Баштанка: праця на благо людей

Новости, Официально

  1 Дек , 2009

Двадцять четвертого листопада у Баштанському районі було проведено День контролю обласної ради. Практика проведення таких «днів» має за основну мету об’єднання зусиль обласної, районних, міських, селищних та сільських рад і органів виконавчої влади для більш ефективного вирішення проблем громади Миколаївщини.

 

У проведенні Дня контролю обласної ради в Баштанському районі взяли участь голова обласної ради Тетяна Демченко, голова Баштанської районної ради Михайло Бенюх, його заступник Людмила Луценко, радник голови обласної ради, голова постійної комісії облради з питань культури, науки і освіти, сім’ї та молоді, спорту Таміла Бугаєнко, голова постійної комісії облради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку Віктор Відяпін, голова постійної комісії облради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування Олена Симоненко, голова постійної комісії облради з питань планування, бюджету, фінансів та інвестицій Олександр Смирнов, депутати обласної та районної рад, працівники апарату обласної ради, сільські голови та інші.

 

Взагалі-то Баштанський район справив дуже добре враження. Але є тут, як і всюди, проблеми…
Проблема сільської медицини І чи не найголовніша з них – проблема сільської медицини. Як часто це буває сьогодні у нашій державі, самі баштанці не винні у тій ситуації, яка склалася навколо інфраструктури закладів охорони здоров’я в їхньому районі. Просто столичні органи державної влади вирішили, що вони краще знаються на проблемах села, – на тому, що конкретно селу по-трібно.
Керуючись якимись своїми мотивами, органи виконавчої влади спочатку намагалися реорганізувати, а простіше кажучи, закрити багато сільських шкіл, у тому числі і в Баштанському районі, тепер же пошесть (інших слів я не підберу) реорганізації перекинулася і на сільські дільничні лікарні.
Та ж сама «епідемія реорганізації» сьогодні поширилася і на сільську медицину. Це ще страшніше, аніж реорганізація сільських шкіл, адже, якщо закриття школи не загрожує безпосередньо життю і здоров’ю людей, то закриття закладів охорони здоров’я на селі саме безпосередньо загрожує життю і здоров’ю селян, переважна більшість з яких – люди похилого віку.

 

Так, до прикладу, сільська дільнична лікарня с. Інгулки Баштанського району, яку очолює головний лікар Микола Прядка, на сьогоднішній день обслуговує п’ять сіл. У лікарні працюють двадцять три людини, серед яких декілька лікарів. Є тут і свій стоматологічний кабінет, і стаціонар, і денний стаціонар, і поліклініка, і запас медикаментів, є тут флюорограф. Одним словом, збережена та медична інфраструктура, яка в принципі дозволяє досить добре обслуговувати навколишні села.
Сьогодні ця дільнична лікарня, як і багато інших, нашою державою поставлена на коліна.
Мало того, що постійно зростають ціни на енергоносії, так ще й фінансування цієї дільничної лікарні постійно скорочується. Заклад заледве зводить кінці з кінцями.
Окрім того, уряд на чолі з Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко затіяв реформу у бюджетній сфері, яка, серед іншого, стосується і сільської медицини. Сільські дільничні лікарні із підпорядкування сільським радам переводяться у підпорядкування районним – керівництво сільськими дільничними лікарнями будуть здійснювати центральні районні лікарні.
Головний лікар Миколаївської обласної лікарні, голова постійної комісії облради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку Віктор Відяпін прокоментував цю ситуацію. Нижче подаємо думки Віктора Олександровича в авторському викладі.
– Ця ідея уряду є руйнівною для сільської медицини. По-перше, районній раді доведеться розпорошувати кошти по багатьох закладах охорони здоров’я, що є у районі. Тоді як сільські ради, жителі котрих обслуговуються у сільських дільничних лікарнях, будуть спільними зусиллями фінансувати лише один СВІЙ медичний заклад – саме цю сільську дільничну лікарню.

 

Районний же бюджет не «гумовий». Переважна більшість райбюджетів Миколаївщини і раніше була дотаційною, а зараз поготів. Тобто це те саме, що передати лікарню від одного бідняка до іншого, у якого ще більше клопотів та обов’язків, аніж у першого. По-друге, сама процедура передачі сільської дільничної лікарні із одного бюджету в інший надзвичайно складна, і сама по собі загальмує роботу та нормальне функціонування лікарні, що у нинішній скрутний час економічної кризи може бути дуже і дуже руйнівним вчинком.
Однозначно, подібний крок уряду ніякої користі не принесе, навпаки, може знищити інфраструктуру сільської медицини. Окрім того, додам, що будь-яка реорганізація сільської дільничної лікарні негативно вплине на життя селян і порушить їхнє конституційне право на охорону здоров’я. Якщо дільничну лікарню реорганізувати у фельдшерсько-акушерський пункт, то це одразу понизить статус закладу, і звідти почнуть звільнятися лікарі. Якщо ж у лікарні ліквідувати стаціонарне відділення, то автоматично лікаря почнуть турбувати мешканці сіл і вдень, і вночі, і фактично функцію стосовно піклування про хворих людей держава майже повністю перекладе на плечі медиків.Це неприпустимо.

