Матвіївка: берег спотикання

 

Буквально за лічені дні Матвіївка збурилася. Під проводом депутатів опозиційних політичних сил наприкінці квітня у селищі відбулася низка несанкціонованих мітингів, на яких люди протестували проти нібито незаконно встановленого паркана вздовж річки та жалілися, що їх начебто не пускають відпочити на берег Південного Бугу.У розбурханому натовпі поширювалися чутки, що весь цей «бєспрєдєл» влаштували депутат із прокурором…

Селище Матвіївка, що входить до складу міста Миколаєва, розташовано на березі річки Південний Буг вище за течією від обласного центру. Раніше матвіївці могли похвалитися цегляним заводом, який був відомим далеко за межами області. Також, безперечно, візитівкою приміського селища була сама ріка, що приваблювала любителів літнього відпочинку та рибної ловлі. Риби у радянські часи тут водилося вдосталь, до того ж іхтіологічний баланс водної артерії підтримував, підживлюючи її щороку мільярдами мальків, Миколаївський обласний рибокомбінат.

Дев’ятий вал економічних негараздів 90-х років минулого століття поставив жирний хрест на потугах рибокомбінату «виплисти» у спокійний фарватер ринкової економіки. Внаслідок численних реорганізацій підприємство декілька разів міняло свої назви, аж зрештою на початку цього року повноправним господарем на тутешній території стало ТОВ «Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», яке очолює директор Олена Донченко та яке входить до сфери інтересів депутата обласної ради від Партії регіонів Юрія Кормишкіна. Власне 30 березня 2012 року зазначене Товариство взяло у Державного підприємства «Укрриба» в довгострокову оренду ставки та інші гідротехнічні споруди.

Юрій Кормишкін: є велике бажання відновити рибні запаси Прибужжя.
 

ТОВ «Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» розгорнуло небачену активність щодо відновлення виробничої діяльності із розведення риби. Лише на очищення та впорядкування п’яти ставків, а також їхнє зариблення підприємство спрямувало 125 тисяч гривень. А ще 60 тисяч гривень було сплачено в рахунок річної оренди. Про те, що розведенню риби приділяється належна увага, свідчить бодай те, що на ставках установлений сучасний аератор: за його допомогою вода наповнюється життєво необхідним для живих організмів киснем. Вартість установки – 12 тисяч гривень.

У рамках інвестиційної програми Товариство також відновило паркан, що був тут іще за радянських часів, а з плином часу зазнав руйнації – його по шматках розтягнули любителі «дармовщинки». Щоправда, замість огорожі із сітки-рабиці був установлений капітальний триметровий паркан із бетонних плит. Але суті справи це не міняє.

Це й викликало обурення певної частини матвіївців. Мовляв, тепер на річку не можна ані піти позасмагати-покупатися, ані посидіти з вудкою на березі. Олії у вогонь на імпровізованих майданах підливали й представники опозиційних політсил – «Фронту змін» та «Свободи», що стали навідуватися до віддаленого селища мало не щодня.

Ловись, рибко…
 

А що сталося насправді?

– Беручи у Державного підприємства зазначену територію колишнього рибокомбінату в оренду, ми насамперед ставили мету відновлення рибних багатств водойм Миколаївщини, – каже Юрій Кормишкін. – Задля цього у ставки на загальній площі 16 гектарів нами було запущено мальків товстолобика, коропа та білого амура. Сподіваємось на осінь отримати близько 30 тонн молодняка риби. Але, щоб захистити себе від браконьєрів, і було прийнято рішення про зведення надійного муру від нечистих на руку ділків…

Як на нас, цілком логічне рішення, котре, до того ж, повністю відповідає укладеному договору оренди. Адже, цитую цей документ: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» приймає на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів)». То скажіть: як стримати навалу численних браконьєрів та інших зловмисників, надійно не огородивши ввірену тобі територію?

Сміття хоч греблю гати…


 

Та чи не перегнуло рибоводне підприємство палицю, адже, як відомо, ліс рубають – тріски летять? За відповіддю на це нагальне питання ми й відвідали матвіївське узбережжя. На початку «екскурсії» зустріли групу молоді, що вільно пересувалася територією. З усього видно, хлопці щойно скупалися у річці, й, перейшовши дамбу, попростували в сторону житлових кварталів.

А ось на березі невеличкої затоки, сховавшись у затінку дерев, причаїлися любителі рибної ловлі. Троє чоловіків не приховували: браконьєрству слід рішуче покласти край, бо через хижацьке ставлення до природи страждають усі інші добропорядні громадяни. Неабияк обурює наших співрозмовників і те, що з прибережної зони по-хижацьки вивозять так звану ракушу. То тут, то там видніються ями, вириті під час незаконного промислу. Натомість, вивозячи незамінний у будівництві матеріал, сучасні вандали природи наповнюють пустоти, що утворюються, побутовим та будівельним сміттям, іншим непотребом.

