Тварини потребують захисту. (Тетяна ФІЛІППОВА)

На порозі приватного притулку Володимира Мазуренка мене зустрічає великий сірий собака із шовковистою шерстю та розумними і сумними очима водночас. Стєша (так звуть собаку), за породою – помісь боксера та пітбуля, дуже лагідна та довірлива. Втім, із господарями їй не пощастило двічі. Минулої зими її знайшли на подвір’ї Жовтневої лікарні, де невідомо звідки породиста собака опинилася разом із 9-ма цуценятами. Так Стєша потрапила до притулку. Її вилікували, чудовим цуценятам знайшли господарів. А у Стєші потім була ще одна сім’я, з якої вона також «втекла» до тієї ж лікарні. Зараз Стеша чекає на нових господарів, люблячих та турботливих. Тут її стерилізували, зробили щеплення, отже, проблем із собакою тепер набагато поменшало.

Дресирувальник за фахом, Володимир Мазуренко створив громадську організацію «Товариство спасіння природи» у 2010 році з невеликої ініціативної групи. Молоді люди називають свою організацію екологічною, займаються, наприклад, проблемою спалювання осіннього листя, або патрулюють узбережжя Кінбурнської коси. Та основним видом діяльності молодь обрала захист безпритульних тварин. Існує притулок на пожертвування городян, зібрані під час численних акцій.

У притулку постійно перебувають 30-40 собак, які потрапляють сюди переважно через якісь негаразди, більшість з них були хворими та беззахисними, і якби не волонтери товариства, давно б загинули на вулиці. Так діє програма порятунку тварин. Нових вихованців дбайливо лікують, якийсь час утримують і знаходять господарів. Практично не засиджуються у притулку породисті собаки, тому що тих, хто бажає отримати такого улюбленця за символічну плату, вистачає. Довше доводиться визначати долю «двортер’єрів». Щоб полегшити вибір відвідувачам притулку, у товаристві проводять акцію «Візьми друга в сім’ю»: будь-яку собаку можна взяти спочатку на два тижні та вирішити, чи залишати тварину у себе назавжди.

Зараз із числа вихованців притулку створюється «команда» собак, які будуть задіяні ще в одному цікавому неординарному проекті з каністерапії. Так називається лікування за допомогою собак – методика, яка розповсюджена у світі, але поки не дуже відома в Україні. Виявляється, спілкування із собакою, догляд за нею допомагає хворим людям, а особливо дітям, позбутися психологічної напруги, скутості, розвинути координацію рухів, пам’ять, стати більш товариськими та відкритими до спілкування, врешті-решт добрішими та чуйними. Результат, який отримали у товаристві, дуже обнадійливий. Так, надзвичайно замкненій дівчинці, яка довгий час не бажала ні з ким спілкуватися, дуже допоміг лабрадор. Уже після першого заняття із собакою дитина сама пішла до однолітків та намагалася розповісти про свого нового друга. Мама дівчинки була просто вражена.

Володимир Мазуренко впевнений, що собаки можуть допомогти дітям з такими тяжкими хворобами, як ДЦП, синдром Дауна, аутизм. А взагалі каністерапія має зворотний ефект: собака допомагає людині, а людина – рятує собаку, коли бере її до себе.

Володимир Мазуренко каже: «Завдання номер один для нашої організації – розторсати людей та довести їм, що вони самі можуть багато чого зробити. Не треба бігати до виконкому кожного разу, коли побачили на вулиці безпритульного пса. Людей багато, але кожен сидить вдома на дивані та скаржиться, що ніхто нічого не робить. І сам, до речі, нічого не робить. Нещодавно у люк впала собака. Я у той час знаходився на протилежному кінці міста, мені зателефонували кілька чоловік, ніби я – якийсь супермен, приїду та все зроблю. Пам’ятаю, що, нарешті, не витримав і сказав: вас там стоїть десятеро, невже не можете принести мотузку, простирадло та витягнути тварину? Врешті-решт, поки я приїхав, упоралися самі».

Таким чином, поки міська влада тільки збирається будувати притулок для тварин, громадські діячі за власний кошт утримують притулок та рятують безпритульних собак. З 2010 року, коли притулок почав працювати, захисники тварин врятували та знайшли сім’ї приблизно для 200 собак.

Тетяна ФІЛІППОВА
Фото автора

НА ЗНІМКАХ: Володимир Мазуренко із водолазом Лакі; Стєша очікує на нових господарів.

