Кривоозерщина: економіка, ґрунтована на патріотизмі

Новости, Общество

  28 Июн , 2012

Найвіддаленіший регіон Миколаївщини – то Кривоозерщина. Але це – виключно у географічному сенсі. За багатьма показниками економічного і соціально-культурного розвитку район, що зручно вмостився у міжріччі стрімкого у тих краях Південного Бугу і розміреної річечки Кодими, може дати фору багатьом своїм вісімнадцяти адміністративно-територіальним «братам». У чому феномен такого сталого розвитку і, взагалі, чим живе наразі Кривоозерський район ми запитали в голови райдержадміністрації Людмили Анатоліївни РОЛЬЯН.

– Основу економічного потенціалу нашого регіону, – взяла слово Л.А. Рольян, – складає аграрний сектор, який забезпечує понад 80 відсотків надходження до бюджету району. В переважній більшості сільських рад збережені базові сільськогосподарські підприємства, що позитивно впливає на загальну соціально-економічну ситуацію. Серед аграрних лідерів, що не лише мають достойні виробничі показники, а й усіляко допомагають селу, – ФГ «Добробут» (керівник Іван Васильович Шинкарук), СФГ ім. Мічуріна (Анатолій Васильович Рак), ПСП ім. Горького (Людмила Вікторівна Бабур), ПСП «Дружба» (В’ячеслав Олексійович Березянський), ПОСП «Свобода» (Микола Григорович Берізка). А серед керівників аграрного сектора нової генерації назву Юрія Миколайовича Крохмаля (ФГ «Деметра і К») і Руслана Івановича Лазарєва (ТОВ «Атіс»).

До речі, співпраця влади з нашими сільськими трудівниками є досить плідною, великою мірою завдяки створенню Ради сільгоспвиробників. Разом збираємося, обговорюємо наявні проблеми та шляхи їх вирішення, окреслюємо плани на майбутнє. Очолює цю громадську організацію людина шанована і авторитетна – депутат районної ради, голова профільної комісії з питань АПК І.В. Шинкарук.

– Безумовно, цими гарячими червневими днями в центрі уваги – жнивні справи і клопоти. Чи виявиться вагомим кривоозерський коровай і цього року?

– 20 червня на теренах району офіційно стартували жнива. Більше 60 відсотків ріллі загального клину займають ранні зернові, й вони перезимували добре і задовільно. Попри те, що потому посіви спіткала посуха, є надія вийти у підсумку принаймні на середній показник по врожайності.

– А чи плекаєте надію відродити тваринництво?

– Не тільки плекаємо, а й наповнюємо її конкретними справами. Фермерське господарство «Закревського-2010» спеціалізується на молочному скотарстві. Застосування сучасних технологій дозволяє підприємству не лише впевнено триматися на плаву, а й розвиватися, розширювати обсяги виробництва. Цей приклад гідний наслідування, тож і на території ще двох сільських рад незабаром мають відкритися молочнотоварні ферми.

– Флагманом промисловості району ось уже багато років є ТОВ «Кривоозерська харчосмакова фабрика»…

– Справді, це знане далеко за межами області підприємство невпинно нарощує обсяги виробництва, сповідуючи при цьому принципи соціального партнерства та відповідальності. Керівникові цього товариства депутату обласної ради Михайлові Сергійовичу Скрипніченку притаманна надзвичайно активна громадянська позиція. До всього є діло цій непересічній людині, ба він навіть підтримує футбольні команди району, принагідно очолюючи районну федерацію футболу.

А завдяки залученню інвестицій у липні має розпочати свою роботу елеватор поблизу села Берізки. Інвестор, кіровоградське ПрАТ «Креатив», планує створити до 50 робочих місць.

Близько тридцяти кривоозерців працевлаштовані цього року на підприємстві «Юг-Регіон плюс», що спеціалізується на забої та первинній переробці м’яса. Зазначу, що зиск від вдалого проекту мають як бюджетні установи району – школи, дитсадки, лікарні, що отримують якісну та недорогу продукцію, так і, відповідно, районний бюджет.

Стабільно працюють і комбікормовий завод, і ТОВ «ДЮК», що випускає тверді сири.

– Людмило Анатоліївно, які тенденції щодо розвитку соціальної сфери?

