Володимир Пащенко: «Серед проблем, з якими звертаються люди, для мене немає другорядних»

Официально

  30 Июл , 2011

На календарі липень. Для декого – це пора відпусток та відпочинку, а для депутатів обласної ради липень – це час підбиття підсумків роботи у першому півріччі.
Обласна рада VІ скликання була обрана наприкінці жовтня минулого року, деякий час пішов на вирішення організаційних питань, формування постійних депутатських комісій, підбиття підсумків 2010 року та визначення планів. А вже перше півріччя 2011-го можна розглядати як період продуктивної роботи депутатів нового скликання безпосередньо над тими проблемами, які визначили їм під час зустрічей виборці у перебігу передвиборної кампанії та задля вирішення яких вони потрапили до обласної ради.

Перший заступник голови Миколаївської обласної ради Володимир Валентинович Пащенко працює в депутатському корпусі протягом двох скликань поспіль. У 2006 році він увійшов до складу облради за списком Партії регіонів та очолював депутатську фракцію цієї політичної сили, а згодом був обраний на посаду заступника та першого заступника голови обласної ради. Депутатом облради VI скликання Володимир Пащенко став по мажоритарному округу №6 у Березанському районі. Там оцінили його діяльність в облраді V скликання і, розібравшись в непростих умовах передвиборної боротьби, знову довірили саме йому депутатський мандат.

8 липня Володимир Валентинович відзначив своє 50-річчя. Це вік, коли людина володіє значним життєвим досвідом і сповнена енергії для втілення планів.
Сьогодні Володимир Пащенко – наш співрозмовник.

– Володимире Валентиновичу, вже друге скликання Ви є першим заступником голови Миколаївської обласної ради. Оцініть, як, на Ваш погляд, взявся до роботи депутатський корпус VІ скликання й що можна вже сьогодні записати до його активу?

– Депутатський корпус VІ скликання вирізняється консолідацією зусиль усіх депутатів, незалежно від партійної приналежності, на вирішенні соціально-економічних проблем нашого регіону. Стабілізуючу роль, на мій погляд, відіграє, безумовно, найбільша фракція – Партії регіонів, яка налічує 70 осіб і очолює яку Микола Жук. Велике значення має і той факт, що 50 відсотків депутатів обрані за мажоритарною системою і є реальний зв’язок депутата з територією та інтересами територіальної громади.

Що можна записати до активу нового депутатського корпусу? Безумовно, це – прийняття довгострокових програм розвитку, які в найкоротший термін були розроблені й забезпечені бюджетним фінансуванням.
Так, була затверджена Програма економічного й соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки «Миколаївщина-2014». Цей документ активно обговорювався на засіданнях постійних депутатських комісій, щоб не пропустити жодної нагальної проблеми. Первинна інформація надходила від сільських, селищних та районних рад, депутати облради виїжджали на місця, вивчали питання.

За прийняттям Програми – дійсно велика робота облдержадміністрації, депутатського корпусу. Бо кінцева мета Програми полягає у створенні умов для економічного зростання і забезпечення підвищення рівня життя людей. Ставиться завдання розвитку експортноорієнтованого машинобудування, переробної промисловості з використанням власної сировини, розвитку морегосподарського комплексу та транспортної інфраструктури, створення високопродуктивного агропромислового виробництва та зрошувального землеробства, забезпечення впровадження енергоефективних технологій тощо. В обласному бюджеті 2011 року на реалізацію Програми передбачено 16 млн. грн., але цієї суми далеко не достатньо для виконання таких глобальних завдань і всіх наказів виборців. Тому депутати вбачають своє завдання не лише у розподілі бюджетних коштів, а й у пошуку додаткових джерел наповнення бюджету.

Наприклад, у березні цього року була затверджена Програма розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2011-2014 рр. Її мета – збільшити надходження до місцевих бюджетів за рахунок оптимізації використання земель. Позитивний досвід окремих сільрад дозволяє стверджувати, що заплановані в цій Програмі заходи є реальним механізмом поповнення бюджетів.
– У 2010 році завершився строк дії Програми «Турбота».

