Ринок землі має бути цивілізованим

Конфликт, Новости

  9 Авг , 2011

Сьогодні, на мою думку, вирішується найважливіше питання відтоді, як ми стали незалежною державою (що у світлі свята, які наближаються, виглядає досить символічно).
Насамперед хочу відзначити, що ідеальних законів, тим паче, законопроектів, не існує. І яким би ретельно продуманим законопроект не виглядав, все одно будуть у ньому «тонкі» місця, а як відомо, де тонко, там і рветься.

Тому і підхід до формування законодавчої бази, пов’язаної з функціонуванням ринку земель та завершенням земельної реформи, має бути особливим та виваженим.
Ми можемо скільки завгодно продовжувати дію мораторію, а землю в тіньовий спосіб як скуповували, так і будуть скуповувати і продавати. Нам усім потрібен чіткий і зрозумілий закон, в якому позитив буде явним, а ризики мінімізованими.

А для того щоб його отримати, треба дійти до кожного орендаря, почути та врахувати думку кожного селянина-землевласника, всіх, хто має відношення до землі. І лише в результаті такого всенародного обговорення може народитись істина. Тут буде доречно нагадати відомі слова Михайла Грушевського: «…добрий земельний закон займе місце в нашій національній бібліотеці поруч Шевченкового «Кобзаря»…».

Проблема ринку землі виникла не сьогодні. Вона вже досить довго та широко обговорюється в українському суспільстві і стосується не лише позиції влади, але і долі мешканців кожного окремо взятого українського села. Тому принципово важливим є формування системного підходу до бачення всієї проблеми земельних відносин на основі аналізу окремих взаємопов’язаних і взаємообумовлених факторів розвитку як сільськогосподарського виробництва і сільських територій, так і аграрного сектора у цілому.

Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним із найбільш дискусійних питань політичного, економічного і соціального блоків аграрної політики нашої держави. Найважливішим сьогодні є соціальний аспект земельної реформи, який розглядається виключно в контексті аксіоми: селяни мають жити на землі, обробляти її та отримувати від цієї діяльності прибуток, здатний забезпечити гідні умови для духовного і культурного розвитку кожного члена сільської громади. Завдання держави під час здійснення земельної реформи – на законодавчому рівні захистити власників земельних паїв, не допустити їх обезземелення.

Що дасть запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення українському суспільству? На мою думку, по-перше (і це головне), громадяни отримають можливість повністю реалізувати своє конституційне право власності на землю та вільного розпорядження цією власністю.
По-друге, у фінансово-економічному аспекті підтримки виробників сільськогосподарської продукції, кардинально розшириться база кредитування під заставу землі або права її оренди.

По-третє, реалізація земельної реформи дасть змогу оптимізувати сільськогосподарське землеволодіння та землекористування сільських громад у напрямі поширення середньотоварних господарств ринкового типу шляхом визначення науково обґрунтованих граничних площ для ведення товарного виробництва (нині ця площа відповідно до «Перехідних положень» Земельного кодексу обмежена 100 гектарами і є економічно нераціональною для ведення господарства).

Наведу дані соціологічного опитування власників паїв та їх потенційних покупців. Зокрема, аналізуючи його результати, можна відзначити незначну частку охочих продати свій пай. Так, з більш ніж 8 тисяч опитаних тільки 8,7 відсотка хочуть це зробити, 35,5 відсотка бажають віддати землю в оренду, 21,5 відсотка – передати у спадок, 11 відсотків – обробляти самостійно. Інші не визначилися або планують змінити напрям використання земельної ділянки.

Із загальної кількості більш як 15,5 тисячі опитаних лише 26,5 відсотка потенційних покупців та 31 відсоток власників паїв вважають, що необхідно заборонити їхній продаж. Решта, за умови запровадження певних обмежень, погоджуються з пропозицією скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Такі суспільні тенденції дають підстави більш зважено підійти до цього питання та вимагають проведення широкої роз’яснювальної роботи.
Але спочатку необхідно самому собі дати відповіді на запитання:

Коли останній раз проводилася оцінка стану наших земель? А чи достовірно вони оцінені? Які їх теперішній стан та родючість? Яку площу угідь можна віднести до земель сільськогосподарського призначення та які з них придатні для інтенсивного використання у виробництві?

Переконаний, що саме виробництво сільськогосподарської продукції є наразі для України найбільшою перспективою. Не земля, а продукція, яку ми вирощуємо і виробляємо на нашій землі, може дати світу продовольство, біоенергетику, а громадянам України – заможне життя. Саме продукція сільського господарства формує продовольчу безпеку держави і може витягти Україну з фінансової залежності. Натомість розпродаж землі в жодному разі з цієї кабали не витягне. Тому, приймаючи рішення щодо подальшого реформування земельних відносин, ми маємо обов’язково врахувати і власний досвід, і досвід іноземних держав, передовсім наших сусідів (наприклад, Болгарії і Румунії), який свідчить, що саме через зменшення виробництва власної сільськогосподарської продукції та неспроможність гарантувати і впливати на рівень своєї продовольчої безпеки ці країни запровадили на початкових етапах заборону на купівлю земель іноземними громадянами та юридичними особами.

Оце, власне, та відправна точка, з якої нам треба розпочинати. Ця робота повинна бути проведена невідкладно, найближчим часом необхідно чітко визначити завдання перед державними та громадськими структурами, перед тими організаціями, які мають відношення до даних проблем та які з розумінням підійдуть до їх вирішення.

Реформування та сталий розвиток земельних відносин на сьогодні потребують прийняття цілої низки важливих документів, які б визначали в подальшому конкретні заходи з реалізації стратегічних цілей земельної реформи щодо розвитку земельних відносин, використання та охорони земель.

