Олександр Мезнік: «У селян має бути не лише робота, а й комфорт удома»

Новости, Экономика

  19 Ноя , 2011

Чорні, безживні поля уздовж траси Миколаїв-Братське аж ніяк не піднімали настрій. Внаслідок украй посушливої осені озимина так і не встигла з’явитися на світ Божий, чим поставила під велике питання перспективи на рік прийдешній. Утім, коли наша автівка перетнула кордон Миролюбівської сільської ради, обабіч дороги почали з’являтися окремі масиви з дружними зеленими сходами.

Скажете, у цій місцині, на самому кордоні з Кіровоградщиною, таки пройшли життєдайні опади? Помиляєтесь, шановний читачу. Тамтешні старожили навіть і не пригадують, коли восени протягом трьох місяців у грунт не впало жодної краплини дощу. Справді, посушливі весни вряди-годи траплялися, хай їм грець. Але щоб така суха осінь!
То в чому ж тоді розгадка миролюбівського феномену?

Насамперед, – у дбайливому, новаторському підході до організації аграрного виробництва. У неухильній трудовій дисциплині. А головне, тут ставляться з неабиякою любов’ю та пошаною до землі-годувальниці, розуміючи: перед тим, як щось узяти із матінки-землі, треба вкласти в неї значні кошти. І – душу. Без цього немає успішного сільгоспвиробництва.

Із року в рік у ЗАТ «Добробут», сповідуючи високу культуру землеробства, домагаються і високих виробничих показників. Так, цього сезону ранні зернові дали у середньому по 37 центнерів на круг. Кожен гектар із златоглавими соняшниками віддячив людям 25-ма центнерами добірного насіння. Неабияк пом’якшали миролюбівські трударі й гостроту «гречаної проблеми»: цієї дієтичної крупи зібрано по 25,5 центнера з гектара.

– Але і це ще не межа, – переконує мене керівник ЗАТ «Добробут», депутат Миколаївської обласної ради від Партії регіонів, заслужений працівник сільського господарства України Олександр Мезнік. – Ось я нещодавно їздив до Німеччини і побачив там…

Буваючи у цій та в інших європейських країнах, Олександр Миколайович щоразу привозить на рідні терени цілу валізу нових ідей і підходів. Останнє ноу-хау – це технологія передпосівного обробітку грунту та подальший посів із максимальним збереженням вологи у верхньому горизонті землі. Задля реалізації цього передового досвіду товариство придбало сучасну сівалку фірми «Case», трактор марки «New Holland», дискову борону та культиватор суцільного обробітку грунту.

– Завдяки цій техніці, – ділиться О.М. Мезнік, – впроваджуємо технологію збереження вологи при посіві. Глибина обробітку та культивації грунту, між іншим, регулюється з точністю до сантиметра. А за допомогою пневматики насіння лягає у пухку землю на задану глибину, приблизно 4-5 сантиметрів.
– Звичайно, – погоджується Олександр Миколайович, – імпортні агрегати коштували товариству значних інвестицій, проте і результат, як говориться, більш ніж переконливий!

Що ж, на придбання лише високоякісних насіння, засобів захисту рослин, добрив та сільськогосподарської техніки миролюбівські аграрії грошей не шкодують. Але чималі капіталовкладення не лише за декілька років окупаються, а й приносять прибуток. Вільні ж кошти, як правило, знову спрямовуються на подальшу інтенсифікацію аграрного процесу.

Як ще один приклад такого розумного підходу – металевий, новенький велет степових просторів – потужний комбайн «Claas Lecsion-670». Цей шедевр інженерної думки останнього покоління дозволяє кожного жнивного дня зібрати збіжжя із 50-ти гектарів, при цьому – із мінімальними втратами врожаю. Отакої! До слова, такого комбайна я особисто на полях Миколаївщини ще не бачив.

