Як вони нас «ліквідують»…

Новости, Официально

  23 Июл , 2011

У квітні 2004 року посадові особи Баштанської райдержадміністрації неправомірно призупинили діяльність СТОВ «Христофорівське» і розпочали його розкрадання. Цей процес вони назвали «банкрутством». 26 жовтня 2005 року Баштанський районний суд визнав діяльність «ліквідаторів» незаконною. Шість років триває протистояння з владою. Чи вдалося подолати супротив чиновників?
На це та інші запитання газети дав відповідь чинний голова ліквідаційної комісії господарського товариства, адвокат Сергій Білик.

– Сергію Івановичу, з чого все почалося?
– Мешканцям Христофорівки було незрозуміло, чому їх водночас позбавили землі, засобів виробництва та майна. З такими питаннями вони звернулись до юридичної компанії, де я працюю. Інформація та надані документи вказували на ознаки злочинів, скоєних за співучасті посадових осіб РДА, Баштанської МТС, де опинилися в оренді христофорівські землі, та призначених ними ліквідаторів. 28 квітня 2005 року я офіційно звернувся із заявою до правоохоронних органів. У травні повинен був отримати відповідь, але не дочекався. Тим часом, попереджена про перевірку, голова ліквідкомісії СТОВ «Христофорівське» Л. Піган поспішно звернулась до господарського суду із заявою про визнання СТОВ банкрутом. Замість порушення кримінальної справи, як того вимагає ст. 4 Кримінально-процесуального кодексу України, прокуратура надавала консультації Л. Піган щодо закриття «делікатної» теми. У такий спосіб зацікавлені особи намагались сховати сліди скоєних злочинів.
– Як Вам вдалося зупинити руйнівний процес?

– Вдалося через вивчення механізму цього лиходійства. Розкрадаючи майно та кошти товариства, організатори і виконавці діяли зухвало, цинічно та самовпевнено, навіть не припускали думки, що їх можуть зупинити. Готуючи матеріали до суду, вони були переконані, що залишаться керувати товариством. Надані документи не викликали сумніву щодо «скрутного» становища господарства. Наприклад, протокол №6 загальних зборів СТОВ «Христофорівське» від 29 квітня 2004 року «свідчив» про стійку неплатоспроможність товариства, що пояснювало рішення засновників щодо припинення діяльності СТОВ та обрання ліквідаційної комісії. Протокол №11 від 5 серпня 2005 року «обґрунтовував» звернення до господарського суду про порушення справи про банкрутство. Річ у тому, що вказані збори ніхто не проводив, а наведені протоколи сфальсифіковані. Виготовлений фальсифікат Л. Піган самочинно надала суду. Це був останній крок Л. Піган в якості голови ліквідкомісії. 5 жовтня 2005 року засновники позбавили команду Л. Піган повноважень і обрали чинну ліквідаційну комісію, яку на прохання учасників товариства очолив я. За два роки ми зупинили руйнівний процес, висвітливши злочинну діяльність ліквідаторів. Першим і вирішальним був позов до районного суду, рішенням якого від 26 жовтня 2005 року ліквідація СТОВ «Христофорівське» та призначення головою ліквідкомісії товариства Л. Піган були визнані незаконними. Другим кроком стало звернення до господарського суду, рішенням якого від 1 листопада 2005 року заява Л. Піган про банкрутство СТОВ була залишена без розгляду.

– Які наслідки діяльності ліквідаторів?
– Наслідки руйнівні. Працівники товариства в один день були позбавлені роботи. Майновий комплекс зруйнували та розікрали в угоду бізнесовим інтересам певних осіб. СТОВ «Христофорівське» заздалегідь стали готувати під нового «інвестора» – ВАТ «Баштанська машинно-тракторна станція». Коли домовленості відносно цього не було досягнуто, посадовці вдалися до погроз та шантажу. В березні 2004 року за командою «зверху» директор СТОВ В. Новицький вимушений був передати МТС, без будь яких попередніх угод, 2000 га землі та сільгосптехніку, яку особисто вибрав керівник МТС пан Гончаренко. Входження в село згаданого «інвестора» було легалізоване 29 квітня 2004 року на зборах власників земельних та майнових паїв, проведених за наказом РДА. У порушення Закону «Про господарські товариства» та статуту СТОВ збори припинили діяльність господарського товариства та погодили його ліквідацію з призначенням головою ліквідаційної комісії працівника МТС Л. Піган. Не маючи повноважень щодо управління товариством, вона, зі своїми подругами, яких самочинно призначила членами ліквідкомісії, швидко розібралася з майном господарства. У травні 2004 року вони за безцінь продали племінне поголів’я, збитки від чого становили більше 300 тис. гривень. Розкрадання майна та грошей проходило зухвало та безсоромно. Дійшло до того, що племінний молодняк був проданий вдруге і відбулося це під виглядом міфічного аукціону. В результаті фіктивної оборудки Чорноморська товарна біржа отримала 48 тис. гривень. Далі апетити ліквідаторів зростали. Пішов під «роздачу» пайовий фонд господарства, вартість якого була більше 750 тис. гривень. «Обдарованими» стали: МТС на 200 тис. гривень, голова сільської ради на 150 тис. гривень та інші поважні особи. Роздавалося та продавалося все, що лежало та стояло в господарстві, і робилося це за безпосередньої участі посадових осіб РДА. Наприклад, начальник управління сільського господарства М. Герасимлюк особисто очолив комісію зі встановлення вартості молодняка племінної худоби СТОВ «Христофорівське»?! Він брав участь майже у всіх засіданнях ліквідкомісії, де порушувались питання «реалізації» майна. Службові обов’язки та обов’язки голови районної міжвідомчої комісії з перевірки вимог чинного законодавства при здійсненні процедури ліквідації сільгосптовариств зобов’язували його протидіяти порушенням законності. Однак, попри усі попередження та обмеження, він став одним із організаторів розвалу і розкрадання господарського товариства. Якщо матеріальні збитки можна ще підрахувати, то моральні не підлягають виміру. Посадовими особами РДА була дискредитована політика держави щодо реформування сільгосппідприємств, віра селян до органів влади та Закону.

