Щоб славному роду не було переводу!

Новости, Общество

  8 Мар , 2012

Соколину паланку на козацькій землі
Утворили, Богдане, ми – нащадки твої,
Щоб не згинула слава, не забулись пісні,
Сходять сотні козацькі, як трава навесні

Це слова із пісні-гімну нашої Вознесенської лицарської соколиної козацької паланки Чорноморського округу Українського козацького війська. Є у нас свій козацький хор, який за неповних три роки існування став відомим не тільки в місті та районі, а й поза межами області.

Наше громадське товариство виникло на базі трьох раніше створених козацьких полків у 2008 році, служать у паланці і козаки, і берегині. Основна мета нашої діяльності – відродження історичної пам’яті про запорізьких та бузьких козаків, які стояли на захисті південних кордонів Вітчизни. За часів славної Запорізької Січі на нашій території (місто Вознесенськ) був козацький зимівник-фортеця Соколи, яка відома славними бойовими справами своїх козаків.

Одна з берегинь – Єсаулова Ніна Миколаївна, ведуча концертів, солістка козацького хору. Мешкає наша героїня в селі Прибужани, де й народилася і прожила все своє життя. Працювала в сільських Будинках культури сіл Прибужани та Новосілка художнім керівником, має чудовий голос та грає на баяні, складає вірші про рідний край, про родинні цінності, про любов і добро. Отримавши сільськогосподарську освіту, Ніна Миколаївна працювала в місцевому господарстві зоотехніком, звідки пішла на заслужений відпочинок.

Поховала чоловіка, втратила дорогого сина, працівника міліції Романа Єсаулова, який трагічно загинув. Та важкі випробовування не зламали волю Ніни Миколаївни, адже треба було жити далі, виховувати онуків Андрія та Тетяну.
 

В 2009 році вона прийшла до нас у паланку, прийняла козацьку присягу і стала берегинею, активною учасницею козацької художньої самодіяльності. Зауважу, що козаки і берегині нашої паланки на свій кошт купують (шиють) козацьку форму, платять внески. На музичні інструменти та утримання музичного та художнього керівників ніхто ніяких коштів не виділяє: держбюджетом не передбачено, спонсорів не вміємо залучати… Отже, в паланку і додому, в Прибужани, наша берегиня доїжджає своїм коштом (за рахунок пенсії).

Та це не зупиняє Ніну Миколаївну – вона підготувала до вступу в лави козацтва й своїх онучат: Андрія та Тетяну. 14 жовтня, на День українського козацтва, в урочистій обстановці в міському Будинку культури молоді козак і берегиня отримали з рук козацького отамана Універсали, які засвідчують їх статус в українському козацтві. Радісно сприйняли вони привітання присутніх та найріднішої у світі людини – люблячої бабусі, козацького сотника Н.М. Єсаулової. «Хай козацькому роду не буде переводу», – сказала щаслива бабуся, закоханими очима дивлячись на своїх онучат – учнів старших класів.

Сергій СТРЕЛЬЧУК, полковник козацтва, головний отаман Вознесенської козацької паланки, заступник командувача Чорноморського округу УКВ
НА ЗНІМКУ: лунає пісня про рідний край.

Сообщение:

*

НОВОСТИ