«Лакталіс»: наше молоко з французьким шармом

Новости, Экономика

  4 Авг , 2011

Про те, що молоко корів породи Червоної степової, яка вирощується у підсобних та фермерських господарствах Миколаївщини, має відмінні смакові якості, відомо давно, і про це написано багато. А сільським людям цього доводити і не треба. Кожен може згадати дитинство. Мама подає кружку свіжого теплого молока та окраєць домашнього хліба. Яка у світі страва може бути смачнішою, ніжнішою і незабутнішою!

Тепер, коли хтось з вас споживатиме продукцію «Лакталіс», зокрема від її фірмової марки «Президент», і здивується її смаковим якостям, повинен запам’ятати – ця продукція виготовлена з молока наших сільських корівок.

Як розумно вчинив французький підприємець Мишель Беньє, прорубавши вікно з Європи в Україну, а саме на нашу Миколаївщину ще у 1996 році, створивши в обласному центрі спільне підприємство на базі Миколаївського молочного комбінату. А в жовтні 2007 року компанія придбала акції ТОВ «Молочний Дім». Завдяки цьому вона зміцнила свої позиції на українському ринку цільномолочної продукції.

Сьогодні, йдучи до супермаркету чи продуктового магазину, ми підсвідомо вибираємо для себе саме продукцію, яку виробляє «Лакталіс»: сметану, йогурти, десерти, сири, масло, запіканки, кефірчики від торговельних марок «President», «Лактонія», «Фанні», «Білосвіт», «Імун+», «Дольче від President» та інші. Мабуть, цей вибір відбувається на рівні підсвідомості. Це наша, можна сказати, рідна продукція, яка починається зі степової квітучої травинки, першої цівки молока нашої корівки, і виготовляється на українській землі, на українському заводі. Лише – за унікальними рецептами, за найсучаснішими європейськими технологіями і, звичайно, з французьким шармом. Як удало вписується сюди гасло «Купуй українське!».

Кожен з нас може пишатися тим, що саме наша Миколаївська продукція тепер відома, і не тільки відома, а високо цінується у всьому світі, бо Група Лакталіс успішно працює у 170 країнах. І знайомство місцевих покупців з продукцією Групи Лакталіс відбувається саме через нашу торговельну марку «Президент».



ЯКІСТЬ  –  ПОНАД  УСЕ

Одним із наріжних каменів у діяльності ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», утім, як і всієї Групи Лакталіс, є постійне удосконалення технологічного процесу та пильний контроль за якістю кінцевого продукту. Над цим важливим завданням в акціонерному товаристві працює велика група спеціалістів на чолі з директором з якості Іриною ЖОЛКЕВСЬКОЮ.

– Наша продукція, – розповідає Ірина Григорівна, – повністю відповідає вимогам українського законодавства у цій царині. Крім того, на підприємстві діє сертифікована інтегрована система менеджменту якості та безпеки харчових продуктів міжнародних стандартів ISO 9001 та ISO 22000. Сертифікацію, до речі, щороку здійснює швейцарська компанія SGS. Ця інтегрована система дозволяє нам гарантувати якість продукції, що її виробляє наше підприємство. При цьому ми контролюємо якість у кожному відділі та на всіх етапах технологічного процесу – від приймання молока до відвантаження готової продукції. Всі наші співробітники навчені цим міжнародним стандартам, при цьому деякі з них навіть проходили стажування за кордоном.

– Як запобігаєте потраплянню неякісної сировини та генетично модифікованих організмів?
– При заготівлі молока вимагаємо наявності ветеринарного свідоцтва від постачальників сировини. А цукор і крохмаль, котрі використовуються при виробництві деяких видів нашої продукції, закуповуємо лише з відповідним сертифікатом на ГМО. Щодо молока, то в ньому, як і в інших продуктах тваринного походження, генетично модифікованих організмів не може бути за визначенням. Французькі власники також роблять наголос на роботі лабораторії. У ній установлено надсучасне обладнання, закуповуються дорогі реактиви.

– Але ж коли молоко та інші інгредієнти вже опинилися на підприємстві, існують інші ризики, в тому числі людський фактор…
– Наші працівники постійно проходять навчання та інструктаж за програмами санітарії, здоров’я та особистої гігієни. У штаті підприємства є санітарний лікар, котрий допускає людей до роботи. Раз на півроку співробітники проходять обов’язковий медичний огляд за всіма показниками, а у разі найменших відхилень від норми люди відсторонюються від роботи та направляються на лікування. Переконана: дрібниць у цьому питанні бути не повинно, адже треба виключити будь-який ризик зараження кінцевої продукції. Відтак, крім сказаного вище, працівники підприємства працюють у спеціальному санітарному одязі, на якому немає ані гудзиків, ані карманів. Додам також, що подібні вимоги висуваємо і відносно представників підрядних організацій, котрі задіяні у нас на підприємстві.