КОМЕНТАРІ  СПЕЦІАЛІСТІВ

Володимир Германович Корчагов, заступник начальника управління з охорони навколишнього природного середовища та благоустрою Департаменту ЖКГ Миколаївської міськради:

– На сесії Миколаївської міськради 20 жовтня 2011 року було прийнято рішення № 10/12 про перейменування комунального підприємства «Комуналсервіс» у комунальне підприємство «Центр захисту тварин».
Зараз це підприємство має транспорт і працює по підбиранню трупів тварин за замовленнями районних адміністрацій. Виїзд та патрулювання адміністрації оплачують зі своїх бюджетів. У кожній адміністрації є до 100 тис. грн. на ці потреби, а кожен виїзд бригади коштує близько 150 грн.

На грудневій сесії 2011 року була затверджена уся законодавча база.
А на найближчій сесії нинішнього року депутати міськради розглянуть зміни до «Правил утримання домашніх тварин у м. Миколаєві». Ці зміни стосуються господарів домашніх тварин, нові положення змусять їх стати повністю відповідальними за своїх улюбленців – котів та собак. Прийняття цих правил уже не дозволить викидати на вулицю домашніх улюбленців. Господарі повинні будуть зареєструвати своїх тварин та внести дані у комп’ютерну базу.

Для розміщення притулку для тварин вже відведена ділянка 1,15 га на вул. Комінтерна, 36, на колишній території ТЕЦ та виготовлений проект землеустрою. Багато часу було витрачено на узгодження по комунікаціях, тільки на відновлення електропостачання у будівлі витратили два місяці, тому що у приміщення не було господаря. Підприємство «Миколаївобленерго» пішло нам назустріч. Зараз всі узгодження зроблені, тому з весни плануємо розпочати роботу з відлову тварин. До речі, є можливість зекономити на реконструкції цієї будівлі: глиноземний завод оголосив конкурс на зведення капітальної споруди, тому ми спробуємо його виграти.

Для проведення капітального ремонту цієї будівлі планується виділити приблизно 500 тис. грн. На ці ж гроші буде придбано хірургічний інструмент для проведення операцій зі стерилізації, а також транспорт для перевезення тварин. Тут враховано і оплату працівників центру.

На сьогодні у нас є домовленість із торговим представником в Україні німецької фірми «Байєр» – компанією «Рось» про поставку чіпів для собак. Після стерилізації, проведення необхідних щеплень собак будуть чіпувати. При необхідності у центрі тварин будемо і лікувати.

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», прийнятий 2006 року, зв’язав по руках та ногах комунальні служби: заборонено використовувати курареподібні препарати, через які тварина задихається і гине у муках, але не прописано, що робити далі. Треба тільки будувати притулки, а для умертвління хворих та агресивних тварин використовувати евтаназію.

Я – прибічник закону. Але, як чиновник, очікую на подальші дії та роз’яснення, як треба діяти. Нам дали закон та залишили без грошей. Але ми не сидимо склавши руки. Треба вимагати від депутатів розробки механізму здійснення цього закону. В ньому чітко прописано: повинен бути притулок. До тварин треба ставитися, як до братів наших менших. Їм також холодно, і також боляче, як і нам. І набагато складніше виживати. Я впевнений, що з часом ми подолаємо усі труднощі і розпочнемо спілкуватися з тваринами цивілізовано.

Андрій Володимирович Агнянніков, директор КП «Центр захисту тварин»:

– Проблема с безпритульними тваринами у Миколаєві є набагато глибшою, ніж це здається на перший погляд. Тут діє багато факторів. Певна частина суспільства не сприймає собак та кішок як живих істот, а ставиться до них як… до сміття. Вони вимагають: приберіть їх куди завгодно! Треба розуміти, що це живі створіння, і до того ж закон вимагає ставитися до них гуманно.

Питання не вирішити якимось одним методом – чи то відстрілом, чи отруєнням, як того вимагають противники тварин, або тільки стерилізацією, як хочуть їх захисники. Потрібен цілий комплекс заходів. А починати треба з контролю над володарями домашніх тварин. Про це сказано у Статуті комунального підприємства «Центр захисту тварин». Для цього треба зареєструвати свого домашнього улюбленця, внести інформацію до бази даних, а тварину чіпувати: це процедура, при якій у шкіру собаки вживлюється спеціальний чіп, на якому вказано інформацію про тварину та її господаря. За допомогою чіпу тварину легко ідентифікувати, тобто знайти, якщо вона загубиться, або визначити її господаря.

