Наша мета – допомогти повернутися у суспільство

Новости, Общество

  17 Апр , 2010

Проблема бездомності та безпритульності як соціального явища не нова для України. Реформування країни, яке розпочалось двадцять років тому, призвело до різкого розшарування суспільства та виникнення значної соціальної нерівності. В основі новоутвореної соціальної піраміди опинились найбільш уразливі верстви населення, до яких відносяться бездомні громадяни.

 

Брак комплексної, послідовної державної політики щодо підтримки бездомних у вирішенні їх проблем сприяє уповільненню економічного зростання країни, збільшенню числа хворих на різні суспільно небезпечні хвороби, недовикористанню трудового потенціалу.

 

З метою визначення обсягу проблеми бездомності в Миколаївській області у 2006 році за ініціативою начальника головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації О.В. Сивопляс розпочав діяльність Миколаївський обласний центр обліку бездомних громадян.

 

Це соціальний заклад, який має за кінцеву мету забезпечити реінтеграцію бездомних громадян у суспільство, допомогти їм відновити віру в свої можливості, працевлаштуватися.

 

Перейнявшись розумінням нагальної необхідності підтримки бездомних громадян щодо їх реінтеграції, голова постійної комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку обласної ради В.О. Відяпін, член цієї ж комісії А.М. Кравченко доклали багато зусиль для визначення і затвердження програми фінансування центру.

 

За три роки діяльності Центр обліку бездомних громадян здобув авторитет і популярність серед мешканців міста Миколаєва і області. За цей час обліковано 4570 осіб без визначеного місця проживання (в т.ч. 520 осіб, звільнених з місць позбавлення волі), з яких більше 40% не мали жодного документа, що посвідчує особу, 65% – реєстрації, близько 5% – громадянства України.

 

Серед бездомних, які перебувають на обліку, 75% становлять чоловіки, 25% – жінки. Щодо статусу осіб, які звертаються, то це інваліди, особи пенсійного та передпенсійного віку, молоді мами з числа дітей-сиріт, діти-сироти після закінчення шкіл-інтернатів, особи, звільнені з місць позбавлення волі, та працездатні особи, які не мають житла, де можуть зареєструватися.

 

За віковою ознакою – 25% це особи від 18 до 28 років, 19% – від 29 до 35 років, 44% – від 36 до 55 (жінки) – 60 (чоловіки) років, 12% – особи пенсійного віку.

 

За три роки функціонування за юридичною адресою, Центром зареєстровано 1900 осіб без права проживання, відновлено паспорти громадянина України – 384 особам, установлено громадянство України – 5 особам, завдяки чому більше 1000 осіб змогли офіційно працевлаштуватися і сплачувати державі податки. Оформили пенсію 65 осіб похилого віку, майже 300 особам призначено соціальні виплати і допомоги. 34 особам установлено інвалідність і призначено відповідне пенсійне забезпечення, 12 осіб влаштовано до інтернатних установ соціального захисту, 62 особи – на стаціонарне лікування.

 

Під час соціального патрулювання, яке постійно проводиться директором Центру обліку бездомних громадян спільно з працівниками патрульної служби управління внутрішніх справ, волонтерами та представниками громадських організацій, 453 бездомним громадянам надано натуральну допомогу речами, що були у вжитку, та інформаційні послуги.

 

Слід зазначити цікавий факт. У віковій групі від 18 до 28 років бездомних жінок на 20% більше, ніж чоловіків, а це дає підстави зробити припущення щодо зростання в найближчій перспективі контингенту дітей, які успадкують бездомний статус та матимуть деформований світогляд.

 

Аналіз освітньо-професійних характеристик зареєстрованих Центром бездомних громадян показав, що більшість з них – це особи з середньою, середньою спеціальною освітою з робітничими спеціальностями, на які є попит у суспільстві. Близько 10% мають незакінчену вищу та повну вищу освіту. На жаль, є такі (1%), які взагалі не мають ніякої освіти.

 

Спостерігається наступна тенденція – чим вищий рівень освіти, тим значущою стає причина втрати житла через розлучення та конфлікти в сім’ї. Чим нижче рівень освіти, – тим значущою є причина втрати житла через позбавлення волі.

 

Серед зареєстрованих у Центрі бездомних громадян 60% на сьогодні ніде не працюють, хоча мають професії. Останнім місцем роботи для більшості з них були завод, фабрика, промислове виробництво та будівництво. Найбільше зростання кількості тих, хто втратив роботу, припадає на період з 1994‑го по 1999‑й роки. 18% зареєстрованих Центром бездомних не працювали ніколи.

