Моя пісня із серця зринає

Новости, Общество

  8 Мар , 2012

Її від самого свого народження Господь наділив неабияким талантом: талановитій бути самій і передавати власний талант своїм вихованцям – до музики, до співу, до танцю, до навчання, до життя. Їй притаманний свій авторський стиль педагогічної майстерності, помножений на яскраву індивідуальність, чарівну українську жіночу вроду. Додайте виключну доброзичливість, старанність, добродушність, креативність, оперативність, самодисциплінованість, цілеспрямованість і відданість справі, у яку закохана, – і ви, певно, матимете повну уяву про мою візаві – викладача музики вищої категорії, учителя-методиста Миколаївського муніципального колегіуму Антоніну Іллівну Волошину.

Випускниця відомого і знаного далеко за межами України Полтавського державного педагогічного інститут ім. В.Г. Короленка, де здобули професійну освіту світочі національної школи Антон Семенович Макаренко і Василь Олександрович Сухомлинський, молодий і перспективний педагог Антоніна Волошина у березні 1996 року посіла почесне друге місце в обласному конкурсі «Педагог року», чим засвідчила своє власне входження в освітній простір Миколаївщини.

«Музична обдарованість і неабиякий педагогічний хист, непересічні авторські здібності та природна емоційність допомагають їй виховувати дітей на традиціях українського народного мистецтва, навчати їх основам народної культури та музичного фольклору рідною мовою. Пропагуючи українське музичне мистецтво – С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, М. Леонтовича, П. Майбороди, О. Білаша, – Антоніна Іллівна виховує у дітей повагу не тільки до рідної культури, але й до свого народу, який зберіг її попри всі труднощі і лихоліття, а сьогодні забезпечує духовність в умовах українського державотворення», – так колись писав у «РП» відомий журналіст Семен Тупайло.

Звідки джерела і витоки любові до України, до її вікової духовної культури, мови, мистецтва? Звісно, від батьків: Іллі Івановича і Ганни Зіновіївни, яка родом із Тернопілля. Тож зерна добра і краси, що з батьківських долонь і матусиного співу впали на сприятливу ниву, принесли щедрі врожаї. Вдячна донька як своїм власним батькам, так і педагогам-наставникам, а також колегам.

– У своїй навчальній роботі, – зазначає А. Волошина, – я плідно використовую педагогічну систему видатного російського композитора Дмитра Борисовича Кабалевського, професора Московської консерваторії, який ще в 70-х рр. минулого століття розробив концепцію музичного виховання в загальноосвітніх школах і успішно здійснив це на практиці. Однак, використовуючи систему російського вчителя, я не забуваю про нашу українську національну особливість, а вона в усьому: музиці, культурі, самобутній українській мові. Ось чому я, як усі вчителі нашого колегіуму, не лише шаную українську мову, але й широко пропагую рідне слово, рідні пісні, чудові мелодії нашої співучої України.

У власному портфоліо солідний педагогічний досвід: декілька методичних посібників і збірок як для дітей, так і для вчителів. Уже стали традиційними відкриті уроки, майстер-класи, які проводить Антоніна Іллівна для міста та області. Обладнаний нею кабінет музики із багатою фонотекою, науково-педагогічною літературою, дидактичним матеріалом, аудіо-відеоапаратурою може вважатися як зразковий, взірцевий. Як справжній педагог, Антоніна Іллівна радіє за успіхи своїх вихованців – переможців та призерів численних змагань, конкурсів, фестивалів – як міського, обласного, так і всеукраїнського рівнів. За подяками, відзнаками, нагородами – звичайні учительські будні, щоденна самовіддана, аж до самозречення, наполеглива праця в ім’я Дитини, заради України. Але робить нашу спільну велику і святу справу Антоніна Волошина не напоказ, мовби соромлячись власного «Я», що є свідченням ще однієї, притаманної справжнім людям, риси характеру.

У кожної людини є своя пісня життя. Її пісня із серця зринає і лине до кожної дитячої душі. Це пісня Любові до рідного краю, до української землі, до сьогодення і до Вічності. А ще Антоніна Іллівна передає свою материнську любов своїй доні-ангелу – Ангеліні, учениці 5-го класу Миколаївського муніципального колегіуму, яка успішно займається музикою, співом, хореографією.

У вільні від роботи і господарських буднів часи Антоніна Волошина займається вишиванням. Справжня майстриня-рукодільниця, кажуть колеги і знавці.
І я подумав: кожен із нас має висаджувати і доглядати власний сад протягом усього свого життя на честь і на славу, на пам’ять і на приклад для наших дітей і нащадків на вічній землі святої України під зоряним Небом Творця. Крапка.

Леонід РЖЕПЕЦЬКИЙ, учитель історії Миколаївського муніципального колегіуму, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України

Сообщение:

*

НОВОСТИ