– Так, тому було розроблено й прийнято на сесії облради нову обласну Програму – «Турбота-2015». На її реалізацію в бюджеті цього року передбачено 2,5 млн. грн. І не має значення, в якому районі, по якому мажоритарному округу людина мешкає. Всім потрібно забезпечити рівні умови й можливості для підтримки з боку держави. Соціально-економічна ситуація в країні залишається досить складною. Ми можемо вже сьогодні говорити про зростання ВВП та про позитивні зрушення в економіці, але необхідно, щоб пройшов деякий час, поки кожна українська сім’я відчує це реально на своєму сімейному бюджеті. І в цих умовах потребують підтримки соціально незахищені верстви населення – ветерани, інваліди, люди похилого віку, багатодітні сім’ї, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, воїни-інтернаціоналісти.

Лише вдумуйтесь у ці цифри – на сьогодні в області проживає 63 тисячі громадян з обмеженими фізичними можливостями, серед яких понад 3 тис. інвалідів війни. Загальна кількість людей похилого віку становить понад 20 відсотків загальної чисельності населення області. І всі вони потребують уваги від органів влади та місцевого самоврядування.

Найболючіше питання – соціальна реінтеграція осіб, що відбували покарання, на певний строк позбавлялися волі. Після повернення з місць відбування покарання частина з них не має житла і роботи, стає безпритульними. Протягом останніх трьох років соціальними службами в області виявлено близько п’яти тисяч безпритульних осіб. Тож відкриття будинків для їх утримання, лікування, соціальної реабілітації допоможе оздоровити наше суспільство, знизити рівень правопорушень, більш результативно боротись з такими хворобами, як туберкульоз, СНІД. Планується створити обласний центр адаптації для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та створити обласний будинок нічного перебування для бездомних громадян, а також розширити кількість місць у Миколаївському міському Центрі реінтеграції бездомних громадян та створити окремо міський Центр для бездомних жінок.

– Жваве обговорення депутатів викликала Програма розвитку культури в Миколаївській області на 2011-2015 рр.
– На її реалізацію цього року виділено всього 350 тис. грн., хоча всім добре відомий незадовільний стан об’єктів культури у сільській місцевості – бібліотек, клубів. Але спільними зусиллями депутатів усіх рівнів, із залученням усіх джерел фінансування, в тому числі і спонсорських коштів, криза в сфері культури в сільській місцевості буде подолана. Якщо розглядати, наприклад, округ №6 у Березанському районі, де я був обраний депутатом обласної ради, то в місцевому районному бюджеті передбачено 58 тис. 600 грн. на ремонт Будинку культури. З районного бюджету виділяються також кошти для заміни вікон та ремонту Центральної районної бібліотеки, на ремонт клубу в с. Малахове, на ремонт Будинку культури в с. Краснопілля та бібліотеки в с. Данилівка. Кошти на проведення поточних ремонтів одержать з місцевого районного бюджету також бібліотеки-філії в Дмитрівці, Анатоліївці, Будинок культури у Новофедорівці та клуб у Прогресівці.

Окрім того, велика робота проводиться зі спонсорами – підприємствами, що провадять свою господарську діяльність на території району, використовуючи природні ресурси та робочу силу. Кожне підприємство має відчувати соціальну відповідальність перед територіальною громадою у вирішенні нагальних проблем. У 2011 році спонсорські кошти по моєму округу залучені на придбання музичної апаратури, ноутбука, костюмів для районного Будинку культури (27 тис. 950 грн.), на реконструкцію майдану біля Будинку культури (200 тыс. грн.), тут буде зведений фонтан й забезпечене озеленення. Також спонсори виділили кошти на проведення поточного ремонту Ташинського Будинку культури та сільського клубу в Червоноукраїнці. Понад 30 тис. грн. спонсорських коштів спрямовані на проведення різноманітних культурних заходів. Ще близько 19 тис. грн. – на проведення молодіжного фестивалю та на закупівлю форми для футбольної команди.

За рахунок, знову ж таки, спонсорів оформлена передплата на шкільну літературу на 24 тис. грн., для 4-х шкіл закуплено мультимедійні дошки, на заміну вікон у загальноосвітніх школах району 37 тис. 584 грн. будуть виділені з місцевих бюджетів, а 100 тис. 416 грн. надійшли від спонсорів. Для проведення поточних ремонтів були залучені 104 тис. 860 грн. спонсорських коштів, зокрема в с. Данилівка зробили поточний ремонт теплотраси школи.