 

Економічно активні особи не можуть стати на облік до центрів зайнятості, офіційно працевлаштуватися. Прикро те, що в переважній більшості бездомні громадяни не є порушниками закону. Хтось утратив службове житло чи залишився без місця у гуртожитку, хтось став жертвою квартирних махінацій, збитковості підприємств, масового скорочення працівників, хтось залишився без житла через смерть родичів чи інші сімейні обставини.

 

Виключаючи цих людей із суспільного життя, держава штовхає їх до жебрацтва, пошуку сумнівних і навіть незаконних джерел існування.

 

Не маючи реєстрації, багато бездомних вимушені працевлаштовуватись без офіційного оформлення трудових відносин, що створює підґрунтя для їх експлуатації з боку роботодавців. У Центрі були випадки, коли бездомні погоджувалися на роботу з перевищенням установленої законодавством тривалості робочого дня, з порушенням правил безпеки та гігієни, з недоотриманням належної винагороди за виконану роботу, а то і просто за їжу та можливість переночувати в приміщенні роботодавця.

 

Багато бездомних громадян не повною мірою обізнані про свої права, не завжди готові вистоювати черги та збирати документи у відповідних інстанціях, перебувають у стані соціальної апатії, вони зневірені щодо можливості допомоги з боку держави, тому і не докладають власних зусиль для покращення свого становища.

 

Близько третини бездомних громадян утратили свої домівки через тюремне ув’язнення. Особам, що були позбавлені волі, окрім проблем з житлом, важко отримати роботу з огляду на своє минуле, вони потребують постійної психологічної підтримки та контролю. Забезпечуючи виконання ряду заходів щодо проведення соціального супроводу осіб, звільнених з місць позбавлення волі, надаючи їм допомогу у відновленні документів та реєстрації, Миколаївський обласний центр обліку бездомних громадян сприяє поліпшенню криміногенної ситуації, перешкоджає розповсюдженню інфекційних захворювань, особливо туберкульозу, ВІЛ/СНІДу.
Наведемо декілька прикладів із нашої роботи.

 

У Миколаєві народився хлопчик Вітя, якого, на відміну від Мауглі Кіплінга, сьогодні можна назвати Мауглі кам’яних джунглів, адже крім того, що хлопчик глухонімий, він не має жодного документального підтвердження свого існування. Все життя Вітя провів на вулицях міста, він не вміє читати і писати, не володіє навичками жестової мови, боїться людей. Хто його батько, він не знає. Матір власного житла ніколи не мала, ночувала з сином у під’їздах, люках, пиячила і жебракувала, до чого привчила дитину, а коли померла, глухонімому Віті не залишалось нічого іншого, як продовжувати робити те, що він уміє, – жебракувати.

 

Коли юнак потрапив у поле нашого зору, довелось добряче побігати, аби встановити його особу, з’ясувалося, що в нього немає родичів, тому неможливо знайти хоч би якесь документальне підтвердження його появи на світ.

 

Майже півроку шукали свідків, збирали необхідні довідки для оформлення паспорта. А коли ця робота вийшла на фінішну пряму – хлопець зник. Знайшли його в самому віддаленому районі міста. Віктора викрали цигани, які вдень змушували його збирати пусті пляшки, а вночі тримали під замком. Нарешті, за допомогою працівників обласного і районного паспортного столу Віктору було оформлено паспорт громадянина України, надано допомогу у встановленні ІІ групи інвалідності.

 

На цей час він отримує пенсію по інвалідності, проживає в сім’ї добрих людей, які раніше знали його матір і проявили милосердя – взяли його на проживання в свою родину.

 

До Миколаївського обласного центру обліку бездомних громадян надійшло звернення від адміністрації обласної психіатричної лікарні стосовно надання допомоги у встановленні особи, громадянства України, відновленні паспорта громадянина України і реєстрації пацієнту Павлу Р., 1954 року народження, який не мав жодного документа, що посвідчує особу, страждав на цілу низку хвороб, переніс ампутацію нижньої кінцівки, зазнав черепно-мозкової травми, мав вади зору, страждав утратою пам’яті.

