Славні традиції «Славії»

Новости

  22 Мар , 2012

Баштанський сирзавод, який випускає продукцію під торговою маркою «Славія», вже кілька десятків років відомий своєю високоякісною, виключно натуральною продукцією, яка користується попитом у покупців, і не тільки в Україні. Репутація підприємства настільки висока, що зашкодити їй не зможуть нічим не обгрунтовані претензії, пред’явлені в Росії.

ДЕ  НАРОДЖУЄТЬСЯ  СИР  І  МАСЛО

Зустрічати гостей на Баштанському сирзаводі давно звикли: ні від партнерів по бізнесу, ні від перевіряючих, ні від журналістів секретів тут немає. Переконалася в цьому на власному досвіді. Під час імпровізованої екскурсії начальник відділу технічного контролю та стандартизації Ірина Миколаївна Крамаренко провела мене по всіх підрозділах розташованого на невеликій площі, компактного, але сучасного підприємства: від виробничих цехів до фізіотерапевтичного кабінету для працівників та затишної їдальні. Всюди найпершою вимогою є чистота та порядок. Журналіста, одягненого у бахіли та білосніжний халат, перед заходом у кожне (!) приміщення просили ретельно вимити руки з милом та обробити їх дезінфектором. Дійсно, істина прихована у деталях.

Сири та молочні продукти «Славії» для миколаївців, мільйонів покупців по всій Україні та за її межами здавна є уособленням відмінного смаку, неперевершеної якості та реальної ціни. Підприємство заслужено називають експертом і лідером у сирній і молочній галузях. Про це свідчать численні нагороди сирзаводу, одне перерахування яких займає не одну сторінку: «Кращий виробник», «Краща молочна продукція», «Зірка якості», неодноразовий переможець національного конкурсу «100 кращих товарів України», статуетка «Золотий ягуар» за бездоганну репутацію у бізнесі, знак «Вища проба», Гран-прі «Укрм’ясомолпрому», а також численні медалі – від бронзових до золотих.

Секрет успіху продукції «Славії» – у суворому дотриманні стандартів, які не допускають використання ніяких консервантів, стабілізаторів та смакових домішок. Через це продукція сирзаводу не зберігається довго, і це створює певні труднощі для виробників. Саме на термін зберігання продукції рекомендує звертати увагу голова правління ПАТ «Баштанський сирзавод» Сергій Миколайович Гавва:
– Ніщо живе не може зберігатися довго. По термінах зберігання можна безпомилково визначити, наскільки продукція натуральна. Для нашої продукції – це лічені дні.

«СИРНА  ВІЙНА»  БЕЗ  ПРАВИЛ

Утім усі старання сироварів окупаються попитом. Про це говорять сухі цифри статистичних зведень. Минулого року підприємством було виготовлено 9,5 тис. тонн сирів, з них 6 тис. 928 тонн твердих, близько 1,4 тис. тонн розсільних, 1 тис. 228 тонн плавлених, а також 1259 тонн масла, більше ніж 17 тис. тонн цільномолочної продукції. У цілому зростання виробництва становило 40,5%.

Це дозволило сирзаводу перерахувати до бюджету 17 млн. грн., з яких 5,5 млн. грн. – це податки на прибуток, соціальні внески становили 8,5 млн. грн. За результатами минулого року підприємство було внесено до переліку великих платників податків нашої області.

Треба зауважити, що 2011 рік був досить складним для підприємства. Маючи достатню сировинну базу, сирзавод змушений був скоротити експорт продукції через претензії «Росспоживнагляду». За повідомленнями інформаційних агентств, не так давно державний санітарний лікар Російської Федерації Геннадій Онищенко заявив, що відібрані зразки чотирьох українських підприємств, у тому числі і Баштанського сирзаводу, не відповідають «діючому російському законодавству». На «Славії» таким ствердженням тільки дивуються.

Сергій Миколайович Гавва розповідає, що на підприємстві вже більше 10 років діє ідеологія виробництва виключно натуральної продукції високої якості, запроваджена колишнім керівником Анатолієм Петровичем Поручником. Цієї традиції на заводі дотримуються досі. Судячи з популярності, якою користується баштанська продукція, вона повністю відповідає вимогам споживачів. У Баштанці не випускають спреди та сирні продукти, хоч вони, достатньої якості, мають право на існування. Такі продукти – це рівень інших підприємств, переконаний Сергій Гавва. Баштанський сирзавод використовує лише натуральну сировину, яка відповідає не тільки усім вітчизняним стандартам, але й вимогам Російської Федерації та Митного союзу.

