Миколаївщині є чим пишатись

Новости

  11 Янв , 2011

6 січня під час робочого візиту до Миколаєва міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник побував у Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського та Муніципальному колегіумі, а також обговорив із головою облдержадміністрації М.П. Кругловим питання, що стосуються розвитку освіти в області.

Міністр високо оцінив стан освіти та наявну матеріально-технічну базу Миколаївського муніципального колегіуму, наголосивши, що заклад запропонував напрацювання щодо запровадження унікальної програми створення класів з поглибленим вивченням природничих і математичних наук. Цілком вірогідно, що ця програма почне діяти вже в наступному навчальному році. Окрім цього, у планах колегіуму є його розширення за рахунок обдарованих дітей з усієї області, але для цього потрібно вирішити питання гуртожитку. Дмитро Володимирович зауважив, що місто та область можуть пишатись таким зразковим навчальним закладом, який створює умови для різнобічного розвитку дитини.

Що стосується стану галузі освіти в області, то міністр в першу чергу подякував голові облдержадміністрації М.П. Круглову та команді професіоналів, завдяки яким регіон посідає місце у першій п’ятірці в Україні за показниками соціально-економічного розвитку, а за стабільністю є чи не найкращим. Саме це допомагає Миколаївщині не тільки відкривати нові дошкільні навчальні заклади, а й проводити реконструкцію тих дитсадків, які не працювали більше 10 років. Результат очевидний – Миколаївська область за рівнем охоплення дошкільною освітою перевищує загальнодержавний показник.

І хоча проблеми в освіті існують, їх вирішенням займаються дуже прискіпливо. На державному рівні відновлено дію деяких програм, серед яких потрібно виділити наступні: комп’ютеризація шкіл, програма «Шкільний автобус» і співробітництво зі Світовим банком щодо обладнання в школах кабінетів фізики, біології та хімії. Окрім цього, на ІІІ сесії обласної ради, яка відбулася 30 грудня 2010 року, було затверджено Цільову соціальну програму розвитку освіти Миколаївської області на 2011 – 2015 роки.

Одним з головних шляхів реформування освіти Д. Табачник бачить стабілізацію навчальної програми для загальноосвітніх шкіл та можливість роботи їх у певному профілі. Якщо старшокласники американських і європейських школі вивчають у середньому вісім предметів, українські однолітки – по 16-18. Як наслідок, незадоволеними залишаються і вчителі, й учні. Перші – через неможливість викладу свого предмета внаслідок обмеженості навчальних годин, а другі – через те, що отримають поверхневі знання з багатьох предметів. Разом із університетською автономією у держави з’явиться можливість створити сильні регіональні університети, які будуть займатися профільними напрямами.

Освітянське міністерство також буде впливати на цей процес шляхом корегування кількості обов’язкових предметів та кількості державного замовлення студентів певних спеціальностей.
Така політика допоможе створити сприятливі умови для того, щоб ринок праці не був перенасичений деякими професіями, тоді як відчувається гострий дефіцит у фахівцях технічних та робітничих професій.

Деяких змін зазнає вища школа вже цього року. По-перше, у зв’язку зі зменшенням кількості випускників шкіл цього року (приблизно на 42%) буде зменшено кількість державного замовлення, проте це зменшення майже не торкнеться технічних професій. По-друге, цього року вперше буде застосовано електронну систему вступу до вищих навчальних закладів ІІІ та ІV ступенів акредитації (наступного року ця система буде використовуватися для навчальних закладів усіх рівнів акредитації).

Є велика вірогідність того, що зменшиться кількість вищих навчальних закладів. І справа не в тому, що кількість українських вишів (сьогодні їх 882) перевищує чисельність ВНЗ Польщі, Німеччини і Бельгії разом узятих. Багато закладів «йде» на порушення задля підвищення рівня акредитації. Внаслідок цього виникають ситуації, коли в університеті «викладає» професор, якому вже більше 90 років, а інший професор значиться у п’ятьох різних університетах, відстань між якими становить більше 400 кілометрів. І такі випадки не є поодинокими, тому зменшення кількості вищих навчальних закладів – явище, яке не має когось дивувати, проте Міністерство освіти і науки, молоді та спорту не збирається робити цього насильницьким шляхом.

Міністр повідомив і про долю обласних та районних управлінь та відділів, які до об’єднання Міністерства освіти і науки із Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту займалися питаннями освіти та спорту. У зв’язку з цим об’єднанням Д. Табачник відправив рекомендаційні листи з пропозицією до глав обласних адміністрацій розглянути питання про об’єднання управлінь, які займаються питаннями освіти та спорту. Це дозволить збудувати нормальну вертикаль влади, однак, як сказав Дмитро Володимирович, остаточні рішення щодо цього питання приймаються виключно керівниками облдержадміністрацій.

Також Д. Табачник повідомив, що важливим завданням для його міністерства є розвиток масового спорту та підтримка дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Така позиція пояснюється тим, що при збереженні існуючих тенденцій не залишиться ресурсу для поповнення рядів спорту вищих досягнень.

Дмитро ШВАРЦ
Фото Дмитра ЛАСКІНА

Сообщение:

*

НОВОСТИ