«Агросвіт»: feci quod potui…

Новости, Экономика

  25 Июн , 2011

Директора Новопетрівської філії СТОВ ім. Шевченка «Агросвіт», депутата обласної ради Ігоря Віталійовича Бриченка в юрмі працівників розпізнав не одразу. Пак, це і не дивно: добряче засмаглий, у шортах та сорочці, бейсболці, натягнутій майже на самі очі, керівник одного з найкрупніших на півдні України овочевих господарств ззовні нічим не відрізнявся від своїх підлеглих. Ігор Віталійович просто неба жваво обговорював з тими стратегію і тактику польових робіт на червневому полі. Справ нині й справді невпрогорт: треба здійснити у лічені дні прополку і полив овочевих культур, внести під них необхідні мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо. А тут іще, хай їй грець, невблаганна для цих країв стихія вкотре дошкулила: злива та град, що днями вдерлися на тутешні «плантації», неабияк позбиткувалися над молодою, висадженою всього два-три тижні тому розсадою перцю та баклажанів, томатів і капусти. Здається, директор «Агросвіту» опікується всіма, навіть найменшими дрібничками діяльності складного механізму розгалуженого сільгосппідприємства. А площі товариства, розмах його виробничої діяльності вражають: лише під овочами зайнято 390 гектарів зрошувальних земель! Додайте ще до цього чималого «клаптика» сотні гектарів ярого ячменю, соняшнику, гірчиці, сидеральних культур…

Спроби «виловити» для інтерв’ю Ігоря Віталійовича виявилися марними. Щойно І.В. Бриченко закінчив імпровізовану нараду, як на подвір’ї господарства з’явилася автівка з київськими номерами. Це з робочим візитом на Снігурівщину завітав керівник аграрного бізнесу групи компаній «Верес» Сергій Слатвицький. Не дивуйтеся: ось уже понад десятиліття новопетрівський «Агросвіт» є надійним партнером відомого українського агрохолдинга, а вже майже три роки структурно злився з компанією, що «смакує по-домашньому». «Верес» надає своєму філіалу на Миколаївщині необхідні фінансові ресурси та впроваджує новітні агротехнології, допомагає з придбанням насіння та засобів захисту рослин, сприяє у реалізації сільгосппродукції. Зі свого боку, новопетрівські аграрії гарантовано постачають «Вересу» у великих обсягах, згідно з підписаними завчасно договорами про співробітництво, партії смачної та екологічно чистої овочевої продукції в широкому асортименті – томати й огірки, перець і баклажани, капусту і цибулю, буряк і моркву… Товар – лише добірний, його обов’язково сортують перед відправленням на заводи групи компаній «Верес». І коли ви, шановні читачі, згодом побачите на полицях супермаркетів привабливі баночки з овочевою закруткою, то знайте: до цього неперевершеного смаку доклали своїх трудових зусиль, знань та наполегливості й трудівники фірми «Агросвіт», що на Снігурівщині. А Сергій Григорович, до речі, – частий гість у Новопетрівці. Попри свій столичний статус, С.Г. Слатвицький не цурається особисто виїхати у поле, ретельно оглянути посіви, а за потреби – внести необхідні корективи.

…Цієї червневої днини на зелених полях товариства було досить людно і гамірно. Вишикувавшись живим ланцюгом, «озброєні» сапками, працівники господарства вели заповзяту боротьбу з одвічними конкурентами культурних рослин – бур’янами. Показово, що фірма «Агросвіт» надає можливість працевлаштуватися та заробити копійчину не лише новопетрівцям, а й мешканцям багатьох інших сіл Снігурівського району, а також сусідньої Березнегуватщини, навіть із Херсонської області навідуються «гастарбайтери». Звичайно, в потужному сільгосппідприємстві могли б і майже повністю обійтися без ручної праці, але група компаній «Верес» випускає виключно екологічно чисту продукцію, яка користується великим попитом не лише у нас у країні, а й іде на експорт. Тож хімічних засобів захисту рослин на зелені поля вносять обмаль.

Зауважу, що всі люди оформлені офіційно, тобто за них товариство сплачує в повному обсязі необхідні податки і збори. Лише минулого року Новопетрівська філія СТОВ ім. Шевченка «Агросвіт» перерахувала до різноманітних фондів та бюджетів різного рівня до двох мільйонів гривень. Це – зарплати працівникам бюджетної сфери, пенсії нашим шанованим ветеранам, виконання програм соціального та культурного розвитку регіону. При цьому Ігор Віталійович щоразу дивується, чому державні чиновники «в упор» не помічають численних фермерів та інших спритників, котрі, використовуючи чужі паї та селянську працю, не сплачують до бюджету жодної копійки, нарахувань до Пенсійного фонду тощо, а люди позбавлені соціального захисту. Тому і важко соціально відповідальному товариству «Агросвіт» конкурувати нарівні з такими пройдисвітами.

