Дивовижна «Зимова казка»

Культура, Новости

  23 Янв , 2010

Народні традиції та звичаї є одним із головних чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської гідності, адже в цих життєвих джерелах – душа народу. Кожний із нас є спадкоємцем великої скарбниці народної культури, продовжувачем її традицій і звичаїв. А це неможливо без їхнього грунтовного знання. 

Витоки наших знань про культуру та побут українців, їхні традиції та звичаї сягають у глибоку давнину.
Усі свята в українських селах і містах були яскраві та колоритні, проходили жваво й весело, із гарячою завзятістю та якоюсь душевністю. З покоління в покоління передавались магічні дії, які необхідно було здійснювати під час того чи іншого свята – традиційні обряди, без яких і Різдво не Різдво, і Великдень не Великдень. Усі ці ритуали були спрямовані на захист оселі й родини та на майбутнє благополуччя.

 

Зимові свята – з дитинства улюблені і радісні дні, наповнені святом спільної радості, веселощів, очікування казкового чуда, душевного тепла і надії.
Зимовим святам – Новому року і Різдву Христовому присвячена виставка «Зимова казка», яка експонується в Миколаївському обласному художньому музеї ім. В. В. Верещагіна.
До експозиції виставки увійшли вітальні листівки, ялинки, ялинкові прикраси – іграшки, вертепи. Під час відкриття виставки відбувалася презентація ексклюзивного незалежного театрального журналу «Коза».

 

Головними організаторами унікальної виставки «Зимова казка» є молоді миколаївські художники Юлія і Богдан Поліщуки. Вони виховувались у славетній мистецькій родині. Батько – Анатолій Анатолійович – різьбяр по дереву і кістці, а також займається і малярством. Мати, Тетяна Іванівна, знана мисткиня – займається соломоплетінням, її витвори виконані на високому професійному рівні, завжди є окрасою виставки, де вони експонуються.
Батьки з раннього дитинства прищепили дітям любов до мистецтва і повагу до звичаїв і обрядів, традицій.
І тепер, коли Юля і Богдан стали дорослими, наслідуючи батьків, кожний із них обрав свій шлях у мистецтві. У кожного своє бачення і свої прагнення, і кожний із них відтворює їх по-своєму.
Фундатором і куратором цієї незвичайної виставки є молода талановита, знана не тільки в Миколаєві, а й в Україні, мисткиня Юлія Поліщук. Маючи вищу освіту після закінчення МФКНУКіМ (факультет декоративно-ужиткового мистецтва), вона продовжує навчання у Львівській академії друкарства на факультеті книжкової графіки та оформлення друкованої продукції. Її мрія – стати ілюстратором книг. Періодично співпрацює з видавництвами «Малятко» та «Світ дитини». Учасниця міських та обласних виставок. У 2009 році – учасник виставки «Театр на папері» (Київ).

 

Молода майстриня завжди в пошуках нових ідей і впроваджує їх у життя. Вона запропонувала учасникам виставки створити роботи у трьох основних напрямках: розробити ескізи новорічних та різдвяних листівок, виготовити новорічні іграшки та створити різдвяні вертепи. Як організатор виставки Юля зуміла об’єднати різні напрямки в мистецтві і створити експозицію виставки, максимально наближену до головної мети, – розкрити і передати атмосферу новорічних та різдвяних свят.
На виставці експонуються витвори Юлії – вертеп, ялинкові прикраси, ялинка, листівки і панно.
Панно «Різдвяні янголи» вражає майстерністю використання простого матеріалу, паперу, яким майстриня показує форми, об’єми тощо. Синій та блакитний кольори у витворі підкреслюють божественну суть янгольських створінь.
Авторські листівки на теми новорічних та різдвяних свят, виконанні у техніці гуаші й акварелі, вражають складною багатофігурною композиційною побудовою та яскравими дзвінкими кольорами.

 

У витворі «Ялинка» майстриня умовно створила дерево і прикрасила його традиційними дерев’яними ялинковими іграшками, які виконала і розписала сама авторка.
Привертає увагу і вертеп Юлі, який складається із двох частин. У першій частині відтворено Різдво Христове (його герої – Марія з немовлям, Йосиф, Волхви, Пастухи).
У другій частині – цар Ірод (Царський охоронець, Козак з чортом, Солдат, Дівчина-циганка, Козак). При виготовленні вертепу майстриня використала картон та кольоровий папір.

