такий коментар створено для відвідувачів. Карачевський працює у стилі імпресіонізму, який є заважким для сприйняття простою людиною. Тому словесне тлумачення своїх думок допомагає автору картин зблизитися із відвідувачами.
Окремо варто сказати про портрети, створені художником. "Найбільша складність у тому, – каже І. Карачевський, – що портрети, насправді, створюють три людини: художник, його модель та глядач". Зображення своєї дружини, своїх друзів, простих жінок передає більше внутрішню суть. На виставці були присутні деякі з його моделей (друг Наталя Христова та колега, художниця Лола Лонлі). Коли дивишся на жінку, що стоїть перед тобою і на ту, що з картини, бачиш різницю не у зовнішності, а у настрої, характері моделі. А це, мабуть, найвища майстерність – передати душу людини.
Шанувальники творчості Карачевського визнають, що від останньої персональної виставки, що відбулася у березні-квітні 2008 року в університеті ЧДУ
ім. Петра Могили, художник виріс як кількісно, так і якісно. Збільшилося саме портретів, які передають переживання, почуття, настрій. До речі, більшість виставлених картин художник створив саме у 2009 році, хоч є і минулорічні екземпляри.
Привітати автора виставки прийшли мистецтвознавці, друзі, однокласники. Дарували квіти, говорили гарні слова подяки, бажали нових досягнень. На що Ігор Карачевський з гордістю відповідав: "Моє завдання – дарувати радість. І я все зроблю, щоб його виконати!"


Олена БАБЕНКО
фото Дмитра ЛАСКІНА

Сообщение:

*

НОВОСТИ