Благодійні – значить добровільні? (Анна НІКУЛІНА)

Студенти професійно-технічного навчального закладу Миколаєва  стали заручниками «благодійництва».
Із початком нового навчального року більшість освітніх закладів уже вкотре опинилися між двох вогнів: в умовах жорсткої фінансової кризи їх державне фінансування знизилося до мінімуму, а потреби залишилися тими ж. Тому знову виникла необхідність звернутися по фінансову підтримку до батьків, доходи яких також змінилися далеко не на краще.

Сьогодні батьки все частіше стикаються із проблемою сплати так званих «благодійних внесків», які «переслідують» їх ще відтоді, коли їхня дитина переступає поріг дитячого садочка. Та що вдієш, адже будь-які гроші втрачають свою справжню вартість, коли йдеться про освіту рідної доньки чи сина. Хочеш не хочеш, але платити мусиш. Слід зазначити, що нині така практика поширена не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах, у тому числі й європейських.

У зв’язку зі складною фінансовою ситуацією 14 квітня 2009 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова, яка дозволила направляти благодійні кошти, що надходять на рахунок навчальних закладів, не лише на підтримання їх належного стану та задоволення основних потреб навчального процесу, а й на виплату заробітної плати педагогічним працівникам. Тоді це розцінювалося як антикризовий захід. А те, що батьки також постраждали від кризи, чомусь не врахували.

«А що буде з тими, хто не заплатить?»

Не оминула проблема сплати благодійних внесків і студентів Миколаївського будівельного коледжу. У пошуках справедливості вони звернулися до нашої редакції та попросили розібратися із ситуацією, що склалася. Зважаючи на те, що в їх навчальному закладі сесія якраз у самому розпалі, молоді люди побажали не називати своїх імен та прізвищ. Тож ми зобов’язані зберегти цю інформацію у таємниці.

За їх словами, сума благодійних внесків у коледжі є фіксованою і становить 500 грн. на семестр. Тобто за один навчальний рік необхідно заплатити тисячу гривень. Може, це не такі вже й великі гроші, проте не для студента, який отримує стипендію розміром 550 грн. Окрім того, молоді люди стверджують, що кошти, спрямовані на благодійність, є обов’язковими до сплати. Не вносять їх лише ті, хто навчається на контрактній формі. «А що буде з тими, хто не заплатить?», – таке запитання усе частіше лунало з вуст обурених вузівців. У відповідь на нього викладачі ніби ненароком нагадували, що не за горами заліки та іспити… Натяк доволі прозорий.

Безумовно, мало хто хоче добровільно розлучатися зі своєю стипендією, тим паче, що більшість студентів коледжу приїхали на навчання до Миколаєва з інших населених пунктів. Тому вони змушені винаймати житло чи сплачувати за гуртожиток. А ще ж потрібно в щось одягатися, купувати продукти, канцелярське приладдя. Немало коштів забирає і проїзд у громадському транспорті, особливо це стосується тих студентів, які мешкають на околицях міста. Декому допомагають батьки, але фінансові можливості в усіх різні. Можливо, для когось 550 гривень – це й мізерна сума, яку можна витратити на новий одяг чи черговий похід до нічного клубу, а хтось змушений жити на них цілий місяць.

Проте сьогодні нічого не буває безкоштовним. Звичайно, законодавство України гарантує кожному її громадянину незаперечне право на безкоштовну освіту. Зокрема про це сказано в ст. 53 нашої Конституції: «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Аналогічне положення відображено й у Законі України «Про освіту»: «Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин» (ст. 3). Та, на жаль, гіркі реалії сучасного життя не завжди співпадають із тим, що написано на папері. Сьогодні за все потрібно платити, і за якісну освіту в першу чергу. Тож у більшості навчальних закладів благодійні внески – це вже не феномен, а така собі традиція.

Благодійні внески як спосіб виживання

У свою чергу, директор Миколаївського будівельного коледжу Валерій Нестерчук повідомив, що подібні внески тут були започатковані не так давно, в порівнянні з іншими навчальними закладами. Він зізнався, що йому й самому не подобається ця ідея, проте іншого виходу немає: майже 80 % коштів, що надходять до казни коледжу за рахунок платного навчання, йде на заробітну плату викладачів, а державне фінансування повністю відсутнє. «За останні 20 років ми отримали від держави лише 40 тис. грн. на капітальний ремонт. П’ятдесят відсотків комунальних послуг коледж оплачує самостійно. А будівля навчального закладу вже давно потребує капітального ремонту: його головний корпус був збудований ще в 1849 році, а в повоєнний період двічі горів. Наразі в незадовільному стані стеля, каналізація, туалети, система опалення», – пояснив Валерій Андрійович.

