Не стихає гуркіт тракторів

Новости, Официально

  28 Июл , 2011

Актуальне інтерв’ю із заступником начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Григорієм Похильком.
Дуже напруженими для хліборобів Миколаївщини видалися літні місяці. І це закономірно, бо якраз червень-липень припадають на косовицю зернових культур. Член обласного штабу по збиранню врожаю Григорій Похилько постійно допомагав газеті висвітлювати хід жнив, інформував про цікаві події, допомагав в організації матеріалів безпосередньо в господарствах області. Ми зуміли узагальнити унікальний досвід кращих господарств, про який оперативно інформували інших хліборобів. Листи та дзвінки до редакції засвідчують, що ця робота не була марною. Ми попросили Григорія Федоровича підсумувати зроблене, розповісти, над чим працюють хлібороби області сьогодні, які маємо перспективи на наступний рік.

– Передовсім, Григорію Федоровичу, прийміть щиру подяку від редакції нашої газети і її читачів за Вашу оперативну, компетентну, зважену інформацію, мудрі поради і незгасний хліборобський оптимізм. Як Ви і передбачали, жнива пройшли організовано, наперекір усім ураганам і дощам. Отже, який маємо кінцевий результат?

– Назвати цифри з точністю до останньої сотої я не зможу. Через певний час про це повідомлять органи статистики. Але впевнено можу сказати, що поставлене завдання хлібороби виконали. За останніми даними, господарства області зібрали 2 мільйони 200 тисяч тонн хліба при середній врожайності – 27,5 центнера з гектара. Найбільшого валового збору зерна домоглися трудівники хлібних ланів Баштанського району – 168,6 тис. тонн, Снігурівського – 154,3 та Первомайського району – 147 тис. тонн. А ось за врожайністю на перше місце вийшли єланчани, які зуміли виростити і зібрати з кожного гектара по 31,4 центнера хліба. Від них трішечки відстає Веселинівський район, де ця цифра становить – 31,2 ц. На третьому місці знову первомайці, де і валовий збір зерна досить вагомий, і урожайність з кожного гектара – 31,1 ц.

– Напрошується традиційне запитання: а що далі?
– Життя триває. Восени, а це вже практично через місяць, розпочнеться сівба озимих культур. Вона буде вкрай напруженою, бо засіяти маємо 1 мільйон гектарів площ, з них – 900 тисяч гектарів зерновими культурами. Тому вся увага хліборобів зосереджена на підготовці грунту. Обсяг робіт дуже великий, але панікувати не варто. Як свідчить оперативна інформація, в області щодоби (а роботи в полі організовано цілодобово) готуються майже 40 тисяч гектарів площ. Таким чином на сьогодні вже зуміли підготувати під засів 712 тис. га, або 71 відсоток від запланованого.

– Ви сказали, що до початку посівних робіт залишилися лічені дні. Значить, вже тепер потрібно мати достатній запас посівного матеріалу, мінеральних добрив, протруйників. Чи все це маємо у потрібній кількості?

– Я відповім так. Сьогоднішній хлібороб – це не той мовчазний виконавець рішень, що надходили зверху, яким він був, скажімо, 15-20 років тому. Кожен розуміє, що промах у роботі негативно відіб’ється на економічному стані не лише господарства, а і його сім’ї. Мені сподобалося порівняння, яке висловив один старий механізатор у Жовтневому районі. Він сказав, що земля, то та ж сама тарілка: покладеш у неї котлету, ти її звідти і візьмеш. Чогось іншого там не буде. Так і наша земля. Якщо покладеш у неї необхідну кількість добрив, якісне насіння, потрібну приправу з мікро- та макроелементів, то і віддячить вона тим же. Тому, звичайно, про добрива справжні хлібороби турбуються наперед. При мінімальних розрахунках нам необхідно заготувати 100 тисяч тонн мінеральних добрив. Поки що маємо лише 32 тис. тонн. Я сподіваюся, щойно поліпшаться ціни на закупівлю зерна, хлібороби більш активно візьмуться закуповувати мінеральні добрива.

Про підготовку насіння до сівби я щойно розмовляв з начальником Миколаївської обласної Державної насіннєвої інспекції Володимиром Олійником. Він повідомив, що при потребі 159 тис. тонн посівного матеріалу уже маємо – 88,5 тис.  тонн, або – 56%. Лабораторіями перевірено 24 тис. тонн насіння. Спеціалісти повідомляють, що все воно кондиційне, а 70% – високих репродукцій.

Поки що маємо час і на заготівлю протруйників. Хоча заспокоюватися не можна. Начальник Державної інспекції захисту рослин Володимир Майхрич повідомив, що господарства області мають 8,2 тонни протруйників при потребі у 70 тонн. Це свідчить про те, що слід пожвавити цю роботу, а не відкладати її на потім.
– Дякую Вам, Григорію Федоровичу, за вичерпну інформацію. Будемо сподіватися, що і на осінньому полі роботи пройдуть якісно і організовано.

Йосип СТРУК

Сообщение:

*

НОВОСТИ