Казанківщина – гарний район з гарними людьми

Новости, Общество

  19 Ноя , 2009

Казанківський район…
Один з варіантів історичного походження назви “Казанківський” говорить про те, що назва самого селища “Казанка” походить від назви відомої і славної чудотворної Казанської ікони Божої Матері, згадку про яку привезли на ці землі російські переселенці. Які власне і заснували саму Казанку та багато сіл району.
У центрі селища навіть стоїть пам’ятник, присвячений цій іконі, яка мала велике значення в історії російського народу, і котру вважають своєю покровителькою казанківці.
Можливо, саме завдяки вірі, на казанківській землі проживають добрі та чуйні люди, які, незважаючи ні на які кризи, дбають про свою “маленьку Батьківщину”. А дбати там дійсно є про що! Адже головною особливістю Казанківщини є те, що цей район має найбільшу кількість населених пунктів з-поміж інших районів області. Близько сімдесяти. І у переважній своїй більшості – це маленькі села та хутірці, розкидані у глибині південноукраїнських степів.

 

Звичайно, життя у нашій миколаївській глибинці сьогодні нелегке. Села поставлені на межу виживання.
І саме щоб більш детально вивчити їхнє життя, їхні проблеми та потреби, щоб допомогти у майбутньому, у Казанківському районі 17 листопада було проведено День обласної ради.
Основною метою таких заходів є об’єднання спільних зусиль обласної, районної, селищних, міських та сільських рад навколо більш ефективного, я б сказав би, ВИЖИВАННЯ місцевих громад в умовах сучасної як економічної, так і політичної кризи…
Сімнадцятого листопада до Казанківського району завітали голова обласної ради Тетяна Демченко, її заступник Володимир Пащенко, радник голови обласної ради, голова постійної комісії обласної ради з питань культури, науки і освіти, сім’ї та молоді, спорту Таміла Бугаєнко, голова постійної комісії обласної ради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування Олена Симоненко, депутати обласної ради Микола Жук, Юрій Пантелейчук, Віктор Фролов, працівники виконавчого апарату обласної ради. Вони дуже тісно, професійно, ретельно співпрацювали на Казанківщині з сільськими головами, представниками місцевих громад, а також з представниками районної влади на чолі з головою Казанківської районної ради Василем Кузіним та першим заступником голови райдержадміністрації Миколою Сорочинським.

 

 

Голова обласної ради Тетяна Демченко свою роботу у районі розпочала із Великоолександрівки.
Є два варіанти виникнення назви села – наукова і народна.
Наукова говорить про те, що населений пункт був заснований у 1867 році за часів царювання російського імператора Олександра ІІІ.
Народний поголос свідчить про те, що раніше на цих землях жила сім’я, у якій було багато братів. На їхню честь були названі декілька навколишніх сіл – Андріївка, Романівка, нині вже неіснуюча Тимофіївка та (по імені старшого брата) Великоолександрівка.
Саме в останньому населеному пункті, переймаючись проблемами соціальної інфраструктури села, Тетяна Демченко відвідала школу (до речі, Тетяна Василівна у своїх виступах часто повторює, що школа – це об’єкт номер один на селі. Культурний і освітній центр. Є у селі школа, село буде жити, а не стане школи, то люди почнуть виїжджати), відвідала також дитячий садочок та фельдшерсько-акушерський пункт.

 

До речі, мене дуже вразив місцевий фельдшерсько-акушерський пункт. Вірніше, навіть не сам ФАП, а те значення, яке він має у житті Великоолександрівки та іще трьох сіл, котрі він обслуговує. Обслуговує завдяки самовідданій праці фельдшера Лілії Бугаєнко.
У сільській медицині дуже не вистачає кадрів і часто там, де повинні працювати двоє, троє, а то і четверо фахівців, працює один. Мені здається, що саме на таких людях, як Лілія Бугаєнко, і тримається село. Честь їм і шана. Адже, що може бути вище тієї праці, яка служить людям.
Звичайно, влада не залишає Великоолександрівський ФАП наодинці зі своїми проблемами. Так, обласна рада у попередні роки виділила тридцять тисяч на придбання необхідного та сучасного обладнання: електрофорезу, інгалятора, портативного холодильника для отримання вакцини, спеціальних медичних столиків тощо. Допомагає і районна влада і, при нагоді, сільська рада. Адже депутатські корпуси рад усіх рівнів розуміють, що сільська медицина – це та основа, на якій тримається село, яка допомагає зберегти селянам життя і здоров’я. Особливо з огляду на те, що у селах переважна більшість мешканців – це люди похилого віку.

