Село, в якому добре жити

Новости, Общество

  8 Дек , 2011

НАД  УСІМ  –  ГОЛОВА

Село Семенівка, що в Арбузинському районі, з перших хвилин справляє на приїжджу людину приємне враження: на вулицях чисто, усі будівлі впорядковані, всюди відчувається міцна рука господаря. Дбайливе піклування про село підкреслює природну красу цих місць.

Ірина Дем’янівна Герасименко працює на посаді Семенівського сільського голови другий термін, що свідчить не тільки про її багатий життєвий та організаторський досвід, а й про повагу і довіру земляків. Це й не дивно – вона ж своя, семенівська. Народилася тут, закінчила із золотою медаллю школу, трудилася в селі медсестрою після медучилища. Коли роботи за спеціальністю не стало, пішла працювати до сільської ради землевпорядником. За три роки успішно освоїла нову професію, вивчила законодавство, познайомилася із практичними питаннями господарювання на землі, стала добре розбиратись у взаєминах між людьми. Згодом пішла на підвищення – знову ж три роки працювала секретарем сільради.

На той час достроково склав повноваження сільський голова. За законом виконувати його обов’язки до нових виборів мала саме Ірина Дем’янівна. Вона не тільки добре впоралася з нелегким завданням, але й перемогла під час дострокових перевиборів у 2009 році. Мешканці трьох сіл, що входять до Семенівської сільської ради, – Семенівки, Остапівки та Булацелового сказали їй: так, працюй! І підтвердили довіру через півтора року, підтримавши свого сільського голову ще й у жовтні 2010 року, під час місцевих виборів.

Ірина Дем’янівна згадує, що одразу після виборів у сільраді з представниками усіх підприємств, фермерських господарств, а також одноосібниками, які працюють на території Семенівської сільської ради, була підписана угода про соціальне партнерство, що стала запорукою відродження не тільки Семенівки, але й інших сіл району.

СЕМЕНІВСЬКЕ  НОУ-ХАУ

Сам термін соціального партнерства, звичайно, не новий. Але семенівці зуміли втілити його у життя таким чином, що він став основою суттєвого покращення усіх сфер життєдіяльності села. Так би мовити, знайшли спосіб вирішення існуючих проблем.

Який саме? Секрет успіху виявився геніально простим. Якщо не вистачає бюджетних коштів, розмірковували семенівці, то треба збирати їх всією громадою, щоб кожен працюючий – чи то підприємство, чи то фермер, або ж одноосібний селянин – виділяв із своїх прибутків якусь частину на спільні потреби. Ідея, як кажуть, «висіла» у повітрі, але мало кому її вдалося здійснити на ділі. У семенівців усе склалося, хоча не одразу виходило гладко. А зараз їхній досвід переймають у інших селах району, та й за його межами також.

З 1998 року у селі працює «Фонд підтримки театру», який збирає кошти не тільки безпосередньо для постановки вистав, оплати роботи працівників культури, але й пропагує серед мешканців села культуру і мистецтво у широкому розумінні. До речі, джерелами поповнення фонду стали пожертвування, а також різноманітні платні послуги – підготовка фонограм, сценаріїв, подій і свят, проведення дискотек і концертів тощо. Тож поступово семенівці вчилися самі заробляти гроші. Театральний фонд став своєрідною моделлю для створення ще одного фонду – для вирішення усіх щоденних нагальних проблем мешканців села.

Другий благодійний фонд з’явився у 2002 році. В його назві чітко визначена головна мета селян – «Семенівський добробут». Домовилися із керівниками підприємств, фермерами та одноосібниками про обов’язкові внески, величина яких визначається за розміром земельних ділянок, якими вони володіють чи орендують. Базовим господарством, на якому в основному тримається благодійний фонд, є приватне акціонерне товариство «Оберіг», яким керує Олександр Олександрович Чебан. Йому після розпаювання свої земельні ділянки довірила більшість мешканців Семенівки.

Між іншим, у фонді у «залік» приймаються не тільки гроші, але й будь-яка допомога – за принципом «хто що може». Хтось забезпечує дітей морозивом під час свят, хтось купує повітряні кульки, щоб прикрасити Будинок культури, хтось купує для футболістів новеньку форму, інші своїми силами вивозять з вулиць сміття або роблять ремонти.

Три роки спільна каса справно наповнювалася, в результаті чого дофінансовувалися дитячий садок, школа, фельдшерсько-акушерський пункт, проводилися свята, нагороджували ветеранів та інвалідів. Усі витрати були відкритими і розписувалися до копійки у місцевій газеті «Ранок над Бугом».

Утім, через непорозуміння підприємців із попереднім сільським головою, дехто з членів фонду відмовився від співробітництва, мотивуючи це тим, що й так сплачує податки. На довгі чотири роки фонд припинив існування…

Відродився «Семенівський добробут» саме з приходом до влади Ірини Герасименко. Принцип роботи фонду залишився тим самим. І всі видатки – до найменшої дрібниці – розписуються у місцевій газеті «Вісник ССР» («Вісник Семенівської сільської ради»). На що витрачаються народні гроші, може дізнатися кожен. Розподіл коштів відбувається також прозоро – на сесіях сільської ради.