– «Лакталіс-Миколаїв» розташований ледве не в центрі промислового міста, відтак повітря тут далеко не чисте, та й вода традиційно бажає кращого.
– Можете не сумніватися, що й ці негативні чинники зведені нанівець. Контроль за якістю води і повітря дуже жорсткий, і також здійснюється на всіх етапах технологічного ланцюжка. Повітря очищується та кондиціонується за допомогою сучасних HP-фільтрів, поготів це стосується так званих «чистих зон», зокрема тих приміщень, в яких фасується готова продукція.

Щодо води, то у нас використовується лише питна вода високого ступеня очищення. А щоб не трапилося її зараження вже всередині підприємства, французькі власники встановили нове сучасне обладнання та системи комунікацій. А спеціальні CIP-мийки, що називається, до блиску відмиють усі агрегати від залишків молочних продуктів, і це – без жодного втручання людини, себто – в автоматичному режимі.

– Гаразд, Ірино Григорівно, а за рахунок чого досягається такий великий термін зберігання молочних продуктів від «Лакталіс-Миколаїв»?
– Два основні фактори – чисте молоко та «чисті» технології – я вже назвала. Третій чинник – високі концентрації молочно-кислих бактерій, котрі нейтралізують дію шкідливих мікроорганізмів. Ось і всі секрети. І ніякої хімії! Відсутність консервантів, натуральність продукції – це один із головних принципів роботи Групи Лакталіс в усіх куточках світу, де є її філіали.

– Скептики гурманського цеху все ж подейкують: мовляв, «живе» молоко при виробництві молочної продукції нині майже ніде і ніким не використовується. Що скажете на це «звинувачення»?
– Сухе молоко у процесі виробництва на ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» зовсім не застосовується! Адже, по-перше, маємо вдосталь свіжого молока, яке ми закуповуємо в Україні. А, по-друге, наразі світова ціна на сухе молоко у світі надто висока, тож імпортувати його немає жодного економічного сенсу. Що ми справді закуповуємо ззовні, так це інгредієнти, що використовуються при виготовленні йогуртів, десертів та деяких інших видів молочної продукції. Але ті ж фруктові наповнювачі нам постачає всесвітньо відома фірма «Аграна», так що нарікань на якість не може бути апріорі.

У повсякденній роботі звертаємо пильну увагу не лише на якість продукції, а й на її смакові якості, привабливість для споживача. Я, до речі, очолюю дегустаційну комісію, відтак разом з її членами щодня дегустуємо наші продукти на смак, запах, аналізуємо текстуру, якість пакування, маркування. Бактеріологічна лабораторія контролює мікробіологічні показники. А система простежування, що діє на підприємстві, дозволяє вирахувати «слабку ланку» – аж до конкретного оператора, та оперативно усунути можливі недоліки.

За якістю також пильнують одразу два наших інженери із вхідного контролю: один із них перевіряє якість інгредієнтів, другий – пакувальних матеріалів. Вони не лише уважно передивляються пакет документів, а й здійснюють візуальний огляд продукції, а за потреби роблять фото- та відеозйомку.

– Але ж, напевно, все ж є незадоволені серед окремих споживачів кінцевої продукції…
– Уважно вислуховуємо кожного – і того, хто звертається до нас із певною пропозицією, і тих, хто бідкається з того чи іншого приводу. Задля цього постійно діє телефонна «гаряча» лінія, а також налагоджено пряме on-line-спілкування зі споживачами. Кожне зі звернень громадян ретельно відпрацьовуємо і надаємо конкретну відповідь.

– На що передусім скаржаться люди?
– Скарги зазвичай бувають улітку, коли продукція передчасно псується при транспортуванні або зберіганні у торговельних закладах. Але ж, погодьтеся, то не наша провина, що деякі наші клієнти не витримують температурний чи світловий режим її зберігання. Взимку ж таких нарікань практично немає.

НАДІЙНИЙ  ПАРТНЕР  СЕЛЯНИНА

Готуючи цей матеріал, ми, зрозуміло, побували в селах області, на кількох заготівельних пунктах молока. Зустрілися із селянами в Єланецькому, Жовтневому, Очаківському районах. Відразу відчули, з якою щирою повагою ставляться прості трудівники до представників «Лакталіса». Ця довіра між заводом-заготівельником і здавачами молока налагоджувалася в окремих селах роками, а іноді вона виникала з перших днів співпраці.

Агент із заготівлі продукції у селі Дружелюбівка Єланецького району Світлана Чубик, до речі, одна з найдосвідченіших працівниць, розповіла цікаву історію:
– Після того як розпалися колгоспи, чимало селян опинилися без роботи, відтак – без надійної зарплати, без турботи з боку колективного господарства. В цих нелегких умовах знову, як і у всі важкі часи, на виручку прийшла корівка-годувальниця. Вона не лише годує сім’ї, а ще й приносить свіжу копійку до сімейного бюджету. До села почали приїздити різні хитромудрі перекупники, які прагнули одного – взяти молоко за низькими цінами, витягнути з господарства селянина останню літру молока. Заготівельна ціна молока прирівнялася до відповідника звичайної води. Якби вчасно не з’явився «Лакталіс», то у селі, мабуть, вирізали б худобу, бо утримувати її стало невигідно.

