«Зобов’язаний і не забарюся…»

Новости, Общество

  12 Дек , 2009

2010‑го, «суворівського», року на Миколаївщині, а саме на Кінбурні, буде встановлено пам’ятник великому полководцю – на честь його 280‑ліття, військової доблесті і непересічних людських чеснот. Цю подію готують обласна організація Товариства охорони пам’ятників історії та культури й громадські організації «Суворівський комітет» і «Молода гвардія».
1787 року Туреччина ультимативно зажадала від Росії повернення до своїх земель Криму і, незважаючи на мирну угоду, пішла на Русь новою ордою. Суворівська «відповідь» того ж року при Кінбурні відкрила звитяжний російський рахунок (Хотин, Ясси, Очаків, Фокшани, Акерман) у двобої з турками 1787–1791 років. А для самого графа, щойно пожалуваного зіркою й орденом святого апостола Андрія Первозваного, стала прелюдією до героїчного штурму Ізмаїлу. Проте, що дивуватися, якщо від війська він вимагав як моральних, так і духовних чеснот, повторював часто, що гріх даремно вбивати (і примовляв при тому – «помилуй Боже, ми – руські»), а в хвилину відвертості прохопився справді визначальними для його особистості словами: «Господь дарує мені життя для блага держави. Зобов’язаний і не забарюся з’явитися перед Його судилище і дати за це відповідь…».

 

От така людина буде увічнена в новому пам’ятнику на Кінбурнській косі, на місці колишнього, двічі вкраденого (англійцями в позаминуле і співвітчизниками в минуле століття) бронзового погруддя, про яке сьогодні нагадує відновлений нащадками запорозького козацтва постамент.
8 грудня у Миколаївському художньо-му музеї ім. В. В. Верещагіна пройшла урочиста презентація підсумку архітектурного конкурсу на кращий проект пам’ятника. Свої роботи, в ескізах та макетах, представили члени Національних спілок художників та архітекторів України Олександр Домарацький, Ольга Попова, Юрій Макушин, Іван Булавицький, Анатолій Павлов та Віктор Макушин. Усі роботи, зрозуміло, виявилися гідні відзначення (дипломами і преміями від 300 до 1000 грн.). Найкращою – але не переможною! – журі визнало бюст у класичному стилі роботи Анатолія Павлова та Івана Булавицького (на фото). Чому не переможною? «Перших премій, – пояснив голова журі, очільник Миколаївської організації Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури Сергій Іванов, – ми вирішили не присуджувати, дійшовши згоди, що жодному з учасників не вдалося втілити значення Кінбурнської перемоги, на яке вона заслуговує як подія загальноісторична і засаднича, власне, у житті Олександра Васильовича Суворова».

 

Отже, конкурс триває і стає ще цікавішим. На нові звершення учасників надихали присутні на презентації завідуюча Очаківським воєнно-історичним музеєм Людмила Пономарь, радник голови облради Таміла Бугаєнко, начальник управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Олег Атанасов, голова Миколаївської організації Спілки архітекторів України Леонід Фоменко, голова обласної організації Товариства «Русич» Зоя Шаталова та ін. Зокрема висловлено побажання, щоб пам’ятник був «у зріст», а також залучити до роботи над проектом старшокласників.

 

Олександр СЕМАШКО
Фото автора

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