Про оздоровлення медицини, довкілля та молодіжного житлового будівництва

Официально

  29 Ноя , 2011

Як ми вже повідомляли в минулому номері, 25 листопада відбулася VII сесія обласної ради шостого скликання. В її роботі взяли участь 75 депутатів облради (із загального числа 96), два депутати Верховної Ради України – Володимир Матвєєв та Сергій Майборода. У сесійній залі були присутні також голови райдержадміністрацій та районних рад Миколаївщини, міські голови, заступники голови облдержадміністрації, начальники обласних управлінь та керівники територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, представники громадських організацій, голови обласної ради минулих скликань, представники засобів масової інформації. Відкрив та провів сесію голова обласної ради Ігор ДЯТЛОВ.

«КРОВОПУСКАННЯ»  ДЛЯ  МЕДИЦИНИ

Першим у порядку денному стояло питання «Про звіт голови постійної комісії обласної ради з питань соціальної політики, охорони здоров’я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку. Голова постійної комісії Віктор Відяпін зазначив, що одна із найгостріших проблем, над вирішенням якої працюють члени комісії, – це ситуація довкола Снігурівської виправної колонії №5, розташованої на території Центральної сільської ради. Віктор Олександрович повідомив, що є певні зрушення щодо поліпшення екологічного стану закладу, в якому утримуються в’язні, хворі на туберкульоз. Проте і зробити ще належить чимало, аби колонія перестала бути розсадником в області небезпечної хвороби.

Тривожною щодо захворюваності на туберкульоз залишається й ситуація у Врадіївському, Новоодеському та Єланецькому районах. У полі зору постійної комісії – й боротьба із ВІЛ/СНІДом, профілактика цих соціальних хвороб тощо.

Під час обговорення депутат від КПУ Микола Дзарданов звернув увагу на необхідності інтенсифікації реалізації програми гемодіалізу.
– Гемодіаліз, – сказав у відповідь В. Відяпін, – це «кровопускання» для системи охорони здоров’я. Лише на здійснення гемодіалізу для однієї людини за пять років було витрачено 700 тисяч бюджетних гривень. Але ж у нас є ще онкологія, гемофілія, розсіяний склероз…

До програми гемодіалізу щороку залучаються все нові пацієнти, водночас чинне законодавство фактично робить неможливим трансплантацію нирок, яка дозволяє хворим жити повноцінним життям. Відтак на пропозицію голови постійної комісії та за підтримки депутатського корпусу буде підготовлено відповідне звернення до депутатів Верховної Ради щодо спрощення процедури трансплантації.

Узявши звіт В. Відяпіна до відома, сесія рекомендувала постійній комісії обласної ради у подальшій роботі більше уваги приділяти контролю за виконанням обласної Програми «Репродуктивне здоров’я населення Миколаївської області», зокрема щодо створення перинатального центру; контролю за виконанням обласних програм та рішень обласної ради, що стосуються забезпечення кваліфікованими спеціалістами закладів охорони здоров’я у сільських населених пунктах; розробці та внесенню на розгляд обласної ради проектів обласних програм «Здоров’я нації», запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на наступні роки; вивченню досвіду роботи профільних постійних комісій обласних рад інших регіонів нашої держави.

БАЖАННЯ  Є, ЗЕМЛІ  –  КАТМА…

Здоров’я людей залежить і від того, наскільки зеленим буде наш степовий край. На жаль, наразі лісистість Миколаївщини є далекою від науково обгрунтованих норм, становлячи 4 відсотки при рівні оптимальної лісистості у 7 відсотків. Як зазначив доповідач з даного питання – перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Гурко, низький показник лісистості насамперед пов’язаний із відсутністю вільних земель для насадження нових зелених масивів. Таким чином, лісівники регіону за останній рік отримали лише 1600 гектарів землі для заліснення, що становить аж… 30 відсотків до планових показників. То як за таких умов виконати програму «Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр.»?

