Баштанщина: реформи, орієнтовані на громаду

Новости

  24 Фев , 2012

Баштанський район – один із найбільших в області як за територією, так і за чисельністю населення. Та чи може похвалитися регіон відповідними високими показниками щодо соціально-економічного розвитку? З цього запитання почалася наша бесіда з головою Баштанської райдержадміністрації, заслуженим економістом України Іваном Васильовичем РУБСЬКИМ (на 1-му знімку).

– Переконаний, що наш район, – узяв слово Іван Васильович, – не лише найбільший, а й найкращий. Великою мірою лідерства вдалося досягти завдяки продуктивній роботі ЗАТ «Баштанський сирзавод», котрий минулого року забезпечив валове виробництво промислової продукції на 525 мільйонів гривень. Щороку Баштанщина підтверджує й свою славу житниці Півдня України. Завдячуючи злагодженій діяльності насамперед сироробів, аграріїв та приватних підприємців, у 2011 року було мобілізовано до зведеного бюджету району 52 мільйони гривень. За цим показником ми поступаємось лише приміському Жовтневому району.

До речі, щосереди ми проводимо засідання, на які запрошуємо неплатників податків, робимо й виїзні засідання бюджетної комісії на територіях сільських рад. І така робота також дається взнаки.
– Як певні зрушення в економці району позначаються на соціальній сфері, поліпшенні життя пересічного громадянина?

– Безперечно, кінцева мета всіх економічних перетворень – це рівень життя наших людей. Навіть за умови кризи Баштанський район спромігся зробити дуже багато щодо покращення соціальних стандартів і, гадаю, невипадково одне з перших засідань Ради регіонів було проведено на теренах Баштанщини.

Але так було не завжди. Ще 12 років тому не оброблялося та поросло бур’янами 35 тисяч гектарів ріллі, а заклади соціально-культурної сфери та приватні будинки опалювалися за рахунок великих котелень. Їх називали «крематоріями зі спалення людських і бюджетних коштів», і невипадково, адже через наднизький ККД та витрати тепла на шляху від виробника енергії до кінцевого споживача у фінансову прірву спрямовувалися величезні кошти. Ніякий бюджет не міг витримати такого навантаження.

Тож тоді було прийнято стратегічне рішення – знищити застарілі котельні й замість них у кожному закладі установити компактні енергозберігальні котельні. «Енергетичну революцію», власне, ініціював тодішній голова райдержадміністрації Володимир Федорович Артеменко, нехай земля йому буде легкою.
 

Величезну за своїм масштабом роботу із заміни систем опалення було здійснено у рекордно короткі терміни – з березня до початку наступного опалювального сезону. Кожній бюджетній установі поставили завдання – побудувати в себе міні-котельні. А незахищеним верствам населення встановлювалося індивідуальне опалення в їхніх оселях за рахунок бюджетних коштів.
– Якою у підсумку виявилася економія?

– Значною, втім, судіть самі. Лише по одній із міських шкіл Баштанки на опалення ми раніше витрачали за місяць 35 тисяч гривень, це у цінах тих років. Після впровадження нових систем опалення затрати становили усемеро менше! При цьому температура в класах стала набагато комфортнішою та такою, що відповідає вимогам СЕС щодо температурного режиму.

– Тобто енергозбереженням у Баштанському районі стали займатися ще задовго до того, як ця проблема вийшла на вседержавний рівень?
– Саме так. А кошти, що вивільнилися, ми спрямовували на ремонт та реконструкцію об’єктів соціальної сфери – шкіл, дитячих садків, сільських клубів та ФАПів. Скажу без зайвої скромності: наші школи, районний Будинок культури, бібліотека, система соціального захисту – одні з кращих в області. Тож невипадково обласні та всеукраїнські конкурси та семінари часто проводяться саме у нас, на Баштанщині.

– Гадаю, гостям зі всієї України завжди приємно приїжджати до Баштанки. Світлі та упоряджені вулиці та сквери містечка, охайні будівлі райцентру налаштовують на позитивні емоції…
– Так, питанням благоустрою населених пунктів також приділяємо першочергове значення, адже та ж Баштанка – візитівка нашого краю. До речі, тільки-но я став главою адміністрації, один із перших наказів земляків був – навести лад у районному центрі.
 