Заготівельний пункт, створений у селі, відразу привернув до себе увагу людей: взаємовигідні, чесні стосунки, висока культура, сучасне обладнання, пунктуальність прийому молока і заслужені винагороди за здану продукцію. За всі роки не підвели жодної людини. Але оту роками прищеплену жилку обману довелося викорінювати довго. У минулому році, на щастя, трапився останній подібний випадок. Одна жінка принесла молоко на приймальний пункт. Ми, як і годиться, взяли його на аналіз, щоб визначити якість: жирність, щільність, кислотність тощо. Виявилося, що воно неякісне. Скажу прямо: жіночка у молоко додала води. Мабуть, сподівалася на необачність заготівельників. Звичайно, молоко їй повернули і попередили, що надалі таку продукцію від неї не прийматимуть. Але головне не те, що говорили працівники заготівельного пункту, а як її соромили люди. Односельчани дорікали жінці за цей вчинок, захищали «Лакталіс». «Ми молимося сьогодні на цей завод, бо він дає нам жити. А ти вчинила злочин не тільки проти нього, а проти нас всіх».

Завоювати такий авторитет серед простих людей – справа нелегка. Але, мабуть, на нього багато працювали самі заводчани. Про роботу зі здавачами молока, із заготівельниками нам розповів начальник відділу заготівлі сировини у приватному секторі Дмитро ПАТРАЙ.

– Дмитре Михайловичу, то як ви прокоментуєте таку відданість «Лакталісу» і навіть, можна сказати, любов простих людей? Як ви зуміли знайти спільну мову? Складається враження, що здавачі ніби стали повноправними членами вашого колективу.

– А знаєте, так воно і є. Ми прийшли в село надовго, можливо, назавжди. І маємо бачити у здавачах наших надійних партнерів. Так працюють у всьому світі. Зайда-перекупник такої мети не має – він бере, обманює і втікає. А ми даємо, допомагаємо і робимо одну спільну справу. І той селянин, який продав молоко, прийде до магазину і придбає смачну вже готову продукцію. Пригощаючи вдома свою дитину солодким та запашним сиром, мама неодмінно скаже: «Донечко, цей сирок виготовлений з молока, яке дала наша Берізка». А це значить, що і дитина зрозуміє, що «Лакталіс» – то їхня рідна фірма.

Але це, так би мовити, лірика. Проза нашої роботи набагато складніша. По-перше, ми єдині в області платимо заготівнику, ціна за кілограм базисного молока – сьогоднi в середньому 1 грн. 70 коп. Зверніть увагу на слова «за кілограм базисного молока». Тобто фактична ціна включає в себе якість молока, насамперед, такі показники, як жирність, кислотність, щільність, чистота. Чим якісніша продукція, тим вища фактична заготівельна ціна. Зараз це стали розуміти більшість наших здавачів, тому що такий підхід вигідний обом сторонам.

– А хіба не так чинять інші покупці?
– У тому й річ, що не так. Вони діють за базарним принципом – просто платять за літр молока. Але це не все. Ми зрозуміли одну істину: нам потрібне високоякісне молоко. Селянин теж хоче його мати, але, на жаль, не завжди є така можливість. Бракує відповідних якісних кормів. Чули приказку, що молоко у корови на язиці? Нагодуєш її за правильним науково обґрунтованим раціоном, то і молоко буде якісним. Отож, по-друге, ми дійшли до кожної господи. Минулого року впровадили новинку – видали на кожну корову високопродуктивні корми, зокрема макуху.

– За якими цінами?
– Про це запитували і здивовані селяни. Ми видали корми безкоштовно! Подібного ніхто ніколи не робив. Але, звичайно, не розвозили їх до перших-ліпших здавачів. Корми отримали ті здавачі, які постійно з нами співпрацюють, не мають зауважень до продукції, яку пропонують.

Тепер наші спеціалісти розробляють ще кращу систему заохочення селян та поліпшення якості молока, що надходить з підсобних господарств. Звичайно, що такі заходи потребують значних витрат, але, як кажуть, шкурка вичинки варта. Минулий рік підтвердив правильність такого підходу – якість молока значно поліпшилася. Ми і надалі будемо шукати надійні шляхи співпраці з нашими приватниками. Принагідно зауважу, що нам допомагає понад тритисячна армія здавачів молока. У Миколаївській області створено 187 приймальних пунктів. Маємо і таку ж кількість агентів-заготівельників.