 

Учасником виставки є й рідний брат Юлії – Богдан. Після закінчення МДВУК (2005) він навчається на п’ятому курсі Київської національної академії мистецтв та архітектури (КНАМтаА) на факультеті сценографії (майстерня доцента О. О. Кіриченко).
Це молодий обдарований митець, київський театральний художник. Учасник і організатор виставок: «Театральні сезони» (2008 і 2009), «Скроєний образ» (2008), «Театр на папері». Учасник живописного пленеру в м. Прага (2008), учасник міжнародного фестивалю «Гоголь – фест» (2009), учасник театрального фестивалю «Золотий лев» (м. Львів).
Богдан – автор і натхненник ексклюзивного незалежного театрального журналу «Коза». До авторського колективу видання входять Олена Рачковська (співавтор), Ірина Рудь-Вольга та Юлія Поліщук. Журнал повністю рукописний, на його сторінках немає жодного набраного за допомогою автоматики шрифту, за виключенням статей із рубрики «Забута полиця», що передруковані зі старовинних журналів. Журнал щедро ілюстрований, виданий на високому поліграфічному рівні, тож задовольнить смаки найвибагливіших шанувальників театру. В журналі є інтерв’ю з відомими режисерами, театральними художниками з різних міст України, огляди виставок, історичні статті, рубрики гумору та багато іншої цікавої та корисної інформації.

 

В експозиції виставки представлені святкові авторські листівки, виконані у техніці гуаші, та чудові ялинкові іграшки (рибки, птахи, квіти, тварини та ін.), виготовлені із латуні в техніці травлення. Представлені також оригінальні сторінки з журналу «Коза» та емблема журналу.
В українців існував звичай у святкові зимові дні ходити з вертепом і зіркою колядувати та щедрувати. Вертеп був популярний у ХVІІ – ХІХ ст. як пересувний ляльковий театр, з яким виступали на ярмарках, міських та сільських майданах, а частіше ходили по хатах у святкові дні – на Новий рік та Різдво Христове – щедрувати та колядувати.

 

Вертеп своєю формою нагадував селянську хату або церкву. Його обклеювали різнокольоровим папером, оздоблювали малюнками і образками відповідного змісту. В середині скриньки встановлювалися примітивні ляльки, або ж просто різдвяні листівки зі статичними євангельськими сюжетами. Існували й більш ускладнені моделі, ляльки кріпилися на диск, що обертався, створюючи ілюзію оживлення фігур. Вистава-вертеп складалася із двох частин – офіційної (святкової), де відтворювалася різдвяна драма, та народної (побутова замальовка, часто із сатиричним змістом). Ці дві частини дуже відрізнялися одна від одної не тільки за змістом, а навіть за мовою. Перша йшла на «високій» мові, із церковнослов’янською лексикою, а друга – на звичайній селянській місцевій говірці.
Хоча вертеп спочатку означав саме ляльковий театр, згодом так стали називати й живий людський фольклорний театр з костюмами.
Крім релігійної драми (із зіркою та вертепом), у всіх регіонах України розігрували ігри з масками і народними костюмами, що мали дохристиянське походження. Цей обряд називався «Водити Козу», де, окрім кози, у різних місцях України брали участь і інші персонажі у масках. Так, найчастіше Козу супроводжували Дід та Баба, Солдат (москаль), Селянин, Д’як, Шинкар, Чорт, Лікар, Циган, Козак та інші. Вертепне дійство супроводжувалося веселими, сатиричними різного роду піснями та танцями.

 