 

Ось вам практичний приклад урядової бюджетної реформи в галузі сільської медицини…
…Лоцкинська сільська рада. Сільська дільнична лікарня. У нинішньому році закладу виділили 650 тисяч гривень. У майбутньому планується виділити близько трьохсот тисяч гривень. Скажіть, як на такі гроші може функціонувати лікарня? Відповідь одна: ніяк. Її просто закриють.
Хоча вона до сліз необхідна і самим лоцкинцям, і жителям навколишніх сіл…
Ось такі слова одного з провідних фахівців області у галузі медицини…
Від себе ж додам, не будемо забувати про стан доріг у нашій області та про відстані від сіл до райцентру. Вони інколи сягають сорока-п’ятдесяти кілометрів. І часто саме в дільничній лікарні рятується не одне людське життя…
Є й іще один фактор. Сільська медицина – сімейна медицина, вона заперечує суто механістичний підхід до пацієнта.
І саме через людяність і милосердя, і любов, коли на шальках терезів опиняється сільська і міська лікарні, то сільська може переважити…
Молочна планета «Славії»

 

Якби лелеки вили гнізда не лише над оселями, але і над підприємствами – фабриками та заводами, то, напевне, ЗАТ «Баштанський сирзавод «Славія» вони б не оминули…
Сиромолочна продукція «Славії» вважається однією, якщо не САМОЮ ЯКІСНОЮ продукцією на ринку молочних товарів.
Так, до речі, вважає і голова обласної ради Тетяна Демченко, яка побувала на підприємстві з робочим візитом.
Нас зустрічав директор ЗАТ «Баштанський сирзавод «Славія» Анатолій Поручник. Саме завдяки йому і підібраному ним же високопрофесійному трудовому колективу «Славія» стала не лише одним з кращих сирзаводів країни, вона вийшла на європейський, на світовий рівень, ні у чому не поступаючись своїм закордонним колегам, у тому числі і за технічним оснащенням. Так, до прикладу, на заводі є апарат, котрий через Інтернет пов’язаний із італійським підприємством-виробником, яке і сконструювало цей апарат. Взагалі-то, усіляких апаратів та механізмів на «Славії» дуже багато, і всі вони комп’ютеризовані. Перед входом до цеху стоїть електронний турнікет, через який ти зможеш пройти лише помивши руки у спеціальному апараті. У цеху світло, гарно та чисто, не порівняти з сирзаводами минулого, коли вода стояла на підлозі заледве не по коліна, а вологість була така, що у кістки в’їдалася. Для працівників є душі, особисті шафи, кімнати відпочинку, де стоять зручні крісла та дивани. У головному ж офісі висять заспокійливі пейзажі пастельних тонів миколаївського художника Тарабанова.

 

Мабуть, тому і сир, і молоко, і масло, і сметана у «Славії» такі смачні і якісні й відомі по всій Україні. Бо вони зроблені не лише професійно, вони зроблені з любов’ю…
Пленарна частина
Під час підбиття підсумків проведення Дня контролю обласної ради у Баштанському районі було порушено низку проблемних тем.
Одна з них – це необхідність відкриття другої групи у Виноградівському дитячому садочку. Наразі у ДНЗ виховуються п’ятдесят дітей, на черзі стоять ще двадцять. Поряд з садочком є приміщення, де можна розташувати другу групу. Але воно потребує ремонту, і в першу чергу ремонту даху.
А голова постійної комісії облради з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування Олена Симоненко розповіла про наступну проблему.

 

З села Новобірзулівка школярі підвозяться до школи села Плющівка. Між цими селами є міст. Вірніше сказати, не міст, а тимчасова конструкція, котра на певний час виконує функції мосту. Цей міст є аварійно небезпечним. Саме тому водій, який везе дітей, зупиняється перед мостом, і далі вони йдуть пішки до школи. Йдуть близько трьох кілометрів.

 

Уявляєте, першокласник щодня робить таку ранкову і вечірню гімнастику – шість кілометрів туди і назад. Як ви думаєте, це сприяє навчальному процесу чи ні? Не кажучи вже про аварійність мосту…
Радник голови обласної ради, голова постійної комісії облради з питань культури, науки і освіти, сім’ї та молоді, спорту Таміла Бугаєнко проінформувала присутніх на нараді про стан справ стосовно шкільного харчування у Баштанському районі.
Взагалі-то картина непогана – 67 відсотків школярів охоплено гарячим харчуванням.
Хоча, відверто кажучи, у Баштанському районі – одному з найбагатших районів (з точки зору сільського господарства), районі де у нинішньому році зібрали один з кращих врожаїв зернових, цей відсоток міг бути й більшим. Адже мова йде не про чужих дітей, хоча, як часто зазначає голова обласної ради Тетяна Демченко, чужих дітей не буває, а про своїх, рідних – баштанських.

 

Як завжди, якість харчування у школах та ДНЗ часто залежить від директорів шкіл. Якщо директор є добрим господарем, професіоналом-педагогом та, в першу чергу, людиною, яка ПРИСЛУХАЄТЬСЯ до власної совісті, то і діти у такому освітньому закладі гарно харчуються і з Божою поміччю ростуть здоровими.
Таміла Іванівна назвала школи, в яких найбільший відсоток охоплених гарячим харчуванням учнів (100 відсотків), так би мовити, школи-лідери у сфері харчування.

 

Це – Новопетрівська, Мар’янівська, Но-воукраїнська, Плющинська ЗОШ.
І як-то кажуть, честь і хвала директорам та трудовим колективам цих шкіл, де так чуйно, так добре, люблячи, піклуються про дітей!
Також у зв’язку з проведенням виборів Президента України у січні 2010 року голова постійної комісії облради з питань планування, бюджету, фінансів та інвестицій Олександр Смирнов сказав про необхідність кожному громадянину України, який збирається, маючи активну громадянську позицію, голосувати на виборах, перевірити свої особисті дані у державному реєстрі виборців – дуже багато неточностей.
Наприкінці засідання голова Баштанської районної ради Михайло Бенюх подякував обласній раді за співпрацю. А голова обласної ради Тетяна Демченко ще раз зазначила, що владі у першу чергу потрібно працювати ДЛЯ ЛЮДЕЙ, і тоді усе буде добре, тоді усім нам буде житися краще…

 

Андрій ЧИЖЕНКО

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