 

Центром обліку бездомних громадян було направлено десятки запитів до різних інстанцій і встановлено, що чоловік проживав у м. Миколаєві. У 1986 році був засуджений до позбавлення волі та вибув у Красноярський край (Росія) на будівництво амонієвого заводу.
Нами було опитано десятки свідків, голів сільських рад, соціальних працівників, і за допомогою працівників міського та обласного паспортних столів чоловіку було встановлено громадянство України, а в лютому – оформлено паспорт і зареєстровано за юридичною адресою центру обліку. Сьогодні проводиться робота щодо встановлення Павлу Р. групи інвалідності та оформлення пенсії по інвалідності, після чого буде вирішуватись питання стосовно його влаштування до інтернатної установи соціального захисту.

 

Миколаївський обласний центр обліку бездомних громадян плідно співпрацює з органами внутрішніх справ, установами з питань виконання покарань, кримінально-виконавчими інспекціями, медичними закладами, службами зайнятості, пенсійними фондами, громадськими, релігійними організаціями, благодійними фондами тощо.

 

Так, у листопаді 2009 року працівниками центру обліку бездомних громадян спільно з обласною організацією Товариства Червоного Хреста, Обласним благодійним фондом соціальної допомоги малозабезпеченим проведено акцію для бездомних громадян. Оповіщення проводилось за допомогою працівників патрульно-постової служби, які розповсюдили 500 листівок, а також шляхом розміщення листівок у місцях скупчення бездомних громадян. У результаті проведення акції 46 бездомних громадян отримали гаряче харчування, теплий одяг, інформаційну літературу, засоби гігієни. Бездомним надано консультації з соціальних, юридичних та інших питань.

 

Під час таких акцій ми намагаємось установити певний рівень довіри та проінформувати бездомних громадян про можливості, які існують, для того, щоб людина спробувала вирішити свою кризову ситуацію, виявляємо тих, хто має мотивацію до нормального життя в суспільстві. Адже бездомні в більшості своїй слабкі люди, які навіть при їх бажанні, але без нашої допомоги ніколи не зможуть докорінно змінити власне життя.

 

В осінньо-зимовий період на території Миколаївської області управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських (міст обласного значення) рад спільно з державними установами та громадськими організаціями організовано функціонування місць обігріву для бездомних громадян. При управліннях праці та соціального захисту населення створено кімнати нічного перебування; в закладах охорони – «соціальні палати»; в захисній споруді на території міста Миколаєва обладнано пункт обігріву для тимчасового перебування бездомних громадян.

 

За участю представників Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради та Миколаївського міського управління надзвичайних ситуацій проводилось чергування мобільних груп на вокзалах та ринках міста. Мобільні групи проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу серед громадян, які опинились у складній життєвій ситуації, роздавали гарячий чай та направляли (за необхідністю доставляли) бездомних громадян до пункту обігріву та лікарень.

 

Сьогодні настав час, коли наша громада повинна усвідомити, що наявність зазначеної проблеми деформує соціальне середовище, руйнує фізичний, психічний та духовний стан людей, створює соціальну напругу в суспільстві.

 

Необхідно перейнятися розумінням того, що, допомагаючи бездомним переселитися з під’їздів, дитячих майданчиків, парків, теплотрас у заклади для бездомних громадян, які конче необхідно було створювати ще «вчора», ми допомагаємо собі та своїм дітям зберігати здорове життєве середовище.

 

Надаючи шанс людям, які стоять перед прірвою, де панують злочинність, хвороби, байдикування та безпорадність, ми оберігаємо себе, своїх дітей від інфекційних захворювань та злочинних посягань на наше життя та здоров’я.

 

Миколаївський обласний центр обліку бездомних громадян проводить активну інформаційно-роз’яснювальну роботу для нашої громади, депутатів усіх рівнів. Постійно ведеться робота стосовно розширення мережі закладів для бездомних громадян, здійснення заходів щодо запобігання появи нових бездомних з групи ризику, надання адресної підтримки тим, хто опинився на самому дні нашого суспільства і не в змозі самостійно подолати тяжку життєву ситуацію.

 

Маємо надію, що якомога більше людей усвідомлять своєю причетність до гуманної справи щодо скорочення кількості голодних і бездомних, завдяки чому менше буде злочинців, збільшиться кількість просто розумних здорових громадян, спроможних приносити користь і державі, і собі.

 

В. ГУСАРОВ, директор Центру обліку бездомних громадян

 

Комментарии:

  1. Елена:

    Сообщите, пожалуйста, адрес центра

Сообщение:

*

НОВОСТИ