Вони забезпечені найсучаснішим обладнанням, та материалами для швидкого визначення якості молока. Для його збереження приймальні пункти, всі без винятку, забезпечені холодильними установками. Молоко охолоджують до 4 градусів, що вимагається інструкцією. Його вчасно відвантажують на завод за допомогою спеціально обладнаних автоцистерн. Щодня з найвіддаленіших сіл області молоко на завод доставляють 10-12 потужних автомашин. У середньому за добу надходить до 120 тонн цієї продукції.

– Дмитре Михайловичу, ви сказали, що заготовляєте молоко у найвіддаленіших селах. Це вигідно робити?
– Можливо, не завжди вигідно, вірніше, тимчасово невигідно. Але я вже підкреслював, що дбаємо не тільки про свій прибуток, але намагаємося турбуватися про людей. І тут слід віддати належне нашим невтомним, активним менеджерам із заготівлі сировини. Донедавна їх у регіоні працювало лише троє. Тепер роботи значно додалося, і виконують її вже шестеро менеджерів. Було б несправедливо, якби я не назвав прізвища цих відданих справі, розумних, підприємливих людей. Я, наприклад, радію вдачам молодого менеджера Олександра Ткаченка, який працює у Братському, Єланецькому, Жовтневому і Первомайському районах. Він уміє знайти підхід до людей, доступно роз’яснити переваги співпраці, знайти надійних і відповідальних агентів-заготівників, забезпечити їх інвентарем та транспортом. А на периферії доводиться доставляти продукцію з віддалених сіл та хуторів лише автомашинами. Виникає багато труднощів, причому найрізноманітніших, які потребують термінового втручання. І вирішують їх саме наші менеджери.

Варто відзначити Тараса Поліщука і Андрія Лута, які добре організували заготівельну роботу у Березанському, Березнегуватському, Веселинівському та Вознесенському районах.
Не хотілося б обійти добрим словом і наших агентів, зокрема на це заслуговують Лариса Бланар із с. Артемівка Новоодеського району, Людмила Заможня із с. Бармашове Жовтневого району, Людмила Полковник із с. Партизанське цього ж району, вже згадувана Світлана Чубикі із с. Дружелюбівка Єланецького району та багато інших, яких у нас 187 чоловік. Усі вони у значній мірі причетні до того чудового іміджу, що утворився навколо нашого колективу протягом 15 років серед здавачів і покупців вироблюваної продукції.

Ми намагаємося якомога ретельніше працювати з агентами по заготівлі молока. Вони з нами на постійному зв’язку завдяки створеній телефонній «гарячій» лінії. Зателефонувати на номер 0800500099 може кожен споживач. Його думка, пропозиція для нас завжди є цінною. Крім того, що агенти отримують пристойну заробітну плату, їм надаємо матеріальну допомогу у вигляді премій, стаємо поручителями у випадку отримання кредитів для придбання додаткового поголів’я худоби тощо. А на свята запрошуємо на концерти, де вони мають можливість не лише змістовно відпочити, але й отримати певні подарунки та винагороди за свою нелегку, але таку потрібну працю.

СОЦІАЛЬНО  ЗАХИЩЕНА  ЛЮДИНА  ЧАСТІШЕ  ПОСМІХАЄТЬСЯ

Сьогодні чимало людей з доброю заздрістю сприймають інформацію про те, як у європейських країнах чи, скажімо, у тій же Японії, або навіть і на передових підприємствах нашої країни надійно соціально захищені їх працівники. Ця проблема стосується більшості українських підприємств, нагальною вона залишається і в нашій області. Але маємо і протилежні приклади. Серед таких можна впевнено назвати позитивний досвід «Лакталіса».

Це справді соціально відповідальне акціонерне товариство, яке не тільки опікується виробництвом, а й соціально дбає про своїх працівників, рідне місто, Миколаївщину. Щороку ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» виділяє значні фінанси задля підтримання діяльності Обласного благодійного фонду соціальної допомоги малозабезпеченим (до речі, підприємство є одним із співзасновників Фонду). Лише цього року «Лакталіс-Миколаїв» залучить на потреби благодійної організації до 350 тисяч гривень – як коштами, так і продуктами харчування. Тож сотні, тисячі миколаївців із числа бідних та немічних отримують вагому підтримку завдяки меценатству одного з провідних підприємств регіону. Не залишається акціонерне товариство і осторонь життя міста та області, зокрема у травні цього року підприємство взяло найактивнішу участь в організації і проведенні в Миколаєві Дня Європи. Місецва громада гідно оцінює ці зусилля, про це яскраво свідчить і диплом Миколаївської міської ради «Городянин року-2010», яким нагороджено відомого добродійника, людину щирої вдачі та доброго серця – заступника генерального директора ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» Ігоря Савовича ФУРКАЛА.

Колектив молокопереробного підприємства налічує понад 400 працівників – від агента по заготівлі сировини до головних менеджерів та керівництва. Заступник генерального директора Ігор Фуркало у розмові з нами зауважив, що середня заробітна плата на підприємстві становить 3,5 тисячі гривень і щороку зростає, як мінімум, на 5 відсотків.