«Саме через газету і гласність ми підтримуємо зв’язок з громадськістю, каже Ірина Герасименко. – Люди повірили новій владі, і ці сподівання виправдалися».
Сьогодні у Семенівській сільраді працює дитячий садок, школа, два будинки культури – у Семенівці і Остапівці. Семенівський театр 18 років носить звання народного і є лауреатом Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Від Гіпанісу до Борисфену». Є ФАП і навіть власна футбольна команда. Село розквітає з кожним роком, а не виживає, як більшість сільських населених пунктів.

БУДЕННІ  ТУРБОТИ

Ірина Герасименко зізнається, що фонд «Семенівський добробут» допомагає, перш за все, вирішувати невеликі побутові питання селян: наприклад, провести світло в оселю чи підключити до мережі телефон. Не відмовляють працюючі односельці допомогти ветеранам і інвалідам, яким до свят обов’язково готують корисні подарунки і продуктові набори.

Набагато складніше вирішувати великі проблеми, які під силу лише державі. Так, для села вкрай актуальним є питання будівництва водопроводу. Семенівка, як кажуть люди, стоїть на воді, але користуватися питною водою її мешканці не можуть. Трубопровід, щоправда, вже провели, але роботи зупинилися через нестачу коштів. Немалих грошей потребує і облаштування дороги до міжміської траси, бо Семенівка розташована в кількох кілометрах від неї. Бажає кращого освітлення вулиць на території сільської ради.

Семенівці не чекають склавши руки, а стукають у двері владних кабінетів. Наскільки це можливо, вирішують практичні питання кількох програм, прийнятих сільською радою, але поки що не підкріплених відповідним державним бюджетом. Вони стосуються соціально-економічного розвитку сіл, поліпшення охорони здоров’я, виховання дітей, охорони громадського порядку тощо. І, в той же час, продовжують самі поліпшувати своє життя.

Ірина Герасименко зазначає, що останнім часом на багатьох сільських заходах і святах відвідувачів стає все більше. Люди відчувають турботу про себе, від того і самі готові багато чого робити для громади, пропонують і здійснюють добрі справи.

Працю Ірини Герасименко на посту Семенівського сільського голови цього року відзначено присвоєнням їй звання людини року на обласному конкурсі «Миколаївщина-2010». Також у цьому році Ірині Герасименко вручено пам’ятну ювілейну медаль на честь 20-річчя незалежності України. А головне – вона користується заслуженою шаною серед односельчан, і не тільки.

Два роки поспіль Семенівську сільську раду визнають кращою в Арбузинському районі по всіх показниках роботи – від економічного розвитку до культури і спорту. А благодійні фонди, подібні до «Семенівського добробуту», вже з’явилися у кількох селах району.

СЕЛЯНСЬКІ  СВЯТА

У Семенівці багато свят, починаючи з новорічних концертів для дорослих та дітей і визначних дат у календарі: День незалежності України, День Перемоги, День працівника сільського господарства, 8 Березня. Є й так звані «фірмові» свята, які проходять у селі кілька років поспіль: конкурс «Міні-міс Семенівка», свято футболу, конкурс «Супер-козак» та День місцевої преси. Святом усього населеного пункту по праву вважається День села, який празнують на Покрова – 14 жовтня. Цієї осені святкування було ювілейним: Семенівка відзначала 230 років від часу заснування. Вразило те, що її героями стали дуже різні люди: наймолодша та найстарша людина села, призовник, який готується піти до лав армії, сімейні пари, які прожили у шлюбі по 25 і 50 років. Присутніх благословив своєю молитвою отець Валентин. Усіх привітали і нагородили подарунками. А глядачам у залі нагадали про одвічні людські цінності: повагу до старших і молоді, про значення родини, про віру і любов до ближнього.

«Своєю головною метою вважаю дійти до кожної людини, адже ми працюємо для людей, – говорить Ірина Герасименко. – Як сільський голова я маю знати потреби мешканців села, проблеми і вчасно вирішувати їх. Вважаю, що кожен мешканець села повинен відчувати увагу і турботу про себе.

Дуже хочу, щоб працювали наш дитсадок, школа, Будинок культури, щоб молодь мала роботу і займалася спортом. Зі свого боку, зроблю все, щоб і надалі наша рідна Семенівка стала ще гарнішою, а людям жилося краще.
У наше професійне свято – День місцевого самоврядування – хочу побажати усім колегам здоров’я, наполегливості, терпіння. А ще – взаєморозуміння з людьми та їхньої щирої поваги. Зі святом вас!».

Тетяна ФІЛІППОВА
Арбузинський район
НА ЗНІМКАХ: Ірина Герасименко з медаллю; Ірина Герасименко з керівником ПрАТ «Оберіг», депутатом обласної ради Олександром Чебаном (у центрі) та заступником голови районної ради Володимиром Неграєм; сільський голова вручає грамоту ветерану семенівського футболу Володимиру Різуну за значний особистий внесок у розвиток спорту на селі.

Сообщение:

*

НОВОСТИ