Під великим питанням – й створення полезахисних та прибережних лісосмуг, що має велике значення для сталого сільгоспвиробництва та захисту річок й інших водойм.
Є й інший бік медалі, суто економічний. Через недоотримання земель під заліснення, область щороку може втрачати 23 мільйони гривень державних коштів та сотні робочих місць.

З метою кардинального вирішення проблеми, лісове відомство розробило Концепцію регіональної системи лісорозведення та лісовідведення зі схемою заліснення території області. Ця Концепція дозволить зарезервувати під майбутні ліси необхідні площі, а також зберегти унікальну степову рослинність Південного Прибужжя.
Депутати підтримали запропонований проект рішення.

Начальник головного фінансового управління облдержадміністрації Вадим Іщенко доповів з питання внесення змін до обласного бюджету Миколаївської області на 2012 рік. Таке коригування основного фінансового документа області продиктовано змінами в деяких законодавчих актах та рішеннях центральних органів влади. У проекті рішення враховані й побажання депутатського корпусу щодо виконання соціальних наказів виборців. Доопрацьований проект рішення знайшов підтримку в повноважних представників обласної територіальної громади.

БУДЕ  ЩЕ  ОДИН  ЛАНДШАФТНИЙ  ПАРК

Два питання порядку денного стосувалися парків. Один із них – регіональний ландшафтний парк «Висунсько-Інгулецький» – лише належить створити.
У цілому депутати схвально віднеслися до такої перспективи, адже подібний об’єкт довзолить не лише зберегти, а й примножити біорізноманіття степової частини Миколаївщини. Єдине, на що звернув увагу депутат Станіслав Мартиросов: а чи погоджене дане питання із місцевими органами самоврядування?

– Погоджено і з сільською радою, – відповів своєму колезі Ігор Дятлов, – і з районною радою, позачергова сесія якої відбулася буквально вчора. Районні депутати одностайно висловилися за створення регіонального ландшафтного парку «Висунсько-Інгулецький».
Такої ж думки при голосуванні були й депутати Миколаївської обласної ради.

Щодо парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва «Ліски», то він радує миколаївців та гостей обласного центру ось уже майже чотири десятиліття. Міський голова Володимир Чайка зауважив, що з метою зниження транспортної напруги в центральній частині Миколаєва, необхідно побудувати автодорогу через мікрорайон Ліски. Проте територія парку при цьому не зменшиться, навпаки – збільшиться на 0,9 гектара. Депутати проти такої постановки питання не заперечували.

НАВІЩО  ТАКЕ  «ТАКСІ»?

Проте не щодо усіх пунктів порядку денного присутні були налаштовані благодушно. Так, уже не один рік справедливе занепокоєння депутатів викликає діяльність комунального підприємства «Автотрансобслуговування». Й справді, як так сталося, що підприємство, яке мало б щонайменше забезпечувати власну самоокупність, щороку «уриває» з обласного бюджету сотні тисяч гривень, котрі так необхідні для поліпшення стану об’єктів соціально-культурного призначення області?

У 2009 році збиток КП «Автотрансобслуговування» становив 125 тисяч гривень, у 2010-му – 80 тис. грн., а за 9 місяців поточного року – аж 251 тисячу гривень. Фактично підприємство, котре раніше обслуговувало потреби у транспорті облдержадміністрації та обласної ради, нині задовольняє лише потреби облради.

– Але там працює 27 чоловік, а реально використовується для обслуговування апарату обласної ради тільки дві автомашини, причому я цим транспортом не користуюсь, – зазначив Ігор Дятлов. – До того ж на ремонт будівлі КП «Автотрансобслуговування» слід винайти 3-4 мільйони гривень.

Треба також врахувати, що, за повідомленнями у пресі, ціна одного кілометра перевезення комунальним підприємством обходиться дорожче, ніж… послуги таксі. То чи є сенс зберігати таке підприємство, в якому, вочевидь, надто роздуті «управлінські кадри»?

