Книги про Кобзаря

Культура, Новости

  11 Мар , 2010

Кожен народ має своїх геніїв і національні святині, довкола яких формується все його культурне і суспільно-політичне життя. Символом нашої нації й досі залишається легендарна постать Тараса Шевченка, який посідає гідне місце серед безсмертних класиків літератури, таких титанів думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Міллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і Нізамі.

 

Фонд обласної наукової бібліотеки має чимало видань, в яких відобразилась вся багатогранність дорогоцінної спадщини Тараса Шевченка. Наприклад, для учнів і вчителів музичних та загальноосвітніх шкіл, студентів педагогічних училищ та інститутів була б цікава книга М. Зілинської «Грає Тарас, виспівує» (К.: Музична Україна, 1981). Книга вийшла в серії «Письменник і музика» і розповідає про роль народної пісні та професійної музики у житті і творчості Т. Шевченка. Незважаючи на те, що вона була написана ще у радянські роки, книга досить актуальна завдяки темі, якої торкається автор.

 

Основні етапи творчості Шевченка-маляра представлені в альбомі «Живопис, графіка» (К.: Мистецтво, 1986), до якого з величезної спадщини геніального українського поета і художника було відібрано 134 картини, акварелі, малюнки і гравюри. Вступна стаття надає характеристику його життєвого і творчого шляху. Більшість репродукцій альбому зберігаються у Державному музеї Тараса Шевченка в Києві.
Унікальний документ в історії України являє собою альбом Т. Шевченка 1845 року (К.: Наук. думка, 2000), в якому 35 невеличких робіт суттєво доповнюють його малярську спадщину і водночас ознайомлюють сучасників із переважно втраченими пам’ятками української архітектури.

 

У збірнику «Давидові псалми» (К.: Дім, Сад, Город, 2000), який був виданий напередодні 2000‑ліття Різдва Христового, автографи Кобзаря з переспівами текстів із Псалтиря, написаних давньослов’янською і українською мовами, подано в оформленні виразних ілюстрацій художника В. Гарбуза. Ідея та виконавчий проект належать заслуженому працівнику культури України Людмилі Зінчук.

 

Одним з найкращих видань величезного літературного надбання є дванадцятитомне зібрання творів Т. Шевченка (К.: Наук. думка, 2001), сім з яких є гордістю фонду бібліотеки ім. О. Гмирьова. Видання містить усю відому сьогодні літературну та образотворчу спадщину Кобзаря: поетичні, драматичні та прозові твори; щоденник, автобіографію, статті, археологічні нотатки, записи народної творчості; листи, ділові папери; малярські та графічні твори Шевченка-художника, творчі заготовки та підготовчі матеріали до нездійснених літературних і мистецьких творів поета: плани, етюди, ескізи, начерки тощо.

 

Кожен з томів літературної спадщини має розділи: 1. Основний текст. 2. Dubia. 3. Інші редакції та варіанти. 4. Коментарі.
Повне зібрання творів Т. Шевченка підготували Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національний музей Тараса Шевченка, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України за активної участі співробітників Інституту української мови НАН України та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні.

 

Тема жінки і кохання, образ жінки-матері, сестри, дружини, нареченої в літературній мистецькій спадщині Кобзаря якнайглибше розкривається у «Триптиху про Тараса Шевченка» (К.: Слов’янський град, 2002), до якого увійшли науково‑популярне та літературно-художнє видання про кохання поета «І стежечка, де ти ходила», книга «Зоре моя вечірняя…» і комплект листівок «На тебе дивлюся, за тебе молюсь».

 

«Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний у особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу бачить у жінці, в матері…», – писав поет-академік М. Рильський.
Делікатна жіноча тема продовжується у науково‑популярній книзі Ю. Ковтуна «Тарасові музи» (К.: Україна, 2003). Автор розповідає про жіноцтво, яке оточувало поета, його сердечні почуття, муз, які надихали його на створення геніальних поезій і невмирущих полотен.