Та не зарплатою єдиною живуть трудівники підприємства. Вони також мають розгалужений пакет соціальних пільг та преференцій. Так, кожен працівник має страховий бонус у СК «Індіго» на суму 100 тисяч гривень, а страхова виплата становить 1270 гривень на рік. Звісно, ці кошти перераховує підприємство, як – і страхові суми за неповнолітніх дітей трудівників «Лакталіс-Миколаїв». А це значить, що у разі хвороби людина має змогу пролікуватися у фахових спеціалістів, придбати повноцінні ліки, отримати стаціонарне лікування. Скажете, невигідно підприємству витрачати такі значні кошти на лікування? Але з цим твердженням Ігор Фуркало категіорічно не згоден. Адже, як каже Ігор Савович, здорова людина принесе підприємству набагато більше користі, ніж затрачено коштів на її лікування. До того ж працівники підприємства рідко хворіють хоча б через те, що тут налагоджена системна профілактична робота. Це цілий комлекс заходів, спрямований на пропаганду здорового способу житття та створення гарного настрою.

Почнемо з харчування. Бо ж не даремно кажуть: як людина харчується, так вона і працює. В їдальні вже від споглядання самого інтер’єру підвищується апетит, бо оформлено все зі смаком. Тут набираються калорій та вітамінів значна кількість працівників. А чому б не скористатися такою послугою, якщо страви приготовлені кращими кухарями міста, калорійні, смачні і дешеві? Комплексний обід коштує 6-7 гривень, тобто ціна складається лише із собівартості продуктів харчування. Судячи зі страв, які приготовлені з високоякісних гречки, картоплі, овочів та, звичайно, м’яса і риби, економічна криза у країні цього колективу ніяк не торкнулася. І, звичайно ж, кожен має змогу вибрати, до смаку, молочну продукцію свого рідного підприємства.

На робочі місця людей доставляють організовано – спеціально виділеним транспортом за рахунок, знову ж таки, акціонерного товариства. Сумлінний працівник не лише отримує, як ми вже сказали, гідну заробітну плату. Вона доповнюється і солідними преміями. А щоб люди почувалися здоровими, у доброму гуморі, працездатними, доброзичливими та усміхненими, їх залучають до активного та змістовного відпочинку. Вже стало за традицію урочисто відзначати дні народження членів колективу, календарні свята. З особливим піднесенням у лютому цього року відзначили 15-ту річницю з дня створення підприємства «Лакталіс» у Миколаєві. Тепер триває підготовка до святкування дня народження Групи Лакталіс, який відзначають мало не у всьому світі, бо продукція з торговельною маркою «Президент» поставляється до споживачів 170 країн.

Як правило, у подібних заходах беруть участь члени трудового колективу разом зі своїми сім’ями. А для дітей там завжди організовуються найцікавіші заходи – фестивалі, конкурси, вікторини тощо зі спеціальними та смачними призами від молочного виробника, шоколадками та іншими ласощами. До слова варто зауважити, що саме родинами відпочивають працівники підприємства і на базах відпочинку, а діти ще мають можливість оздоровитися у літніх таборах. Не дивуйтесь, але ж знову за рахунок підприємства, на якому працюють їхні батьки.

Особливою шаною і повагою тут користуються ті члени колективу, які, за загальною думкою, є його ядром, тим началом, що об’єднує людей… Це заступник генерального директора Ігор Фуркало, начальник відділу персонала Людмила Дегтяр, начальник цеху розлива Ігор Федірко, начальник приймально-розливного цеху Олена Захарова, начальник творожно-десертного цеху Оксана Шипова, майстер приймально-апаратного цеху Іван Ткаченко, оператор розфасувально-пакувального автомата Сергій Шмуля, агент по забезпеченню підприємства сировиною Людмила Андрющенко, головний бухгалтер підприємства Анатолій Горбенко, бахгалтер Тетяна Гамакова та її колега Надія Здмитрович, вантажник цеха розливу Віталій Бєдний, приймальник молочної сировини Наталя Ковтун, інженер-механік Олександр Кушнір, старший хімік Людмила Філімонова, оператор розфасувально-пакувального автомата Сергій Чиняков, наладник обладнання у виробництві харчової прродукції Дмитро Салніс і ще багато інших.