За останні роки нами зроблено чимало. Один із останніх проектів – будівництво православного храму в центрі Баштанки. І хоча держава, як відомо, відділена від церкви, щороку на наше звернення перерахувати свій одноденний заробіток на будівництво духовної установи відгукуються сотні моїх земляків. Звичайно, проект не із дешевих – куполи оздоблені позолотою, але вже ближчим часом церква має відчинити свої двері для прихожан.

– Та повернемось усе ж до економічних реалій. Чи не відбилися відомі події так званої «сирної війни» на сталій роботі Баштанського сирзаводу?
– Попри те, що холдинг «Молочний альянс», до складу якого входить й наше підприємство, минулого року дещо уповільнив свої темпи, ЗАТ «Баштанський сирзавод» спрацював із плюсом, збільшивши виробництво продукції на 12,7 відсотка. Тож, дякувати Богу і нашим людям, завдяки застосуванню сучасних технологій та натуральності сирів, Баштанка під ці «розборки» не потрапила.

Хочу звернути увагу на такий момент. Одне промислове підприємство забезпечує до зведеного бюджету району більше коштів, ніж усі суб’єкти аграрного сектора разом узяті. Це ще раз доводить відому істину про те, що треба розвивати переробну промисловість. А для цього слід залучати інвестиції.

– Але той же сирзавод для успішної сталої роботи потребує чимало сировини, тож, напевно, серед пріоритетів районної влади – сприяння розвиткові тваринництва, молочного скотарства зокрема?
– Так, але, на жаль, галузь тваринництва у районі, як і у державі в цілому, переживає не кращі часи. Тому намагаємось знайти потужних інвесторів з метою забезпечення сировинної бази. Гідним прикладом для наслідування є досвід роботи СТОВ «Промінь» Арбузинського району, де створили високотехнологічне підприємство з утримання молочного стада.
 

А поки що флагманом тваринницької галузі у нашому регіоні є ТОВ «Баштанська птахофабрика», де налічується до 200 тисяч голів птиці. На цьому підприємстві працює близько 80 працівників. Утім ставимо завдання довести цей показник до 1 мільйона.
– На якому етапі знаходиться будівництво очисних споруд на ЗАТ «Баштанський сирзавод»?

– У цей проект підприємством уже інвестовано 15 мільйонів гривень власних коштів. Нещодавно, наприкінці минулого року, цей унікальний об’єкт було відкрито, хоча поки що він і не працює на повну потужність. Таким чином було не лише вирішено екологічну проблему, а й запроваджено нову технологію: з відходів виробництва біогазова установка виробляє газ. Якщо його доочистити, то цим стратегічним паливом вдасться забезпечити весь виробничий процес на заводі. Крім того, є можливість із газу виробляти електроенергію.
– Які ще інвестиційні плани плекаєте?

– Над цим питанням, власне, щодня мізкують три фахівці створеного нами районного Ресурсного центру: беруть участь у грантових програмах, пишуть програми і так далі. Інвестиційний паспорт району налічує 59 інвестиційних пропозицій.
Щодо підсумків 2011 року, то це, крім згаданого вище проекту Баштанського сирзаводу, реконструкція системи водопостачання в селі Єрмолівка.

Серйозним проривом року є те, що ми виграли Проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Раніше вважалося, що такий потужний район, як Баштанський, не потребує допомоги світових фінансових інституцій. І ось минулого року у нас відбувся міжнародний інвестиційний форум, на якому був присутній один із керівників проекту доктор Джейсінгх Сах. Та вдалося переконати поважних гостей: здебільшого все, що зроблено у районі, здійснено за кошти громади, а не держави. На щастя, підтримав нас у цьому питанні і губернатор області Микола Петрович Круглов. І на сьогодні нам уже вдалося виграти чотири гранти: за ці кошти у Мар’ївській, Новопавлівській і Привільнянській школах встановлені металопластикові вікна. А на часі – відкриття оновленої Явкинської амбулаторії.
 

Крім того, Добренська сільська рада виграла два проекти, в рамках яких у Новоєгорівському Будинку культури і Добренському сільському клубі облаштовані кімнати відпочинку для людей літнього віку. Спочатку дехто зауважував: ну навіщо витрачати такі гроші на літніх людей, хто туди, зрештою, прийде? Проте реальність спростувала всі побоювання. Вже на відкритті нових приміщень там зібралася сила-силенна людей, й відтоді старенькі весело та змістовно проводять там своє дозвілля – співають пісень, танцюють, варять вареники.

