Навчання за гратами

Новости, Общество

  30 Июн , 2011

У місцях позбавлення волі діють загальноосвітні школи. Вечірня (змінна) школа працює і у Вознесенській виправній колонії №72. На якому ж рівні відбувається навчання? Як побудований цей процес? Наскільки потрібна школа самим засудженим? Про це та інше шкільне життя за гратами розповідає учитель фізики С. Мачков.

На сучасному етапі розвитку освіти в школах будь-якого рівня все більшої актуальності набуває проблема формування і розвитку пізнавальних інтересів школярів, зросла необхідність використання активних форм навчання. Дещо змінивши слова великого китайського філософа Конфуція, сказані понад 2400 років тому, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Процес навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової діяльності дитини і її активної участі в цьому процесі. Особливо це актуально при організації навчального процесу з віковими учнями в місцях позбавлення волі. Саме в вечірній (змінній) школі я викладаю фізику в’язням Вознесенської виправної колонії №72.

Створення в місцях позбавлення волі умов для навчання засуджених є відображенням конституційного права кожного громадянина України на освіту (стаття 53 Конституції України) і відповідає міжнародним стандартам поводження із в’язнями. Діяльність, спрямована на підвищення загальноосвітнього рівня засуджених під час відбування покарання, значною мірою сприяє корисній зайнятості засуджених, прискоренню процесу їхньої соціальної адаптації після звільнення та запобіганню рецидивної злочинності як в установі, так і на волі.

Згадую, як пролунав останній дзвоник для учнів вечірньої школи виправної колонії №72. На урочистій лінійці для вручення атестатів вишикувалось 30 учнів школи. З вітальним словом до випускників звернулись заступник начальника колонії з соціально-виховної та психологічної роботи майор внутрішньої служби Кожухар С.П., заступник голови спостережної комісії при виконкомі Вознесенської міської ради, директор вечірньої школи Терзілов П.М. Серед найкращих учнів, які отримали атестати, відзначено засудженого Ковпака А.П., якому вручено похвальний лист за досягнення в навчанні та надано право на безкоштовне дистанційне навчання у вищому навчальному закладі. До речі, подібний факт перший за десятилітню історію вечірньої школи в колонії. В цьому немала заслуга досвідчених педагогів Терзілова П.М., Ященко С.В., Гробова Г.О., Олійник Т.А., Мачкова С.В., Ященко І.О., Домущей Н.О. В 6-ти класах на кінець навчального року налічувалось 143 учні, з яких 27 отримали базову освіту, а 30 (у тому числі два учні екстерном) повну середню.

Уявити важко – на початку третього тисячоліття, коли практично в усі сфери життя людини ввійшли найновітніші технології, коли вже не можливо уявити наше життя без мобільного телефону (часто з Інтернетом), без комп’ютера, на навчання до нашої школи приходять учні з освітою на рівні початкової школи, а то й зовсім без освіти. Ось і доводиться, перш ніж приступити до вивчення свого навчального предмета, спочатку відновити знання і уміння (або навчити) читати, писати, виконувати елементарні математичні дії…

До того ж часто для наших чиновників на першому плані стоїть економія коштів, а не організація нормального навчального процесу (в цьому році відмінені індивідуальні консультації, заліки; мало коштів на придбання нових підручників)… І нарешті – заняття проводяться на території виправної колонії (режимного об’єкта) – не все необхідне обладнання можна занести на територію. Тому вчителі виконують навчальну програму на базі наявного в колонії та доступного обладнання і засобів. Суттєво допомагає можливість застосовувати комп’ютер та DVD-приставку. Велику зацікавленість в учнів викликають навчальні та науково-популярні фільми, віртуальні досліди та експерименти. Цікаво спостерігати, як у людей з немалим вже життєвим досвідом за плечима з’являється живий блиск в очах, як вони на базі цього свого досвіду намагаються пояснити явища або закони природи. Такої радості і задоволення від правильних одержаних результатів, від вірної відповіді не завжди можна спостерігати навіть у звичайній школі…

Це яскраве підтвердження того факту, що жага пізнання навколишнього світу, жага нових знань притаманна людині завжди і скрізь. Приємно усвідомлювати, що з цього приводу у колектива школи і керівництва колонії повне взаєморозуміння. І дуже хочеться вірити, що людство, нарешті, почує слова відомого німецького філософа Ф. Ніцше: «Наш злочин проти злочинців полягає у тому, що ми ставимося до них як до негідників»… Це люди зі своєю нелегкою долею. І наш обов’язок – їм допомогти!

Сообщение:

*

НОВОСТИ