Війна з амброзією: на передовій – Державна інспекція з карантину рослин

Конфликт, Новости

  22 Сен , 2009

Перша половина осені – це не тільки золота пора року, коли люди милуються красотами природи та смакують її щедрими дарами, а творчі особистості, зазвичай, перебувають на піку свого таланту. Цих погожих вересневих деньків на всіх нас чатує невидимий, але від того не менш підступний ворог – пилок амброзії. Ускладнене дихання, кашель, риніт, а подеколи навіть астма – такі серйозні наслідки виникають у багатьох після повітряного контакту зі шкідливим бур’яном. Вельми потерпають від агресивного американського чужинця й сільгоспвиробники. Ситуація ускладнюється тим, що рік у рік амброзія поширює ареал своєї присутності на теренах України.

 

Згідно із Законом України «Про карантин рослин», завдання щодо виявлення, локалізації і ліквідації регулярних шкідливих організмів покладені на Державну інспекцію з карантину рослин (далі – Держінспекція). Тож невипадково нашим сьогоднішнім співбесідником є начальник Держінспекції по Миколаївській області В.І. РЯБИЙ.

 

– Вадиме Івановичу, що то за звір такий – амброзія полинолиста?

 – На території Миколаївської області зареєстровано три види карантинних бур’янів – амброзія полинолиста, повитиця польова та ценхрус малоквітковий, але, безперечно, найбільшу небезпеку становить саме амброзія. Адже амброзія полинолиста завдає величезної шкоди посівам та здоров’ю людей, викликаючи в період цвітіння – а це з початку серпня аж до перших приморозків – алергічні ускладнення.

 Карантинний бур’ян амброзія полинолиста засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок та ставків. На полях – посіви озимих і ярих культур, багаторічних і однорічних кормових трав, технічних, особливо просапних культур, а також полезахисні смуги. При сильній засміченості амброзією полинолистою втрати врожаю сільськогосподарських культур становлять до 40 відсотків.

 

– Чи насправді ситуація із розповсюдженням амброзії в нашій області є настільки серйозною?

 – Судіть самі. Якщо 1993 року на Миколаївщині амброзією полинолистою було засмічено 14,3 тисячі гектарів, то вже за десять років – майже 24 тис. га. Нині ж маємо до 40 тисяч гектарів, «окупованих» цим небезпечним карантинним бур’яном.

 Подібна ситуація спостерігається і в інших регіонах України, винятком хіба що є західні області, де поки що зареєстровані окремі центри ураження амброзією. Щодо розповсюдження цього бур’яну в Україні, то сумнозвісними лідерами є якраз південні області – Запорізька, Кіровоградська та Херсонська. Там лік іде на сотні тисяч гектарів, і, що найприкріше, щороку ці площі збільшуються…

 

– Чому за минулі два десятиліття маємо таку негативну тенденцію?

 – Відповідь на ваше запитання для фа-хівців очевидна. За останні роки у зв’язку зі змінами форм власності та економічними негараздами відбулося значне падіння культури землеробства. Це зумовлено, з одного боку, низьким рівнем агротехніки (серед них – недотримання недбалими користувачами ріллі науково обґрунтованих і перевірених роками сівозмін), з іншого – нестачею і дорожнечею ґрунтообробної техніки, паливно-мастильних матеріалів, засобів хімічного захисту рослин тощо. Як наслідок, значно зросла засміченість полів.

Звісно, все сказане мною вище більшою мірою стосується дрібних фермерських господарств та одноосібників, котрі потерпають від безгрошів’я, відтак не мають можливості дотримуватися аксіом агронауки. Щодо великих сільськогосподарських підприємств, то там ситуація цілком під контролем і не викликає занепокоєння. Як позитивний приклад, наведу досвід «НІБУЛОНа» – там не те що амброзії, зайвої порошинки на полі не знайдеш.

 

– А що можна побачити на карантинній карті області в розрізі окремих регіонів?

 – Найбільш засміченими амброзією є такі райони – Арбузинський, Братський, Новобузький, Первомайський, Дома-нівський, Казанківський та Баштанський.

 

– Навіть з першого погляду на карту зрозуміло – це, насамперед, північний схід Миколаївщини.

 – Так, маєте рацію. І це не випадково, бо на теренах України амброзію полинолисту вперше було виявлено в селі Кудашівка Дніпропетровської області, куди її завіз німецький агроном Кріккер у 1914 році. Як бачите, ця місцина якраз найближче до названих мною районів Миколаївської області. Щодо більш глибоких «історичних» ракурсів, то амброзія потрапила до Європи, а саме Німеччини, зі своєї батьківщини – Америки. Сталося це далекого 1873 року.

 

– Та повернемось, Вадиме Івановичу, до наших реалій. Саме ваша Держінспекція опікується тим, аби якщо не звести нанівець – це, зрештою, нереально – то бодай звести до мінімуму негативний вплив амброзії полинолистої?

 – Так, відповідні функції покладені на нас державою. Згідно зі ст. 28 частини третьої Закону України «Про карантин рослин», державний інспектор з карантину рослин здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. Хочу наголосити на тому, що правила санітарного контролю є обов’язковими для виконання органами державної влади та особами, які, в свою чергу, зобов’язані сприяти державним інспекторам з карантину рослин у виконанні ними своїх повноважень.

