І тільки пісня…

Культура, Новости

  5 Июл , 2012

Українська народна пісня – душа нашого народу. Бо у всі віки і часи, в радості і горі вона завжди поруч з нами, українцями. І українську націю впізнають у світі завдячуючи саме пісні. Люблять і шанують її і у нас, на Первомайщині. Двадцять років поспіль народний ансамбль «Червона калина» залюбки пропагує українську пісню в нашому регіоні. Як і будь-який колектив, він має свою історію та керівника. До речі, останніх десять років його незмінним керівником є Ольга Попова, закохана у пісню і віддана своїй справі людина.

Семилітнє дівча хвацько вигравало на акордеоні. Всі навкруги дивували: як таке мале могло так швидко перебирати пальчиками по інструменту. «І чого це вони», – ніяково думала маленька Ольга і старанно натискала на клавіші…

Тепер, коли Ольга стала дорослою і розуміється на тонкощах гри на цьому інструменті, вона і сама задається питанням, як можна було навчити дитину грати в такому ранньому віці, та ще й двома руками!?

Ансамбль «Червона калина».
 

– Мені лишень один раз показав мій батько, як грати на інструменті, і у мене відразу все вийшло, – розповідає Ольга Попова. – Не збагну і досі, як усе так миттєво вдалося. З тих пір я і не покидала грати…

Минуло уже багато літ. Та батькову науку Ольга пам’ятає і до сьогодні, бо ж саме він прищепив їй любов до музики, до інструмента. «Мій тато самоучкою був, – пригадує Ольга, – та грав так, що аж за душу брало, причому на різних інструментах! Напевне, його талант передався і мені».

Згодом Ольга закінчить Іллічівську музичну школу та вступить до Тираспольського музичного училища. Навчатиметься по класу акордеону. Свою професійну кар’єру розпочинала в музичній школі, а потім довгий час працювала музичним керівником у Кінецьпільському дитячому садочку. Коли садочок закрили, а це було у важкі дев’яності, Ольга взялася допомагати місцевій школі у проведенні всіляких свят. Уже тоді почала замислюватися, чому в дитячому репертуарі так мало «дитячих» пісень. Зачепило аж за саму душу. І вирішила писати пісні сама. Брала вірші дитячих поетів Анатолія Костецького та Марії Пригари, клала слова на музику – і так почалася її композиторська творчість.

Та діти виросли – розлетілися хто куди, треба було думати про щось нове. І тоді в міському Будинку культури з’явилася посада керівника ансамблю української народної пісні «Червона калина».

Всі, хто ходить до ансамблю, – целюди не просто закохані в пісню, вона стала сенсом їхнього життя. У репертуарі ансамблю різножанрові українські пісні, причому переважно з місцевим колоритом. Є в колективі і своя «берегиня» пісні – це Клавдія Федорівна Прокопенко. Знає жінка силу-силенну пісень, причому в різних варіаціях. Вона наспівує, а Ольга перекладає на ноти. Ось так разом і наповнюють творчу скарбничку Первомайщини народними піснями, обрядами та звичаями. Бо ж хто, як не вони, цим займатиметься? Треба ж для нащадків зберегти красу національної пісні, бо, на жаль, не сильно її жалують у нашій місцині!

До речі, народний колектив української народної пісні «Червона калина» – неодноразовий переможець та лауреат багатьох пісенних конкурсів та фестивалів, визнаний та шанований далеко за межами нашого регіону. Хочеться побажати колективу успіху та низько поклонитися за те, що вони зберігають і вдихають нове життя у старовинну українську пісню.

Наталія КЛИМЕНКО

Сообщение:

*

НОВОСТИ