 

«Мені здається, що жоден геніальний опис людей і краю не в силі так оживити минуле, як декілька ліній, проведених олівцем», – ці слова Т. Шевченка могли б стати епіграфом до кожної його картини. Альбом В. Яцюка «Віч-на-віч із Шевченком. Іконографія 1838-1861 років» (К.: Балтія друк, 2004) є своєрідним завершенням тривалого й складного етапу роботи науковців і самого автора над дослідженням прижиттєвої іконографії Т. Шевченка. Публікація в одному виданні досить повної збірки портретів має на меті не лише задовольнити інтерес шанувальників творчості майстра, а й спонукати фахівців до подальших пошуків, нових знахідок і атрибуцій.

 

Окрім книжкових джерел, що мають допомогти усім, хто вивчає творчість великого Кобзаря, обласна наукова бібліотека пропонує мультимедійний компакт-диск «Тарас Шевченко. «Кобзар» телекомпанії «ТВ‑Просвіта» 2004 року. Текст «Кобзаря» у виконанні відомих майстрів художнього читання і співаків на музику М. Лисенка, К. Стеценка, П. Майбороди, інших композиторів, поема «Гайдамаки» у виконанні Львівського театру ім. М. Заньковецької, а також фоторепортаж із Чернечої гори у Каневі увійшли до цього диску.

 

Книга І. Дзюби «Тарас Шевченко» (К.: Альтернативи, 2005), яка була видана в серії «Особистість і доба», є спробою поєднати докладну розповідь про життєвий шлях Т. Шевченка з текстологічним аналізом його поетичних і прозових творів та коротким оглядом малярської спадщини. Автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному контексті, розкрити центральне місце Т. Шевченка в усьому національному житті.

 

Назва книги «Тарас Шевченко. Усі твори в одному томі» (К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007) говорить сама за себе. Під словами «усі твори» мається на увазі лише літературна творчість Т. Шевченка – поезія і проза. Керівник проекту В. Бусел у своєму зверненні до читача зазначив: «Це – не підручник із шевченкознавства для «шевченкознавців». Ми прагнемо, аби кожний українець мав змогу прочитати, полюбити або ні, а головне – зрозуміти, наблизитись до творчості поета самостійно».

 

У творчому доробку Т. Шевченка поряд з емоційною, наснаженою публіцистичним запалом лірикою виділяються епічні твори, в яких з надзвичайною силою подано сторінки історичної й глибоко драматичної минувшини українського народу, його боротьби за національну свободу. У цьому аспекті творчість поета розглядається у книзі С. Цвілюка «Історична мудрість Великого Кобзаря. Історизм і соціально-політичний вимір епічних творів Тараса Шевченка» (Одеса: Маяк, 2008).

 

Поеми й вірші історичної, історико-революційної та соціально-політичної проблематики («Гайдамаки», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Іржавець», «Кавказ», «Сон» тощо) – це вершинне досягнення геніального поета. Світ козаччини, героїка боротьби проти ворогів України превалює в усій спадщині Кобзаря.

 

На вагому думку Івана Франка, в своїх історичних поемах Т. Шевченко заклав «основи історичної мудрості, яка в нього набагато глибша і вільніша, аніж у сучасних йому українських істориків». Високі епічні зразки збагатили не тільки українську, але й світову літературу, а висловлені в них погляди значно вплинули на активізацію історичного мислення і розвиток української історіографії, національної ідентичності українців, піднесення їх національних і державотворчих устремлінь.

 

У творах Т. Шевченка з часом ми бачимо все більше свідоцтв його причетності до кожного українця, чим, напевно, і пояснюється явище його геніальності. Тому, мабуть, інтерес до особистості Кобзаря як геніального поета, прозаїка, драматурга, художника не згасає. Кожне покоління українців намагається зрозуміти глибинний смисл його творів, які друкуються численними тиражами. В альбомах, рукописах, щоденниках, фольклорних записах, епістолярній спадщині, свідоцтвах сучасників поета у наш час і, безперечно, у майбутньому дослідники матимуть невичерпне джерело дивовижних відкриттів.

 

Наталія ІНЮТІНА, бібліотекар ОУНБ ім. О. Гмирьова

 

Сообщение:

*

НОВОСТИ