 

Підприємств або великих сільгосптоваровиробників на території сільської ради немає. Лише фермери-одноосібники. Частково населений пункт рятує його вдале географічне розташування: через село йде криворізька траса.
Але, незважаючи на це, у Великоолександрівці є багато невідкладних проблем. З-поміж них – украй незадовільний стан спортивного залу місцевої школи, який дуже важливий для повноцінного розвитку дітей; необхідність створення другої групи у дитячому садку; необхідність нагального ремонту даху Будинку культури тощо.
Усі ці проблеми були враховані і головою обласної ради Тетяною Демченко, і головою районної ради Василем Кузіним, які разом почнуть розробляти стратегію їхнього вирішення, що у нинішніх кризових умовах доволі таки не просто.
Але з-поміж “мінорних” тем, під час нашої поїздки по Великоолександрівці “прозвучав” і мажорний акорд.
Річ у тому, що на території Великоолександрівської сільської ради брати Валерій та Олександр Головки, які очолюють ФГ “Укр Яблуко 2007”, взяли в оренду землю, на якій вже посадили дванадцять гектарів яблуневого саду. Саджанці посаджені та обробляються за всіма правилами сучасної аграрної науки з краплинним зрошенням та впровадженням інших технологій.

 

Садівництво – це непроста справа, адже яблуні – багаторічні рослини, які вимагають до себе уваги та терпіння, і дбайливого ставлення протягом багатьох, – можливо, й десятків років.
Те, що брати Головки, так би мовити, “укорінилися” у Великоолександрівці, робить їм честь. Будемо сподіватися, що вони створять нові робочі місця для селян, будуть добросовісно сплачувати податки до місцевого бюджету.
Як-то кажуть: у добрий путь і нехай в Україні відродиться українське садівництво замість закордонного імпорту, і нехай в Україні буде своє вітчизняне
“Укр Яблуко 2007”!
Бог у поміч!

 

Після роботи у Великоолександрівці голова обласної ради Тетяна Демченко відвідала станцію Казанка Веселобалківської сільської ради.
Завідуюча Казанківським дитячим садочком «Колобок» (не плутати з селищем та районним центром Казанка, станція Казанка – окремий населений пункт) Тетяна Листопад була дуже вдячна обласній раді, яка протягом двох років виділила сто тисяч гривень на те, щоб відкрити у ДНЗ другу групу та зробити поточний ремонт. Завдяки депутатському корпусу облради старі вікна і двері замінили на сучасні, які надійно герметизують приміщення. не випускаючи з нього тепло, що для дитячого садочка дуже важливо. Було постелено новий лінолеум, придбані стільці тощо. Окрім обласної ради, завідуюча подякувала Казанківській районній та Веселобалківській сільській радам, а також місцевим підприємцям і батькам.
Таким чином, усім миром зробили необхідну роботу, і Казанківський дитячий садочок став дуже затишним для малечі.
Окрім того, Тетяна Демченко зустрілася з трудовим колективом ЗАТ “Казанківське хлібоприймальне підприємство”, де проінформувала людей про основні напрямки роботи та завдання, які стоять перед обласною радою і які знайшли своє відображення у програмах розвитку, прийнятих на сесіях облради.
Ось ці основні завдання і напрямки роботи, окреслені головою обласної ради…
Відновлення і нормальне функціонування дошкільних навчальних закладів області. На дитячі садочки було витрачено облрадою понад двадцять мільйонів гривень. Відновлено близько тридцяти ДНЗ, відкрито значну кількість додаткових груп (і місцевий Казанківський дитячий садочок тому підтвердження!), близько тридцяти сезонних ДНЗ було переведено на постійну основу.