Закарпатські митці Денис Дурда та його сестра Ольга створили композицію вертеп, яка має складну побудову (дерев’яні конструкції, вітражі, керамічні вироби та ялинкові святкові прикраси).
Ідея створення вертепу належить молодому подружжю митців Дениса Дурди та Ірини Рудь-Вольги. Їх вертеп – це символічне відтворення закарпатської хати, де умовно відбувається різдвяне дійство. Керамічні скульптури малих форм відображають персонажів дійства: Діву Марію, Йосифа, Ісуса Христа, Волхвів, Пастухів, овець та святково прибрану закарпатську хату.
Для виготовлення вертепу митці використали різні матеріали: скло, глину, тканину, орнаментовану ліщину і виконали в різних техніках.
Миколаївська художниця Світлана Чернишова – випускниця МДВУК (2006), нині є студенткою Львівської академії друкарства на факультеті книжкової графіки та оформлення друкованої продукції.
У 2005 році Світлана була учасницею Всеукраїнської виставки прикладного мистецтва (Київ) і брала участь у ІІІ Всеукраїнському фестивалі гончарства
(с. Опішня). З 2006 року являється постійним учасником виставок, які експонуються на кафедрі ЛАД.
2008 рік ознаменувався великою подією у житті С. Чернишової – відбулася її перша персональна виставка у Львові.
Мисткиня працює у різних видах образотворчого мистецтва – ДУМ (кераміка, батик), розписі та в графіці (ліногравюра, суха голка).
У створені композиції вертепу «Різдво», який експонується на виставці, майстриня використала для оздоблення каркасу український орнамент, а також нехарактерний для вертепу – батик. Вертеп складається із двох частин. На першій – зображено різдвяне дійство (Діва Марія, Йосиф, Ісус Христос (немовля), Ангели, Пастух, Волхви). Друга частина вертепу зображає царя Ірода, Охоронця, Діву Марію з немовлям Ісусом на руках та Чорну Смерть з косою. Всередині

 

скриньки персонажі рухаються. Також мисткиня представила і стилізовану ялинку з дерева та різного роду дерев’яні ялинкові іграшки (зірка, хрест, сніжинка, птахи, тварини). При виготовлені ляльки «Зима» майстриня використала кераміку, тканину, бісер та жемчуг.
Марина Василенко закінчила Миколаївський філіал КНУКіМ – факультет декоративно-ужиткового мистецтва. У 2005 році вона у Києві була атестована на майстра художньої вишивки Національної спілки народних майстрів. Бере активну участь в обласних, всеукраїнських виставках.
Розпочала виставкому діяльність з 2006 року. Брала участь у виставках: «Найкращий витвір» (м. Київ), «Всеукраїнський всесвіт» (2007), ювілейна виставка НСНМ (2007), брала участь у проекті «Рушник єдності України» (2008, м. Київ). У 2006‑му і 2009-му роках персональні виставки у Германії, 2009-й – презентація графічних робіт «Лінії» і фото авторських вишивок «Моя вишивка – «фольк» – Германія, 2009-й – виставка ДУМ НСМ м. Миколаїв.
На виставці експонується витвір «Різдвяна композиція», де мисткиня зобразила на хресті сцену Різдва Христового, до складу композиції входять ще три

 

великі ляльки мотанки в українському національному одязі та маленькі фігурки немовлят, серед яких є й Ісус Христос. Хрест, на думку авторки, може бути як символом страждань, так і символом відродження.
Авторські вітальні листівки майстрині нагадують дитячі наївні малюнки, сповнені вірою в добро і в новорічні казкові дива.
Її ялинкові прикраси є окрасою виставки, вони виготовлені у формі куль із ниток і скла.
Ірина Рудь-Вольга (м. Дніпропетровськ) студентка ІV курсу КНАМтаА (майстерня книжкової графіки – професор Г. Гашинська).
У 2006 році розпочала виставкову діяльність – була учасницею Всеукраїнської художньої виставки «Різдвяна», в
2009-му брала участь у Всеукраїнському фестивалі каліграфії і типографії «Рутенія».
На виставці представила авторські вітальні листівки, виконані на високому професійному рівні. Композиційна побудова листівок є своєрідними ілюстраціями новорічних щедрівок і різдвяних колядок. Ілюстрації листівок доповнені фрагментами тексту.
Ольга Юрасова – народилась у Криму, закінчила Севастопольську ДХШ, де була активною учасницею виставок, які організовувались у ДХШ. Сьогодні вона студентка ІІІ курсу КНАМтаА на факультеті сценографії (майстерня О. О. Бурліна).
Обдарована мисткиня свої витвори експонувала у 2004 році у Москві в Третьяковській галереї. В 2005‑му і 2007 роках її роботи експонувалися у Севастопольському художньому музеї ім. М. П. Крошицького. У 2008 році учасниця виставки «Скроєний образ» (Київ), 2008-му – призер Всеукраїнського фестивалю «Відкрита ніч», де представляла мультфільм «Мрія», в 2009 році учасниця виставки «Театр на папері». У цьому ж році нагороджена гран-прі Міжнародного фестивалю мультфільмів у Сербії (мультфільм «Мрія»).

