Про воду і про повагу до моряків…

Официально

  28 Июл , 2009

Двадцять четвертого липня відбулося засідання постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань житлово-комунального господарст-ва, будівництва, приватизації та власності. Вів засідання голова комісії Олександр ЗУБКО. У роботі комісії взяли участь голова обласної ради Тетяна ДЕМЧЕНКО та її заступник Володимир ПАЩЕНКО.

 

Засідання розпочалося з приємного. Тетяна Демченко та Олександр Зубко привітали депутата обласної ради Олександра Усачева з днем народження доньки.

 

Після чого постійна комісія почала розглядати вкрай важливе питання, щодо ситуації з водовідведенням, питною водою смт Єланець.

 

Окрім вищезгаданих учасників дискусії до розв’язання цієї проблеми  долучилися голова Єланецької районної ради Валерій Бовнегра, Єланецький селищний голова Любов Баденко, начальник управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації Євген Гладков та інші посадовці. У обговоренні та вирішенні цього непростого питання активну участь брав депутат обласної ради Олександр Гонзарь.

 

Слід також зауважити, що на обговоренні були відсутні представники Єланецької районної державної адмініст-рації, хоча, на мою думку, вони перші повинні кидатися в бій та ламати списи, аби вирішити проблему водопостачання для району, яка, неначе сніжний ком з часом лише зростає і зростає, загрожуючи і соціальній, і екологічній стабільності Єланецького краю.

 

Справа у тому, що Єланець, взагалі не має запасів питної води і немає нормального постачання цієї життєдайної, необхідної для всіх нас рідини.
А Єланецький селищний голова Любов Баденко проінформувала присутніх, що і старі водопровідні мережі селища у більшості своїй знаходяться майже в аварійному стані та потребують ретельного ремонту.

 

За словами Тетяни Демченко – це чи не єдиний район в нашій державі, який не має діючої водопровідної мережі. У районі фактично відсутня нормальна питна вода.

 

Окрім того, Тетяна Василівна зазначила, що на сьогоднішній день ситуація у районі є критичною, вона може перерости в екологічну та соціальну кризи.

 

Члени постійної комісії вирішили, що треба перенести розгляд єланецької проблеми на вересень з тим, щоб дати можливість районній владі підготуватися, розробити конкретний план дій та надати свої пропозиції щодо виходу із ситуації. І вже потім спільними зусиллями, залучивши і державні механізми, розв’язувати цю ситуацію.

 

Поки що ж єланчани без води. Вірніше сказати, без централізованого водогону, який би забезпечив водою всіх і в повній мірі. Будемо сподіватися, що влада виконає своє пряме завдання та вирішить цю непросту єланецьку проблему.

 

Наступне питання обговорювалося не менш гостро. І не менш актуальним воно було для людей. Тільки вже тепер для миколаївців.

 

На комісії мова йшла про Будинок офіцерів флоту, що знаходиться по вулиці Адміральській. Цей будинок збудований у 1820 році. Він є національною архітектурною пам’яткою і, безперечно, окрасою міста. Окрім того, Будинок офіцерів флоту має ще й історично-культурне значення, адже вся історія міста, починаючи з дня заснування, пов’язана з морем і флотом. Місто навіть назване на честь святого Миколая Мір Лікійського – покровителя всіх мореплавців.

 

Сьогодні ця видатна пам’ятка архітектури знаходиться  у вкрай занедбаному стані. Руйнуються стіни, протікає покрівля. Будинок потребує капітального ремонту.

 

Але наразі питання здійснення ремонтно-реставраційних робіт є досить непростим. Вирішенню їх перешкоджають неврегульовані проблеми оформ-лення необхідних  документів на будівлі Будинку офіцерів флоту, частина з яких не узаконена і є самовільною забудовою. Не менш складним є питання оформлення необхідних правовстановлюючих документів на відповідну територію. Частина земельної ділянки взагалі є предметом судових спорів, так як близько 120 квадратних метрів не-зрозумілим чином активно використовуються приватним підприємцем. Сподіваємось, що це питання буде вирішено на користь громади області.

 

Голова обласної ради Тетяна Демченко запропонувала вжити заходів відповідно до чинного законодавства, що дозволило б зрушити питання з місця.
Адже, як зазначив голова Миколаївського Морського зібрання Анатолій Сікваров:

 

– Це наша славна історична спадщина. Ми повинні зберегти її для дітей наших, для наших онуків, щоб пам’ять про наше героїчне минуле і про історичне призначення Миколаєва бриніла, жила у віках.

 

Заступник голови Миколаївської обласної ради Володимир Пащенко сказав з цього приводу наступне:

 

– Будинок офіцерів флоту – власність нашої миколаївської обласної громади, яку ми – депутатський корпус – повинні захищати.

 

Тяжба навколо Будинку офіцерів флоту особливо сумно виглядала з огляду на те, що у минулу неділю було свято – День Військово-Морського Флоту, який широко відзначався у СРСР, і відзначається тепер у Росії.

 

Нинішня ж Україна, мабуть, забула славні сторінки героїчного морського минулого країни і те, що ці славні сторінки творили у більшості своїй миколаївці – кораблебудівники, морські офіцери  та матроси.

 

На мій погляд, ситуація з Будинком офіцерів флоту є мініатюрним відображенням того, що відбувається у нашій сучасній українській армії та  на флоті. Так само вони руйнуються, як і наш миколаївський Будинок, так само розкрадають їхню матеріально-технічну базу усілякі ділки, доводячи армію до крайньої межі зубожіння, як і розривають на шматки територію Будинку офіцерів флоту.

 

Чим можна пояснити, що на його території – території морської слави держави, території подвигу миколаївських моряків можна було дозволити відкрити бар?

 

До чого ж ми тоді дійшли, шановні миколаївці?

 

 Ми забули старі та мудрі істини: хто не має минулого, той не має і майбут-нього. І наступний прописний афоризм: народ, у якого немає власної армії, буде годувати чужу.

 

Ми цього хочемо?!

 

Ми хочемо, щоб діти наші вчилися за келихом пива чи за чаркою горілки, чи щоб вони вчилися на прикладах Казарського і Макарова, Белінзгаузена, Лазарєва, і Нахімова?

 

Ми хочемо бути повнокровною міцною державою, чи напіврабською колонією більш зубатого західного пронатовського сусіди?

 

Адже армія і флот починаються не з пістолета чи автомата. Армія і флот починаються з традицій. І саме такою – доброю традицією є Будинок офіцерів флоту…

 

Андрій ЧИЖЕНКО


Фото автора

Сообщение:

*

НОВОСТИ