Інвалідність – від міліцейської палиці?

І подумати не міг житель села Коблевого Березанського району Олександр Рожок, що святкування Першого травня 2003 року матиме для нього наслідки, що дадуться взнаки аж у 2012 році.Як він розказує, на виклик охоронців бази відпочинку «Орбіта», з якими посварився Олександр, прибули міліціонери та побили його так, що він отримав третю групу інвалідності і у 34 роки став пенсіонером. Кримінальну справу за фактом побиття у Березанському РОВД не можуть завершити протягом… дев’яти років.

СВАРКИ  НА  СВЯТО

Першотравневе свято Олександр Рожок із друзями відзначав неподалік від бази «Орбіта» у зоні відпочинку с. Коблево. Звичайно, випивали, смажили шашлик, а потім вирішили піти на море. Шлях пролягав через «Орбіту». Відпочивальників на той час майже не було, а територію охороняли брати Юдіни, молоді люди віком 18 та 19 років. Слово за слово, через зовсім дріб’язковий привід, «підігрітий» спиртним Олександр необережно звинуватив одного з охоронців у брехні. І, як він розказує, Юдіни почали наступати на нього із палицями, а триногий стіл, який зачепив і перевернув Олександр, розпалив справжню бійку між чоловіками.

Охоронці зателефонували директору бази Віктору Малиновському та попросили викликати міліцію.

Спіймали Олександра пізніше, коли він, побачивши машину із переслідувачами, намагався перелізти через паркан, але впав на асфальт.

За його словами, його тут же почали бити: спочатку гумовою палицею по коліну – так зазвичай правоохоронці зупиняють злочинців. Потім удари наносили по черзі і два міліціонери – О.М. Зінін та О.В. Чернеженко, і молоді охоронці, і Віктор Малиновський, який привіз наряд на власному автомобілі. У машині, нібито, Малиновський запропонував затриманому заплатити 5 тисяч доларів, «щоб усе одразу забути». Поки їхали до Березанського райвідділу, Рожок кілька разів утрачав свідомість.

У райвідділі його посадили до «мавпятника» і почали вимагати, щоб підписав заяву, що не має ні до кого претензій. Олександр почувався настільки кепсько, що просив викликати «швидку» та відвезти його до лікарні. Співробітники райвідділу відпустили його через 20 годин після затримання, вдень 2 травня, отримавши необхідну заяву, але так і не надавши ніякої медичної допомоги. Додому відвезли на службовому «бобіку», адже Олександр ледве розумів, що з ним відбувається.

СТАВ  ІНВАЛІДОМ  ТА  ПЕНСІОНЕРОМ

Удома мати Олександра, лікар за фахом, спробувала допомогти синові, поставила крапельницю, обробила рани та синці. Але впоратися власними силами не вдалося, самопочуття було вкрай поганим, і наступного дня Олександр звернувся до лікарні швидкої медичної допомоги у Миколаєві. Перебувати у Березанській районній лікарні він побоювався через можливі переслідування міліціонерів, адже, каже, був наляканий їхніми нічними знущаннями.

Лікування тривало місяць, а виписуючись, Олександр отримав висновок лікарів із перерахуванням тілесних ушкоджень «середньої тяжкості», отриманих тієї першотравневої ночі: «Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Численні забої обличчя та тіла. Забій та крововилив лівого плеча з невритом ліктьового та серединного нервів. Забій та гемартроз правого колінного суглобу. Забій нирок». І ще багато інших пошкоджень, викладених складними медичними термінами. Обслідували і лікували Олександра кілька спеціалістів: травматолог, уролог, окуліст, психіатр, які і підписали виписку з історії хвороби.

Наслідки побиття виявилися досить тяжкими. Незабаром Олександрові дали третю групу загального захворювання, а ще згодом він став пенсіонером за інвалідністю. Повноцінно працювати відтоді він не може: часто паморочиться голова, суттєво погіршилася пам’ять, різко впав зір, важко читати, через болі у розбитому коліні неможливо ходити на великі відстані. Кілька разів на рік він змушений лягати у лікарню, щоб підтримати здоров’я.

СПРАВУ  ВІДКРИЛИ  І…  ЗАКРИЛИ

Про звернення по медичну допомогу О. Рожка спеціалісти Миколаївської лікарні швидкої допомоги, як того вимагає закон, повідомили у Березанський районний відділ міліції. На основі цього повідомлення одразу було порушено кримінальну справу за фактом побиття постраждалого. Але невдовзі слідчий О.В. Лукьянов повідомив Рожку, що справа закрита «за відсутністю складу злочину». Численні скарги та звернення до високопосадовців, а також пікети під обласним управлінням УМВС та прокуратурою, що їх організовував Олександр Рожок, «підштовхували» правоохоронців поновлювати кримінальну справу ще кілька разів, але потім справи «тишком-нишком» знову закривали.