Усе вищесказане свідчить про те, що люди, які працюють творчо, цілеспрямовано, натхнено, спроможні створити для себе і своїх близьких пристойне і красиве життя та ще й порадувати інших чудовими плодами своєї праці. А їхнє підприємство успішно підтримує фінансами ще й місцеві та державні бюджети. Виходить, що і ми з вами, – ті, хто жодним чином не належить до дружної сім’ї «Лакталіса», теж у певній мірі живемо за його рахунок. Лише минулого року підприємство сплатило до державного бюджету на наші з вами потреби понад 39 мільйонів гривень, що, до речі, втричі більше, ніж у попередньому році. Відрахування до Пенсійного фонду України становили 7 млн. 556 тис. гривень. Загалом, усі платежі у бюджет та позабюджетні фонди становили вельми солідну цифру – 47625,8 грн. Врахуйте ще й той факт, як успішно акціонерне товариство підтримало свого сільського партнера, селянина, який вирощує корів. Минулоріч виплачено фізичним особам за здане молоко майже 66 мільйонів гривень, що удвічі більше, ніж у 2009 році. Мабуть, тому і не дивно, що і на виробництві, й у селах, де ми побували, зустрічали так багато усміхнених облич. Соціально захищена людина посміхається часто, бо відчуває себе щасливою.

***

Отаке воно сьогодення французької компанії з українським корінням. І на здобутому ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв» аж ніяк не збирається зупинятися. От і нещодавно до свого багатого асортименту готової продукції, що складається з майже 130-ти найменувань, «лакталівці» додали чергові новинки – творожок ніжний «Дольче», десерт «Президент» з карамеллю, творожок «Фанні». Тож так тримати і надалі, флагмане молочної промисловості України!

Йосип СТРУК, Андрій ТЮРІН
Фото Дмитра ЛАСКІНА та з архіву підприємства

НА ЗНІМКАХ: 5 Ігор Фуркало; 4 День Європи 2011 року на підприємстві; 2-3 на виробничих майданчиках (3-4).

Комментарии:

  1. VR:

    50% написанного – вранье с честно смотрящими на тебя глазами.

  2. Сергій:

    Компанія занепадає і ця стаття незрозуміло на кого орієнтована. Може на майбктніх інвесторів?

  3. Ver4ik&CO:

    Я хорошо знаю Лакталис изнутри. Всё брехня:)

  4. VR:

    “А на свята запрошуємо на концерти, де вони мають можливість не лише змістовно відпочити, але й отримати певні подарунки та винагороди за свою нелегку, але таку потрібну працю. ”

    ваще х…ня!!! когда, кого?!!! колхозников на праздник????? статья проплачена!!!

  5. 44444444444:

    какие 3500 гривен я фигачу за 1600 и перспектив никаких

  6. ВикНик:

    Как бывший сотрудник молокозавода могу сказать что многое из того что здесь написано икажено либо бестолковыми журналюгами либо намереено людьми дававшими интервью

  7. deTerMinaTor_:

    канешна кроме мобильника ничего низаработаешь особено в десертном

  8. Андрей:

    1,70 за молоко! трындец нашему селу и наверно уже скоро СПАСИБО ДОРОГОЙ ЛАКТАЛИС!

  9. олеголегович:

    Ігор Фуркало, Людмила Дегтяр,Ігор Федірко, Олена Захарова, Тарас Полищук,Оксана Шипова, Іван Ткаченко, Сергій Шмуля, Анатолій Горбенко, Надія Здмитрович, Віталій Бєдний, Наталя Ковтун, Олександр Кушнір, Людмила Філімонова, Сергій Чиняков, Дмитро Салніс – их отметили справедливо
    ВСЕ ОСТАЛЬНЫЕ БЕЗДАРИ И ТУПИЦЦЦЦЦЦЫ

  10. Ver4ik&CO:

    эт точно

  11. ЖОРА:

    А такой завод был… Что с ним сделали жабоеды…

  12. 7777777777777777777:

    Особенно афанаренное гуляние было на 15тилетие Лакталиса – дали в столовке на обед пожрать бесплатно:))) Ганьба!

  13. 7777777777777777777:

    за масло я ваще молчу – парафин стали выпускать

  14. Янукович:

    это не наше масло. это из франции.

  15. 7777777777777777777:

    а наше то где??????????

  16. АртемКа:

    Качества уже нет давно одни понты. Почитаешь статью просто рай земной. А на самом деле никому не нужная продукция и угнетаемые низкими закупочными ценами фермеры и простые селяне.

  17. Rfnz:

    Ачуметь:)

  18. Возмущенный:

    Напрягает то, что продукция проигрует полки день за днем, творог с сыровоткой, сметана с сыровоткой, дольче с гавном вместо шоколада, вкус вишни сразу вызывает алергию, творожный десерт из йогурта вместо творога, упаковка бледная, не превлекательная, запеканка с жидкостью и остались самые невкусные, где яблоко, где груша? Убили торговую марку билосвит, кончают торговую марку фанни, купили в Украине 4 завода, а объемы продаж способен обеспечить 1 завод Николаева. Сдается, что управленческий персонал получает зарплату у конкурентов за уничтожение Лакталис в Украине. То же самое в Молдавии и Казахстане. Бабки налево, бабки направо, а толку…….