Між тим я знайомлюсь з деякими з працівників. Настрій у них – добрий, тож трударі привітні та усміхнені. «Здійснюємо першу в цьому році просапку овочевих культур. Люди у нас, на відміну від багатьох інших сіл, не розучилися працювати, – зауважує бригадир Наталя Мальченко. – А втім, усі й так розуміють: як робитимеш, так і матимеш – і хліб, і до хліба». Багато хто трудиться цілими сім’ями – з чоловіками, дітьми. Що ж, бажаю своїм новим знайомим достатку та успіхів, а ще – смачного, адже на часі обідня перерва. Повноцінні гарячі обіди своїм працівникам – з доставкою прямо у поле – оплачує сільськогосподарське товариство, яке очолює Ігор Бриченко. А сам робочий день триває вісім годин.

Продовжую бесіду з головним агрономом господарства Ганною Петрівною Мельник. Пані Ганна на цій посаді – всього третій місяць. Досвідчений агроном має 25 років стажу на нивах рідної Хмельниччини, тепер от – відрядження до сонячної Миколаївщини.

«Але Господь Бог, – каже Ганна Петрівна, – обдарував південь України не лише сонцем та теплом, а й «нагородив» різноманітними кліматичними катаклізмами – як-от посухи, пилові бурі, несподівані весняні приморозки. От і цього сезону спочатку була холодна пізня весна, яку раптово змінила спека. А на додачу – ще і град зі шквальним вітром. Але нічого, наразі робимо першу просапку площ з овочами, вносимо мінеральні добрива».

Умовами праці на Снігурівщині пані Ганна цілком задоволена. Ще б пак: крім солідної заробітної плати, висококласний спеціаліст має від товариства пакет соціальних преференцій та пільг, а на додачу достойні побутові умови. Г.П. Мельник, як й інші приїжджі фахівці, проживає в гуртожитку зі всіма зручностями – тут є і душ, і санвузол у кахелі, й навіть цілодобово подається холодна та гаряча вода. Безкоштовне харчування продовж дня. «А погодилася я досить різко змінити своє життя ще й тому, – додає пані Ганна, – бо знала: Ігор Віталійович Бриченко – не лише досвідчений в аграрних питаннях керівник, а й напрочуд добра та чуйна людина».

Такої ж думки – й головний інженер господарства Андрій Деменчук (приїхав сюди з Херсонщини), і всі інші спеціалісти, з якими довелося того дня поспілкуватися. Зокрема це фахівці, котрі працюють у планово-економічному та адміністративному секторах товариства. Для них нещодавно, буквально цієї зими, зробили чудовий ремонт у колишньому технічному приміщенні. І розвалюха за лічені тижні, немов ота казкова Попелюшка, перетворилася на чудовий офіс: завезли нові меблі, сучасну оргтехніку. А ще й розбили на прилеглій території квітник та міні-парк. На ці цілі спрямували майже 140 тисяч гривень. «Умови праці – не гірше, ніж у Миколаєві, – зазначає головний бухгалтер «Агросвіту» Валентина Макарова. До речі, Валентина Юріївна – мешканка обласного центру, відтак щодня долає автомобілем майже сотню кілометрів, аби дістатися місця роботи. Але про це аніскільки не жалкує.

Сільгосптовариство зміцнює кадровий потенціал і за рахунок учорашніх випускників шкіл Снігурівщини. Вони отримують від підприємства направлення на навчання у Миколаївському державному аграрному університеті. Після закінчення цього вишу молоді спеціалісти мають гарантоване місце роботи в Новопетрівській філії СТОВ ім. Шевченка «Агросвіт».

А загалом, Новопетрівка щоразу після мого приїзду вражає чимось новим, революційним. Ось і цього разу тут заповзято будують просторий термосклад для зберігання овочів, а нещодавно придбали установку з очищення води. Постійно впроваджуються нові аграрні технології. Ба, навіть розбиті автодороги до Новопетрівки та Любиного, завдяки піклуванню Ігоря Бриченка, доведено до ладу. За сприяння депутата обласної ради добудовується осередок духовності – православна церква.

«Feci quod potui, faciant meliora potentes» (лат. – «Я зробив усе, що зміг, хто може, нехай зробить краще»). Цим латинським висловом керується у повсякденному житті кожен із 400 працівників Новопетрівської філії СТОВ ім. Шевченка «Агросвіт».

Андрій ТЮРІН
НА ЗНІМКАХ: настрій – гарний (Наталя Мальченко, Людмила Майковська, Маргарита Коноваленко, Любов і Тимофій Дем’янчуки); Андрій Деменчук (у центрі) та механізатори Костянтин Раковець і Володимир Раташнюк; Ганна Мельник;  Валентина Макарова; бухгалтер Тетяна Яншина й інспектор з кадрів Алла Вільховатська; будівництво не припиняється ані на мить.

Фото автора
Снігурівський район

Сообщение:

*

НОВОСТИ