Весь час, запевняв кореспондента О. Рожок, на нього тиснули морально, примушуючи відступити та не вимагати більше поновлення кримінальної справи. Так, за його словами, слідчий Лукьянов нібито погрожував йому «прострілити коліно, а також заявити, що Рожок на нього напав». Як стверджує Олександр, цьому ж правоохоронцю належать слова: «Ця справа піде на дно, як і ти сам».

Поновлювати справу допомагали працівники Миколаївської обласної прокуратури, які повідомляли Рожку: «За допущені порушення вимог кримінально-процесуального законодавства у відношенні працівників Березанського РВ УМВС порушено дисциплінарне провадження».

Однак розгляд поновленої з таким трудом справи у черговий раз затягувався. Працівники райвідділу вмотивовували свої відмови у порушенні справи тим, що тілесні ушкодження О. Рожок «спричинив собі сам».

Лише через сім з половиною років (!) після першотравневих подій 2003 року у листопаді 2010-го старший уповноважений В.С. Кіліманова взяла у нього пояснення щодо справи. Так говорить затриманий. У лютому 2011 року Олександр Рожок отримав відповідь від заступника начальника обласного управління МВС, у якому, нарешті, самі правоохоронці визнали: «Викладені Вами факти невжиття заходів щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності знайшли своє підтвердження». Справу надіслали «до Києва». Заступник прокурора області пообіцяв заявнику, що рішення буде прийняте «у найкоротший термін».

Попри опір правоохоронців у запровадженні та об’єктивному розслідуванні кримінальної справи за фактом побиття О. Рожка, у 2006 році слідчий В.В. Шпілівенко вимушений був визнати Олександра Рожка потерпілим!

Утім суттєво ця обставина справу не просунула. Наразі документи по справі вже вдруге відправлені до Києва для проходження судово-медичної експертизи, і лише після їх повернення по справі буде прийняте остаточне рішення. Можливо, сприятиме цьому також і звернення Олександра Рожка до міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка. Редакція сподівається отримати вичерпну відповідь від правоохоронців про остаточне рішення по справі, щоб поінформувати про це своїх читачів, а головне – зрозуміти: на чиєму боці правда?

ПОСТРАЖДАЛИЙ  ЧИ  ЗЛОЧИНЕЦЬ?

Зрозуміло, що інша сторона конфлікту – правоохоронці – ситуацію представляють протилежним чином: нібито Рожок бешкетував на базі «Орбіта» та бив охоронців, і сам винуватий у важких тілесних ушкодженнях. А тодішній директор бази відпочинку «Орбіта» та безпосередній учасник подій Віктор Малиновський взагалі стверджує, що Рожок – злочинець.

«Він зараз виступає як постраждалий, і всі кричать, що він потерпів від терору міліції, – сказав В. Малиновський кореспонденту «Рідного Прибужжя». – Але ж є і зворотний бік медалі. Чому ніхто не пише про нього? Хто він такий? Звідки з’явився у Коблевому? З’ясуйте спочатку все про нього. Приїхав з Казахстану, його звільняли з роботи за крадіжки, за пияцтво. Він бив охоронців, порушував громадський порядок, йому дісталося в барі від дівчини, яка вдарила його пляшкою по голові.

Міліція затримала його, але випустила, а треба було посадити, адже були всі матеріали. Ніхто не вивчає особистість потерпілого, однак усі говорять про свавілля міліції…».

Віктор Малиновський упевнений, що справа Олександра Рожка не має юридичної перспективи. Але ж факт залишається фактом: її все ж таки розглядають, незважаючи на численні «закриття». І увага до неї журналістів та громадськості зараз навіть більша, ніж 9 років тому. Занадто надовго затягнулося розслідування. Чи це випадково?

Зрозуміло, що поведінка героя нашої публікації не виглядає ідеальною. Проте тілесні пошкодження, які зафіксовані у численних медичних довідках, підписаних лікарями Миколаєва і Києва (Інституту нейрохірургії ім. Ромоданова), свідчать про те, що людину справді скалічено. Хіба можна довести самого себе до такого стану? Ці аргументи правоохоронців виглядають непереконливими.