З весни ми плануємо розпочати реєстрацію, у першу чергу, собак бійцівських, найбільш агресивних порід, які становлять реальну загрозу для людей. Поки що ніхто не знає їхньої точної кількості.
Цією проблемою займаюся близько року, і за цей час я зробив висновок, що її треба вирішувати цивілізовано, як це робиться у всьому світі. Наше населення розділено на тих, хто любить тварин, хто їх ненавидить, а також тих, хто взагалі до них байдужий. Утім, при цьому у нас немає чітких та зрозумілих для всіх правил гри. Вирішення питання треба виводити на якісно новий, цивілізований рівень.

Нещодавно ми подали до Міністерства екології своє замовлення – проект створення центру стерилізації та тимчасового утримання тварин, який виготовили раніше, ніж в інших областях. Ми виявилися лідерами в цьому і тепер «стоїмо першими» в черзі на виділення бюджетних коштів. На всю Україну виділено близько 30 млн. грн., на наш проект потрібно 2 млн. грн.

Для вирішення проблеми безпритульних тварин кошти є. Заробляти ми сподіваємось від юридичних осіб, а не від населення. Плату за реєстрацію ми зробимо мінімальною, наскільки це можливо. Тим більше, я знаю багато людей, які хочуть допомагати доглядати за тваринами у притулку. Головне завдання нашого підприємства – не заробляти гроші на тваринах, а виконувати свою гуманістичну місію.
Особисто я ставлюся до тварин добре. У мене в однокімнатній квартирі живе хом’як. Якби я жив у приватному будинку, то обов’язково тримав би і кішку, і собаку.

Віктор Іванович Бізіков, голова Рибаківської сільської ради Березанського району:

– Для села Рибаківка безпритульні тварини також є проблемою. На нашій території розміщуються 117 баз відпочинку, де безпритульні собаки розмножуються. Влітку, коли їжі достатньо, вони тримаються на базах відпочинку, їх годують, за ними наглядають. А взимку, коли немає відпочивальників, а значить, і прокорму, вони залишаються напризволяще та йдуть у село. Ситуація складається така, що зробити ми нічого не можемо. Для того, щоб виконати букву закону, потрібні великі кошти, яких у сільраді немає. Я займався цим питанням та дізнавався про ціни. Щоб відловити, а потім стерилізувати, принаймні, одного собаку, потрібно викликати підготовлену бригаду. В Одесі, це, наприклад, коштує близько 400 грн. Якщо тварина залишиться у притулку, то і там, наскільки мені відомо, треба відповідати за її утримання, перераховувати якісь кошти.

До речі, найближчий від нас притулок розташований в Одесі, в Миколаєві він тільки створюється. А найближчий ветеринарний пункт є в Березанці, за 35 км. Як можна витрачати кошти на тварин, коли у нас немає, за що утримувати пенсіонерів? У такій ситуації нам, зрозуміло, не до собак.

Комментарии:

  1. Гуманист:

    Животные это, конечно, хорошо. А о людях кто подумает?

  2. Коля:

    Гуманисту: +1000

  3. Юрий:

    Хочу зарегистрировать и прочиповать свою собаку, но столкнулся с одной проблемой: про КП «Центр захисту тварин» говорится много, а вот адрес этого предприятия или хотя-бы телефон (чтобы узнать уровень цен и соответственно подготовиться), почему-то, нигде не указан. Даже на официальном сайте мэра города Николаева (www.nikgor.mk.ua)поиск выдает ответ “Знайдено організацій: 0″. Что это за предприятие такое неуловимое,- очередные “Рога и копыта”?

  4. Екатерина:

    Сегодня в Николаеве по адресу Проспект Героев Сталинграда 23.02.2012 отравили собак, 2 собаки умерло, а еще одна борется за свою жизнь. Я живу в доме 107а и услышала дикий крик собаки, когда вышла на балкон то увидела, что то страшное. Я со слезами побежала в ветеринарную клинику которая находится рядом в 101-м доме. Мне сказали, что я не одна прихожу, уже 2 собаки погибло. Медик пошел со мной, я показала где лежала собака и он вколол ему препарат, чтоб успокоилась собака. Ветеринар сказал, что это травят собак, если собака доживет до утра, то еще можно будет спасти. Собачка успокоилась немножко, но все рамно периодически плачет. Я не знаю куда писать жалобы, чтоб защитить животных. Но так оставить без наказанным это нельзя. Если кто знает пишите, вот мой номер 0982118329 Катя

Сообщение:

*

НОВОСТИ