Людського голосу чари божественні…

Культура, Новости

  13 Янв , 2011

Унікальне мецо-сопрано заслуженої артистки України Ірини Бубенко в Миколаєві має тисячі шанувальників. Її сольний концерт, що відбувся нещодавно в лютеранській церкві на Адміральській, був присвячений її вчителям: музичним і вокальним наставникам з Миколаївського музичного училища та коледжу культури, МФ КНУКіМ та Одеської консерваторії. Захід був проведений напередодні ювілею співачки.

Цю мініатюрну жінку зі східним розрізом карих очей уже понад десять років ми бачимо на сцені Українського академічного театру драми та музичної комедії. Тут розкрився її талант. Вона – вокальна пріма цього улюбленого миколаївцями закладу, так само, як її колеги з прекрасними голосами Ольга Дідусенко, Яна Артеменко та інші. Їх встигли полюбити ще з «Параду бельканто», який так розкішно презентував театр місту. Але цього явно замало. Маючи такий потужний вокальний потенціал, городяни та жителі області хотіли б частіше зігрівати серце і душу унікальними голосами. Зрозуміло, що театр музично-драматичний. Останні вистави довели, що рівень нашого Українського академічного дедалі зростає. Тут беруться за дуже серйозні речі: «Моцарт», «Чайка», «Макбет». Усе успішно, при повних аншлагах. І знову ж таки – хотілося б більше опер і оперет, вечорів класики, вечорів романсу. Бо цьому творчому колективу всі жанри підвладні.

Концерт, що відбувся в стінах кірхи, познайомив слухачів з новим творчим доробком співачки: Гендель, Бах, Губунія, Массне, Россіні, Моцарт, Штраус, Ліст, Чайковський, Рахманінов, розкішний «Романсовий букет». Майстерно підібрані поетичні вступи до кожного твору, які блискуче, з душевним піднесенням прочитала актриса Наталія Єгорова. Слід віддати належне концертмейстеру Сергію Голованову. Фортепіано і неповторний грудний голос Ірини злились в єдине ціле, даруючи нам задоволення і насолоду. Її «низи» звучали глибоко і ніжно, «верхи» – вільно і витончено, не перетягуючи, не форсуючи звук. Струнка фігурка Ірини у темно-вишневому оксамитовому вбранні, ніби в молитві складені руки… Здавалося, наче ангели з небес заспівали під склепінням старої кірхи.

Хочеться додати, що за тиждень до виступу І. Бубенко тут з великим успіхом відбувся авторський концерт ще одного неабиякого таланту нашого Миколаєва – головного диригента симфонічного оркестру обласної філармонії Олександра Гоноболіна. Своєю скрипкою, разом з оркестром, він полонив серця слухачів, виконуючи власні твори віртуозно, майстерно, з гумором і гарним настроєм. Хоча радіти особливо колективу не доводиться – немає у філармонії актового залу, своєї сцени. Знову ж таки – це проблема із проблем міста та області. Владі давно вже час домовитися і посприяти відкриттю філармонії, хоча б на базі старих, уже існуючих осередків культури.

Чому Миколаївське вище музичне училище може подарувати місту таку світову перлину, як опера «Кармен», знову ж таки з Іриною Бубенко у головній ролі, запросивши соліста з Одеського оперного театру та кращих місцевих вокалістів? Як писав Маяковський: «Если звезды зажигают, значит, это кому-нибудь нужно».

Людина надзвичайної скромності, Ірина Бубенко посоромилася звернутися до заможних меценатів, якими бувають звично керівники потужних підприємств. Невелику допомогу у друкуванні афіш і програмок надали їй у Центрі розвитку особистості – Тетяна Худояш, Галина Жданова та їхні колеги. За кожен вокальний твір Ірини глядачі і слухачі віддячували розкішними букетами, що в цю холодну пору, вочевидь, зігріло серце співачки. На власні вуха чула, як літня подружня пара інтелігентного вигляду запитувала в неї: «Що ви робите тут, у нашому місті? Ваше місце – столична сцена». А я щиро радію, що цей золотий голос України (а голос І. Бубенко оцінено саме так на одному з театральних конкурсів) проживає у Миколаєві. І ми маємо щастя його чути. От тільки б поціновували його достойно ще й матеріально, аби матір двох доньок не принижували нестатки, як і здебільшого усіх нас. Бо актрисі, співачці треба бути для нас зіркою, яскравою, розкішною, щасливою.

З ювілеєм, зіронько наша. Дай тобі, Боже, здоров’я, щастя й удачу, гідні твого таланту!

Тетяна ДАНИЛЕНКО, журналіст

Сообщение:

*

НОВОСТИ