 

Але обласна рада на цьому не збирається зупинятися. Вже у нинішньому році на дитячий садочок села Троїцько-Сафонове Казанківського району виділено сімдесят тисяч гривень.
Ще за програмою “Здоров’я нації” та за іншими програмами на обласну медицину облрада виділила більше двадцяти одного мільйона гривень. Депутати чудово розуміють, що на здоров’ї економити не можна.
Тетяна Демченко також закликала присутніх берегти здоров’я, особливо в осінньо-зимовий період, і не піддаватися паніці, котра штучно нагнітається під час передвиборної кампанії.
Голова обласної ради проінформувала присутніх про хід виконання іще двох обласних програм. Одна з них стосувалася відновлення вуличного освітлення у населених пунктах області. Інша, під назвою “Власний дім”, передбачала видачу пільгових кредитів під три відсотки річних для молодих сімей, які збираються будувати або ремонтувати собі оселю. Причому у цій програмі є пункт, що якщо у сім’ї є дві дитини, то виплата кредиту стає у половину меншою, а якщо три і більше, сім’я звільняється від сплати кредиту.

 

Тетяна Василівна також уважно вислухала усі пропозиції та проблеми людей, які були озвучені на зустрічі, пообіцяла допомогти в їхньому вирішенні, взявши, так би мовити, усі справи “на олівець”.
Крім того, голова обласної ради зустрілася із жителями сусіднього села Новоданилівка. Громада села під час зустрічі була дуже активною і ділилася з Тетяною Демченко усіма своїми місцевими наболілими питаннями, серед яких і проблема підвозу дітей до шкіл, і проблема водопостачання, і проблема сільської медицини тощо. Тетяна Василівна пообіцяла розібратися та по мірі сил і у межах своїх повноважень допомогти кожному.
Непростим був і прийом головою обласної ради громадян – жителів Казанківщини, який відбувся у районному центрі. Було немало людей, і у кожного своя наболіла проблема.
З-поміж інших можна виділити справу пенсіонерки Валентини Краснощокової. Жінка бореться за власну пенсію, за її хоч би невеличке збільшення. Позиція пенсіонерки стає зрозумілою з огляду на те, що жінка хвора. Вона стоїть на обліку в Миколаївському обласному онкологічному диспансері. Їй вкрай потрібна допомога, підтримка з боку влади, хоч би навіть чуйним словом.
І тим паче не зрозуміла позиція не лише Казанківського районного відділу Пенсійного фонду України, представники якого, на мій погляд, занадто захопилися бюрократизмом і за усіма цими паперовими закарлючками не бачать живих людей, а й керівництва району. На те й поставлені посадові особи, щоб працювати в інтересах людини. Принаймні не лише для ФОРМАЛЬНОЇ паперової роботи, а ще й для РЕАЛЬНОЇ допомоги людям.
Голова ж Миколаївської обласної ради Тетяна Демченко, уважно вислухавши проблему Валентини Краснощокової, зазначила, що спробує допомогти у цій справі та у лікуванні заявниці.

 

Після особистого прийому голови обласної ради відбулося підбиття підсумків проведення Дня обласної ради у Казанківському районі, під час якого мали місце ряд цікавих виступів.
Так, до прикладу, голова постійної комісії обласної ради з питань культури, науки і освіти, сім’ї та молоді, спорту Таміла Бугаєнко поділилася з присутніми своїми враженнями та спостереженнями про стан освіти на Казанківщині. Особливу увагу Таміла Іванівна звернула на харчування дітей, хід виконання рішення обласної ради з цього питання. Вона зазначила, що в середньому близько сімдесяти відсотків дітей у школах району
отримують гаряче харчування. Це, звичайно, з одного боку, гарний показник, а з іншого, – його є куди покращувати…
Серед найкращих шкіл району саме по харчуванню дітей – Великоолександрівська, Миколо-Гулаківська, Суходільська, Червонознам’янська та Сергіївська загальноосвітні середні школи.
Також Т. Бугаєнко сказала про те, що районна влада – і рада, і держадміністрація – спільними зусиллями завжди намагаються вирішувати і вирішують проблеми районної освіти. Остання для районної влади безперечно є пріоритетною сферою суспільного життя.
Окрім того, вона зазначила у своєму виступі цікавий факт: казанківський селищний дитячий садок “Теремок”, у якому виховуються близько двохсот дітей, посів перше місце в Україні серед усіх вітчизняних ДНЗ по фізкультурно-навчальному процесу!