А загалом, машинно-тракторний парк дозволяє товариству «Добробут» самостійно обробляти власний земельний клин. Уся техніка наразі відремонтована та поставлена в ангари.
– На жаль, – зазначає депутат обласної ради, – така посушлива осінь дещо зіпсувала наші плани, тож озимина зійшла лише там, де застосували новітню техніку та технологію. Зелені сходи вже повністю готові до зими – підживлені, оброблені від шкідників.

Що ж, ЗАТ «Добробут» славиться своїми здобутками у галузі рослинництва на всю область. Але тут зберегли й тваринництво. Нехай і не у великих промислових обсягах, але свиноферми, вівцеферма та птахокомплекс дозволяють протягом року мати свіже та якісне (без усіляких там біодомішок!) м’ясо до столу сільських трудівників. Ласують натуральним продуктом і відвідувачі місцевих навчальних закладів – школи та дитячого садочка. Зазначу також, що у капітально відремонтованих тваринницьких приміщеннях тепло та сухо, й панує ідеальний порядок. Щодо перспектив розвитку тваринницької галузі, то за більш сприятливих умов у Миролюбівці готові істотно наростити поголів’я хоч завтра: законсервовані молочно-товарні ферми знаходяться під надійною охороною.


Вище я розповів про один бік медалі – виробництво. Але у ЗАТ «Добробут» не менше піклуються про створення гарних умов для праці та відпочинку сільських трудівників. Так, у цьому році, попри фінансово-економічну кризу, середня заробітна плата у товаристві зросла на 25 відсотків, і фонд зарплати становив близько 2 мільйонів гривень. А всіляких податків та зборів сплачено понад одного мільйона гривень!

Крім того, товариство повністю забезпечує село, причому безкоштовно для споживачів, водою, яка за допомогою потужного насосу подається цілодобово. Також безплатно людям орються городи, доставляється до обійсть солома. За сприяння районної влади, а саме голови райдержадміністрації Тетяни Підборської та голови районної ради Тамари Фесько, вирішуються й інші соціальні накази земляків. Останнім часом реконструюються та ремонтуються об’єкти соціально-культурного призначення – бювет для додаткового очищення води, дитсадок. Будинок культури, до речі, й понині залишається на балансі ЗАТ «Добробут». Сьогодні в ньому закінчується ремонт – замінено сцену, пофарбовані та поштукатурені стіни та стеля. А буквально пару місяців тому акціонерне товариство придбало для сільських аматорів вокалу комп’ютерну студію звукозапису фірми «Ямаха». Такого сучасного музичного обладнання немає навіть ув обласному центрі!

У Будинку культури сумлінно та творчо трудяться три працівники, котрі отримують зарплату з каси товариства. На утриманні господарства – два народні ансамблі – ВІА «Добробут» і жіночий ансамбль «Гармонія». Тепер, з придбанням музичної студії, самодіяльні артисти мають змогу записувати професійні диски із власними піснями. Завідує культурним закладом молодий випускник Миколаївського вищого училища культури (нині – коледж культури і мистецтв) Микола Гамалій. Йому, як молодому спеціалісту, наданий у власність зручний будинок. Та й загалом, через подібну турботу, молодь охоче йде працювати «до Мезніка»: працівники віком до 35 років становлять близько 70 відсотків усього трудового колективу. «От іще б народжуваність підтягнути», – хитро посміхається у свої пишні козацькі вуса Олександр Миколайович.

Щороку на «соціалку» ЗАТ «Добробут» спрямовує 350-400 тисяч гривень. Завдяки цьому, а також увазі районної та сільської влади, село не лише живе, а й розвивається. Миролюбівка стрічає світлими просторими вулицями, вздовж яких вишикувалися добротні цегляні будинки з усіма зручностями – холодною та гарячею водою, газом. «У селян, – каже Олександр Мезнік, – повинні бути не лише робочі місця з достойною заробітною платою, а й комфортні умови для відпочинку вдома. Тоді й людина почуватиметься захищеною у соціальному плані. Інакше на селі – не можна».

