Юрій Кормишкін: «Ринок землі в Україні потрібен»

Конфликт, Новости

  5 Апр , 2012

У розпалі весняно-польові роботи. Справ у аграріїв – невпрогорт: слід і вчасно відсіятися, і підживити озимину, подбати про придбання паливно-мастильних матеріалів та засобів захисту рослин тощо. Тримають руку на пульсі подій члени постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та соціального розвитку села. Тож наше інтерв’ю – з головою зазначеної комісії Ю.А. КОРМИШКІНИМ.

– Юрію Анатолійовичу, яким чином буде здійснюватися компенсація збитків тим аграріям, посіви яких постраждали внаслідок несприятливих погодних умов минулої осені та взимку?

– Наразі в кожному із районів області місцевими управліннями агропромислового розвитку проводиться роз’яснювальна робота з керівниками сільськогосподарських підприємств, в яких загинули зернові культури, щодо порядку відшкодування збитків з боку держави. Необхідно насамперед скласти акти на списання. При цьому і держава, і обласна влада ставлять умову: ці площі слід пересівати також зерновими культурами, лише в такому разі виділятимуться кошти. На зазначені цілі в Україні передбачено 300 мільйонів гривень.

– Кому варто розраховувати на подібну державну допомогу в нашому регіоні?

– Різні частини області постраждали від примх природи в різній мірі. Якщо брати Очаківський чи, до прикладу, Снігурівський райони, багато озимини вимерзло або взагалі не зійшло. А от на півночі Миколаївщини посіви збереглися в непоганому стані. Тож до кожного звернення підходитимемо індивідуально.

– А чи встигнуть наші аграрії вчасно отримати кошти з тим, щоб вчасно посіяти ярі зернові?

– Гадаю, з кожним роком наші сільгоспвиробники стають дедалі потужнішими, відтак мають необхідний фінансовий ресурс. Минулого року, при ціні зерна у 1650 гривень за тонну та врожайності у 30-35 центнерів з гектара, аграрії області не мали збитків. Крім того, днями запрацює Аграрний фонд, і також, як і минулого сезону, здійснюватимуться виплати по форвардних контрактах за зерно майбутнього врожаю. Тож ті виробники, котрі мають намір провести посівну кампанію за кошти Фонду, матимуть змогу це зробити.

– Чи достатньо в аграріїв насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин для проведення весняного циклу робіт?

– За нашими даними, селяни на 90 відсотків забезпечені всім необхідним.

– Які ще обласні програми у полі зору членів вашої комісії?

– Це і Програма розвитку земельних відносин у Миколаївській області, і Цільова обласна соціальна програма «Відновлення зовнішнього освітлення сільських населених пунктів, і програма «Власний дім», і обласна програма підтримки тваринництва. Принагідно зауважу, сьогодні обласною радою спільно з головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації розробляється обласна програма по рослинництву та зрошувальному землеробству. Цей проект уважно вивчається членами постійної комісії, вносяться необхідні пропозиції та зауваження. Вдячний я за порозуміння і підтримку нашій комісії, і не лише по цій програмі, й голові обласної ради Ігорю Дятлову. Тож за два – три місяці ми виноситимемо програму підтримки зрошення на розгляд депутатів обласної ради.

– Можемо говорити про позитивні зрушення в галузі тваринництва?

– 1 березня закупівельна ціна на молоко впала на 50-60 копійок, відтак людям пропонували по 1,4 гривні за літр продукції. Тож у середині минулого місяця під проводом аграрного заступника губернатора В.І. Травянка відбулася нарада за участю всіх провідних молокопереробних підприємств регіону, на якій усі ці заводи підписали меморандум про мінімальну ціну на молоко у розмірі двох гривень.
Щодо поголів’я великої рогатої худоби, то безперечним позитивом є те, що, починаючи з 2011 року, чисельність молочного стада на Миколаївщині вже не зменшується.

– Натомість дуже гострою залишається проблема легалізації земельних відносин та зайнятості населення у сільській місцевості…

– Протягом 2011 року члени нашої комісії неодноразово виїжджали у райони області, проводили рейди та засідання, участь в яких також брали представники податкової інспекції та управлінь агропромислового розвитку. Кінцева мета – наповнення сільських бюджетів та соціальний захист людей. Якщо всі землекористувачі платитимуть у повній мірі податки – відповідно до чинного законодавства, то тоді, напевно, відпаде необхідність в укладенні договорів соціального партнерства з сільськими радами. До речі, на з’їзді сільгоспвиробників було висловлено слушну пропозицію: кожен гектар ріллі має нести фіксоване податкове навантаження, причому незалежно від того, чи йдеться про велике підприємство, або це фермер чи одноосібник. Адже вряди-годи під тим же одноосібником «ховається» прихований орендар, який, набравши по 30-40 паїв від родичів, не оформляє договори оренди та уникає сплати податків.

– А як виправляється ситуація щодо виконання обласної програми індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення житлових умов сільського населення «Власний дім»?

– Справді, діяльність Фонду молодіжного кредитування не витримувала ніякої критики, й невипадково керівникові фонду депутати обласної ради оголосили на сесії недовіру. Наразі ситуація покращується. Необхідну інформацію про сутність та можливості програми «Власний дім» донесено до мешканців районів, і вони активно вносять свої пропозиції. Гадаю, чималий зиск від цієї програми матимуть, зокрема, жителі Снігурівщини, де цього року здійснюється масштабний проект з газифікації. Тож кожна молода сім’я матиме змогу взяти кредит під мінімальні відсотки з метою газифікації власної домівки.

– Юрію Анатолійовичу, нині триває обговорення законопроекту «Про ринок земель». А яка Ваша особиста думка щодо цього резонансного законопроекту?

– Я більш ніж переконаний: ринок землі в Україні потрібен. Адже й без нього в країні продовжується прихована купівля-продаж земель сільськогосподарського спрямування, при цьому у людей скуповують їхні наділи набагато нижче від ринкової ціни. Єдине, на чому наполягаю я і більшість моїх колег-аграріїв: за сільгоспвиробниками повинно бути закріплено право викупити землю, на якій вони працюють. Крім того, в законі не має бути обмеження в купівлі лише 100 гектарів ріллі, бо інакше великі аграрні підприємства взагалі самоліквідуються.

Цей закон потрібен, він давно вже працює та довів дієвість у тій же Російській Федерації. Але весь процес має йти під контролем держави.

Користуючись нагодою, скажу таке. В області всі райони долучилися до весняної посівної кампанії. Дуже тішить те, що аграрії Миколаївщини розуміють: нашу землю не варто виснажувати, сіючи протягом декількох років той же соняшник або ріпак. Відтак науково обґрунтовані норми щодо структури посівних площ дотримуються. Тож дай Боже, щоб і весна, і літо цього року були сприятливими для наших сільгоспвиробників.

Бесідував Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