– Які пріоритети у розвитку соціальної інфраструктури на селі?
– Це, передовсім, дороги і вода. Минулого року у селі Явкине було побудовано бювет питної води. Ще два таких об’єкти з’явилися у районному центрі. До речі, вартість одного літра високоякісної та смачної питної води становить 48 копійок. Тож не дивно, що цей життєво необхідний продукт купляють не тільки баштанці, а й мешканці сусідніх районів та водії транзитного транспорту, котрі проїжджають повз наш район.

Повністю вирішено питання водопостачання і на території Інгульської сільської ради. Там за справу взявся приватний підприємець Шевченко, котрий взяв водогін в оренду. Попри побоювання, ціна одного кубометра води в Інгульці найменша – за рахунок того, що в кожному будинку встановлений прибор обліку. При цьому води всім вистачає, в тому числі – для поливу городів. Зазначу також, що підприємець відкрив бювет із питною водою. Тож, зважаючи на успішний досвід, запропонували приватнику взятися за водопостачання сіл Мар’ївка та Виноградівка.

Щодо автодоріг, то минулого року за рахунок державних коштів зроблено дороги в селі Привільному та Лоцкиному, м. Баштанці. Проте проблема залишається досить болючою.
– Як район готовий до реформи медичної галузі, і що вже зроблено в цьому напрямку?

– Ми працюємо дуже серйозно задля виконання реформ медицини. Одну дільничну лікарню, у Привільняному, ми вже реформували. Між іншим, дільничних лікарень ми позбавилися одними з найостанніших, бо мали на те фінансовий ресурс. Важливий нюанс: у результаті реформи кількість медичних працівників не зменшиться, а, навпаки, збільшиться. Відтак про якусь економію не йдеться. Адже кінцева мета – зробити на користь людям.
 

Проблему вбачаю в іншому: в селах Явкине, Христофорівка Кашперо-Миколаївка не вистачає кваліфікованих лікарів. Рішення – в тому, що буде укладено тристоронню угоду між райдержадміністрацією, батьками дітей та медичним вишом, згідно з якою ми оплатимо навчання молодих спеціалістів з районного бюджету.

Не приховую, що робимо все для того, щоб госпітальний центр був саме у місті Баштанка. Для цього є всі умови.
– Іване Васильовичу, а якою Ви бачите адмінреформу?

– Над адміністративною реформою, не дивуйтесь, ми працюємо ще з 2000 року. Державна податкова інспекція, що розрахована на чотири райони, має центр у Баштанці. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності обслуговує мешканців чотирьох районів, міжрайонна державна фінансова інспекція діє на п’ять районів, Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю – на п’ять районів і так далі. Тож іще заздалегідь ми готувались до адміністративної реформи.

– І про наболіле. В якому стані перебуває озимий клин?
– Озимі культури були посіяні на площі 47 тисяч гектарів. На жаль, зійшло лише 30 відсотків усіх посівів, і ті – у слабкому та зрідженому стані. Неабияк позбиткувались над озиминою і 30-градусні морози, котрі «добили» останні поля. Втім, уже наразі працюємо над тим, щоб забезпечити пересівання площ кукурудзою, ярими пшеницею та ячменем, сорго тощо.
– Чи є порозуміння з органами місцевого самоврядування?

– Чого гріха таїти, були різні часи. Пам’ятаю я й період гострого протистояння між депутатським корпусом та виконавчою владою регіону. На щастя, нині маємо порозуміння між районною радою та райдержадміністрацією. Всі наради проводимо щоденно спільно з керівництвом районної ради.
Відповідно, намагаємось знайти порозуміння з сільськими радами району. Більшість із сільських голів району наполегливо працюють над поліпшенням життя місцевих громад.

Андрій ТЮРІН
НА ЗНІМКАХ: вітання від губернатора на відкритті елінгу (4 вересня 2010 року); басейн у Баштанській гімназії; відкриття бювету в с. Явкине; посли в Баштанці на святкуванні Дня Європи; відкриття дошки Герою Радянського Союзу М.Я. Желєзному.

Сообщение:

*

НОВОСТИ