– Ви йшли на вибори до обласної ради однією командою зі своїми однопартійцями, які в Березанському районі балотувались у депутати сільських, районної ради та на посади сільських і селищних голів. Чи зберігся принцип командної роботи після виборів?

– Безумовно, зберігся. Ми плідно співпрацюємо з головою Березанської райдержадміністрації, депутатом Березанської районної ради Сергієм Миколайовичем Корчевським, з головою Березанської районної ради Валентином Миколайовичем Гуртовим, Березанським селищним головою Олексієм Михайловичем Шлікером, з сільськими головами й депутатами районної та сільських рад від Партії регіонів. До того ж, я ніколи не поділяю Березанський район на свій округ і чужий. Усі проблеми, що виникають, ми вирішуємо спільно з моїм колегою, який обраний по мажоритарному округу №5, також у Березанському районі, від Партії регіонів Михайлом Семеновичем Дротенком. Командна організація роботи дозволяє сьогодні вирішувати нагальні проблеми територіальної громади, мати оперативний зв’язок з виборцями й ефективно відстоювати їх інтереси в місцевих радах усіх рівнів. Якщо, наприклад, йдеться про фінансування об’єктів соціально-культурної сфери, про будівництво доріг у районі, про ремонт та обладнання сучасними технічними засобами шкіл і Будинків культури, ми спільно вивчаємо ситуацію і вирішуємо, на рівні якого бюджету, районного чи обласного, це питання можна розв’язати.

Наведу приклад. 200 тис. грн. надійшли з обласного бюджету на ремонт та заміну вікон у дитячому дошкільному навчальному закладі у Новофедорівці, ще 85 тис. грн. на відновлення цього дитсадка виділяє місцевий районний бюджет. Спільними зусиллями цей ДНЗ буде відновлено й забезпечено його цілорічну роботу.

На мій погляд, не можна розглядати депутата як спонсора, що своїм коштом вирішить усі економічні проблеми, з якими не впорався бюджет. Головне завдання, яке стоїть перед депутатами всіх рівнів, це – створити такі умови для наповнення й використання бюджету, щоб були максимально враховані й задоволені потреби кожної територіальної громади й окремої людини. Місцеве самоврядування – це, насамперед, хазяйське ставлення до свого села, району, міста, визначення пріоритетів.

– Багато пропозицій від територіальних громад надходило до обласної ради, коли розроблялась Програма охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування Миколаївської області на 2011-2015 рр.

– Заходи, передбачені цією Програмою, реально підкріплені бюджетним фінансуванням у сумі 1,2 млн. грн. Крім того, слід враховувати, що на суміжні програми додатково виділяється 1 млн. грн. – обласну цільову Програму «Ліси Миколаївщини 2011-2015 рр.» та обласну цільову Програму розвитку екологічної мережі на період до 2015 року.

Ми маємо пам’ятати, що ліси в нашому регіоні здебільшого – це рукотворне чудо, люди висаджували дерева в голому степу і протягом багатьох поколінь, як дитину, їх доглядали. Згадаймо урочище у маєтку Скаржинського з віковими дубами, лісові масиви Вознесенщини, де добре відчувають себе і косулі, і вепри.

Та що далеко ходити, візьміть хоча б Миколаїв. Спочатку майже весь півострів був вкритий пісками. За часів адмірала О.С. Грейга, у першій третині 19 століття, було розведено багато зелених насаджень. Та чи згадає хтось, навіть із старожилів, що таке Ближні ліски? Хіба що прочитаємо у роботах нашого дослідника й краєзнавця Юрія Семеновича Крючкова. Тож, приймаючи різноманітні програми розвитку нашого регіону, ми повинні обережно й уважно ставитись до того, що вже маємо. А ліси – це, беззаперечно, рукотворний скарб нашого краю.

– У період передвиборної кампанії у мажоритарному окрузі №6 в Березанському районі Ви провели багато зустрічей з виборцями, на яких і люди старшого покоління, і молодь висловлювали свою занепокоєність відсутністю реальної підтримки з боку держави соціальної адаптації молоді, будівництва житла для молодих сімей.

– Справді, люди вкрай стурбовані тим, що у сільській місцевості далеко не завжди ми маємо умови для повноцінного навчання та організації відпочинку підростаючого покоління, для занять спортом та творчістю.

