На поетичній хвилі

Культура

  8 Мар , 2012

МОЯ  ВЕЛЬМОЖА

Без тебе літо – вже не літо,
Любов без тебе – не любов,
Тебе нема і не зігріта
Свята стежина між дібров,

Де ми у повені духмяній,
Веселі, юні, віч-на-віч
Свою любов, життя весняне
Ласкали щастям кожну ніч…

Тепер твій слід знайти не можу
На тій стежині між дібров,
Де я тобі, моя Вельможо,
Колись віддав свою любов.

НАЩО  СПОКУТУЮ  ПРОВИНУ

Нащо, скажи, нам те кохання?
Що не розквітне на землі,
Не порадіє за світання…
І не зігріється в теплі.

Нащо спокутую провину,
Чого тебе в цей день згадав?
Ще й мов розбещена дитина
Твій слід в чужих садах шукав.

Нащо, нащо я нині мушу
Усе, що було, враз забудь,
Проклясти свою вбогу душу
Чи злістю шлях твій перетнуть.

Нащо любов – людей розпитуй,
Сама вирішуй так – бува
Хтось з нас вже дуже, дуже грішний
Все інше – просто суєта.

Микола ДЗУДЗЕЛО

МАРТ

Все погоды спутать рад.
Видно с логикой не дружишь,
То пригреешь, то завьюжишь
Непонятный месяц март.

Набирай же силы. Пусть,
Без обиды и укора,
Ручейки проснутся скоро,
А сугробы сгинут пусть…

Рано, может быть, еще,
Но вот-вот цветок подснежник
И настойчиво, и нежно
У любви откроет счет.

Не спеши ты, погоди.
Ты же ведь – весны начало.
Все метели за плечами,
Песни радуг – впереди!

ВЫ  –  ДАР  СУДЬБЫ

Вы в праздники и в будни с нами рядом,
Плечом к плечу на жизненном пути.
О, «слабый пол», признаться честно надо,
Сильнее вас, пожалуй, не найти.

Нам испокон веков судьбой обещан
Ваш дивный мир – загадочный, большой…
Любовь, надежда, вера милых женщин
Приходит к нам волшебницей весной!

Валерий ЗОТОВ

Сообщение:

*

НОВОСТИ