В області буде перинатальний центр!

Официально

  29 Мар , 2011

Четверта сесія обласної ради шостого скликання відбулася минулої п’ятниці у приміщенні академічного художнього російського драматичного театру. Причина – ремонт адміністративної будівлі облради, який, як завірив голова обласної ради Ігор ДЯТЛОВ, ведеться не за кошти обласного бюджету.

Почали з приємного. Ігор Дятлов привітав із присвоєнням звання заслуженого вчителя та заслуженого художника України Наталію Кривошей, директора Миколаївської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І-ІII ступенів № 7, та Ольгу Лебідь, члена обласної організації Союзу художників України; вручив Грамоти Верховної Ради України першому заступнику голови обласної ради Володимиру Пащенку, фотокореспонденту Укрінформу Олександру Кремку, начальнику управління освіти та науки облдержадміністрації Валерію Мельніченку та іншим.

Після обрання секретаріату, лічильної комісії та прийняття порядку денного перейшли до розгляду сесійних питань. Перше з них – затвердження звіту про виконання обласного бюджету за 2010 рік. Доповідаючи з цього питання, начальник головного фінансового управління ОДА Вадим Іщенко зазначив, що надходження до загального фонду бюджету області за минулий рік становили 104%, або майже 1,5 млн. грн., до спеціального фонду – 95%, або 175 тис. грн. Він також констатував збільшення видатків у всіх галузях діяльності обласної ради: охорона здоров’я, освіта, культура, соціальний захист населення тощо. Водночас В. Іщенко зауважив, що з виконанням бюджету-2010 виникали й певні труднощі, зокрема пізнє прийняття державного, а, відповідно, й обласного бюджетів у минулому році сказалося на тому, що багато виділених коштів головні розпорядники просто не встигли освоїти і вони повернулися назад у вигляді вільних залишків.

Як розподілити ці вільні залишки і які зміни внести до бюджету-2011, розглядалося у другому питанні. Зокрема запропоновано виділити кошти на погашення заборгованості, що виникла по Вознесенському притулку для неповнолітніх, на позачергові вибори Михайло-Ларинського та Пересадівського сільських голів (субвенція з держбюджету), а також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, передбачається спрямувати 20 млн. грн. на ремонт комунальних доріг.

Певні зауваження виникли щодо питання про виконання Програми соціально-економічного розвитку Миколаївської області за 2000-2010 роки та затвердження нової на 2011-2014 роки. Занепокоєння, на думку комуністки Алли Могилевської, викликають дві сфери – освіта та медицина. Зокрема, за словами Алли Могилевської, з 2011-го по 2014-й рік заплановано реорганізувати в амбулаторії 14 сільських дільничних лікарень, а в 2011-му закрити 30 ФАПів, які обслуговують менше 100 чоловік, приєднавши їх до більш потужних.

Відносно цього губернатор області Микола Круглов запевнив, що, по-перше, без згоди громади жодну школу чи фельдшерсько-акушерський пункт не буде закрито, по-друге, закликав усіх подумати про те, а хто ж таки утримуватиме всі ці заклади освіти та охорони здоров’я, адже коштів місцевих бюджетів для цього буде явно замало.

Дебати викликала й Програма розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2011-2014 роки. Відповідно до програми в наступні роки заплановано провести інвентаризацію земель сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, в тому числі й земель населених пунктів, здійснити грошову оцінку земель; розмежувати землі державної та комунальної власності, провести землеустрій сільськогосподарських підприємств тощо. Ці заходи, за словами начальника головного управління Держкомзему в області Володимира Янчука, сприятимуть збільшенню надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю: у містах обласного значення – у два-три рази, у містах та селищах районного значення – у два-чотири рази, тобто на рівні 500-800 млн. грн. Проте формулювання основного завдання програми як «удосконалення земельних відносин шляхом створення передумов для функціонування ринку землі» викликало сильні підозри у фракції комуністів. Микола Дзарданов назвав усі заходи не інакше як «прихованою активною підготовкою до продажу землі», а його колега Михайло Воронцов від імені всієї фракції виніс на затвердження сесії відкритого листа, в якому йшлося про те, що багато земель в Україні вже сьогодні належать іноземним власникам, які абсолютно не дбають про збереження їх родючості. Тому для запобігання подальшому поширенню такої «згубної практики» комуністи запропонували будувати діяльність агропромислового комплексу на засадах кооперативного руху, а «Верховній Раді виявити консолідовану політичну волю і вилучити із Земельного кодексу положення про те, що земля є товаром, накласти довічний мораторій на її купівлю та продаж».