  19. Возмущенный:

    Мы поняли одну истину, нам надо качественное молоко за бесплатно, вот Ваша истина. А молоко от населения в принципе не может быть качественным. А колотите продукцию от безвыходности из всего что привезут на завод от безвыходности, платить не дают, берете то на что денег хватило. Но только продукция Ваша ориентированная на украинцам с достатком выше среднего хуже, чем простоквашино или словяночка ориентированные на украинцам с достатком средним и ниже среднего. Прямо беда у Вас с органолептикой.

  20. Возмущенный:

    Социально защищенный человек чаще улыбается, то то я смотрю у Ренато на фото улыбка до ушей, точно правду написали.

  21. Лакталис:

    “Возмущенный”, что же ты злой такой? А ли Лакталис чем тебя обидел?

  22. Кефир:

    В коментариях правды больше, чем в статье.

  23. Лакталис:

    В коментариях больше не правды, а негатива. Это всё субъективные ощущения людей которые были уволены из предприятия. А под ником “Возмущенный” 100% Вадим Ходос. Я разговаривала с многими специалистами работающими на предприятии и никто не выражал такого негатива, как в комментариях. Коментарии – дело рук уволенных мудаков. Значит правильно их уволили.

  24. Сергій:

    Ні Вадік нормальний був пацан. Це мабудь хтось із топ-менеджменту Олег Коваль.

  25. Бухгалтерия:

    Возмущенный – это явно Дима Патрай, я с ним на пиво ходила. Поддерживаю его!!!

  26. Потребитель:

    Если бы продукция Лакталиса была такой, как пишет “Возмущенный”, ее бы никто не покупал. А объемы продаж впечатляют, да и качество супер, особенно новые виды продукции

  27. Вадим:

    Кто там пишет от имени Лакталиса не знаю, но меня не увольняли а я ушел на более перспективную и высокооплачиваемую работу. Работают там вышеуказанные в комментариях нормальные люди и еще есть много хороших людей. Исключая конечно нового руководителя по сырью от частного сектора, приписывающего себе заслуги не имея никакого к ним отношения, особенно для агентов которых он отмечает в своем интервью, это все что он смог для них сделать(отметить в интервью), хотя они неоднократно просили материальной помощи, потому что работают на Лакталис всей семьей с раннего утра до поздней ночи за копейки используя и “убивая” для сбора молока свои личные автомобили. Особенно надо было спросить у большого “специалиста” который рассказывает что Лакталис платит за базисные килограммы(также делают 70% других заводов), как перевести сданные сдатчиками литры в килограммы, с его личных слов (в чем он убеждал многих сдатчиков) в каждых 100 литрах молока как минимум 127 килограмм, после чего эти сдатчики налетели на агентов и обвинили их в воровстве, так как получается что с каждых 100 литров они воровали почти 25 килограмм молока на протяжении 10 -15 лет ( что стояло агентам объяснить сдатчикам что их РУКОВОДИТЕЛЬ “не совсем правильно” пересчитывает литры в килограммы).
    Также рассказывалось за количество менеджеров, если до этого с работой справлялись начальник и два менеджера и при этом постоянно увеличивалось количество молока по отношению к предыдущему году, то с приходом новых “высококлассных специалистов” они выполняют ту же работу в более расширенном штате: начальник и шесть менеджеров, про количество молока думаю тут много рассказывать не надо люди работающие на заводе или имея какое то отношение к нему(любой агент или даже конкуренты) хорошо знают о “высоких” достижениях новых сотрудников и наличии молока в холодильниках на пунктах.
    Здесь много можно рассказывать…., но мне как то уже не интересно я ушел из компании и об этом не жалею как и не жалею о том что в ней работал, так как там были и немножко осталось хороших людей, если бы меня здесь не упомянули то и не услышали бы.

  28. Читатель:

    И смех и грех! “Бухгалтерия” выпивает,работники не знают где выпускается масло, ушедшие “по собственнму желанию” сотрудники плачат о безинициотивности в процессах, за которые отвечали и котрыми управляли!
    Интересно, небось, каждый из ВАС (работающие и недовольные, или как правильно было замеченно, озлобленные) не забыли(не забудут) написать в своих резюме новому работодателю о работе на компанию Лакталис, описать свои заслуги? Так же интересно. А новый работодатель, в свою очередь, не забыл (не забудет) перезвонить на Лакталис и узнать о ваших заслугах непосредственно из уст директора завода, действующих руководителей или сотрудников отдела кадров предприятия?

    Р.S. Хрошо, что я работаю с отличной командой, в отличном коллективе, на замечательного GM.