Та й врешті-решт на сьогодні питання полягає у тому, наскільки важкою була його провина у той день, 1 травня, у тих конкретних обставинах, що склалися? Тож розслідування повинно бути проведено всебічно аж до самого завершення, розставлені по місцях усі крапки над «і». Таємні та нез’ясовані досі подробиці тієї жахливої ночі повинні стати відомими, а винні в особистій драмі Олександра Рожка – обов’язково покарані. Хоча б через дев’ять років…

Тетяна ФІЛІППОВА

Коментарі:

Колишній слідчий у справі, який не побажав назвати своє ім’я:

– Я був на роботі у той день, коли до райвідділу доставили Рожка, і бачив, у якому він був стані, – якщо людина і не п’є, того дня він явно перебрав. Єдине, що тоді неправильно зробив черговий, – не оглянув його на предмет наявності алкогольного сп’яніння та зняття забоїв. Я тоді ще був молодим слідчим, але це стало мені уроком на все життя. Наразі, якщо у райвідділ потрапляє затриманий, приймають його лише через Березанську ЦРЛ – там перевіряють на алкоголь, наркотики і таке інше. Той черговий був пенсіонером, а працював він ще у радянські часи, коли міліція мала авторитет. Це зараз – усе суворо. А тоді, у 2003 році, затриманих привозили, давали відлежатися, протверезіти та випускали.

У нас є Закон про міліцію, датований 20 грудня 1991 року. У пунктах 13 і 14 зазначено, що міліція у разі затримання правопорушника має право застосовувати прийоми рукопашного бою та заходи фізичного впливу, а також спеціальні засоби, як-то: наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини тощо. Якби міліціонери перевищили у цьому свої повноваження, прокуратура миттєво порушила б щодо них кримінальну справу. Але ж людина буянила, перевертала столи, побила охоронців – усе це фігурує у матеріалах справи. Ці люди були допитані.

Рожка не пускали на територію приватної бази відпочинку, а він – ліз через 2-метровий паркан та говорив, що у нього там знайомий директор. Він хотів пограти з ним у більярд. А його не пустили.

До речі, медичну довідку йому видав його рідний брат, який працює у нейрохірургічному відділенні лікарні швидкої допомоги. Та й якщо б він мав настільки важкі тілесні ушкодження, хіба ж він звернувся б до лікарні лише третього травня? У документах, які надійшли з ЛШМД, можна написати все, що завгодно: у розмові зі мною лікарі пояснювали обставини цієї справи медичною таємницею.

Перед Новим роком, коли я був у відпустці, мені подзвонили із відділу внутрішньої безпеки та сказали, що на мене є заява. У ній Рожко стверджував, що я разом зі своїм колегою його побив, забрав 5 тисяч доларів та викрав документи на квартиру, а також зі свого телефону йому погрожую, нацьковую на нього бандитів. Я був у шоці. Ми написали пояснювальні. Але наступного дня хлопці з Центрального райвідділу того грабіжника затримали. Документи Рожку повернули, але він все одно у всіх скаргах згадує про мене. Я давно нею не займаюся.

Прошу звернути увагу на те, що справа Рожка розслідується із 2003 року. Припустимо, я – поганий слідчий. Забрали справу у слідче управління області. Виходить і там непрофесіонали сидять? Далі. Справу направили до Києва. Там теж не бачать складу злочину, адже все – вода. Нічим воно не підтверджується. Дев’ять років цю мильну оперу розслідують.

Анатолій ІВАНЮЧЕНКО, адвокат Олександра Рожка:

– Досі винні особи, працівники міліції, які розслідували цю справу, не покарані. Вони тільки дають відповіді, що когось притягнули до відповідальності. А ті, хто став винуватцем того, що людина зараз – інвалід, спокійно працюють.

Це курортна зона – Коблеве, де керують міліцейські «пахани», і тактика у них така: будемо бити, поки не дасиш грошей. Ви не замислювалися над тим, що майже кожен працівник Березанського районного відділу через рік роботи покупає собі іномарку? Через два роки – будинок? А потім іде на підвищення у Миколаїв? Скільки так піднялося чиновників з Березанки? Вони що – більш грамотні, ніж інші?

Рожок у той вечір випив дві склянки пива. При вазі 90 кг та зрості 1 метр 82 см вони випарюються через 5 хвилин! Тому він у той вечір був абсолютно тверезий! Вам це підтвердить будь-який лікар-нарколог. Чому ж його не повезли на медичний огляд? Тому що довелося б фіксувати побої та тяжкі тілесні ушкодження. Людину привезли побиту! А за це вони б мусили відповідати.

Це по-українськи проста історія. Зайшов на нашу територію – плати! Платити він не став. Замість того мав сміливість скаржитися у прокуратуру.

Чи не випадково Малиновський – колишній працівник Березанського райвідділу, досі відкриває усі двері ногою? Там давно існує смичка між ним і місцевою міліцією. І чого це він пішов з такого «хлібного» місця в міліції? А потім викупив базу відпочинку, маючи зарплату у 2 тисячі гривень?

У нашій міліції працюють звірі у міліцейських погонах, причому з відхиленнями у психіці. У них така специфіка роботи, а вони не проходять бодай раз на рік огляд психіатра, як це відбувається, приміром, у Сполучених Штатах. 90% людей із такими відхиленнями не мають права працювати зі зброєю. А у нас, на жаль, це не так.

Сообщение:

*

НОВОСТИ