– Як відреагували на скоєні злочини правоохоронці?
– Прокурор Баштанського району О. Білецький більше двох років прикривав матеріали щодо розкрадання майна СТОВ «Христофорівське». За цей період були винесені дев’ять постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, які були скасовані судом. Естафету продовжив прокурор Новобузького району Є. Рябий, якому передали порушену 27 серпня 2007 кримінальну справу №07560007. За рік розслідування вона двічі незаконно закривалась. Через службову недбалість підлеглих справа була передана під особистий контроль прокурору Миколаївської області М. Стоянову. Досудове слідство по ній він доручив слідчому О. Чорному. Останній вилучив у державного реєстратора реєстраційну справу СТОВ і десь «загубив» її. Не провівши по кримінальній справі подальших слідчих дій, цей «професіонал» 28 грудня 2008 року втретє безпідставно закрив справу. Центральний суд скасував незаконне рішення О. Чорного. Не даючи оцінки допущеним порушенням законності вказаним працівником, прокурор області передав справу іншому слідчому – О. Алесіну. Продовжуючи покривати корупційні зв’язки, грубо порушуючи процесуальні норми, 31 грудня 2009 року він у черговий раз її закрив. 22 квітня 2010 року Центральний суд скасував четверту постанову О. Алесіна про закриття кримінальної справи і повернув її назад для відновлення досудового слідства. Не провівши за півроку жодної слідчої дії, фактично укриваючи скоєні злочини, О. Алесін 25 грудня 2010 року вп’яте її необгрунтовано закрив.

– Яка криміногенна обстановка в селі через бездіяльність правоохоронців?
– Бездіяльність прокуратури призвела до скоєння низки (11) нових злочинів, з яких тільки по одному правоохоронці показали «потужну» роботу. 23 січня 2007 року троє місцевих жителів залізли до складу господарського товариства. Там набрали металевого непотребу і здали його на металобрухт, виручені 45 гривень пропили. Через три місяці викрадачі вже були засуджені. У даному разі і прокуратура, і міліція діяли чітко та безкомпромісно. Цього ж року голова сільської ради В. Наливаний продав труби зрошення та будинок тваринників господарського товариства, збитки від чого становили більше 650 тис. гривень, два корівники розібрав місцевий житель В. Хруставка – збитки більше 100 тис. гривень. З боку прокуратури жодної реакції. Лише завдяки втручанню Генеральної прокуратури прокурор району Ю. Морванюк за вказаними фактами порушив три кримінальні справи, які «розслідуються» дотепер. Факт незаконного продажу трактора Т-150 головою ліквідкомісії Л. Піган «перевіряється» з 2006 року. Така ж історія з демонтажем корівника та дорожніх плит МТФ, складу мінеральних добрив та будинку будівельників. З одинадцяти заяв про скоєні злочини за шість років відпрацьована лише одна, десять покриваються. Ось така ефективність роботи правоохоронців, яка вказує на рівень корупції в системі.

– Що ж робити далі?
– Рецепт подолання цієї хвороби дав Президент України Віктор Янукович, заявивши, що «…з цією хворобою (корупцією. – Авт.) влада буде боротись не просто жорстко, а жорстоко». Я далекий від думки, що це просто слова. А люди в цьому допоможуть, адже СТОВ «Христофорівське» – це приклад незламності селянського духу, приклад віри селян у краще майбутнє. Я переконаний, що ми здолаємо цю хворобу, і Аркасів край знову розквітне.

Сообщение:

*

НОВОСТИ