Пам’яті вченого Йосипа Конрадовича Пачоського

Новости, Общество

  1 Дек , 2009

Ось як згадують про нього його учні: це була людина високої культури й ерудиції, мала творчий та допитливий розум і чудову пам’ять, з характером відкритим і привітливим, його любили й поважали…
Це – про Пачоського Йосипа Конрадовича (1864–1942) – вченого, натураліста, ботаніка та зоолога, котрий народився на території дореволюційної Росії, де здобув освіту й прожив найбільш плідний період свого життя. Він володів польською та російською мовами, вважав себе «людиною двох культур».Коло його наукових інтересів та досліджень над-звичайно широке та різноманітне: флористика, фітоценологія, систематика, ботанічна географія, екологія, ентомологія, орнітологія, охорона природи. В кожний з цих розділів знань він уніс своє бачення проблем, залишив свій оригінальний, неповторний внесок (він є автором майже 200 робіт ботанічного характеру, 68 робіт – з ентомології та захисту рослин, 15 – зоологічного характеру, цілого ряду рефератів, рецензій, оглядів публікацій сучасників, є фундатором нового напрямку ботанічної науки – фітосоціології).

Й. К. Пачоський дослідив флору від калмицьких степів до Балкан, від Криму до Польщі, залишивши нам не лише свої праці, що не втратили й донині свого значення, але й численні гербарні колекції, котрі вивчають його послідовники.

 

Восени 1897 року його запросили на посаду губернського ентомолога до Херсона.
Як ентомолог, завідувач ентомологічного кабінету, він вивчав шкідників зернових культур, розробляв агротехнічні (називав їх – екологічні) методи захисту рослин, згодом перетворив цей кабінет у природничо–історичний музей Херсонського земства. До сьогодні в музеї збережено майже все, що з любов’ю та знаннями природи краю було зібрано Пачоським протягом багатьох років.
Учений уперше як зоолог почав вивчати роль птахів і ссавців у навколишньому середовищі та в житті людини. Пропагуючи охорону тварин, публікував листівки, звернення: «Оберегайте птиц!», «Материалы по вопросам о сельскохозяйственном значении птиц».

 

Й. Пачоський був першим ботаніком, котрий досліджував територію Асканії–Нової; це саме завдяки його пораді Ф. Е. Фальц-Фейн виділив тут кілька ділянок цілинного степу, що трохи пізніше стали основою для створення заповідника, де він працював завідувачем ботанічного відділу науково–степової станції.
Дослідження фітоклімату, як комплексу мікрокліматичних умов рослинного покриву, вперше ввів Й. К. Пачоський для виявлення шляхів формування степових фітоценозів та характеру їх взаємодії з середовищем існування.
Велику увагу Йосип Конрадович приділяв розробці раціонального мисливського законодавства, пропагував заборону весняного й літнього полювання та введення пересувних строків відкриття мисливського сезону.

 

В 1923 році він переїхав до Польщі, де завідував Біловезьким парком. Там у нього виникла ідея про застосування біометричного методу в дослідженні лісонасаджень. Цей метод дав змогу глибоко проникнути в динаміку життя лісу. Тут він до кінця своїх днів був активним членом багатьох наукових товариств.
Та понад усе Пачоському подобались ботанічні екскурсії, які він здійснював з весни до пізньої осені, а «найкращі думки до нього приходили під час хороших концертів й оперних вистав, і тому він декілька разів на тиждень слухав музику», – писав про нього професор К. В. Славинський.
Й. Пачоський вивчав бур’яни та методи боротьби з ними, був почесним членом Товариства сільського господарства півдня Росії, на агрономічному факультеті Херсонського політехнічного інституту читав курси «Морфологія рослин», «Фітосоціологія». Лекції він так цікаво читав, що його слухачами були не лише студенти, а й викладачі і всі, кого цікавили проблеми ботаніки.

 

У місцях, де Йосип Конрадович досліджував природні багатства нашого краю, виявляв рідкісні види флори, сьогодні створені ботанічні заказники: Яковлівський (Березнегуватський р-н), Івано–Кепіне (Снігурівський р-н), Добра Криниця (Баштанський р-н), окремі ділянки на Кінбурнській косі.
Ботанічні дослідження, розпочаті Й. К. Пачоським, продовжуються новими поколіннями науковців, а на вшанування заслуг ученого перед наукою його ім’ям названі 7 видів рослин і рід комах.

 

Ганна ВЕДЕНЄЄВА,
старший науковий співробітник МОКМ
На фото: Й. К. Пачоський.

 

Комментарии:

  1. Тетяна:

    Здраствуйте! Я працюю в Уманському національному університеті садівництва, де збираємо інформацію про Пачоцького, проведемо конференцію. Хотіліи б дізнатись більше про нього.

Сообщение:

*

НОВОСТИ