Пам’ятаємо!

Культура, Новости

  24 Окт , 2009

20 жовтня до 65-ї річниці визволення України від фашистських загарбників Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна презентував виставку "Через віки, через роки – пам’ятайте!". Експозиція з 55 графічних робіт, а також скульптур та плакатів працюватиме до 21 листопада. Оглянемо її побіжно.

 

Третій поверх музею. Просторий зал із, на перший погляд, скромною експозицією: немає "монументальних" полотен і чогось, за що одразу з порога учепилося б око. Скоріше, першим "в роботу" залучається слух: пісні і музика 40-х, "саундтреки", як сказали б сьогодні, радянської та німецької хроніки, документальних фільмів радянського і німецького виробництва, досі хвилюючі оперативні зведення. І не тільки звук, але й зображення на пласкому екрані сучасного телевізора. Потім "звикає" з обстановкою і зір: усі роботи, крім плакатів, оригінали із фондів музею; кричущі, промовисті, живі, попри монохромність, офорти та ліногравюри, зворушливі "акварелі" і "гуаші". Питаю наукового співробітника експозиційного відділу Ольгу Яблуновську, чи випадково експозиція саме така? Виявляється, графіка з початком війни була мобілізована як "рухоме", ємке мистецтво, доступне для авторів у перервах між боями, а два кольори – чорний і всі відтінки сірого та ще пробіли паперу якнайкраще передають "тональність" часу і його подій. Є серед експонатів 9 чудових акварелей художника-аматора Петра Дмитрієва: замальовки Сталінграда 1942-1943 рр., пейзажів європейських міст – по переможній ході радянських "прапороносців"; дві роботи народного художника України Миколи Бережного – "Патруль" та "Солдати, що курять на танку"… Біля багатьох картин – "текстівки" з поезіями, з любов’ю дібраними працівниками музею. Не обминайте їх увагою, свідомо формуйте в собі гаму почуттів. Хіба не ради очищення, катарсису прийшли ми сюди, і що як не потужний стимул до життя – жива пам’ять про найвищий злет характеру і душі народів СРСР, спадкоємцями якого ми є? Добре сказав про це на відкритті (адже початку роботи експозиції передувала урочиста церемонія!) своїм віршем поет, голова Миколаївського відділення Спілки письменників України В’ячеслав Качурін: "К вам, погибшим, но вечно живущим, не пришедшим с великой войны, к вам, на праведный подвиг зовущим, обращаюсь я в час тишины…".

 

Про церемонію. Вів її директор музею Сергій Росляков. Серед запрошених – художники Михайло Озерний, вже згадуваний Микола Бережний, Олександр Покосенко – "діти війни", які встигли понюхати й справжнього пороху, син також згадуваного тут Петра Дмитрієва – Юрій Петрович, заступник начальника управління культури ОДА Лариса Піддубна, актор театру Миколи Троянова Юрій Голубєв, генерал-майор, ветеран війни Юрій Олександрович Сєнцов.

 

Отже, зрозуміло, звучали спогади, вірші, співалися пісні (Качурін: "Эх, путь-дорожка фронтовая, Не страшна нам бомбёжка любая!..", Голубєв: "210 шагов" Р. Рождественського), освідчувалися у визнанні жінкам, їх неоцінимій ролі у Перемозі ( у доблесних лавах присутніх – плакали!), говорилися прості і разом високі слова про ціну Перемоги. І якою ж гордістю сповнювали вони тих, хто усвідомлював, що він кров від крові, син або дочка героїв такої високої проби!

 

Олександр СЕМАШКО
Фото автора

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