 Але Державна інспекція з карантину рослин по Миколаївській області не лише здійснює контроль за фітосанітарним станом  території  Миколаївської області. Великого значення ми надаємо пропаганді знань у галузі карантину рослин  через  засоби масової інформації. З початку року надруковано 32 статті в обласних і районних газетах,  прочитано 112 лекцій в організаціях та підприємст-вах різних форм власності. Підготовлено та розповсюджено десять тисяч плакатів по боротьбі з амброзією полинолистою та повитицею польовою.

З травня державними інспекторами з карантину рослин відповідно до затверджених планів проводяться систематичні обстеження територій населених пунктів, сільськогосподарських угідь, земель запасу на виявлення карантинних бур’янів. Станом на 15 вересня цього року спеціалістами Державної інспекції з карантину рослин на виявлення карантинних бур’янів обстежено 8750 га у 19 районах, 312 господарствах, 228 населених пунктах. Оштрафовано 62 особи та 28 керівників господарств на загальну суму 6970 гривень.

Ось лише деякі приклади такої роботи.

За найсвіжішою інформацією, у Вознесенському районі проведено обстеження шести населених пунктів – це Щербані, Григорівське, Вознесенське, Дмитрівка, Тімірязєвка та Щербанівське. За наслідками перевірки запроваджено карантинний режим по Щербанівській сільській раді на площі 700 гектарів по амброзії полинолистій. Притягнуто до адміністративної відповідальності голів трьох сільських рад, шістьох керівників господарств, трьох одноосібників.
На цьому ж тижні проведено обстеження дев’яти населених пунктів Веселинівського району. У результаті рейду запроваджено карантинний режим по смт Веселинове на площі 60 гектарів та прочитано 12 лекцій.
По Баштанському пункту з карантину рослин на узбіччі автомобільної дороги Миколаїв – Кіровоград у межах Баштанського району виявлено відростання амброзії полинолистої у фазі цвітіння, висота рослин 30-50 см, боротьба з амброзією не ведеться.

Хочу зауважити, що цю роботу нашу інспектори проводять щодня, про що оперативно інформують нашу інспекцію та мене особисто.

 

– Які об’єктивні труднощі перешкоджають більш ефективній боротьбі з амброзією?

– Передусім, найбільші проблеми виникають щодо встановлення особи власника тієї чи іншої земельної ділянки, засміченої карантинним бур’яном. Не сприяє ефективності нашої роботи й те, що лише у трьох районах області – Жовтневому, Новоодеському і Очаківському – є по окремому держінспектору. В інших регіонах один наш інспектор обслуговує по два райони. Погодьтеся, досить важко контролювати ситуацію одразу у двох таких великих районах як Первомайський і Доманівський, або ж – у Баштанському і Єланецькому.

 

Серйозно має замислитися над проблемою і законодавець. Ні, я не закликаю до введення кримінальної відповідальності за потурання у розповсюдженні амброзії. Але ж, погодьтеся, нинішніми штрафами у 136 гривень для керівників сільгосппідприємств та у 51 гривню для приватних осіб мало кого налякаєш. Нерідко траплялися випадки, коли господарі домоволодінь, які буквально потопають у амброзії, казали нашим інспекторам: «Та заплатимо отой штраф, тільки-но відчепіться від нас!». Тож, гадаю, штрафні санкції мають істотно зрости.

 

– Безперечно, таке лихо, як амброзія, треба долати всім миром. Якою є взаємодія між Держінспекцією та іншими інститутами влади, органами місцевого самоврядування?

– Дуже тісною та конструктивною. До речі, цього року ця співпраця набула ще більш системного забарвлення. 24 червня відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Миколаївській облдержадміністрації, на якому було ухвалено низку важливих рішень щодо боротьби з амброзією полинолистою. Зокрема головам райдержадміністрацій доручено винести питання боротьби з амброзією на розгляд сесій районних рад, на яких затвердити конкретні заходи по боротьбі із зазначеним карантинним бур’яном; провести місячник боротьби з амброзією із залученням фізичних та юридичних осіб на території кожного населеного пункту; сприяти посадовим особам Держінспекції у здійсненні обстежень територій з метою виявлення карантинних бур’янів. Утворити робочі групи у складі посадових осіб райдержадміністрацій, відділів земельних ресурсів, державних інспекторів з карантину рослин для обстеження відповідних територій. Щодо останнього пункту – створення робочих груп – то він виконаний у всіх районах області, крім Веселинівського. Невже тамтешні посадові особи чекають, поки амброзія забуяє під вікнами їхніх робочих кабінетів?

Серед інших важливих рішень комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Миколаївській ОДА – конкретні доручення нашій інспекції (зокрема – посилити контроль за фітосанітарним станом продукції рослинного походження, ввезеної у Миколаївську область та вивезеної із Миколаївської області), службі автомобільних доріг Миколаївської області, ДП «Миколаївський автодор». Гадаю, лише консолідація зусиль різних управлінь та відомств дозволить добитися істотних зрушень у боротьбі з небезпечним карантинним бур’яном – амброзією полинолистою. Сподіваюсь і на розуміння проблеми й підтримку з боку громадськості.

 

– Що ж, мені залишається лише побажати Вам і вашим підлеглим успіхів у цій непростій, але вкрай потрібній для суспільства роботі.

 

Андрій ТЮРІН
Фото автора і з архіву Держінспекції

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