Медіа-мізки, або Реклама… як кермо соціуму

Новости, Общество

  28 Дек , 2010

Кожен українець хоча б раз у житті, а таки лайнувся мимохідь, коли ту чи іншу телепередачу, фільм або серіал, що ми дивилися на одному диханні від самого початку, переривала реклама…
Ось він, кульмінаційний момент, а на зміну приходить «…захист від карієсу». Більшість моїх знайомих зазвичай перемикає на інший канал, хоча все-таки добра частина глядачів терпляче її переглядає.

Останнім часом реклама мені все більше нагадує повноцінний трилер. Інтервали між роликами стають коротшими, ефірні хвилини на вітчизняних телеканалах усе зростають, але найголовніше – гостросюжетність!
Погодьтесь, на думку «рекламників», наше життя просто суцільна баталія.

Щоденне протистояння з жирними плямами на блузках… Складається враження, що це є просто невід'ємною частиною нашого буття – ставити кожного дня плями на вечірніх сукнях, нових сорочках…
Непомірне використання засобу для миття посуду. Рекламні ролики цієї продукції чомусь запевняють нас, що ми миємо посуд лише в холодній воді.

…Кожна дівчина має страждати від целюліту, порушення водного балансу, тьмяності кольору волосся, ламкості нігтів і так далі за списком.
Кожен чоловік повинен мати проблеми з потенцією, травленням.

А без пива взагалі щастя в житті не пізнаєш!
Мимоволі починаєш у це все вірити. Доводити собі, що маєш зайву вагу, від якої врятують «ті самі» сухі сніданки, від яких худнеш за два тижні на два розміри.

Мета рекламного агента – створити казку, образ, міраж. Донести її таким чином, щоб глядач повірив у неї, як у те, що після понеділка вівторок. Щоб ми відчували свою неповноцінність, знаходили ті чи інші проблеми та комплекси, які ми, знову ж таки, на нашу затуманену думку, не зможемо подолати без допомоги тієї чи іншої продукції – блискавичного героя-рятівника, фронт-мена нашого часу, зірки рекламних бігбордів, щитів, телебачення, а потім, відповідно, вітрин вітчизняного ринку.

…До речі, про вітрини. Ще один хід конем сучасного маркетингу полягає у відповідності розміщення товарів на поличках. Напевне, всі вже помітили тенденцію у супермаркетах, коли найдорожчі товари лежать на середній та верхній полицях, коли ж товари економ-класу розміщені внизу, де зазвичай наш погляд не часто зупиняється. Але це вже трохи інша парафія, хоча досить вдало керуюча нашою свідомістю, а потім, відповідно, гаманцем.

Більше того, оволодіння свідомістю призводить не тільки до контролювання нашого матеріального світосприйняття рекламою. Оцінюючи досить глибоку «змістовність» багатьох роликів, нав’язливість тих чи інших лозунгів, помічаєш, як би це сумно і цинічно не звучало, банальну деградацію аудиторії, на яку вони поширюються. Наведу приклад. Не так давно, коли я була у кінотеатрі на сеансі «Гаррі Поттера», один з героїв фільму, скуштувавши закуску, промовляє: «Смачно…», – на що слідує майже хорова реакція залу: «…Наче «Орбіт Соковитий кавун!»

Мені здається, пояснювати не варто. Майже кожен наштовхувався на подібні ситуації, коли замість «Швидше», використовується «Не гальмуй, снікерсуй» або ж інші рекламні «шлягери». Багато символів, слів, географічних і власних назв у теперішній час асоціюються із пивом, чіпсами, шампунем, пральним порошком, кетчупом і так далі за списком…

Навіщо нам власний інтелект, коли є штучний, створений та нав’язаний телебаченням, радіо, сторінками журналів, зображеннями бігбордів?.. Покоління новітніх технологій, попри розвиток усього навкруги, саме, насправді ж, знову і знову отримує «на горіхи» від прогресу за свою відсталість від нього.

У СРСР реклама мала характер постійної політичної пропаганди. Не менш діючої. Починаючи від невинного «Храните деньги в Сберегательном банке!», реклама не просто реально прискорює свій розвиток. Вона розкриває себе вже як новий путівник по людській свідомості.

Ті, хто застав радянські часи, напевно пам’ятають й інші крилаті рекламні фрази:
«Нигде, кроме как в Моссельпроме», «Накопил – машину купил».

Реклама стає мистецтвом.
Не буду сперечатися, вона просто необхідна. Як частина інтегрованих маркетингових комунікацій збільшує ефективність підприємства. А головне, є стимулом розвитку новітніх технологій.

Але з іншого, більш «споживчого» боку… Нав'язування товарів та послуг, у яких немає необхідності, сприяння монополізації ринку. Попит на рекламу того чи іншого товару (підприємства) призводить до включення витрат на рекламу до цінового показника. Приросту цінового показника сприяє, звичайно, і власне ефективність реклами. Це дає змогу на «відомі» товари збільшувати ціну за рахунок збільшення попиту на нього. І, певна річ, дія на свідомість аудиторії. Як приклад, можна розглянути наведене вище чи безліч іншої реклами, з якою ми стикаємось щодня, і соціальні та психологічні дослідження. Так, у книзі публіциста Сергія Кара-Мурзи «Маніпуляція свідомістю» автор розглядає сучасну рекламу як передовий крок до прихованого управління суспільством.

…Хоча наш інтелект, наш розвиток і наша свідомість – справа лише наша. Хтось, як вправний конструктор, уміє цим управляти, а хтось, мов пливе за течією, піддається лише зовнішньому впливу.
Що ж насправді реклама? Безпосередній контакт продукції та послуг із суспільством чи безпосередній штурвал управління ним?.. Включаючи в собі і ту, і іншу функції, доки ми маємо контакт із медіа-світом, телебаченням, радіо та іншими «обителями» рекламної продукції, ми завжди будемо відчувати її вплив. А позитивний чи негативний – лише наш вибір…

Марія РУБАН, студентка другого курсу факультету юридичної журналістики Національного університету «Одеська юридична академія»

Сообщение:

*

НОВОСТИ