Немає, погодилися з головою обласної ради депутати. Тож припиняючи роботу КП «Автотрансобслуговування», водночас його приєднують до іншого комунального підприємства – «Фармація». Роботу збережуть лише ті працівники, які реально потрібні для виконання покладених завдань із перевезення працівників апарату облради.

«ДІМ  МРІЇ»  ВАСИЛЯ  ФЕДОРОНЧУКА

Що називається, дісталося на горіхи директорові Миколаївського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Василю Федорончуку. Бадьорий звіт Василя Михайловича на умовну тему «Ми активізували свою роботу» був фактично спростований виступами депутатів.

Так, голова постійної комісії облради з питань житлово-комунального господарства, будівництва, приватизації та власності Олександр Зубко повідомив, що 2010 року з 4,5 мільйона бюджетних гривень, виділених для забезпечення молоді житлом, було використано лише 650 тисяч гривень. А всі гроші, що йшли по лінії Держбюджету, «згоріли», не будучи освоєними. «У 2011 році, – додав Олександр Михайлович, – по Програмі доступного житла для молоді спостерігається подібна ситуація. Але ж ми повинні закріпити молодих спеціалістів на селі. Фонд не справляється зі своєю роботою!».

А голова планово-бюджетної постійної комісії Олександр Смирнов навів і зовсім кричущий факт: на нещодавній нараді у Вознесенському районі жоден сільський голова, ні навіть профільний заступник голови райдержадміністрації не знали про те, що існують подібні програми для молоді. «Василь Федорончук вичерпав себе, – зробив висновок голова комісії, – і не спроможний реалізувати ті пропозиції, що дають йому депутати».

– Вчора відбулася колегія управління охорони здоров’я, – навів ще один приклад «успішності» роботи регіонального відділення Віктор Відяпін. – Я поставив перед керівниками районних медичних закладів одне запитання: скільки молодих фахівців уклали контракти на отримання житла? Як виявилося, нуль…

І лише один депутат, представник «Фронту змін» Тарас Кремінь, висловив цілковите сприяння діяльності В. Федорончука на його нинішній посаді. «Я отримав кредит за цією програмою, і я дуже задоволений. Не думаю, що потрібно говорити про довіру чи недовіру зараз, слід дочекатися підсумків року…».
Підвів риску під дебатами голова обласної ради Ігор Дятлов:

– Вислухавши доповідь директора регіонального відділення Фонду, я взагалі не зрозумів, що він сказав. У нас нібито все добре. Можливо, у керівника й справді все гаразд, але не у молодих людей, котрі могли б повернутися у сільську місцевість, якби там були створені відповідні умови. Ми провели аналіз і з’ясували, що за 11 років дії Програми тільки 18 мешканців сіл та районів отримали кредит на придбання житла. Лише через два місяці після затвердження Координаційною радою список молодих сімей на отримання кредиту надійшов до апарату обласної ради. Але коли ми обдзвонили цих «щасливчиків», то виявилося, що вони навіть не знають, що включені до списку! Зрозуміло, що за стислі строки – до кінця року – у багатьох людей не буде можливості зібрати необхідні кошти та документи. Якби Федорончук вийшов зі свого кабінету й поїхав на місця, впевнений, не було б такої гостроти проблеми.

Голова облради навів такий приклад: молодий випускник медичного університету два роки працював у районній лікарні. Там, не виходячи від свого робочого місця, і мешкав. Молода людина і бажала б продовжити свою трудову біографію у сільській місцевості, але саме через відсутність житла була вимушена повернутися до обласного центру.

А саме в цей час Василь Федорончук продовжував у Миколаєві будувати «Дім мрії», в якому вартість одного квадратного метра житла вже перевалила за… 5200 гривень. Отже, двокімнатна квартира у цьому домі площею 90 квадратних метрів коштуватиме молодій родині півмільйона гривень. Виникає запитання: кому потрібно таке дороге житло?

Обговоривши діяльність регіонального відділення Фонду та його директора Василя Федорончука, депутати висловили невдоволення результатами роботи та поставили питання перед виконавчими органами влади про зміну керівника. Що ж, терпець у депутатів, що називається, увірвався.

