Вознесенщина: місток між минулим та майбуттям

Новости, Общество

  5 мая , 2012

Зважаючи на те, що з моменту призначення О.Б. Кучера на посаду голови Вознесенської райдержадміністрації минуло менше півроку, ми попросили Олександра Борисовича передусім розповісти про основні напрямки діяльності виконавчої влади району.

 

Біографічна довідка

Кучер Олександр Борисович. Народився 11 березня 1964 р. у селі Білоусівка Вознесенського району. Після закінчення ЗОШ навчався в Кіровоградському ПТУ на токаря. Звідти був призваний до лав Збройних Сил. Екстерном здобув вищу освіту в Ризькому військово-політичному училищі ракетних військ. Друга вища освіта – Мінський інститут культури.
1990 року О.Б. Кучер звільнився з армійської служби у званні старшого лейтенанта й повернувся на рідну Вознесенщину, де працював на різних посадах: директор міського Будинку культури, заступник голови виконкому Бузької сільської ради та сільський голова, заступник голови РДА. 16.11.11, відповідно до Указу Президента України, Олександра Борисовича Кучера призначено головою Вознесенської райдержадміністрації.
Одружений, має сина та доньку.

– Розуміючи те, – взяв слово О.Б. Кучер, – що бюджет району не дає особливих перспектив щодо розвитку, ми вишукуємо альтернативні шляхи залучення інвестиційних коштів на Вознесенщину. Зокрема був створений «Ресурсний центр розвитку громад», головне призначення якого – надання інформаційно-консультаційної допомоги представникам районної громади стосовно участі в проектах та конкурсах. Є й перші позитивні приклади його діяльності: ми виграли дев’ять проектів, реалізація яких дозволить вирішити нагальні питання соціально-культурного розвитку територій. Лише останніми днями стало відомо про нашу перемогу в проекті по організації Центру дозвілля у військовому містечку Мартинівка, де наразі осередку проведення дозвілля немає взагалі.

Вісім проектів стосуються забезпечення населення району якісною питною водою. Вже маємо підсумки такої роботи: недавно за участю губернатора області Миколи Круглова і голови обласної ради Ігоря Дятлова у Трикратах було введено в дію новий водопровід завдовжки 10 кілометрів і пробурено свердловину. На території школи відкрився кювет. Сучасну систему водопостачання побудовано в с. Тімірязєвка. Незабаром буде вирішено цю проблему в Мартинівці завдяки збільшенню кубатури води, що подається, вдвічі.

Відповідна робота здійснюється й щодо реконструкції систем каналізації.

– Чому саме такий пріоритет?

– А тому, що ми визначили на цей рік три напрямки розвитку: питна вода, дороги і вуличне освітлення. Власне, вектори діяльності нам підказало саме життя. Під час виїзних прийомів на місцях я і члени моєї команди розмовляємо з людьми й визначаємо головні проблеми, що турбують громади і є спільними для багатьох сіл. З метою вивчення та належного реагування на запити земляків ми створили Громадську раду та Молодіжну колегію при голові райдержадміністрації, активно працюють Рада старійшин і Жіноча рада району. Це – реально діючі колегіальні громадські органи, що впливають на діяльність виконавчої влади.

Хоча вирішувати питання того ж вуличного освітлення я почав ще 2008 року, перебуваючи на посаді Бузького сільського голови. Світло на сільських вулицях з’явилося завдяки консолідації коштів сільського бюджету, а також благодійних внесків депутатів обласної ради Ігоря Сергійовича Дятлова і Олександра Петровича Лівіка. Варто було бачити очі людей, що випромінювали щиру радість, щоб зрозуміти: ми рухаємося у правильному напрямку. Цілком логічно, що й голова обласної ради Ігор Дятлов надає проблемі вуличного освітлення в селах області чи не першочергове значення. Нині на Вознесенщині вуличне освітлення є в половині сіл.

Дороги… Слід зауважити, що на Вознесенщині – найбільша мережа місцевих автошляхів порівняно з іншими регіонами області. Але руки не опускаємо. Зокрема у Таборівці вже освоєно 400 тисяч гривень на капітальному ремонті доріг, полагоджені шляхи у с. Бузькому. А на цей рік уже маємо 12 підтверджених проектів щодо поліпшення дорожнього покриття.

Микола Круглов і Ігор Дятлов під час відвідин Вознесенщини.
 

– Добре, а чи приділяється належна увага іншим аспектам соціально-культурного розвитку Вознесенського району?

– Авжеж, забезпечення закладів освіти, культури, медицини – на повсякденному контролі відповідальних працівників райдержадміністрації. До прикладу, цього року закінчуємо капітальну реконструкцію Воронівської загальноосвітньої школи. На часі – добудова, а фактично – зведення нових корпусів Бузької ЗОШ.

У медичній галузі плануємо за кошти Зони ризику реконструювати Воронівську сільську амбулаторію, а за кошти інвесторів привести до ладу аналогічний заклад у Дорошівці. Закінчується ремонт Мартинівської амбулаторії.

 

Вручення ордера на квартиру.
 

– А як вирішується кадрове забезпечення сфери охорони здоров’я?

– У нашому районі нещодавно одразу два молоді лікарі поповнили лави служителів Гіппократа. Так, у Мартинівці придбали службове житло – благоустроєну двокімнатну квартиру – для молодого випускника медичного вишу. Якщо врахувати, що принагідно створено сучасне робоче місце та забезпечено гідні умови оплати праці, стає зрозумілим, чому молодий спеціаліст згодився працювати у глибинці. Інший фахівець, випускник Одеського університету, розпочав роботу в Олександрівці. Водночас незаповненими є сім вакансій лікарів. Тож проводимо відповідну роботу з учнями випускних класів Вознесенщини та їхніми батьками.

