Фундатор аграрної альма-матер

Новости, Общество

  30 Мар , 2010

Безкраї лани пшениці, духмяний запах хліба, бездонне блакитне небо та ніжний спів жайворонка. Таким є поетичний образ українського села – колиски українських трударів, які й сьогодні не полишають ниву праці, навіть у день свого 80‑річчя. Саме у такій південній колисці народився фундатор альма-матер миколаївських аграріїв Олексій Гаврилович Захарченко.

 

У дитячих і юнацьких спогадах Олексія Гавриловича не лише рідне черкаське село Чижівка, батьки, які навчили любові до землі-годувальниці, безтурботні студентські роки у Козачанському зооветеринарному технікумі, а й нелегкі трудодні хліборобів, ускладнені буремними роками Великої Вітчизняної війни. Але ж, як відомо, найяскравіші спогади – з молодих років. Саме вони й стали потужним поштовхом до невтомної праці на посаді зоотехніка, головного зоотехніка Новоодеського райвідділу сільського господарства в Миколаївській області і далі – тридцяти п’яти років комсомольсько-партійної роботи від першого секретаря райкому комсомолу до секретаря Миколаївського обкому КПУ.

 

Відповідальність, ініціативність, організаторський хист, виявлені на партійних посадах, визначили головну мету подальшого життєвого шляху Олексія Гавриловича – вирішити економічні проблеми українського села. Цьому питанню він присвятив свою роботу з організації підготовки досвідчених кадрів, що підніматимуть село, відчуватимуть і розумітимуть його потреби. Олексій Гаврилович починає готувати матеріали щодо аналізу кадрового забезпечення аграрного сектора Миколаївщини, щоб переконати Раду Міністрів СРСР у необхідності відкриття навчального закладу, який би готував кваліфікованих фахівців‑аграріїв.

 

Завдяки його титанічним зусиллям, глибокій переконаності у правоті благородної справи, задум О.Г. Захарченка увінчався успіхом. Він разом із своїми однодумцями одержав доленосний документ про фінансування сільськогосподарського інституту в Миколаєві. У 1984 році миколаївські випускники шкіл отримали можливість здобувати освіту в Миколаївської філії Одеського сільськогосподарського інституту, що з часом перетворилася на флагмана аграрної освіти Півдня України – Миколаївський державний аграрний університет.

 

До сьогодні Олексій Гаврилович не полишає стіни рідного університету, працюючи доцентом кафедри організації виробництва та агробізнесу. У свої 80 Олексій Гаврилович такий же невтомний викладач, як і 22 роки тому, коли розпочав роботу над кандидатською дисертацією, методичними розробками, посібниками.

 

Заслуги Олексія Гавриловича відзначені багатьма нагородами. Найдорожчою для О.Г. Захарченка є медаль «За доблестный труд в период Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.», хоча пізніше він був удостоєний інших нагород: ордена Леніна, двох орденів Трудового Червоного Прапора, медалей «За трудову доблесть», «Ветеран праці». Трудовою відзнакою «Знак пошани» Олексія Гавриловича нагородило Міністерство аграрної політики України.

 

Дякуємо Вам, Олексію Гавриловичу, за Ваш неоціненний внесок, зроблений заради майбутнього нашої держави!
Вітаємо Ювіляра з днем народження!
Нехай кожен день для Вас буде сповнений новими радощами, приємними спогадами, що будуть джерелом нестримної життєвої енергії. Бажаємо Вам міцного здоров’я, терпіння, благополуччя, щастя, добробуту.

 

За дорученням колективу Миколаївського ДАУ
В.С. ШЕБАНІН, ректор університету

НА ЗНІМКУ: 1 вересня 1984 року. О.Г. Захарченко вручає ключ до знань першим студентам Миколаївського сільгоспінституту.

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