АБИ  НЕ  ПОТЯГНУВ ДО  ДНА…

Не задовольняє представників обласної територіальної громади й юридичний статус санаторію-профілакторію «Інгул». Річ у тім, що цей оздоровчо-лікувальний заклад перебуває на балансі державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 комунара». Суднобудівне підприємство, яке фактично «дихає на ладан», тягне за собою у прірву й об’єкт, що працює успішно: через мільйонні борги заводу часом то блокуються рахунки санаторію, то вимикається світло, то трапляються інші небажані катаклізми…

Цьому неподобству вирішено покласти край. Миколаївський міський голова В. Чайка вважає, що неважливо, в яку власність перейде «Інгул» – обласну чи міську. Головне, щоб цей унікальний заклад й надалі функціонував, приносячи людям користь. Відтак було проголосовано звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо передачі санаторію-профілакторію «Інгул» з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області. Тепер – слово за народними обранцями.

ПІД  ПРИЦІЛОМ  –  РОБОТА  ПРАВООХОРОНЦІВ

На завершення своєї роботи присутні заслухали «силовиків» області. З інформацією про стан законності та заходи щодо її зміцнення виступив прокурор області Володимир Гальцов. А про стан боротьби зі злочинністю доповідав начальник обласного УМВС Михайло Слєпаньов.

І якщо обласному прокуророві багато питань не поставили – очевидно, з огляду на його нещодавнє призначення на цю відповідальну посаду, то генерал-майору міліції довелося відповідати «по повній».
Так, депутат Алла Могилевська дорікнула, що в Очакові й досі практично відкрито, ні від кого не приховуючись, працює чимало залів з ігровими автоматами. «Ми боремось із цим», – лаконічно відповів головний міліціонер області.

Проте про рівень такої боротьби та її «ефективність» красномовно розповіла депутат Тетяна Фабрикова:
– Я подзвонила на «телефон довіри» УМВС й на умовах конфіденційності повідомила про факт функціонування одного із залів ігрових автоматів. Але за тиждень нічого не змінилося. Телефоную до міліції знову, а дівчина на іншому кінці дроту мене ошелешила: ви ж не повідомили своє прізвище…

А депутат Володимир Погорєлов звернув увагу начальника УМВС на недостатню кількість дільничних інспекторів міліції, кожен із яких обслуговує по 5-8 сіл, часто-густо не маючи транспорту. На думку Володимира Григоровича, поліпшити якість безпеки в населених пунктах могло б відродження добровільних народних дружин.
Михайло Слєпаньов пообіцяв уважно розглянути та врахувати в подальшій роботі цю та інші пропозиції депутатів обласної ради.

Наостанок – про кадрові питання. Депутат обласної ради від «Фронту змін» Тетяна Фабрикова написала заяву про добровільне складання депутатських повноважень у зв’язку із сімейними обставинами. Втратила один багнет і «Батьківщина»: лави миколаївських соратників найвідомішого «постояльця» Лук’янівського СІЗО залишає депутат Андрій Білосохов.
Таким чином, фракція «БЮТ-«Батьківщина» в обласній раді, зменшившись до чотирьох адептів білосердечної ідеї, фактично розвалилася, адже мінімально необхідна кількість для фракції – п’ять членів…

***

Зважені, конструктивні рішення були прийняті й з інших питань порядку денного.

Андрій ТЮРІН
Фото Віктора ЩЕРБИНИ

НА ЗНІМКАХ: Ігор Дятлов і Володимир Пащенко; Микола Дзарданов; у сесійній залі; Володимир Фукс і Олександр Голодницький; заступники голови ОДА Ігор Катвалюк, В’ячеслав Рукоманов, Геннадій Ніколенко (перший заступник); у секретаріаті сесії; у сесійній залі (на першому плані – Олександр Лівік); Володимир Погорєлов і Віктор Губанов.

Сообщение:

*

НОВОСТИ