На виконання Президентської Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоздатна економіка, ефективна держава» розроблений План дій із впровадження земельної реформи та створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення.

Зазначений план дій передбачає прийняття цілої низки законопроектів, серед яких:
проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за використанням земельних ресурсів
, яким передбачено запровадження механізму контролю за раціональним використанням ґрунтового покриву та дотриманням науково обґрунтованих сівозмін (прийнятий у першому читанні 05.07.11);

проект Закону України «Про ринок земель» (що внесений Кабінетом Міністрів України), прийняття якого має стати головним кроком на шляху визначення організаційно-правового механізму запровадження регульованого ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення, попередження обезземелення селян, підвищення ліквідності землі як економічного активу, визначення порядку проведення земельних торгів.

Хочу відзначити, що Миколаївський державний аграрний університет як провідний центр аграрної освіти та університетської науки Південного регіону не стоїть осторонь тих надзвичайно важливих реформаційних процесів, що відбуваються у нашій державі.

Так, усвідомлюючи необхідність наукового супроводження процесів реформування земельних відносин та формування ринку землі, за ініціативою Миколаївського державного аграрного університету та за підтримки Національної академії наук України було створено Національний інноваційний кластер «Родючість ґрунтів», який об’єднав зусилля провідних наукових шкіл ґрунтознавців усієї України, що вже активно включились у реалізацію поставлених Президентом і урядом завдань з реформування земельних відносин та формування ринку земель.

Переконаний, що надзвичайно важливим питанням у завершенні процесів реформування земельних відносин та початку повноцінного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення є встановлення відповідальності землевласників і землекористувачів за збереження родючості ґрунтів шляхом проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Паспорт якості ґрунтів – це офіційний документ про стан родючості ґрунтів земельної ділянки, який повинен мати кожен власник, користувач, у тому числі орендар земельної ділянки, і який повинен містити відомості про якісні характеристики ґрунту, ступінь розвитку деградаційних процесів, рівень придатності ґрунтів для сільськогосподарського використання, інтегральний показник родючості (бал бонітету ґрунту), інструкції та першочергові вимоги щодо збереження родючості ґрунтів у процесі сільськогосподарської експлуатації.

Придбана земельна ділянка повинна мати такий паспорт із зазначенням основних параметрів якості ґрунтів. Цей документ слід вважати підставою як для надання стимулів за раціональне використання сільськогосподарських угідь, так і для стягнення санкцій за погіршення якості ґрунтів у результаті виснажливого землеробства, що, на сьогодні, законом передбачено, але фактично не застосовується.

В Миколаївському державному аграрному університеті робота з реалізації цієї пропозиції вже ведеться. Зокрема створена та повноцінно функціонує сертифікована надсучасна грунтово-агрохімічна лабораторія, яка сьогодні повністю готова до проведення відповідних робіт з агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, для збереження і відновлення якості ґрунтів необхідно законодавчо зобов’язати землевласника протягом короткого строку розробити проект землеустрою придбаної земельної ділянки. Такі проекти мають передбачати: освоєння та дотримання сівозмін; проведення робіт із захисту землі від ерозії, деградації, а також з відтворення родючості ґрунтів.

Окрім вищезазначеного, аграрним університетом до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за використанням земельних ресурсів» та проекту Закону України «Про ринок земель» було внесено такі пропозиції:

– необхідно законодавчо зобов’язати землевласників та землекористувачів проводити насадження нових та догляд за існуючими полезахисними лісосмугами, що в результаті забезпечить вологозатримку та є ефективним засобом у боротьбі з деградацією та ерозією ґрунтів;

– потрібно забезпечити постійне оновлення грунтово-картографічних матеріалів шляхом запровадження грунтово-агрохімічного обстеження ґрунтів, а у випадку зміни їх якісних характеристик фінансування заходів передбачити за рахунок суб’єктів земельно-правових відносин;
– у випадку зміни (продажу чи передачі) права власності на землю невід’ємною частиною документації повинен бути Проект землеохоронного впорядкування угідь та економіко-екологічне обґрунтування сівозмін;

– задля економічного стимулювання раціонального використання земель та їх підтримки у відповідному агроекологічному стані, передбачити відшкодування збитків власниками і землекористувачами за погіршення родючості ґрунтів на земельних ділянках сільськогосподарського призначення. Для забезпечення цільового використання цих коштів пропонується розробити і затвердити Методику і Порядок визначення розміру збитків від погіршення якості земель сільськогосподарського призначення. В основу методики необхідно покласти визначення вартості заходів з відновлення якості ґрунтів.

Ураховуючи важливість даного питання, Миколаївський державний аграрний університет уже отримав ліцензію з підготовки та перепідготовки фахівців з питань експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського та іншого призначення (до речі, університет єдина організація на півдні України, яка має таку ліцензію та відповідне кадрове забезпечення).

До проведення роз’яснювальної роботи з питань реформування земельних відносин та формування ринку земель в Україні залучено створену за ініціативою Миколаївського державного аграрного університету Миколаївську обласну громадську організацію «Сільськогосподарська дорадча служба Причорномор’я», що дасть можливість реалізувати найближчим часом у Миколаївській області та й у Південному регіоні в цілому програми вчасного забезпечення сільгоспвиробників знаннями, які дозволять упроваджувати науково-обґрунтовані методи ведення господарства, а отже і підвищувати якість ґрунтів.

Ми можемо, звичайно, довго дискутувати щодо продовження чи не продовження дії мораторію, але ринок землі, хочемо ми того чи ні, був, є і буде. Але його треба зробити цивілізованим, цьому і відповідає Проект Закону України «Про ринок земель».

В’ячеслав ШЕБАНІН, ректор Миколаївського державного аграрного університету, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України

Сообщение:

*

НОВОСТИ