Первомайщина: розвиваючи виробництво, дбати про людей

Новости, Экономика

  13 Дек , 2011

Добігає кінця 2011 рік. Отже, традиційно настає час підбивати певні підсумки. Яким був рік, що минає, для Первомайського району? З цього запитання розпочалася наша бесіда з головою Первомайської райдержадміністрації Борисом Олексійовичем ДЕМЧЕНКОМ.

– Якщо говорити про сільськогосподарський сезон, то він був для Первомайщини вдалим, попри те, що складні метеоумови «радують» нас уже третій рік поспіль. Але наші сільгоспвиробники мають серйозний досвід, аби успішно долати примхи погоди. Серед керівників аграрного сектора економіки немає жодної випадкової людини! Це, зокрема, Олег Юрійович Маляренко, Анатолій Миколайович Біднарик, Василь Володимирович Кульчицький, Василь Іванович Колесніченко, Араїк Феліксович Чатикян та інші. Й найцікавіше, що серед них є своєрідне змагання, котре, втім, не заважає їм обмінюватися досвідом, підставляти плече один одному в скруті. Водночас приємно відзначити, що ці знані керівники змагаються між собою не лише в суто виробничій площині, а й у тому, хто найбільше допоможе соціальній сфері села. Це радує.

Або такий приклад. Є в нас у Кумарах Віктор Анатолійович Солтановський. За кошти власного господарства для задоволення потреб земляків у питній воді він побудував три кілометри водопроводу. Деякі питають: які мотиви такого вчинку? Він відповідає: я досяг певних результатів у роботі, є злагоджений колектив. Але, крім цього, я повинен ще щось залишити по собі. І це – попри те, що Віктор Анатолійович мешкає не в селі, а в місті.

– Але, повертаючись до початку нашої розмови. Минула осінь стала надскладною для аграріїв області. Як у цьому сенсі на Первомайщині?
– На відміну від південних районів, осінні дощики трохи окропили первомайські землі, проте наступний рік буде дуже напруженим. Таких урожаїв, як у цьому році – по 50-70 центнерів ранніх зернових із гектара, вже не буде. Хоча по ячменю ще рано говорити.

Розуміючи складність ситуації, я провів бесіди з аграріями району щодо забезпечення підвалин урожаю 2013 року. Відтак з цією метою у кожному господарстві робимо насіннєвий резерв. А за умови, якщо в наступному році наші сільгоспвиробники матимуть достатньо зерна, готові поділитися ним із південними районами Миколаївщини.
– Промисловість району представлена насамперед підприємствами з видобування корисних копалин…

– Так, погоджуюсь із Вами. Але ситуація з кар’єрами є досить неоднозначною. Так, проблемною залишається виробнича діяльність Первомайського гранітно-щебеневого кар’єру. На цьому підприємстві, власником якого є держава Молдова, існували значні заборгованості з виплати заробітної плати – на початок року цей борг доходив до 800 тисяч гривень. Проте, провівши системну роботу з керівництвом видобувного підприємства – це і бесіди, і листи, і перевірки, домоглися зниження заборгованості по заробітній платі до 194 тисяч гривень. Та на цьому зупинятися не намірені, аж до повного погашення боргу та створення умов задля запобігання подібних ситуацій у майбутньому.

Щодо інших видобувних підприємств, то стабільно працює «Первомайський кар’єр граніт». У цього кар’єра є значний потенціал і щодо збільшення виробництва, і відносно розширення географії збуту власної продукції. Крім того, підприємство, як і ще два кар’єри району, активно бере участь у вирішенні нагальних питань Первомайщини, зокрема вони надали посипні матеріали для підготовки автодоріг до зими.
– Яким видався для регіону інвестиційний рік?

– У вересні у промисловому режимі запрацював Бандурський олійно-екстракційний завод. Таким чином, на повну потужність задіяні мільйонні інвестиції 2009-2010 років. Відзначу й соціальний ефект, який спричинило відкриття промислового підприємства: на ньому створено 250 робочих місць із достойною зарплатою, істотно збільшилися податкові надходження до бюджетів різного рівня. Укладено вагомі за об’ємом договори соціального партнерства із Софіївською та Тарасівською сільськими радами. Про добропорядність інвесторів говорить і те, що додатково до укладених угод вони виділили у цьому році 200 тисяч гривень для ремонту даху будівлі сільського клубу. Ремонт покрівлі розпочато, і незабаром культурний заклад відчинить двері перед відвідувачами.

