Діти – без молока? Так бути не повинно

Новости, Общество

  18 Мар , 2010

Минулого тижня у числі інших відвідали Березанський і Вознесенський райони робочі групи з вивчення стану виконання рішення обласної ради про організацію харчування у загальноосвітніх та дошкільних закладах області.

 

Заступник голови постійної комісії з питань планування, бюджету, фінансів та інвестицій Лариса Шеслер разом із заступником голови Березанської районної ради Миколою Дремлюгою та представниками органів місцевого самоврядування побувала, зокрема, у школах та дитячих садках району. Завдяки цілеспрямованій роботі районної та сільських рад, поділилася враженнями від поїздки Лариса Віленівна, Березанський район можна відзначити виключно у позитивному плані. У середньому по району процент охоплення харчуванням дітей загалом вищий, ніж по області, – 78 відсотків.

 

– І раціон харчування, і запаси продуктів, і температурний режим – усім цим вимогам перевірені школи та дитсадки відповідають у повному обсязі. Але треба зауважити, заради об’єктивності, що завдячувати цим загальноосвітнім та дошкільним закладам слід вигідному географічному положенню Березанського району: курортний статус забезпечує додаткове фінансування у вигляді відрахувань до місцевих бюджетів від зон відпочинку. Втім, це ні в якому разі не принижує рівня загальних зусиль у районі для забезпечення якісного та більш широкого, у процентному вимір, дитячого харчування.

 

Кімівські школа та дитсадок, Рибаківські, Тузлівські, Чапаєвські – всюди, де побували члени робочої групи, проблем практично немає. Особливо приємне враження справила Рибаківка. Хоча один недолік, але істотний, Лариса Шеслер таки відзначила – відсутність у раціоні нормального свіжого молока. Працівники їдалень використовують практично повсюдно згущене молоко. Останнє ж, як широко відомо, в свою чергу майже зникло як продукт природного походження, широке споживання заполонили різноманітні сурогати, що складаються переважно з жирів рослинного походження.

 

Ту ж саму відсутність свіжого молока відмітила і голова постійної комісії з питань роботи з громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації та зв’язків з органами місцевого самоврядування Олена Симоненко у Вознесенському районі. Разом із заступником голови райдержадміністрації Людмилою Конторською, спеціалістом районного управління освіти Валентиною Керлан та депутатом районної ради Миколою Куценком вона об’їхала одинадцять шкіл та дитсадків Вознесенщини.

 

Як розповіла Олена Симоненко, питання забезпечення харчуванням освітніх закладів Вознесенського району вона вже вивчала у 2007 році. Тоді ситуація була діаметрально протилежною: і низький рівень охоплення, і незадовільна якість харчування були скоріше нормою, ніж виключенням. Бажання змінити ситуацію на краще, постійний контроль з боку обласної та районних рад далися взнаки, і зрушення не змусили себе чекати.

 

– Зараз у районі, що теж помітно вплинуло на покращення харчування у школах і дитсадках, працює один постачальник – ПП «Менада», де керівником Наталя Балабушко. Де б не побували, керівники дитячих закладів в один голос відзначають добросовісне ставлення цього підприємства до виконання своїх обов’язків. Навіть нинішньої, складної за своїми погодними умовами, зими не було жодного випадку із затримкою у постачанні продуктами – чітко два рази на тиждень кожна школа та дитсадок отримують замовлене. Щоправда, іноді дещо зависокими виглядають закупівельні ціни. Зокрема, мені впала у вічі ціна на борошно вищого ґатунку – 3,8 гривні за кілограм (таке ж у Миколаєві коштує 2,6 грн). Гадаю, дешевше можна було б купувати і яловичину – 43 грн. Це ж сільськогосподарський район, навпаки ціни мають бути нижчими.

 

Загалом відсоток охоплення дитячим харчуванням у районі коливається від 82 до 95, але є і привід для занепокоєння. Насамперед це стосується організації харчування у селі Щербанівське, що розташоване на території Мічурінської сільської ради. Під час проведення днів обласної ради у Вознесенському районі минулого року сільському голові Юрію Гончарову вже вказувалося на неприпустимість відсутності у селі дитячого садка. Сільський голова обіцяв розв’язати цю проблему вже ближчим часом, шляхом будівництва окремого приміщення у школі. Але й до сьогодні дитсадка немає, роботи виконані лише наполовину. Там би мали харчуватись і 11 учнів початкової школи, які зараз отримують, так би мовити, «сухий пайок» – печиво, сік, кефір, фрукти тощо.

 

– Можете уявити моє здивування, – зауважила Олена Симоненко, – коли на моє запитання, що ж вони їдять, діти у числі іншого сказали: товсту ковбасу, тобто варену. Так харчуватись не можна. Щодо сільського голови, то оцінкою його роботи може служити той факт, що він навіть не знайшов за потрібне зустрітись із членами робочої групи, хоча про відвідини був проінформований. Зрештою, що казати про школу і дитсадок, коли до села через багнюку навіть доїхати майже неможливо. Особливо гнітюче враження – коли перетинаєш кордон із територією сусідньої сільради, цей контраст словами важко змалювати.

 

Існують проблеми і з дитячим садком у Дорошівці. Зараз його відвідують 53 дитини, а в селі мешкає 124 хлопчаків та дівчаток віком від двох до шести років, а разом із дітьми до двох років, що теж слід враховувати, їх аж 161 дитина. Щоправда, за останній рік у самому дитсадку зроблено дуже багато, відремонтовано приміщення, веранди, але до існуючих двох груп обов’язково потрібно відкривати додаткову. Можливість така є, якщо віднайти фінансування двох штатних одиниць.

 

Дуже гарні враження від Новогригорівки. Завідуюча дитсадком Ганна Кузьменко та директор школи Микола Куценко розповіли, що великою мірою повноцінне харчування вдається забезпечувати завдяки гарним стосунками із місцевими фермерами.

 

Таборівський сільський голова Олександр Куліченко показав своїх підопічних. У школі навчається 154 дитини, харчуються – 135, що становить 88 відсотків. Все добре, тільки ось територія самої школи потребує уваги з боку сільради. У незадовільному стані знаходяться доріжки, спортивний майданчик, навіть перед в’їздом до школи стоїть така калюжа, що втонути можна. І це ж невеликий клопіт – привезти кілька машин піску чи відсіву. Також треба відремонтувати дах, бо затікає приміщення їдальні.

 

Дуже сподобався Білоусівський дитячий садочок «Зірочка». Там вартість харчування становить 12 грн. на день, це дуже високий показник. 9 гривень сплачує сільрада, а ось батьківські три гривні зведені до мінімуму, бо не залишаються осторонь місцеві товаровиробники. Втім, ще 20 дітей потребують відвідування дитячого садка. А ось у школі третина учнів 5-11 класів харчування не отримують. Директор школи Наталя Дрозд аргументувала це небажанням дітей харчуватись, але члени робочої групи рекомендували викладачам школи спільно з сільрадою провести роз’яснювальну роботу серед батьків.

 

– Якщо порівнювати із 2007 роком, – підбила підсумок дня Олена Симоненко, – то враження кількома словами можна викласти так – небо і земля. Але працювати, звичайно, є над чим. Перш за все – це забезпечення дітей молоком. Проблему із санітарною службою району, що забороняє реалізацію місцевих молочних продуктів загальноосвітнім школам та дошкільним закладам, якось треба розв’язувати.

 

Петро ІЛЬЇН

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