Микола Кузьменко: «Головне завдання – зберегти виробництво і трудовий колектив»

Новости, Экономика

  16 Апр , 2011

У народі недарма підмічено: кожна людина, щоб самореалізуватися, повинна зробити в житті три речі – посадити дерево, побудувати будинок, виростити сина. У цьому сенсі Микола Якович Кузьменко значно перевиконав цей «життєвий мінімум». Адже в послужному списку директора ТОВ Первомайський «Райагробуд» – сотні побудованих об’єктів, четверо вже дорослих дітей, звісно ж, є й цілий парк висаджених дерев.

Головній справі – будівництву на селі – Микола Якович присвятив більшу частину свого життя і стовідсотково – трудову біографію. Дивна річ, поготів з огляду на нинішні швидкоплинні часи, та в трудовій книжці М.Я. Кузьменка – лише один запис, а саме: «прийнятий на роботу в Первомайський міжколгоспбуд 11 листопада 1960 року»…

Як давно це було, та керівник Первомайського «Райагробуду» згадує події півстолітньої давнини неначе як учорашній день. Щойно відслуживши в армії, – і не деінде, а в протиповітряних військах, куди аби кого не брали, – простий сільський хлопець з теренів мальовничої Черкащини почав торувати власний трудовий шлях. Минув усього тиждень з моменту демобілізації, а Микола вже сміливо переступає поріг Первомайського міжколгоспбуду. А вже наступного ранку він сідає за баранку вантажівки і впевнено крутить її, а згодом – штурвал усього великого підприємства, й донині.

Принагідно зауважити, доля розпорядилася так, що молодість Миколи Кузьменка співпала з юним віком підприємства, з яким він пов’язав усе своє життя. Адже за чотири роки до визначної події в його житті, а саме в липні 1956 року, на виконання рішень XX з’їзду КПРС, на околиці Первомайська був розміщений будівельний майданчик міжколгоспної будівельної організації. Сюди завозилися різноманітні механізми та матеріали, обладнання, зводилися перші виробничі корпуси, по всьому периметру будівництва снували люди. Доцільність виникнення нової господарської структури продиктувало саме життя: окремим колгоспам було важко, а часом і не до снаги зводити сучасні механізовані ферми, токи, школи та дитсадочки. Відтак, об’єднавши свої зусилля, колективні господарства Первомайщини й заснували спеціалізоване підприємство, що вело будівництво об’єктів виробничої та соціальної сфери на селі. У витоків зародження Первомайського міжколгоспбуду стояли керівник міжколгоспної ради з електрифікації району Михайло Рухинович Трахтенгерц і головний інженер Олексій Давидович Вдовенко. Ці справжні ентузіасти дорученої справи не шкодували ані часу, ані власних зусиль на те, щоб у чистому полі на околиці Первомайська – там, де нині височіють багатоповерхівки мікрорайону Коротченка, – звести сучасну будівельну базу. То був час справжнього відновлення, духовного підйому, коли за справу бралися гуртом і коли колективне «Ми» важило набагато більше, ніж індивідуальне «Я». Країна впевнено вставала з колін, відновлюючись після повоєнної розрухи, і зведення Первомайського міжколгоспбуду – то була хоч і важлива, але цяточка на мапі економічного ренесансу великої країни.

Серед перших робітників нового підприємства – В.А. Павлов, І.М. Ковтуненко, І.Д. Заскальнюк, Ф.В. Доба, З.Т. Притуленко, І.І. Камінський, М.Г. Чемеріс. Цікаво, що першопрохідці приходили на своє нове робоче місце із власними інструментами. В тому ж 1956 році зросли будівлі пилорами, і вже на осінь замовникам була відвантажена перша продукція – розпиловочний матеріал для ремонту тваринницьких комплексів. Тоді ж міжколгоспбуд вів будівництво ліній електропередач, здійснював електрифікацію ферм, колгоспних будинків, шкіл. Згодом освоїли виробництво черепиці, шиферу, шлакоблоків та «блоків Чорнишова». З цих будівельних елементів збирали приміщення свиноферм, корівників, зерносховищ та інших складських приміщень. На озброєння новоствореного автопарку стали три новенькі вантажівки ЗІЛ-585 та дві – ГАЗ-93.

Як згадує Микола Кузьменко, щороку на підприємстві з’являлися нові цехи та завозилося обладнання, зростав обсяг робіт. У різні роки були побудовані столярний цех, пункт технічного обслуговування, вагова, бензосховище, склади, гаражі, адмінбудинок, підведені всі необхідні комунікації. З 1958 року міжколгоспбуд вів усі будівництва в районі. А в 1975-му Первомайський міжколгоспбуд очолив молодий, але вже досвідчений М.Я. Кузьменко.