Тільки добрі слова кажуть на адресу Олександра Мезніка й пайовики. Ще б пак: цього року кожному із власників земельних паїв нараховано по 5218 гривень. Це навіть більше, ніж передбачено договорами оренди – замість 5 відсотків від вартості паю виплачено шість! Чому так? «Та врожай цього року видався нівроку, – скромно зазначає Олександр Миколайович, – тож вирішили ще якось заохотити земляків». Принагідно варто зауважити: як би не було важко господарству виживати у неврожайні сезони, протягом останніх 15 років орендна плата сплачувалася вчасно і в повному обсязі – до копійки.

Те, що кожного зі своїх працівників керівник знає поіменно, говорить багато про що. Із шанобливістю у голосі Олександр Миколайович називає прізвища тих, хто створює золотий кадровий резерв ЗАТ «Добробут». Це – головний агроном О.О. Тищенко, головний інженер Ю.В. Ступак, заступник директора Г.Л. Коц, головний економіст Л.В. Немченко, головний бухгалтер А.В. Мартин, головний ветлікар Г.В. Кіторага, бригадир тракторної бригади М.Ф. Немченко, завмайстернею І.О. Підлісецький, агроном із захисту рослин М.М. Горінський. До славної когорти хліборобів входять і механізатори В.П. Михайлюк, А.Ю. Волков, М.М. Горінський, О.В. Железняк, В.А. Юхно, С.В. Кравчук, водії О.О. Єленчук, І.Ю. Скальовий, А.М. Сліпченко, Ю.А. Михайлюк, А.В. Мартин, Д.А. Михайлюк, В.В. Найдьонов, І.М. Безверхий. Дбайливо дивляться за «чотириногими підлеглими» тваринники Н.В. Заркова, О.О. Зарков, С.Г. Кириченко, В.І. Немченко, Л.І. Шмиголь, Г.І. Шкепу, Ф.С. Шкепу, С.М. Немченко, ціла династія Слодзиків – Анатолій, Юрій, Володимир і Микола.

…А у центрі села Олександр Мезнік вибудував православний храм святого Олександра Невського. Церква – справжня перлина населеного пункту та всієї округи: розписана іконами, вона немов магніт притягує до себе парафіян не лише з Братського району, а й навіть із сусідньої Кіровоградщини. Біля церкви висаджено молодий березовий парк.

Розмовляємо з настоятелем храму отцем Михайлом. Говоримо про вічні духовні цінності. Відродження, каже священик, починається в душі кожного із нас. І один із його поводирів, – саме Олександр Миколайович Мезнік, котрий перетворив Миролюбівку та навколишні села у справжню оазу.
Зі святом вас, шановні трудівники Миролюбівки! Гарних вам урожаїв, достатку, родинного затишку. Нехай вас і надалі завжди супроводжують Віра, Надія і Любов!

Андрій ТЮРІН
Братський район
Фото автора

НА ЗНІМКАХ: 1-3 – Олександр Мезнік; у дитсадку «Джерельце»; степові фрегати; 5-9 – храм св. Олександра Невського; отець Михаїл; Микола Гамалій у музичній студії; завідувачка свинотоварної ферми Вікторія Немченко;  бухгалтер Ніла Шумовська, секретар Ірина Коц, головний економіст Лариса Немченко, бухгалтер Юлія Пушкаревська.

Комментарии:

  1. олексій іванович:

    Приємно вражений успіхами краю, де розпочинав свою трудову діяльність у школі с.Миролюбівка Братського району. Бажаю нових здобутків вмілому керівнику Олександру Мезніку, який зумів зберегти і примножити славу українського села в умовах незалежної України. Щиро радий, що в широких і безкрайніх степах України, де народився мій син Роман, сьогодні люди живуть щасливо, що надзвичайно важливо в сучасних умовах, коли ще так багато розчарування і зневіри.

    З повагою
    Олексій Хемій, начальник відділу з питань внутрішньогї політики, звязків із ЗМІ
    та громадськістю Жидачівської райдержадміністрації Львівської Області

Сообщение:

*

НОВОСТИ