Принагідно зазначу, що вигоду від запуску нового заводу матимуть і аграрії нашого та сусідніх районів, збуваючи продукцію власного виробництва, а саме насіння соняшнику, на більш вигідних для себе умовах.

А щодо безпосередньо цього року, то мали місце значні внутрішні інвестиції. Наші сільгоспвиробники придбали багато сучасної техніки, застосовують новітні технології, зводять нові будівлі аграрного призначення тощо.

– Які пріоритети Ви визначили у розбудові сільської інфраструктури соціального спрямування?
– 2010 року, коли я прийшов на цю посаду, нами була запроваджена програма «Енергоефективність». Вона має на меті скоротити бюджетні видатки на енергоносії та водночас поліпшити відповідність санітарним вимогам щодо забезпечення належного температурного режиму в школах, дитсадках, ФАПах і подібних закладах. Не забуваймо й про екологічну складову при вирішенні цього питання.

Минулоріч ми встановили акумулятивне електроопалення з використанням лічильника «день-ніч» у сільських школах Софіївки й Чаусового. Це вже дозволило нам заощадити з початку опалювального сезону близько 100 тисяч гривень. Наразі подібний проект реалізується у Степківській ЗОШ, гадаю, до нового року електроопалення запрацює і там.

Продовжуючи тему загальноосвітніх закладів, зазначу, що кожного року в школах нами встановлюються металопластикові вікна, проводиться заміна звичайних електроламп на економні. Тільки в тих школах, які вже обладнані цими енергозберігальними елементами, бюджет заощаджує до 200 тисяч гривень на рік.

– Частина Первомайського району розміщується у так званій «30-кілометровій зоні»? Яким чином використовуються кошти, що надходять до регіону у рамках відповідної державної програми?
– Сьогодні вже завершується ремонт покрівлі Степківського клубу, здійснюється заміна вікон у Романобалківській ЗОШ, замінено вікна у ФАПі с. Генівки. По цій програмі також установлені нові вікна практично у всіх дитячих садочках, що розташовані у зоні спостереження.

– Загалом, і на рівні області також, приділяється велика увага відновленню діяльності дошкільних навчальних закладів у сільській місцевості, зокрема ось уже декілька років діє відповідна обласна програма. Які зрушення у цьому напрямку на Первомайщині?

– Великою подією для місцевої громади стало відкриття дитячого садочка в селі Лиса Гора, де проживає понад три тисячі мешканців. Цей дошкільний заклад відкрили на базі колишньої школи після проведення масштабної реконструкції. Задля доброї справи були консолідовані кошти – близько 1 мільйона 700 тисяч гривень – із обласного, районного та сільського бюджетів.

А в селі Полтавка, де садочок працював сезонно, ми створили навчально-виховний комплекс на базі загальноосвітньої школи. Тепер діточки залюбки відвідують теплі, затишні, облаштовані до сучасних освітніх вимог приміщення.
– Якою є співпраця виконавчої влади та органів місцевого самоврядування?

– Ви ж, напевно, помітили (посміхається), що в мене на лацкані піджаку прикріплений значок депутата Первомайської районної ради. У шостому скликанні підібралася дуже конструктивна, дієва депутатська група однодумців. Активно працюють усі комісії, депутати надають серйозну допомогу районній державній адміністрації, часом корегуючи наші дії. А інколи навіть впливають на ситуацію там, де вплив виконавчої влади обмежений.
– Борисе Олексійовичу, а як реалізується рекреаційний потенціал української, чи то пак первомайської Швейцарії?

– Нами розроблена районна Концепція розвитку туризму на теренах Первомайщини. Створено також кластер місцевих підприємців, котрі мають бізнес у сфері відпочинку та туризму, з тим, щоб ми системно й регульовано розвивали рекреаційні можливості, дані нам самим Богом. Серед першочергових планів – спорудити навісний міст через річку в районі села Мигія, аби туристи та відпочивальники могли дістатися бази «Дубрівка», розташованої на іншому березі Південного Бугу.
– Дякую за інтерв’ю.

Андрій ТЮРІН
Фото автора

Сообщение:

*

НОВОСТИ