Скіфська тризна: естафета пам’яті

Новости, Репортер

  17 Сен , 2009

Відкритий степ, спека, ні деревця – класична картина розкопок. Шалапутний вітрець жбурляється (фототехніку шкода!) жменями вийнятого студентами-істориками саморобними совочками з пластикових пляшок "історичного" грунту. До цього часу він був тим самим пухом, що й до сьогодні його прийнято бажати небіжчикам. Вісім поховань кочівників-індоєвропейців, наших земляків, що жили за 3,5 тис. років до н. е., об’єднувала одна могила. Колись висока, а тепер – помітне лише професіоналам легке (півтораметрове) вивищення степового ландшафту.

 

 

Поблизу миколаївської вулиці Янтарна, що в Корабельному районі (власне, на околиці міста), майже закінчено роботи з археологічно-охоронної розчистки пам’ятки, що за часом виникнення синхронна ранньому царству в Єгипті і Шумерському царству в Месопотамії.

 

"Янтарна" могила (за місцем розташування!) чекала часу дослідження з 1975 р. і таки подарувала історикам неждане-негадане відкриття. Експедиція у складі групи миколаївського дослідного центру "Лукомор’я", Інституту археології УНАН, Інституту історії та права МДУ ім. В.О. Сухомлинського (керівник Кирило Горбенко) та учених Київського інституту археології зафіксувала разом 8 поховань, у т. ч. основне, до якого катакомбним способом робилися підпоховання. Це, говорить кандидат історичних наук, викладач Інституту історії та права Юрій Гребенников (на знімку вгорі), найраніша з усіх відомих на сьогодні пам’ятка Причорномор’я й, власне, форма поховання ямної культури, за якої почали споруджувати могили. Вперше саме "янтарне" поховання відкрило ученим, щонайменше за 400 років до зведення першої єгипетської піраміди, маркування його засновниками пам’ятного місця в цілому та індивідуального поховання у вигляді антропоморфічної (людиноподібної) стели. Також уперше оброблені й згруповані у певну композицію кам’яні брили були знайдені над закладом (перекриттям) поховальної ями у вертикальному положенні. Отже – це початок "статуарної" епохи, без якої ми не уявляємо ані міських, ані сільських пейзажів.

 

Основне поховання – ймовірно могила жінки. Студент-п’ятикурсник Роман Козленко, який працює над розчисткою, припускає це, бо поруч з кістяком знайшов ракушку й "косметичні олівці" – камінчики охри. Положення тіла орієнтовано чітко на захід й у черепі помітний слід трепанації. Можливо, це слід удару, а можливо, – "хірургічного" втручання, наприклад, для регулювання черепного тиску. Також Роман говорить, що антропологи увезуть знахідку для досліджень, а потім перепоховають, цілком ймовірно – десь поблизу від цього місця.

 

Вам буде цікаво взнати, читачу, що тут-таки знайдені сліди тризни – залишки амфори, справленої по мерцях… скіфами, що жили значно пізніше й трепетно поставилися до місця упокоєння, що дісталося їм у спадок від предків, адже власне скіфські захоронення тут відсутні.

 

– Ми взнали ще одну сторінку нашого краю, – говорить Кирило Горбенко. – Кожна могила по-своєму унікальна, вони служили також своєрідними "зарубками" у безкрайніх степах на маршрутах руху, бо, якщо йдеться про кочівників часу "янтарної" могили, – це була войовнича спільнота від Дунаю аж до Алтаю.

 

Олександр СЕМАШКО
Фото автора

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