– То був золотий час для нашого підприємства, – зауважує Микола Якович. – Рік у рік зростала потреба в будівельних роботах на селі, відтак розвивалася матеріально-технічна база, підвищувався добробут наших працівників. А перелом, і не в кращий бік, настав у 1990 році. Серце кров’ю обливається, коли бачу понівечені та порослі бур’яном ферми та свинарники, що будувалися нами в 60-х, 70-х, 80-х роках…

Економічне лихоліття 90-х років минулого століття змело в небуття чимало колишніх успішних колгоспів та радгоспів, відтак відпала потреба в будівельних роботах. Більшість колишніх міжколгоспбудів у інших районах Миколаївщини не витримали ударів ринкової стихії й спочили в бозі: десь керівник не зорієнтувався в нових умовах господарювання, а дехто, чого гріха таїти, виявився нечистим на руку й розпродав підприємство «з молотка», не забувши, звісно, й про власну кишеню…

Та з іншого тіста був зліплений Микола Кузьменко. Попри труднощі та негаразди, директор та його дружна команда доклали чималих зусиль, аби і в несприятливих умовах залишитися на плаву. Тож через брак замовлень з боку традиційних клієнтів ТОВ Первомайський «Райагробуд» переключилося на обслуговування приватних фірм та підприємців, інших замовників. «Адже головним завданням було, та й, либонь, залишається понині, – розмірковує керівник підприємства, – насамперед зберегти нашу матеріально-технічну базу та трудовий колектив. У цьому бачу своє завдання і, якщо хочете, покликання».

Нині над виконанням завдань різного ступеня важкості та об’єму наполегливо трудиться колектив із 50-ти досвідчених працівників – робітників, водіїв, адміністративних працівників. Минулого року будівництво та ремонт велися на 34-х об’єктах – не лише на теренах Первомайщини, а й за її межами. У реєстрі добрих справ первомайських будівельників – виробництво бетону (відвантажили до 10 тисяч метрів кубічних!) для будівництва Бандурського маслоекстракційного заводу, зведення споруд на замовлення відомого сільгосппідприємства «Нібулон» у Врадіївці, ремонт покрівлі для тубдиспансеру в м. Первомайську. А з особливим пієтетом Микола Якович розповідає мені те, що його працівники доклали зусиль і до ремонту музею ракетних військ – тепер там на вічну стоянку поставлений знаменитий і грізний ракетний комплекс «Сатана».

…Прошкуємо територією підприємства. Таке враження, що наче й не було пострадянської розрухи, а повернувся ніби на два-три десятиліття назад. Усі механізми та агрегати збережені та працюють у заданому режимі: вантажопідйомники, екскаватор, навантажувач, автокран, до десятка вантажівок. Усе до ладу, все, як кажуть, на ходу. На подвір’ї ГАЗ якраз привіз чергову «порцію» шламу – відходів від спалювання палива у сільських школах. А поряд, у сусідньому цеху, остиває наступна партія шлакоблоків – цінного та економічного матеріалу в будівництві. Ще трохи далі завершується виготовлення бетонних люків для потреб «Водоканалу».

– Колектив у нас стабільний, високопрофесійний, – зазначає завідувач виробництва Леонід Арачковський. – Інакше б ми і не встояли. Багато в чому ми завдячуємо й мудрості та багатоглядності нашого керівника.

Й справді, абикого на підприємство не беруть, ледарі та п’янички надовго тут не затримуються. Натомість тим, хто сумлінно та творчо трудиться, дають зелене світло в плані кар’єрного росту. Так, водій Анатолій Якименко, прийшовши на підприємство три роки тому, добре себе зарекомендував і нещодавно очолив транспортну дільницю.

Надійним помічником батькові в усіх справах є його син, Олександр Миколайович. Набувши чималого професійного та життєвого досвіду в різних установах та організаціях, інженер-електромеханік за фахом О.М. Кузьменко сім років тому обійняв посаду виконавчого директора ТОВ Первомайський «Райагробуд». «Повернувся додому», – сміється Олександр Миколайович. За ініціативою правої руки директора було модернізовано полігон залізобетонних виробів, переведено котельню з твердого палива на газ, чим зменшили витрати та поліпшили екологію, сталеві трубопроводи замінили на поліпропіленові, почали встановлювати металопластикові вікна. Про авторитет цього керівника промовисто свідчить той факт, що він був обраний депутатом Первомайської районної ради від фракції Партії регіонів. Естафету трудової династії гідно несуть і онучка головного героя нарису Катерина Кузьменко, і його старша донька Тетяна Миколаївна Романюк.

Важливий штрих. Микола Якович, його заступник, інші керівники виробничих ділянок – то не високе начальство, а рівні серед рівних. Директор й нині особисто перевіряє якість робіт, виїжджаючи на об’єкти, дає цінні поради. Насамперед Микола Кузьменко вимогливий до себе, але професійності й порядку вимагає і від всіх інших.
…Цього року ТОВ Первомайський «Райагробуд» святкує 55-річчя з дня створення. Побажаємо ж його працівникам і надалі гідно нести прапор свого славетного підприємства та відбудувати українське село!

Андрій ТЮРІН
Фото автора

м. Первомайськ

НА ЗНІМКАХ: Олександр Кузьменко, Леонід Арачковський (сидить), Володимир Вечорік, Тарас Шевченко, Микола Кузьменко, Володимир Броніч, Олександр Тітомир; Робітник-бетонник Володимир Кисельов; Виготовлення люків для каналізаційних колодязів; Столяр Микола Пламадяла.

Сообщение:

*

НОВОСТИ