Сьогодні до 60% продукції підприємства експортується до Росії, Казахстану та Молдови. І до цього дня ніяких офіційних звернень або претензій щодо якості продукції керівництво заводу від російської сторони не отримувало. Звідки з’явилися твердження про якісь ненатуральні інгредієнти, не зрозуміло.

«У нас є протоколи досліджень нашої продукції як вітчизняними контролюючими органами, так і Російської Федерації. І вони свідчать як раз про протилежне, – говорить Сергій Миколайович. – Наша продукція відповідає нормативним документам України і Росії, а також регламенту на молоко та молочні продукти. Все, що було сказано негативного про Баштанський сиродільний завод та його продукцію, на наш погляд, не має під собою ніякого підґрунтя. Обласне управління ветеринарної медицини обстежило більшу частину сирів, які у грудні та січні ми відправили до Росії. Починаючи з січня, ми обстежуємо на предмет наявності рослинних жирів усю свою продукцію, яка призначається на експорт. Усі протоколи підтверджують їхню відсутність у наших сирах.

Ми сподіваємося, що найголовнішим арбітром у цій суперечці буде покупець, який споживає наш продукт. Якщо люди купують наші сири та масла, значить вони знаходять у них всі необхідні споживчі якості: безпеку, смак та реальну ціну. І лише споживчий попит є у даному випадку єдиним вірним критерієм оцінки нашої продукції».

ЯКІСТЬ  –  ПІД  КОНТРОЛЕМ

Щоденно в залежності від сезону на заводі переробляється від 250 до 400 тонн свіжого молока, яке закуповується у виробників Миколаївської та Кіровоградської областей. Більше 60% з нього вироблене у колективних та великих господарствах. Одразу після збору сировина обробляється, охолоджується та доставляється на завод.
 

Від початку до випуску готової продукції спеціалісти підприємства виконують до 90 аналізів, досліджуючи сировину та готовий продукт за фізико-хімічними, органолептичними, мікробіологічними показниками. Ці дослідження виконують на самому заводі. А потім свій вердикт виносять працівники ветеринарної служби, Держстандарту, Мінздраву. Проводиться також дегустація, і тільки після повного комплексу досліджень продукція надходить на прилавок. Працівники заводу упевнені в її якості.

Найбільшим попитом користується цільномолочна продукція «Славії», яку традиційно продають у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. А з минулого року – і в Кривому Розі, Дніпропетровській області та Криму.

Асортимент «Славії» складає близько 60 видів продуктів – сирів, цільномолочної продукції, вершкового масла. Кожного року до цього переліку додається один-два нових види. У минулому році, наприклад, такою новинкою став сир 50%-вої жирності під назвою «Король Гурман»: його «родзинка» – улюблений багатьма покупцями солоденький смак пряженого молока.

Нещодавно на заводі почали випускати сир 20%-вої жирності спеціально для тих, хто любить смачно поїсти, але не бажає товстішати. Сир «Грація» також прийде до смаку діабетикам та спортсменам, недарма цей продукт відноситься до фітнес-серії. Рекомендують його і тим, хто дотримується посту.

«Грація», як і вся продукція Баштанського сирзаводу, виготовляється виключно з натурального молока без додавання рослинних жирів, антибіотиків, консервантів та інших сполук, небезпечних для організму. Сир має легкий та ніжний, злегка кисленький смак та достатньо пружну однорідну консистенцію, колір – від білого до насиченого жовтого.

До речі, першими скуштувати новинку мали змогу покупці двох фірмових магазинів заводу. Один з них розташований прямо біля прохідної, і саме там можна купити усю найсвіжішу продукцію під маркою «Славія», причому за найнижчими цінами. Магазин працює четвертий рік. Про нього знають і відвідують покупці не тільки з Баштанки, Миколаєва, інших міст України, але й із-за кордону.

Тетяна ФІЛІППОВА
Фото автора

НА ЗНІМКАХ: Сергій Миколайович Гавва; вміст контрольного холодильника демонструє Ірина Крамаренко; на лінії посолки сири набувають свого смаку; у сировиготовлювачі народжується сир.