 

Перше місце! Це ще раз підтверджує, що на Миколаївщині загалом, а на Казанківшині, зокрема, працюють талановиті, віддані своїй справі педагоги!
Але, як то кажуть, у бочці меду є і ложка дьогтю, і у цьому майже не має вини самих казанківців, вони радше стали жертвами, заручниками невдалої (на мою думку), а часто і взагалі руйнівної політики нинішнього уряду і особливо у галузі освіти.
Ось вам сумний приклад. Його навела у своєму виступі голова постійної комісії обласної ради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування Олена Симоненко.
Багато населених пунктів Казанківщини, у тому числі два найбільші – Казанка та Володимирівка – були засновані російськими поселенцями. Для їхніх нащадків російська мова є рідною. Її можна почути на вулицях, у сім’ях – усюди. До речі, як і українську. Така двомовність характерна для нашої області. Як характерна вона, наприклад, для Швейцарії (французька та німецька мови) чи канадського Квебеку (французька і англійська мови). І там чомусь дітям у школах не перешкоджають вивчати свою РІДНУ мову. А НАЙДЕМОКРАТИЧНІШИЙ (за словами його представників) уряд Тимошенко і не менш демократична Адміністрація Президента Ющенка усілякими відмовками перешкоджають вивченню російської мови. Книги ж класиків російської літератури, та інші книги, видані російською мовою, у яких можна повчитися не лише дітям, але і дорослим, викидаються на смітник за непотрібністю.
Постає запитання: то чого ж ми навчаємо своїх дітей? До якого майбутнього ми їх готуємо? До майбутнього, яке “дихає запахом перегару та тютюну” зі сторінок підручників?
І чому англійська та німецька ЧУЖОЗЕМНІ мови вивчаються у школах Казанківщини, а на вивчення своєї рідної для багатьох казанківців російської мови не вистачає коштів? Чим це можна пояснити?

 

Начальник районного відділу освіти пояснює це браком коштів. Але, вибачте мене, вивчати рідну мову, хоча б факультативно, це ж не завод будувати?!
І справа тут не у вчителях, які РЕАЛЬНО працюють з дітьми. Справа у бюрократах від освіти, в освітянських функціонерах, котрі відгородилися від шкільної дійсності “високими мурами” Кабміну, Адміністрації Президента, управліннями і відділами освіти і, неначе олов’яні солдатики, бездумно виконують накази своїх закордонних босів, абсолютно не задумуючись, несуть вони у собі розумне, добре, вічне, чи навпаки – зло…
Потребує покращення і ситуація, що склалася навколо музеїв Великої Вітчизняної війни на Казанківщині. Задля гідного пошанування 65‑річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, подвигу юних підпільників-героїв «Партизанської іскри». Адже це саме та історія, за яку не соромно і на прикладі якої потрібно навчати дітей.
Наприкінці засідання голова Казанківської районної ради Василь Кузін подякував обласній раді за плідну співпрацю та за те, що вона не полишає своєю увагою район, фінансово підтримуючи його.

 

А голова обласної ради Тетяна Демченко сказала наступне:
– Нам усім треба дивитися на ту справу, яку ми робимо, “чужими очима”, і тоді ми будемо бачити ті недоліки, що потрібно виправляти і над якими потрібно працювати, поліпшуючи та вдосконалюючи ту справу, котру ми всі з вами робимо В ІМ’Я ЛЮДЕЙ. Я цілком упевнена, що у керівництва району, сільських голів та депутатського корпусу сільських рад є достатньо сил, досвіду та здоров’я, щоб зробити ваш район одним з кращих в області!

 

Андрій ЧИЖЕНКО
Фото автора

 

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