 

Святкові вітальні листівки майстринею виконані з використанням графічних технік та аплікації (аплікації з паперу та білою гуашшю, аплікація з тканини, біла гуаш на кольоровому папері, кольорова гуаш). Із картону та супутніх матеріалів виконана ялинка та експоновані фігурки янголів та чорта, прикрашають ялинку і невеличкі кульки.

 

Олена Рачковська (м. Київ) після закінчення КНАМтаА отримала фах сценографа, зараз працює помічником головного художника Київського академічного театру на Подолі. Мисткиня бере участь у різноманітних культурних заходах. Була учасницею виставки «Скроєний образ» (2007), «Театральний сезон 2008», «День художника» (2007). А в 2006 році брала участь у виставці в рамках міжнародного театрального фестивалю «Золотий лев» (м. Львів). 2008 рік – виконала сценографію до вистави «Літній вечір в Раю» С. Щученко, режисер Н. Малахов (Театр на Подолі). У 2009 році учасниця конкурсу ім. В. Зарицького. 2008 рік – співорганізатор і учасниця виставки «Скроєний образ». Брала участь у живописному пленері (м. Прага). Олена також є співзасновником і одним із авторів незалежного театрального журналу «Коза».

 

Вона представила на виставці оригінальну стилізовану ялинку. Гілки ялинки ілюструють різнокольорові стрічки. Сама ялинка прикрашена паперовою зіркою – витинанкою, різними ялинковими прикрасами (тваринки, птахи, рибки) та дівчинкою із тканини.
Наймолодша із експонентів виставки Ольга Дурда із Закарпаття. Після закінчення Ужгородського коледжу мистецтв ім.  А. Ерделі при ЕХІ (відділ кераміки) продовжує навчатися на ІІІ курсі Закарпатського художнього інституту ім. А. Ерделі (факультет кераміки) та закінчує коледж культури і мистецтв по класу скрипки.
У 2006 році була учасницею Всеукраїнської художньої виставки (м. Київ).  2007-го – учасниця художньої виставки «Травневі блукання». Ольга є співавтором і виконавцем композиції вертепу (керамічні вироби, прикраси). До новорічних та різдвяних свят виконала святкові іграшки, та вітальні листівки.
Денис Дурда, рідний брат Ольги, студент КНАМтаА, навчається на факультеті реставрації декоративно-ужиткового мистецтва.
Для Закарпатського вертепу Денис виготовив дерев’яний каркас, вітражі.
Витвори молодих талановитих українських художників із різних регіонів України, які представлені в експозиції виставки, цікаві і змістовні. В їх основі закладені історія, література, фольклор, народні традиції, звичаї, обряди, які відображають відродження української національної культури, духовності.
У витворах молодих митців можна побачити відображення власного сприймання та інтерпретації зимових святкових атрибутів, які використовувалися при святкуванні Різдва Христового та Нового року.

 

Використовуючи різноманітність матеріалів та технік виконання, вони створили свої унікальні авторські роботи: ялинки, ялинкові іграшки та прикраси, святкові вітальні листівки, вертепи, панно тощо.
Виставка «Зимова казка» має пізнавальне, естетичне, виховне значення. Вона є цікавою і корисною для людей різних за віком і фахом. Відвідувачі зможуть поринути у світ неосяжного мистецтва, доторкнутися до джерела української народної краси і мудрості – свята зимової казки.

 

Л. І. Самсонова,
науковий співробітник
науково‑освітнього відділу
МОХМ ім. В. В. Верещагіна

 

Комментарии:

  1. Ігор:

    Вітаю Богдана та Юлю Поліщуків а також їхніх друзів із цією хорошою виставкою. Бажаю нових цікавих здобутків та творчих звершень у царині мистецтва. Вірю у Вашу щасливу зорю. Успіхів Вам, натхнення та особистого щастя. Україна буде вами пишатися! З повагою до вас – друг зі славного міста Львова, поет і редактор Ігор Рибак-Ясенівський. Будьмо!!!

Сообщение:

*

НОВОСТИ