Заспокоїти представників Комуністичної партії постарався голова обласної ради Ігор Дятлов. По-перше, він зазначив, що правом на продаж землі володіє кожен громадянин України і воно так само прописано в Конституції держави, як і те, що земля повинна належати українському народові. По-друге, запевнив він, що всіляко дбатиме про те, щоб українські землі не діставалися іноземним громадянам, нерезидентам нашої держави. Водночас відкритий лист до Президента та уряду на голосування не поставили, адже він був представлений з порушенням регламенту.

Своєрідним «історичним» рішенням четвертої сесії обласної ради депутати назвали передачу гінекологічного відділення міського пологового будинку № 3 з балансу міста на баланс області, що дасть змогу Миколаївщині мати свій обласний перинатальний центр, адже до цього часу, за словами начальника головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Світлани Хотіної, наша область залишалася фактично єдиною, яка не мала такого центру. Місто натомість отримало приміщення за адресою Чкалова, 93, у якому планується розмістити підстанцію № 1 міської станції швидкої допомоги для обслуговування жителів Центрального району Миколаєва.

Рішенням сесії затвердили ряд кадрових питань. Зокрема стосовно звільнення з посади директора Миколаївської обласної філармонії Миколи Фалька та призначення на його місце Олександра Добровольського, артиста філармонії з багаторічним стажем, учасника ансамблю народних инструментів «Узори»; призначення директором Обласного шахово-шашкового клубу Руслана Хамзіна, а також звільнення з посади директора КП «Фармація» О. Шмалька. До речі, відносно останнього голова обласної ради запропонував провести фінансово-економічний аудит на підприємстві, щоб не просто звільнити керівника, а з’ясувати, що діялося на підприємстві, і в разі необхідності притягнути винних до належної відповідальності. «Пора закінчувати з практикою лібералізму», – резюмував Ігор Дятлов.

Крім того, на розгляд сесії додатково були винесені два питання: про ситуацію, що склалася в Жовтневому районі внаслідок забруднення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» червоним шламом прилеглих населених пунктів, а також про безпеку експлуатації відокремленого підрозділу ДП НАЕК «Енергоатом «Южно-Українська АЕС». Перший заступник голови облдержадміністрації Геннадій Ніколенко докладно розповів про ситуацію з червоним шламом, починаючи від перших днів, коли забруднення сталося, і закінчуючи сьогоденням. Він зазначив, що вжито всіляких заходів для локалізації «червоного пилу», і зауважив, що однією з причин аварії стало неврахування погодних умов нашої місцевості. За словами першого заступника губернатора, це одне з чотирьох шламосховищ у світі, збудоване за технологією сухого складування шламу, а проблема виникла через те, що при проектуванні сховища взяли узагальнені висновки, орієнтуючись на інші шламосховища в Канаді, Новій Зеландії та Австралії без належного врахування погодних умов нашої області. Геннадій Борисович зазначив, що на місці аварії ведуться всі необхідні роботи з ліквідації наслідків, здійснюються експертизи задля визначення завданої шламом шкоди (за їх результатами, повідомив перший заступник губернатора, «червоний пил» не є радіоактивним і не загрожує здоров’ю людини). Він запевнив, що на ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» накладений штраф у розмірі 17 тис. грн., а саме підприємство взяло на себе соціальні зобов’язання на суму 3 млн. грн. для покращення соціальної сфери постраждалих територій.

Відносно ж атомної станції головний інженер Южно-Української АЕС Д. Соколов запевнив депутатів, що її робота безпечна. Крім того, держава постійно виділяє кошти на модернізацію та підвищення безпеки станції. Таких коштів лише за останні п’ять років було виділено більше 1 млрд. грн.

Тетяна КОРЕНКІВСЬКА
Фото Дмитра ЛАСКІНА

Сообщение:

*

НОВОСТИ