Про «Партизанську іскру», російську мову та допомогу ветеранам

Новости, Официально

  29 Сен , 2009

25 вересня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань роботи із громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування. Вела засідання голова постійної комісії Олена Симоненко.

 

З-поміж інших було розглянуто питання про хід виконання рішення обласної ради від 6 червня 2008 року №21 «Про вшанування пам’яті героїв – членів підпільної  молодіжної організації  «Партизанська іскра».

 

Депутатський корпус має на меті включення до музейно-меморіального комплексу у селі Кримка будинку, де жив один з лідерів вищезгаданої підпільно-партизанської організації Парфентій Гречаний.

 

– Тут є свої певні труднощі, –  повідомив присутніх директор Миколаївського обласного краєзнавчого музею  Володимир Михайлов, – адже будинок перебуває у власності родички Парфентія Гречаного, котра наразі проживає в Одесі. Але перемовини про таку передачу з нею вже ведуться. Неможливою стає передача іншого кримківського будинку, у якому проживав ще один герой «Партизанської іскри», – Володимир Моргуненко.

 

Річ у тім, що він вже належить іншим приватним особам. Єдиний вихід із ситуації – це встановити на ньому меморіальну дошку.

 

Таку дошку потрібно встановити і на головному осередку – стрижню, навколо якого  оберталась діяльність «Партизанської іскри», –  колишньої Кримківської школи. Але, на жаль, сьогодні від неї залишилися майже одні руїни. 

 

Потребує деякого оновлення й експозиція музею.  Робота у цьому напрямку ведеться. І музей підпільно-партизанського руху «Партизанська іскра» у Кримці – це вже зовсім не те, що було раніше. Там було зроблено гарний ремонт, проведено опалення, встановлено новеньку топкову. Усе це стало можливим  завдяки зусиллям депутатського корпусу і особливо членів постійної комісії обласної ради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування на чолі з її головою Оленою Симоненко.

 

Залишається невизначеною ситуація навколо кургану Слави, що височить при в’їзді до Нової Одеси з боку Миколаєва.  Багатотонна скульптура солдата, яка символізує пам’ять про всіх тих воїнів, що визволяли ці місця від фашистських загарбників, під власним тягарем просідає, «утоплюючи» постамент пам’ятника в землю. Є небезпека, що солдат може завалитися. Це питання потребує негайного вирішення.

 

Головною проблемою ремонту кургану Слави є невизначеність у питаннях власності: кому все ж таки належить цей пам’ятник – Новоодеській міській раді чи Миколаївській обласній раді.

 

Голова постійної комісії обласної ради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування Олена Симоненко зазначила з цього приводу наступне:

 

– Вважаю, що курган Слави треба передавати на баланс обласної ради, адже у останньої набагато більше  можливостей, щоб утримувати і достойно відремонтувати цей визначний пам’ятник епохи та героїзму, аніж у Новоодеської міської ради, у якої проблем і без того вистачає.

 

Подібна ситуація склалася і з пам’ятниками Великої Вітчизняної війни у Миколаєві. Це, в першу чергу, алея Слави. Та спільно з міською радою обласного центру дана проблема теж вирішується.

 

Депутати – члени постійної комісії – вважають, що великою проблемою для області є  вкрай незадовільний стан радіомережі та радіофікації населених пунктів. Адже система радіооповіщення – це найефективніший спосіб повідомити населення про якусь, не дай Бог, екологічну чи техногенну катастрофу, та про те, як під час неї поводитися.

 

Нині ця радіомережа, особливо з розвитком телебачення, Інтернету, сотового мобільного зв’язку, занепадає. Та все ж вона потрібна саме для надзвичайних ситуацій.

 

З цього питання доповідав директор Миколаївської дирекції ВАТ «Укртелеком» Олександр Сивак. Він сказав, що його підприємство готово йти назустріч місцевим радам  районного, міського, сільського та селищного рівнів, але, на жаль, останні не хочуть «зробити крок назустріч». Хоча кошти для відновлення нормального функціонування радіозв’язку потрібні порівняно невеликі. Ця сума коливається для бюджету районного рівня від кількох тисяч до декількох десятків тисяч гривень.

 

Ось вам сумний приклад такого недбалого ставлення до власної безпеки: у місті Южноукраїнську відсутній радіозв’язок. Виникає запитання наступного характеру: як влада зможе швидко оповістити населення про, не приведи Господи, аварійну ситуацію на Южноукраїнській атомній електростанції?
Одним словом, з цією складною ситуацією треба щось робити…
Депутати розглянули іще одне профільне питання. Воно стосувалося виконання Програми розвитку і використання російської мови у Миколаївській області на 2009-2012 роки. Ця програма була затверджена рішенням обласної ради від 21 листопада 2008 року №8.
Увертюра ж до цієї програми така, – сьогодні в Україні дуже складна ситуація щодо вивчення російської мови у навчальних закладах.
Так, до прикладу, один з київських високопосадовців заявив у теленовинах наступне: «Я – титульний українець, і ми повинні правити нашою нацією, нашою країною».
Але тоді, що робити іншим?!
На мій погляд, те, що відбувається нині в Україні з російською мовою, – це грубе порушення права, затвердженого Конституцією, про вільне використання тієї мови, котра є рідною для громадянина. А російська мова є рідною для сотень тисяч людей південного та східного регіонів.
Скажімо, як можна уявити Одесу чи, наприклад, Миколаїв без російської мови, без тієї колоритної говірки (особливо в Одесі), яка складалася тут сторіччями і яка увібрала в себе слова десятків народів.
На мій погляд, це і є справжня філологічна демократія.

 

А те, що у нас роблять з мовою, – це не демократія, це дещо інше. Для російської мови – це концентраційний табір, а для української просто кастрування. Адже прекрасний полтавський діалект, що ліг в основу літературної української мови, сьогодні намагаються переробити в угоду політзамовленням далеко не в кращий бік. Абсолютно не рахуючись з законами мовлення, які органічно природно складалися народом сторіччями.
Отож питання це серйозне. Серйозне воно ще й тому, що стосується викладання у школах, отже, – наших дітей.
Та, на превеликий жаль, на засідання профільної постійної комісії обласної ради, яка саме і має на меті розв’язання, зняття напруження з цієї нагальної проблеми в області, не з’явився начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Валерій Мельніченко. Більше того, – він навіть не прислав жодного свого заступника, жодного працівника, посилаючись на неймовірну зайнятість кожного з них.

 

На комісії також було розглянуто і питання стосовно виплати учасникам бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни до 65-ї річниці Великої Перемоги одноразової матеріальної допомоги.
Депутатами були розглянуті й інші питання порядку денного…

 

Андрій ЧИЖЕНКО

 

Комментарии:

  1. Прохожий:

    Мельниченка – на кол!

Сообщение:

*

НОВОСТИ