Накази виборців, серед яких відновлення цілорічної роботи дитячих садків, ремонт шкільних будівель і обладнання шкіл сучасними технічними засобами навчання, відновлення молодіжного житлового будівництва, знайшли своє відображення в програмі «Молодь Миколаївщини» на 2011-2015 рр. та у Програмі забезпечення молоді житлом. Зокрема на будівництво житла для молоді у сільській місцевості в бюджеті 2011 року передбачені 4 млн. 600 тис. грн.

У Березанському районі конче необхідно відновити роботу дитячого садка у Червоноукраїнці, забезпечити цілорічну роботу дитячих садків у селах Лимани, Василівка, Кимівка, Новофедорівка, капітально відремонтувати дитячий садок у Малаховому.
Чекають на шкільний автобус села Комісарівка, Красне і Коблеве. Перемовини про виділення коштів ведуться на рівні Міністерства науки та освіти, а також з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

– На виборах Вас активно підтримала Березанська районна організація Миколаївської обласної спілки воїнів-інтернаціоналістів та запасу. Розкажіть, будь ласка, як розпочалась Ваша дружба з цією організацією?

– З хлопцями з Миколаївської спілки воїнів-інтернаціоналістів і запасу ми працюємо разом давно. На початку 90-х років декілька молодих людей на чолі з нині покійним Олександром Дем’яненком прийшли до обласного, а потім до міського комітету комсомолу з ідеєю встановити пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам на алеї Слави у парку Перемоги. Я на той час працював першим секретарем Миколаївського міського комітету комсомолу. Час, як ми всі пам’ятаємо, був непростий. Починався економічний безлад, впали обсяги виробництва на наших суднобудівних гігантах, здобути кошти було вкрай важко. Але завдяки їх наполегливості, я б навіть сказав, незламному бойовому духу, цей проект був втілений у життя і тим самим подвиг синів та онуків поставлений на один щабель з подвигом батьків та дідів, які віддали своє життя за Батьківщину на Великій Вітчизняній війні. Дуже прикро, що так рано пішов з життя Олександр Дем’яненко. Ми працювали разом у складі обласної ради V скликання. Його поважали і любили. Багато доброго ще міг він зробити, багато чого ще не встиг у житті. Але залишилась створена ним і його однодумцями дуже цільна і міцна організація, в якій цінують честь і совість.

І сьогодні Миколаївська обласна спілка воїнів-інтернаціоналістів та запасу на чолі з депутатом обласної ради від Партії регіонів Олександром Токаревим дуже багато робить як для патріотичного виховання молоді, так і для вирішення соціально-побутових проблем, які виникають у воїнів-інтернаціоналістів та членів їх сімей. Ми часто зустрічаємось, спілкуємось, і дуже добре, що є такі небайдужі люди, як Юра Соловей, Саша Завражин. А я завжди в міру своїх сил готовий допомагати їм у їх починаннях.

– Ви одержали від своїх виборців конкретні накази, над якими тепер працюєте. Які з них Ви б виділили як першочергові?
– Серед проблем, з якими звертаються люди, для мене немає другорядних. Як я можу сказати, що важливіше для сіл Ташино, Червоноукраїнка – газифікація чи артезіанські свердловини? Конче потрібно і те, й інше. І чим скоріше, тим краще. А ще у нас щодо води проблемні Краснопілля, Анатоліївка, Красне та ряд вулиць у Березанці, а на газифікацію очікують у Марківці. Інша річ, що доводиться розподіляти затрати між бюджетами різних рівнів, шукати відповідну програму фінансування.

Знаю і пам’ятаю я про те, що нам, якомога швидше, необхідно завершити відновлення вуличного освітлення у Данилівці та Червоноукраїнці.
На рівні Кабінету Міністрів України обласній державній адміністрації та обласній раді доводиться вирішувати проблему відновлення дорожнього покриття між селами. Тут не обійтись лише коштами обласного чи районного бюджетів. Необхідна підтримка держави. Наприклад, у моєму окрузі від виборців отримані накази на ремонт 95 км доріг: від Анатоліївки до Березанки, від с. Тронка до траси Одеса-Новоазовськ, від Краснопілля – до Прогресівки, від Червоноукраїнки – до траси Одеса-Новоазовськ.