  29. Ваш молочник:

    Бардак сейчас на заводе!!! Я помню когда видя “белую” каску Маньяна у всех дрожали ноги, и был порядок. После слияния с Фани (не понятно кто кого выкупил, получается что Фани Лакталис)мы просрали не только грамотное руководство но и качество продукции, продукция на полках взрывается. В частности не доволен фаневскмм руководством, вместо коллектива сборище кумовьёв и прихлебателей

  30. Сергій:

    Ооооооо! Тепер вже й до Павлограду дісталися:) Може почекаємо наступної статті про Фанні “Наше молоко з мафіозним акцентом”?
    “Читателеві” хочу відповісти, що так воно і є – коли в резюме вказано попереднє місце роботи Лакталіс, таку людину поза конкурсом приймають будь-де. Якщо людина змогла пройти Лакталіс, то їй і в пеклі буде затишно та комфортно:)
    Багато з тих, хто висловив свою думку в коментарях мають рацію – зараз підприємство переповнене некомпетентними людьми і тримається на деяких особистостях які тихо працюють і замість матеріального заохочення найчастіше отримують щиру подяку. Чому так стало? Тому що при владі зараз знаходяться люди які мало того, що самі нічого не вміють, так ще й не намагаються щось дізнатися, а тільки вигадують якісь несенітниці та всіх інших хочуть примусити їх виконувати. Якщо на заводі (та й у київському офісі) звільнити всіх телепнів із зарплатнями у декілька тисяч Евро, справи одразу підуть вгору. Не буде грошей марно витрачених на людину, яка окрім того що надувати щьоки, нічого не вміє і не знає, і знати не хоче. Не буде дурнів які відрізняються від інших дурнів тільки тим, що вони мають французську національність і це дає їм право у бідній країні третього світу мати непристойно велику зарплатню, оплачувану (недешеву) квартиру та безкінечні і безглузді відрядження та перельоти Айр Франс. Ось де наші втрати, ось де гроші які вилітають на вітер.
    Яскравий приклад – ЖЛК (хто знає цю абревіатуру, той зрозуміє). Якій це керівник молочної галузі якщо людина не знає елементарних процесів виробництва? Хось скаже, а може він менеджер справний? Так, так. Подивіться на корпорацію “Клуб Сиру” де він працював. Підприємство доведено до банкрутства! Може це саме чекає і на Лакталіс?
    УСІ НГАРАЗДИ ВІД “ФАХІВЦІВ”, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕ СВОЄЮ СПРАВОЮ!
    Ще хочу відповісти “Потребителю”. Про які значні обсяги продажу ви говорите? Якраз я працюю у галузі реалізаціі і можу впевнено вам сказати, що їх неможна порівняти з обсягами, які ми продавали декілька років тому. А скільки готової продукції зараз не продається та списується на складах? А скільки просто розкрадається, але також списується? Ви просто не розумієте про що говорите. Обсяги (розумійте, прибутки) компаніїї дуже знизились в останні роки. А що змінилося? Нічого, окрім керівництва компанією.
    Є думка перевести ці коментарі на щиру французьську мову та зробити розсилку у головний офіс у Лавалі:)

  31. Кефир:

    В Лавале абсолютно все равно на Ваше мнение. Даже на французком языке. Проблемы то и в Лавале имеются, заводы в Европе терпят убытки, у руководства амбициозная молодеж, для которой традиции, принципы, правила, законы ничего не значат. Манян был классным менеджером, он хоть пытался что то понять, но его съели новые амбициозные, а почему? Маняну кроме собственной реализации ничего не надо было, а молодые временщики пришли собрать свой урожай, окешить, и вернуться в свою страну, прикупить недвижимости, получить нормальную работу и всем рассказывать как он побывал в стране третьего мира…..

  32. Ряженка:

    А Украина является страной третьего мира?

  33. Сергій:

    Шановний Кефір, я ж так і казав “УСІ НЕГАРАЗДИ ВІД «ФАХІВЦІВ», ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕ СВОЄЮ СПРАВОЮ!”.

  34. 1:

    я так понимаю статья скисла, коментарии закончились

  35. старожил:

    Громадяне!!! а шо ж это вы все то “кефир”, то “ряженка”. т.е. прокисшие и протухшие(((( как вас все- таки?!!! ведь даже , если уволили, а расстаться с именем Лакталис страшно?!!))А Маньяну было по- фиг!!! И вместо ЖЛК, он бы написал Жан Луи Кодрон!Не 37-ой, все-таки!!!)))Или мандраж превыше всего!!))

  36. Посетитель:

    А мне очень нравятся продукты и качество, не давно в этом убедилась…Очень хороший завод!

  37. Покупатель:

    Качество продукции -паршивое жаль,что наш город не может похвастаться хорошей и качественной молочкой.Возможно,куда-то на экспорт и гоните качество,но своих же горожан травите не понятно чем.

  38. Николай:

    Смела, маг. АТБ Взял банку сметаны ПРЕЗИДЕНТ, шел мимо контрольных весов, дай думаю для интересу поставлю. При обьявленном 400+-3% оказалось 365 вместе с банкой. Так вы оказываеться нас обворовываете,больше не буду брать ваше

Сообщение:

*

НОВОСТИ