Медична реформа: якою їй бути?

Новости, Официально

  10 Сен , 2011

В Україні стартує реформа системи охорони здоров’я. Щоб перевірити, наскільки вдалим буде цей експеримент, цьогоріч її реалізація розпочалася у трьох пілотних областях. Тут нова реформа діятиме впродовж двох років, після чого напрацьований досвід перейматимуть й інші регіони нашої країни. Але, незважаючи на те, що Миколаївська область не увійшла до числа експериментаторів, питання реформування уже набуло неабиякої актуальності серед населення. Сподіваємося, що інтерв’ю кореспондента «РП» з начальником обласного управління охорони здоров’я Світланою ХОТІНОЮ дасть відповіді на найбільш нагальні запитання щодо майбутніх змін.

– Світлано Григорівно, відомо, що в результаті нової реформи медична допомога буде розподілена на екстрену, первинну, вторинну, третинну та паліативну. Розкажіть, чим вони відрізняються? Чи набула поширення паліативна допомога на території Миколаївської області?

– Перш за все, хочеться нагадати, що кожен громадянин нашої країни має право на отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров’я безоплатної медичної допомоги, що надається відповідно до визначених стандартів.

Існує декілька видів медичної допомоги. Одна з них – екстрена допомога при гострих порушеннях фізичного або психічного здоров’я пацієнта. Її зобов’язані надавати всі медичні працівники, заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування.

Первинна медична допомога – це вид медичної допомоги, що надається лікарем (медичним працівником) в амбулаторних умовах або за місцем проживання пацієнта і передбачає консультацію, діагностику, лікування найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, а також невідкладна медична допомога при гострих порушеннях фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, які не загрожують його життю чи здоров’ю оточення.

Організація та надання такої допомоги здійснюється центрами первинної медичної допомоги, що створюються як заклади охорони здоров’я рішеннями районних та міських рад. До їх складу можуть входити фельдшерсько-акушерські пункти, сільські амбулаторії, медичні пункти та кабінети.

Вторинна (спеціалізована) медична допомога надається в амбулаторних або стаціонарних умовах у плановому порядку або у невідкладних випадках лікарями чи іншими медичними працівниками закладу охорони здоров’я відповідного типу та спеціалізації. Вона не включає високоспеціалізовані та технологічні стаціонарні медичні послуги. Вперше така допомога надається лише за направленням сімейного лікаря, за винятком випадків звернень пацієнта до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, та в разі необхідності надання екстреної медичної допомоги. Для цього створюються госпітальні округи, які здатні забезпечити її належну якість та доступність.

Третинна медична допомога передбачає діагностичні та лікувальні медичні послуги із використанням високотехнологічного обладнання. Медична допомога третинного рівня повинна надаватися за направленням лікаря первинної або вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

Паліативна допомога в Україні почала розвиватися лише кілька років тому. ЇЇ основною метою є забезпечення максимальної якості життя невиліковно хворого пацієнта та членів його родини шляхом полегшення фізичних страждань, а також надання необхідної моральної підтримки. Проблема розвитку паліативної допомоги безпосередньо стосується і Миколаївської області. Вже створені хоспісні палати при Центрі профілактики та лікування хворих на СНІД, обласному протитуберкульозному диспансері, де за перше півріччя поточного року паліативну допомогу отримали 24 хворі.

– В основу нової реформи покладена англійська система охорони здоров’я, яка передбачає створення інституту сімейних лікарів. Чи готова наша область до таких змін?
– Сьогодні в галузі охорони здоров’я Миколаївської області зайнято понад 23 тисячі чоловік, серед яких – 3755 лікарів та 9508 – середніх медичних працівників. Разом з тим забезпечення медичних закладів лікарями становить приблизно 72%, середнім медичним персоналом – 86%. Існує потреба й у сімейних лікарях, яка задовольняється шляхом направлення в нашу область випускників вищих медичних навчальних закладів та перекваліфікації досвідчених лікарів. Для забезпечення закладів сімейної медицини кадрами наступного року для 20 лікарів заплановано організувати безкоштовні виїзні курси.

– Сьогодні більшість молодих спеціалістів медичної галузі хвилює проблема забезпечення житлом. Яким чином вона вирішується?
– У нашій області постійно проводиться робота зі створення резерву житла та забезпечення ним медичних кадрів. Станом на перше півріччя 2011 року в сільській місцевості потребують житла 24 медичні працівники, з них 15 – молоді спеціалісти. Найкраще вирішується це питання у Братському, Березнегуватському, Вознесенському та Миколаївському районах. У Миколаєві потребують житла 16 лікарів та 47 молодших спеціалістів із медичною освітою. Тут з початку року місцями у гуртожитку були забезпечені два лікарі-психіатри та три молодші медичні працівники Миколаївської обласної психіатричної лікарні №2. Окрім того, три лікарі отримали власне житло.