Усі ці питання на порядку денному, але потрібен час, бо існує визначена законодавством процедура виділення бюджетних коштів, проведення тендерів.
– Як вирішується проблема розпаювання земель у с. Тронка?

– Це дуже важливе питання. Свого часу жителі с. Тронка не брали участі у розпаюванні землі, бо вели господарство на землях Міністерства оборони. Сьогодні Миколаївська обласна державна адміністрація й Миколаївська обласна рада озвучили цю проблему на рівні міністра оборони та Президента України. Є доручення Президента України В.Ф. Януковича міністру оборони розібратись у ситуації й вирішити конфлікт з урахуванням інтересів громади. Питання досить складне, як і все, що стосується військового відомства. Але я впевнений, що наполегливість голови облдержадміністрації М.П. Круглова, який держить цю проблему на особистому контролі, дасть реальний результат.

– Болючим для сільських районів області залишається створення нових робочих місць.
– Питання не просто складне, від його вирішення сьогодні залежить, чи буде наша держава аграрно самостійною. У нас сьогодні несправедливо занедбані овочівництво, розведення великої рогатої худоби, а куди поділись знамениті отари овець на Березанщині? Хіба це правильно, що південь України завалений овочами та фруктами з Туреччини? Я розумію, що переорієнтувати приватного підприємця на закупівлю вітчизняного товару можна лише створенням сприятливих умов і для нього, і для товаровиробника, який зміг би конкурувати на ринку із товарами заморських сусідів. Питання ці відносяться до компетенції Верховної Ради України, але депутати обласної ради можуть вносити свої пропозиції і викладати своє бачення вирішення цієї проблеми. Треба створювати умови для організації великого товарного виробництва, забезпечувати господарства сучасною технікою.

Крім того, збільшення робочих місць ми вбачаємо ще й у розвитку новітніх технологій, зокрема у Березанському, Очаківському та Вознесенському районах. Це – будівництво вітряних електричних станцій, яке дозволить залучити до роботи висококваліфіковані кадри, забезпечити людей гідною заробітною платою й збільшити надходження до місцевого бюджету.

Над цим працюють як сільські та районні ради, так і депутатський корпус обласної ради, забезпечуючи постійний обмін інформацією та вирішення питань кожен на своєму рівні.
– Останнім часом пожвавилась робота миколаївських громадських організацій за програмою ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

– Саме так. Цю програму я б не розглядав лише виключно як джерело фінансування окремих соціально важливих проектів. Головне, що вона допомагає змінити сам менталітет українського суспільства, згуртувати людей. За програмою ПРООН фінансування будівництва або ремонту важливих об’єктів соціальної інфраструктури відбувається не через державні установи, а лише через громадські об’єднання – організації співвласників багатоквартирних будинків у містах або територіальну громаду селища, села. Залучаються частково кошти безпосередньо учасників проекту, які самі ними розпоряджаються і контролюють їх використання, а додаткові кошти, можна сказати основні, надходять за програмою ПРООН.

Що саме можна здійснити за допомогою цієї програми? І ремонт даху багатоквартирного будинку, і встановлення лічильників енергоносіїв, і відновлення водопостачання у селищі або селі, і ремонт об’єктів соціальної сфери – дитячих садків, будинків культури тощо.

За цією програмою вже працюють громадські об’єднання у Миколаєві, Вознесенську. Зараз ця робота активізується і в інших районах, зокрема на Березанщині. Підкреслюю, перший крок – організація суспільства, об’єднання громади для виконання спільних завдань, визначення першочергових завдань і розробка проекту за методикою ПРООН. Далі – захист проекту і лише після цього – надходження коштів.

Головне не бути байдужими і не чекати, доки хтось прийде, наведе лад, збудує, відремонтує чи дасть на це кошти.
Як показує досвід, згуртовані спільною роботою люди від реалізації одного проекту переходять до іншого. Вони вже мають необхідні навички, можуть самостійно планувати розвиток території.

З таких громад делегуються до органів місцевого самоврядування досвідчені й працездатні представники.
– Спасибі за інтерв’ю. Успіхів Вам у роботі.

Аліна КОКОШКО

Сообщение:

*

НОВОСТИ