– Можу відповідально заявити: ми і надалі не звернемо з курсу збереження інфраструктури закладів соціально-культурного призначення. Наші сільські трудівники мають отримати соціальні послуги на місці, не виїжджаючи за декілька десятків кілометрів до райцентру. Так, минулого року на виконання цих завдань ми відкрили одразу два фельдшерсько-акушерські пункти – у мікрорайоні Гедвіловому селищної ради і в Кривоозерській сільській раді. А в селі Берізки тамтешній ФАП реорганізований в амбулаторію. Цей лікувальний заклад обладнано всім необхідним устаткуванням, – аж до надсучасної стоматологічної установки. Тож сільські мешканці мають змогу отримати весь спектр медичних послуг. До речі, за словами начальника обласного управління охорони здоров’я С.Г. Хотіної, Березківська амбулаторія – чи не кращий лікувальний заклад сільської місцевості у Миколаївській області.

Загалом у кожному селі району, навіть у найменшому населеному пункті, є або ФАП, або амбулаторія. Мережу медичних закладів, утім, як і загальноосвітніх шкіл і дошкільних навчальних закладів, будь-що намагатимемося зберегти й у подальшому. Адже йдеться насамперед не про цифри бюджету, а про людей, їх добробут і забезпеченість усім необхідним для нормального життя.

З цією ж метою всі заклади системи соціального захисту району розміщені, так би мовити, в одному місці. Це і управління соцзахисту, і Територіальний центр, і кращий в області будинок для проживання одиноких громадян похилого віку.

Відкриття Ленінського НВК.
 

– Відома Кривоозерщина і своїми здобутками на культурній ниві.

– Так, у нас дуже самобутні творчі колективи, талановиті діти, котрі займаються під проводом досвідчених організаторів культмасової роботи. Усвідомлюючи це, на потреби галузі культури з районного бюджету за останні два роки вкладено стільки коштів, скільки й за попередні два десятиліття. Зокрема масштабний ремонт зроблено в районному Будинку культури – перекрито дах, встановлено електроопалення, закуплено музичне обладнання.

На жаль, фінансовий стан місцевих бюджетів не дозволяє утримувати в належному стані сільські осередки культури. Натомість у Багачівці спромоглися довести до ладу Будинок культури, а в Токарівці – відремонтувати сільський клуб.

 

Митрополит Пітирим освячує хрест на в’їзді до Кривого Озера.
 

– Чи тримає районна влада, так би мовити, руку на пульсі життя громади?

– Переконана, що так. Тільки-но обійнявши цю посаду, я запропонувала громадським організаціям і політичним партіям взаємодію на засадах рівності та відкритості. Так, було створено раду старійшин, до складу якої ввійшли колишні керівники Кривоозерського району. Ці шановані люди не лише беруть участь у різноманітних районних заходах, а й допомагають владі корегувати курс відповідно до суспільних інтересів.

Знаходимо порозуміння й з молоддю. Дуже активно діє учнівське самоврядування, а, до прикладу, мала селищна рада відзначатиме цього року 10 років з дня заснування. До речі, під час виїзних прийомів на територіях сільських рад спілкуюсь з молоддю і ставлю прості, здавалося б, запитання: що вам не подобається у вашому рідному селі, що б ви хотіли змінити? Чи знають молоді люди про те, що робиться в країні? Чи вернуться вони в рідне село? Такий діалог дуже цікавий для молоді і корисний для влади.

– Кривоозерці дуже пишаються своєю історією й, мабуть, невипадково мають власні і герб, і прапор, і гімн?

– Авжеж. Ми, представники влади, також намагаємось популяризувати славний кривоозерський край. У різні періоди побачили світ три книжки про район, і невдовзі має вийти ще одне видання. Це все сприяє патріотичному вихованню насамперед молодого покоління. Як і – відкриття пам’ятника євреям, закатованим у роки Великої Вітчизняної війни, пам’ятного знака воїну-афганцю Пугачу в селі Багачівка, меморіала на честь ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Дуже гучно відзначили ми й 60-ліття переселення західних українців на кривоозерські землі. Чимало з цих проектів реалізовані з ініціативи та за кошти депутатів від Партії регіонів.

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