Юрій Кормишкін не приховує свого обурення: «З метою недопущення вивезення піску ми влаштовували засідки спільно з опергрупою Центрального райвідділу міліції м. Миколаєва. Але пройшов тиждень, і вантажівки знов відновили свій незаконний промисел…». На жаль, чинне законодавство передбачає мінімальний штраф для розкрадачів надр. Звісно, мізерні суми не відлякують зайд, котрі заробляють мільйони брудних гривень. І депутат міської ради Сергій Мотуз, і депутат обласної ради Юрій Кормишкін переконані: потрібно посилити відповідальність за подібні злочини відносно природи. Депутати готові спільно зі своїми колегами із Партії регіонів ініціювати відповідні зміни до законодавчої бази України й мають намір підготувати відповідне звернення до Верховної Ради України.

Те, що на цій території з’явився справжній господар, який у змозі покінчити з цими та іншими неподобствами, наші нові знайомі-рибалки схвалюють. Єдине, що зауважують: до річки має бути вільний доступ для пересічних громадян.

– На жаль, – підключається до розмови депутат Миколаївської міської ради Сергій Мотуз, – дана прибережна смуга небезпечна для людини. Адже свого часу, з метою підходу та завантаження цеглою глибокохідних суден, біля причалів було здійснено днопоглиблення, тож і зараз біля самого берега є ями завглибшки десять та більше метрів. Біда може статися будь-якої миті…

Усвідомлюючи гостроту проблеми, ТОВ «Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» виступило з ініціативою за власний кошт облаштувати для матвіївців та гостей селища упорядкований та цілком безпечний пляж – завезти декілька тонн піску, зробити безпечним захід у воду, встановити «грибки». Цей куточок відпочинку планується розмістити між виробничою базою підприємства та ближчими п’ятиповерхівками.

Серед інших соціальних ініціатив ТОВ «Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» і депутата обласної ради Юрія Кормишкіна – взяти шефство над Матвіївським дитячим садком та його маленькими вихованцями. Колектив ДНЗ № 99 м. Миколаєва «Ластівка» зустрів Юрія Кормишкіна дуже радо, з усього видно Юрій Анатолійович завітав на територію дитячого містечка не вперше. Власне, днями Юрій Анатолійович подарував дошкільному закладу пречудовий і такий потрібний подарунок – великий плазмовий телевізор, адже до того будь-якого телевізора у дитсадку не було. Отже, відтепер 197 вихованців ДНЗ «Ластівка» матимуть змогу і передивитися улюблені мультики, і більш наочно й змістовно засвоювати дошкільну програму.

ДНЗ «Ластівка» – зустріч із депутатами Сергієм Мотузом і Юрієм Кормишкіним.
 

На жаль, завідувачки дитсадка Валентини Корж через сімейні обставини на місці не було, тож слово взяла вихователька Поліна Петрівна Дідняк, котра працює на одному і том ж місці без малого сорок років, а саме з 1974 року, коли ДНЗ «Ластівка» щойно відкрився.

– Ми, працівники дитячого садка, – згадує Поліна Петрівна, – добре пам’ятаємо минулі часи. Це коли сонечко зійде на літо, ми всі разом з дітками ходили до лісу, на річку. Але, на жаль, тепер ми не можемо піти до того ж лісу, бо там панує безвладдя – рубають дерева та натомість лишають після себе кар’єри. У річці ж наші дітки купалися, на березі засмагали та бавилися з пісочком. Наразі там – зарості, навкруги валяється сміття… Тож ми дуже сподіваємось на Юрія Кормишкіна, щоб він допоміг нам навести лад і в лісі, і біля річки.

– Свого часу наші дітки самі брали участь у висадженні чудового соснового бору, що став окрасою матвіївського обрію, – додає вихователь-методист Ірина Геннадіївна Міліховська. – Тепер вони самі водять своїх діточок до нашого дитсадка, та їм і нам дуже прикро усвідомлювати нинішній стан природи довкола Матвіївки…

– Запевняю вас, – узяв слово у відповідь депутат обласної ради Юрій Кормишкін, – ми робитимемо все можливе заради дітей, адже вони – наше майбутнє. Принагідно треба сказати, відчують турботу і батьки дітей. На підприємстві вже створено 10 робочих місць, а планується відкрити до кінця року ще 15 вакансій із достойною заробітною платню. Щодо дитсадка, то у планах – забезпечувати дітлахів не лише свіжою рибою, а й якісним м’ясом, іншими продуктами харчування.

На наш погляд, на шальки терезів поставлені дві речі. На одній із них – відродження виробництва та повернення Миколаївщині статусу рибного регіону України, подальший соціально-культурний розвиток Матвіївки та поліпшення добробуту мешканців селища. На другій шальці – нездорові амбіції горе-політиканів, інтереси браконьєрів та забруднювачів і розкрадачів навколишнього природного середовища.

Чи переважить здоровий глузд?..

Підготували Надія МАКАРОВА та Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