– Чи передбачає нова реформа видозмінення функцій «швидкої допомоги»? Правда, що вона більше не буде надавати невідкладну медичну допомогу на місці, а лише доставлятиме пацієнта до найближчої лікарні?
– Ні, це не так. Єдина система надання невідкладної допомоги в Україні не передбачає зміну функції «швидкої допомоги». Ця служба, як і раніше, буде надавати кваліфіковану невідкладну допомогу хворим і постраждалим на місці та транспортувати їх у відповідний медичний заклад для подальшого лікування.
– Нова реформа буде спрямована й на зміну системи обслуговування хворих. Що входитиме до обов’язків сімейних лікарів?

– Останнім часом у структурі амбулаторно-поліклінічної ланки пріоритетного розвитку набула спеціалізована медична допомога, особливо на рівні організації роботи дільничного терапевта. Внаслідок цього поступово відбувалася передача в компетенцію інших спеціалістів багатьох оздоровчих, профілактичних, лікувально-діагностичних функцій та лікувальних маніпуляцій, які відносяться до первинної медичної допомоги. Скоротився об’єм медичної допомоги, що надається населенню дільничним терапевтом, певною мірою зменшилась його відповідальність за здоров’я пацієнта. Таким чином, в Україні сформувалося соціальне замовлення суспільства на створення у структурі первинної ланки охорони здоров’я лікаря загальної практики (сімейного лікаря), який би відігравав роль авторитетного професіонала на первинному рівні та задовольняв медичні потреби широкого діапазону.

Одна з основних вимог, на якій акцентує увагу Всесвітня організація охорони здоров’я, – фізична доступність медичної допомоги населенню. Це означає, що сімейний лікар повинен надавати лікувально-діагностичну допомогу пацієнту в будь-який час, включаючи святкові та вихідні дні, а також забезпечувати медичний нагляд за хворими, які продовжують лікування за місцем проживання. Усім цим вимогам відповідає концепція надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Про це свідчить досвід цивілізованих країн світу.

– Реформування також передбачає створення амбулаторій. Чи стануть вони рівноцінною альтернативою дільничним лікарням? А лікарі не залишаться без роботи?
– Амбулаторії загальної практики створюються з метою забезпечення доступності медичної допомоги, в першу чергу для сільського населення. Вони розташовуються на зручній для усіх пацієнтів відстані, що допомагає зекономити їх час та гроші на проїзд. На 1 липня поточного року в Миколаївській області діють 145 закладів сімейної медицини, з них 127 – у сільській місцевості та 18 – у містах.

Однією з основних проблем галузі охорони здоров’я є кадрове забезпечення. На жаль, сьогодні наша область, як і країна в цілому, відчуває гострий дефіцит кваліфікованих медичних працівників. Тож про їх скорочення чи звільнення мова не йтиме.

– Чи правда, що нова реформа буде направлена на зменшення кількості стаціонарів?
– Скорочення ліжкового фонду (цілодобових стаціонарних ліжок) відбуватиметься за рахунок зростання стаціонарозамінних форм, а саме – денних та домашніх стаціонарів.
– Світлано Григорівно, як Ви в цілому оцінюєте майбутні зміни в галузі охорони здоров’я? Чи візьме участь в апробації нової реформи Миколаївська область?

– Головна мета реформи галузі охорони здоров’я полягає в тому, щоб кожен громадянин міг отримати медичну допомогу в потрібний час, зручному місці, необхідному обсязі та з мінімальними затратами. Мова йде про якісну, доступну та своєчасну медичну допомогу, організовану на засадах медичної й економічної доцільності. Наша область уже має досвід реформування медичної галузі, який впроваджено у Вознесенську. Тут реформи первинної ланки охорони здоров’я були розпочаті ще в 2000 році. Впродовж 11 років усе населення цього міста обслуговується лікарями загальної практики (сімейної медицини), причому під їх медичним наглядом перебувають жителі усіх вікових категорій, від новонароджених до осіб похилого віку. На території міста створено п’ять амбулаторій сімейної медицини, розташованих у різних мікрорайонах, де хворі можуть пройти практично всі види первинного обстеження.
На жаль, нашу область не було включено до пілотного проекту. Наразі апробація нової реформи системи охорони здоров’я здійснюється у Вінницькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Бесідувала Анна НІКУЛІНА
Фото Дмитра ЛАСКІНА

Сообщение:

*

НОВОСТИ