Відстрілялися…

Новости

  10 Фев , 2012

29 січня в області завершився сезон полювання, коли в миколаївських лісах, степах та плавнях пролунали останні постріли. Про основні підсумки мисливської пори ми попросили розповісти заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства В.Д. ЛЕСИКА:

– Гадаю, сезон удався, – взяв слово Віктор Дмитрович, – і кожен мисливець, котрий добуває з рушницею в руках звіра, залишився задоволений здобиччю та приємно проведеним часом. Про це свідчать і цифри статистики. Із п’яти виділених на мисливський сезон дозволів повністю використані ліцензії на оленів (п’ять) та косуль (31), а із 81-го кабана добуто 73 голови. Це – добрі показники, котрі свідчать про те, що в наших мисливських угіддях не перевелися ані зайці з куріпками, ані копитні тварини.

– Де насамперед здійснювалося полювання, і наскільки успішно?
– Полювання здійснювалось майже на всій території нашої області за виключенням заповідних урочищ, де Законом заборонено проведення цих заходів.

Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства у зв’язку з низькою чисельністю зайця-русака було припинено полювання на цей мисливський вид у мисливських угіддях Братської районної організації УТМР і Новоодеської районної організації УТМР. Усі інші користувачі області проводили полювання в межах чинного законодавства, виділеного ліміту та норм добування по кожному мисливському господарству.

Так, на Арбузинщині добуто чотири кабани, у Веселинівському районі – вісім косуль та 15 кабанів, на Вознесенщині – вісім кабанів. Справжньою оазою для диких свиней є урочище Рацинська дача, де господарює ТОВ «Мисливців та рибалок Вознесенська». У тутешніх лісових масивах у середньому мешкає до 120 кабанів, за ними, а також за іншими дикими тваринами здійснюється постійне піклування, зокрема підгодівля. Завдяки Рацинській дачі дикі копитні розповсюджуються і на сусідні райони.

Принагідно слід зазначити, що завдяки рішенню обласної ради минулого року створені ще два мисливські господарства – Товариство «Семенівське МРГ» (Арбузинський район) та Товариство СМГ «Буг» (Миколаївський район). У першому із зазначених угідь цього сезону вже велося полювання на зайців, качку, перепілку.

– Чи мали місце порушення правил полювання, випадки браконьєрства тощо?
– Зміни в адміністративному законодавстві заборонили складати протоколи про порушення представникам громадської організації – Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР). Звичайно, це парадокс, адже на цю організацію покладені зобов’язання з охорони диких тварин… Це призвело до зменшення загальної кількості складених протоколів.

Утім, наші мисливствознавці не сидять склавши руки. Так, у листопаді минулого року нами було затримано бригаду браконьєрів поблизу с. Засілля Жовтневого району. Лиходії, а ними виявилися мешканці Києва, незаконно відстріляли шість фазанок. Збитки від незаконного полювання становили 3 тисячі гривень. Нашими працівниками не лише було задокументовано цей факт, а й доведено його до логічного завершення – покарання винних. Відповідно до судового рішення порушники сплатили заподіяну шкоду, а також максимально передбачений законодавством штраф.

Аналогічний випадок мав місце на теренах Кривоозерщини. Але і там браконьєрів спіймали «на гарячому», після чого вони відшкодували заподіяні природі збитки. На щастя, більш серйозних «ЧП» в області не траплялося. Радує й те, що нещасних випадків зі смертельними наслідками на полюванні не трапляється в нашій області вже чотири роки поспіль (стукаємо по дереву. – Ред.), у той час, коли лише минулого року по Україні так і не повернулися додому сім мисливців.

– У ЗМІ вряди-годи з’являються повідомлення про випадки нападів вовків. Наскільки серйозною є ця проблема?
– Справді, попри те, що у 2011 році нашими мисливцями було знищено 68 сіроманців, ці хитрі та підступні хижаки продовжують неабияк дошкуляти. Наведу бодай найсвіжіший випадок: у середині січня зграя вовків «похазяйнувала» у кошарі фермерського господарства неподалік від села Возсіятське Єланецького району. «Сірі злочинці» загризли 22-х молодих овечок. Слід сказати, що цьому сприяло й певне недбальство з боку людей: непрохані гості проникли до кошари через прочинені двері та дірки в загорожі.

Проте буквально вже наступного дня двох вовків було знищено, у цьому нам допомогли мисливці з сусідньої Кіровоградщини. А в січні вже цього року було добуто 15 хижаків. Та, попри непримиренну боротьбу з вовками, на теренах Миколаївщини продовжує гуляти близько сотні хижаків. Найбільш загрозлива ситуація – в Єланецькому та Баштанському районах.
– Звідки взялася ця навала?

– Вовки прийшли до наших теренів з Ростовської області Російської Федерації, здолавши при цьому сотні кілометрів. Тож здебільшого потерпають від сіроманців східні регіони області. Втім, і на кордоні з Доманівщиною нещодавно було помічено вовчу зграю. На жаль, більш ефективній боротьбі з вовками заважає надто малий розмір винагороди за вбитого хижака – всього 100 гривень, а реально, після сплати податків, ця сума ще менше – близько 70 гривень. Для порівняння, у тій же Росії за вбитого дорослого вовка виплачують 200, а за вовченя – 100 доларів США.

Та, мушу зазначити, на нас може очікувати й інша небезпека. У листопаді у Веселинівському районі було знищено… шакала. Цей напрочуд хитрий та мобільний звір завдає шкоди не менше за вовка, нападаючи на свійських тварин. Шакали забрели до нас із півдня Одещини, де розмножилися в тамтешніх плавнях.
– Отже, сезон закінчено, є час для перепочинку?

– Аби ж так. Цими днями нашими фахівцями здійснюється післяпромисловий облік мисливських видів тварин. За оперативними даними, спостерігається підвищення чисельності зайця-русака, фазана, куріпки. Цьому факту сприяє як вирощення та випущення користувачами у дику природу тих же фазанів чи качок, а також зважений підхід до визначення термінів полювання, дотримання норм відстрілу звірини. Чимало мисливців обурюється: чому на Миколаївщині у січні заборонений відстріл зайців, у той час як у цілому по Україні таких обмежень немає? Відповідаю: на півдні у цей період у вухастих якраз починається шлюбний період. Зважаючи на те, що на відстані відрізнити зайчиху від самця є неможливим, і введено таке обмеження. Якби б таке полювання велося у січні, зменшення популяції зайців довелося б потім відновлювати протягом трьох-чотирьох років, від чого, звісно, страждали б і самі мисливці.

Щодо інших планів, то до травня 2012 року має завершитися робота із закріплення за користувачами мисливських угідь. І тут постає питання: яка форма господарювання є найбільш ефективною та призводить до збільшення популяції диких тварин та птахів? На моє переконання, Українське товариство мисливців та рибалок не виконує покладені на нього функції. В УТМР і досі хизуються, що їм виповнилося 90 років, водночас методи та форми управління в Товаристві залишилися на рівні Радянського Союзу. Але ж нині треба бути і бізнесменом, і дипломатом, а найголовніше – необхідно любити цю справу і жити нею…
– Дякую за інтерв’ю.

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