Пропозиція щодо сплати благодійних внесків була винесена на розгляд представників батьківського комітету, які проголосували за них позитивно. Рішення, прийняті під час загальних зборів, були зафіксовані в протоколі. Згідно з цим документом у 2010 році до благодійного фонду будівельного коледжу надійшло 136 тис. 908 грн. На зібрані кошти були придбані комп’ютери, будівельні матеріали, миючі засоби, встановлено тепловий вузол у гуртожитку, підготовлена котельня до опалювального сезону та настелена лінолеумна підлога. Слід зазначити, що тоді сума благодійного внеску становила 250 грн. на семестр. А поточного року вона чомусь зросла аж у двічі.

«У цьому році ніяких нарікань чи заперечень із боку батьків не було. Навіть навпаки, деякі члени комітету виступили на підтримку благодійних внесків, – пригадав директор будівельного коледжу. – Тим паче, що всі кошти проходять через банк, потім вони перевіряються Головним управлінням Державного казначейства та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України й лише після цього надходять на розрахунковий рахунок нашого навчального закладу», – запевнив він. Проте долучатися до благодійництва студенти не поспішають. За перший семестр, який уже добігає кінця, надати матеріальну допомогу захотіли лише 45 % студентів, переважна більшість із них – першокурсники.

У відповідь на запитання про обов’язковість сплати цих внесків Валерій Нестерчук ще раз наголошує на їх благодійному характері, й зауважує, що студенти, які не хочуть чи не мають необхідних коштів, можуть цього не робити. І їм за це нічого не буде. Треба лише особисто повідомити про своє рішення Валерія Андрійовича. Ось, виявляється, як усе просто… А про несправедливе оцінювання на іспитах та заліках, і тим паче про виключення із коледжу взагалі не йдеться. Принаймні так мене запевняв Валерій Андрійович.

Сплачувати чи ні?

Звичайно, проблема благодійних внесків є актуальною не лише в будівельному коледжі, а й у багатьох інших навчальних закладах. Заради якісної освіти молоді люди змушені жертвувати своєю стипендією. І добре, якщо ці кошти йдуть на благо рідної альма-матер. А якщо ні? Тому кожен студент повинен пам’ятати, що збір коштів на благодійність – справа добровільна, а будь-яка вимога з боку викладачів чи адміністрації навчального закладу розцінюється як незаконне здирництво, що, в свою чергу, є кримінальним злочином і карається законом. До того ж благодійний внесок – це не фіксована такса, а будь-яка сума, яку благодійник може собі дозволити пожертвувати.

Тож не варто піддаватися на різного роду провокації. А питання сплачувати чи не сплачувати благодійний внесок ви повинні вирішувати самостійно, а не під чиїмось натиском. Якщо ж ви з певних причин не хочете віддавати свої гроші, то просто не робіть цього. А тим, хто все ж таки наважився виступити в ролі благодійника, слід обов’язково поцікавитися, куди і на що були витрачені його гроші. Як говорить народна мудрість: довіряй, але перевіряй.

Анна НІКУЛІНА

Коментар спеціаліста
Адвокат Олександр Івкін:

– У цьому випадку, перш за все, необхідно з’ясувати, чи можна вважати кошти, які вносять студенти на розвиток свого професійно-технічного навчального закладу, благодійною допомогою, чи для них існує інше визначення.

Згідно з тлумачним словником С. І. Ожегова, «благодійник» – це людина, яка надає кому-небудь заступництво з милості, а благодіяння – рятівна допомога, добра справа. Студент не здатен надавати кому-небудь заступництво з милості, так як сам належить до категорії громадян, які потребують заступництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», благодійництво – це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Ключові слова – добровільна безкорислива пожертва. Навряд чи можна віднести до неї кошти, які сплачують студенти на розвиток коледжу.
Тобто благодійництво і благодійна діяльність, у тому числі благодійні внески та пожертви, характеризуються такими правовими ознаками:

– безкорисливість, що свідчить про надання допомоги на благо інших без будь-якої вигоди;
– добровільність – діяльність, яка здійснюється за власним волевиявленням та спонуканнями, без будь-якого примусу та втручання з боку інших осіб, суб’єктів владних повноважень та має морально-етичне підґрунтя;

– цільова спрямованість – наявність конкретної мети, надання допомоги тим, хто її потребує, у межах напрямів і порядку, визначених законом.
І хоча ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» передбачено, що додатковими джерелами фінансування закладів освіти можуть бути «добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян», проте залежного від викладацького складу студента точно не можна зарахувати до категорії «окремих громадян».

До того ж, відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», студенти та керівництво коледжу перебувають у стосунках безпосереднього підпорядкування (це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням). Після сплати студентами благодійних внесків на розвиток коледжу неминуче виникає конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень (визначення відображено в цьому ж законі).

Комментарии:

  1. Иван:

    Все вірно, я підтримую кожне речення , але від цього нікуди не втечеш. Платиш та мовчиш.

Сообщение:

*

НОВОСТИ