СЛОВО  СПЕЦІАЛІСТАМ:

Тетяна ВИШНЕВСЬКА, лаборант цеху цільномолочної продукції:

– Моя робота полягає в тому, щоб контролювати виготовлення масла та цільномолочної продукції. Ми відбираємо для себе вищий сорт. Молоко другого сорту використовується для виготовлення чеддерних сирів. Це дозволяється нормативними документами.

Контроль відбувається від початку технологічного процесу, тому нестандартної продукції на виході бути не може. Продукція контролюється на кожному маленькому етапі. Якщо відбувається збій, спрацьовує обладнання – зворотний клапан, молоко повертається назад і пастеризується. Ця щоденна робота повністю автоматизована, але ретельно контролюється лаборантом.

У нас є так званий контрольний холодильник. Це – наш захист від недобросовісних виробників. До закінчення строку реалізації ми зберігаємо усі види готової продукції, і у випадку виникнення непорозумінь, ми маємо можливість відкрити контрольний зразок продукції і пересвідчитися у його якості.

Ірина КРАМАРЕНКО, начальник відділу технічного контролю та стандартизації:

– Ми підтримуємо добровільну сертифікацію у системі СЕПРО, яку надає нам державне підприємство «Миколаївстандартметрологія». У нас сертифіковані усі 23 види сирів, а також масло. На вимоги російської сторони підтримуємо сертифікацію на території Росії. Якщо ми реалізуємо їм свою продукцію, то, звичайно, дотримуємося обов’язкової сертифікації. До речі, українські вимоги до якості та безпеки продукції набагато жорсткіші, ніж російські.

Ми знаходимося у реєстрі країн-експортерів, у нас є всі дозвільні документи на експорт продукції у Росію. Раз на рік до нас приїздить технічний нагляд з Росії та повністю обстежує підприємство, усію документацію. Складається акт. Те, що у нас залишається сертифікат, свідчить про те, що ми відповідаємо усім вимогам російської сторони.

Претензії, які виникають до нашого підприємства останнім часом, можу пояснити лише політикою. До речі, ми вже неодноразово переживали «сирні війни», та кожного разу поставки нашої продукції до Росії відновлювалися. Річ у тому, що на території Росії продукцію перевіряють два відомства – санітарно-епідемічна та ветеринарна служби. Ми є експортерами, тому нас перевіряє ветеринарна служба. Претензії ж висувають санітарні лікарі. Чому це так, зрозуміти важко.

Ми – законослухняні виробники і працюємо на ринку не один рік, тому можемо підтвердити свою репутацію. Все, з чого складається наша продукція, винесено на етикетку. Це перевірено та підтверджено Мінздравом України, Держстандартом, ветеринарною службою, товариством захисту справ споживачів – усіма організаціями, які мають на це право.

Ми – виробники, яких усі знають і яким довіряють. Баштанський сирзавод існує не один рік, має ринок, напрацьований роками добросовісної праці. Ми нічого не приховуємо, кожен день працюємо, як на комісію. Робітники підприємства звикли так працювати і не віддадуть своїх позицій.

Сергій ТИМОФЄЄВ, директор торгового дому «Преміум»:
– Продукція Баштанського сирзаводу користується великим попитом, і тому нерідко під маркою «Славії» свою продукцію, більш низької якості, продають недобросовісні виробники. Підробники не соромляться виставляти на цінниках назву Баштанського сирзаводу. На ринку такої продукції знаходиться до 60%. Особливо легко видавати за баштанський ваговий сир, запакований у плівку. Коли плівка знята, визначити виробника без експертизи практично неможливо. У цьому є велика проблема, яка існує вже не перший рік.

Справжній баштанський сир продається ціною 65-70 грн. за кілограм. Отже, ціною 50-60 грн. такий продукт не може бути якісним. І про це ми хочемо попередити покупців. Далеко не всі підприємці дотримуються правил конкуренції і намагаються нечесно заробити на відомій баштанській торговій марці. Утім визначити, чи справжній продукт на прилавку, можна, зокрема, за ціною. Наприклад, 100-грамовий плавлений сирок Баштанського заводу коштує не менше 5-6 грн. Якщо ви бачите ціну 1 грн. 20 коп., то це, напевно, контрафактна продукція. Якщо покупець погоджується на більш низьку ціну, він ризикує придбати «кота у мішку», тобто продукт, який тільки видається за якісний та розкручений. Більшої довіри заслуговує фасована продукція у супермаркетах. На упаковці ставиться назва продукту, дата виготовлення, виробник та його контактні телефони.

Сообщение:

*

НОВОСТИ