В організаційному плані створено районний відділ охорони здоров’я і первинний центр медико-санітарної медицини. За сприяння депутатів-регіоналів та спонсорів Білоусівка та Мартинівка отримали по машині швидкої медичної допомоги. Зазначу, що середнім медичним персоналом укомплектовані всі заклади системи охорони здоров’я. Загалом реформування медицини в районі триває тими же темпами, що й у Вінницькій області. Тільки там на реформу медицини виділяються державні кошти, ми ж вишукуємо власні резерви.

– Напевно, Олександре Борисовичу, Вам, як неважко зрозуміти з Вашої біографії, конче болять проблеми культури, естетичного виховання молодого покоління, підтримання зв’язків поколінь?

– Безперечно. Попри те, що в українських реаліях культура зазвичай фінансується за залишковим принципом, ми захистили проект і залучаємо 100 тисяч державних гривень на ремонт Трикратської школи мистецтв. До того ж це історична будівля, пов’язана з ім’ям Віктора Скаржинського – піонера лісорозведення на півдні України.

Чимало уваги в своїй роботі приділяю питанням збереження історичної пам’яті та достойного вшанування ветеранів. Нами налагоджений контакт – реальний, а не на папері – з районними організаціями «чорнобильців» і воїнів-інтернаціоналістів. Одним із прикладів ефективної співпраці з цими громадськими організаціями стало відкриття в Олександрівці 26 квітня пам’ятника ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Кошти на зведення стели виділили депутати фракції Партії регіонів у районній раді. А 8 травня в Мартинівці буде урочисто відкритий пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістів і сквер Перемоги. І тут до доброї справи залучилися мої колеги-депутати.

У районі функціонує Центр реабілітації дітей-інвалідів. На прохання батьків знедолених діточок та з ініціативи керівника фракції ПР у районній раді Володимира Дятлова при Центрі був створений благодійний фонд та проведено благодійний вечір та аукціон, під час якого зібрано 35 тисяч гривень. Ці кошти спрямовуються на вирішення проблем дітей-інвалідів.

Виконуючи Програму Президента України, днями нами було відкрито Дитячий будинок сімейного типу Макогонів. Отже, ще сім дітей району виховуватимуться не в інтернаті, а в затишній родинній атмосфері.

– Незабаром світла пам’ятна дата – 9 Травня…

– Хочу сказати, що про учасників війни влада дбає не до якихось дат, а протягом усього року. Але, на превеликий жаль, рідшають ряди шанованих ветеранів: якщо торік у районі проживало 63 учасники бойових дій, то наразі їх лишилось усього 40 осіб… За кожним ветераном закріплена та чи інша школа району: діти турбуються про стареньких, водночас дізнаючись про героїчні сторінки з життя попередніх поколінь.

Щодо святкування, то цього року також буде проведено традиційний марафон між Прибужанами і Мартинівкою, в якому візьмуть участь школярі, спортсмени районного товариства «Колос» та студенти Аграрного коледжу. У Мартинівці ж відбудуться районні урочисті збори, відкриємо пам’ятник. Крім того, я і мої заступники, а також голова районної ради Іван Бурдін відвідаємо особисто кожного ветерана, привітаємо їх зі святом та вручимо грошову допомоги від держави та депутатів районної ради, а також достойні продуктові набори-подарунки. Кошти на це з власної ініціативи виділив депутат районної ради від Партії регіонів Сергій Білий.

Хочу відзначити на шпальтах обласної газети і добрі серця вже згаданого вище Володимира Дятлова та Віталія Зверова.

Відкриття в Олександрівці пам’ятника ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.
 

– Що в інвестиційному портфелі району?

– Завдяки дуже суттєвій підтримці голови облради Ігоря Сергійовича Дятлова приступаємо до реалізації дуже амбітного проекту з газифікації наших сіл по двох напрямках – Дорошівка – Білоусівка і Яструбинове – Дмитрівка. Втілення цього соціального проекту кошторисом 19 мільйонів гривень дасть змогу газифікувати оселі близько 7 тисяч мешканців Вознесенщини. Плануємо завершити роботи до жовтня цього року.

Серед інших великих інвестиційних проектів назву зведення електростанції на сонячних батареях на території Таборівської сільської ради, висадження горіхового саду на площі 300 гектарів, будівництво заводу з переробки сировини, та відкриття Центру тимчасового утримання нелегалів. У цій установі отримають роботу до 130 чоловік.

Значними є й внутрішні інвестиції виробників регіону. Найбільш потужно розвиваються підприємства, якими керують Олександр Лівік, Володимир Треножкін, Володимир Дятлов, Віталій Зверов, Петро Корж та інші.

– Зважаючи на час нашої розмови, не можу не поцікавитися станом справ на весняному полі.

– Попри те, що внаслідок несприятливих погодних умов у районі вижило лише 28 відсотків площ із озиминою, питання забезпечення продовольчої безпеки з порядку денного ніхто не знімав. На 27 квітня ярими зерновими і зернобобовими культурами вже засіяно 17653 гектари, що становить 69 відсотків до планових завдань. Щодо структури посівів, то ставимо завдання: зернових має бути не менше 55 відсотків, а соняшником засіяно – не більше 18 відсотків загального районного клину.

– Дякую, Олександре Борисовичу, за змістовну бесіду!

Підготував Андрій ТЮРІН
 

Сообщение:

*

НОВОСТИ