Люди вірять і підтримують

Новости, Общество

  8 Дек , 2011

Як колишній міліціонер, Юрій Васильович Себрук звик швидко орієнтуватися в будь-якій обстановці, приймати відповідні рішення, виважено окреслювати певне коло завдань та крок за кроком послідовно їх виконувати. Тому, сім років тому прийшовши працювати на посаду Куцурубського сільського голови, першочерговим він визначив для себе завдання впорядкування об’єктів соціальної сфери. А оскільки виховувався за радянських часів і твердо пам’ятав лозунг «Усе краще – дітям», то й розпочав з дитячого садочка. Опалення там було централізоване, й через наземну мережу багато втрачалося теплової енергії. Тому вирішено було облаштувати індивідуальне опалення. 2007 року побудували для дитсадка власну топкову, отримавши змогу навіть узимку створювати вісімдесяти малюкам комфортний температурний режим.

«Поступово поміняли водопровід і каналізацію, замінили вікна на металопластикові, придбали нову пральну машину, покриття на підлогу, встановили гідрофор, бойлер, що значно покращило умови праці та утримання дітей, – перелічує добрі справи голова. – Хотіли цього року замінити покрівлю, та у зв’язку з певними проблемами, що спіткали наше комунальне підприємство (про що трохи далі), навряд чи це вдасться)».

Паралельно з цим, закінчили ремонт у сільській амбулаторії, приміщення під яку виділила агрофірма «Лиманський». За рахунок держбюджету отримали для неї нове обладнання на суму 50 тис. грн. У минулому році 6 тис. грн. було спрямовано на забезпечення безкоштовними ліками мешканців села, які хворіли, щомісяця близько 300-400 грн. виділялося на термінові виклики «швидкої допомоги». Планували відкрити стоматологічний кабінет, та за новим Бюджетним кодексом сільські заклади охорони здоров’я передали на бюджет району.

Потроху на вулицях села відновлювалось освітлення, ходити ними увечері стало комфортніше й безпечніше. Приділили увагу благоустрою територій, прилеглих до школи і клуба.
Подбали куцурубчани й про шану померлим: впорядкували старе й нове кладовища, обгородили їх бетонною огорожею.

Для того, щоб мати змогу ефективніше вирішувати проблеми благоустрою села, його водо-каналізаційного господарства, забезпечити людей роботою, у 2006 році було створене власне комунальне підприємство «Гілея», яке з перших днів досить успішно почало працювати. Прибирання та вивезення сміття, надання односельчанам води і тепла – ці та інші питання поставили йому за обов’язок. І одразу ж окреслилися зміни на краще: водопостачання стало безперебійним, не лише дитсадок, а й школа утримуються в теплі, почистішали вулиці… У 2009 році підприємство очолив Олександр Прокудін, людина турботлива й небайдужа. «Побільше б таких керівників, то й справи всі б ліпше зараджувались», – з теплотою відгукується про нього голова.

«Але, на жаль, сьогоднішнє законодавство поки що не орієнтоване на потреби й можливості села, – з гіркотою мовить Юрій Васильович. – Наприклад, документально оформити полігон для ТПВ коштує сьогодні близько 5 млн. грн., а річний бюджет села загалом – у п’ять разів менший. Звісно, Президент намагається змінити ситуацію на краще, зменшити бюрократичний тягар. Зараз, наприклад, не потрібно оформляти дозвіл на користування надрами, якщо видобувається не більше 300 кубів води на добу (що стосується більшості сільських комунальних підприємств), але ще багато занадто непосильних вимог залишається в дії. А звідси виникають непорозуміння і проблеми з перевіряючими органами. Зокрема фінансово ми не в змозі оформити всі дозвільні документи, бо ліцензії на певні види робіт коштують набато дорожче, ніж самі роботи. Парадокс, але ми маємо своїми руками знищити підприємство, яке самі створили, і яке успішно працює й приность користь громаді, – мовить він. І додає, – Ми не прохаємо допомоги й здатні самі подбати про добробут громади, сподіваємось лише на підтримку і розуміння».

У Куцурубі досить дієва сільська громада, найактивніші члени якої два роки тому об’єднались у громадську організацію «Злагода» та взяли участь у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», завдяки чому вдалося запровадити у школі та дитсадочку енергозберігальні технології. Куцурубчани планують не зупинятися на досягнутому й надалі успішно реалізовувати цей проект.
Надійними помічниками голови є й депутати сільської ради. Їм вдається знаходити компромісні рішення на користь громади. Сільська рада також тісно співпрацює й з районною радою та райдержадміністрацією.

Давні партнерські стосунки пов’язують Куцурубську сільську раду з агрофірмою «Лиманський», СВК «Лиманський», портом «Очаків». Керівниками цих підприємств разом з настоятелем Куцурубської церкви о. Віктором створений благодійний фонд для будівництва у селі нового храму, фундамент якого вже закладений, а наприкінці літа розпочнеться зведення стін.

«Які якості потрібно мати, щоб обіймати посаду сільського голови?», – запитуємо у Юрія Васильовича. «В першу чергу залізні нерви та ангельське терпіння, – напівжартома відповідає він. – Адже скільки людей – стільки ж і думок, і як би не намагався, та кожному не догодиш. Тому завжди намагаюсь прийняти рішення, що задовольнятиме більшість односельчан».

І, слід сказати, останні вибори до місцевих рад підтвердили правильність такого критерію. З восьми кандидатів на посаду сільського голови, односельці перевагу віддали саме Ю.В. Себруку.
«Люди вірять і підтримують, – говорить він, – а це найвища оцінка і найкращий стимул для подальшої праці».

Л. КОЧМАР
Очаківський район

Сообщение:

*

НОВОСТИ