«Як автотрансінспекція селян без автобуса залишила» («РП» № 34 від 23.08.12 р.)

У цьому критичному матеріалі йшлося про те, як майже три місяці залишаються без прямого автобусного сполучення з обласним центром більше двох з половиною тисяч мешканців Новобузького району. Перевізника позбавили права працювати на цих маршрутах. Журналіст «РП» Тетяна Філіппова провела журналістське розслідування і виявилось, що поновленню маршрутів перешкоджають працівники Територіального управління Головавтотрансінспекції. Але замість дієвої реакції з боку автотранспортників редакція отримала від них лист із погрозами та вимогою вибачитися перед ними. Лист підписав виконуючий обов’язки начальника інспекції В. Чернов.

Така «блискавична» реакція на гостру критичну публікацію, якщо зізнатися, – насправді, рідкість. Що характерно, «відповідь Чемберлена» в редакцію доставив нарочним поштовий кур'єр. Вочевидь, що публікація справді зачепила керівництво Головавтотрансінспекції, так би мовити, «за живе».

Варто зазначити, що відповідь Головавтотрансінспекції міститься на… шести сторінках, а підготовлена вона, як свідчить запис на останній сторінці, якраз співробітником, дії якого і критикувалися у публікації, – начальником відділу ліцензування Юрієм Пилипенком. На шести сторінках убористого тексту він висловлює обурення позицією журналіста, автора статті Тетяни Філіппової, яка «насмілилася» не погодитись із думкою Головавтотрансінспекції. Вірніше сказати, із думкою людини, яка «знає всі закони», – Юрія Петровича Пилипенка. У листі цитуються статті законів та усіляких постанов у такій кількості, що можна заплутатись, але переважна їх більшість жодним чином не стосується ситуації, описаної у матеріалі. Наприклад, Пилипенко звинувачує журналіста у «посяганні на права і свободи людини» (тобто працівників Головавтотрансінспекції) та у «втручанні в особисте життя громадян (треба розуміти, тих самих працівників інспекції), посяганні на їх честь і гідність». Хочеться запитати: до чого це? При чому тут одне до одного, коли йдеться про конфлікт, який безпосередньо торкається інтересів двох з половиною тисяч мешканців сіл Ганнівки та Новохристофорівки Новобузького району?

«Автор» листа не соромиться явно перекручувати факти та ще й погрожує редакції. На шести сторінках, без перебільшення, на журналіста та редакцію виливається «відро бруду»: «журналіст виявила особисту зацікавленість», «виказує неповагу до державного устрою, Указів Президента України, рішень Верхової Ради, постанов Кабінету Міністрів». Наприкінці листа автор погрожує редакції судом, якщо головний редактор «не зобов’яже підлеглого йому журналіста вибачитись перед працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції і про це повідомити на шпальтах «Рідного Прибужжя». І на останок ображена служба, підсилюючи свої погрози, повідомляє, що копію цього листа вона направить до приймальні голови обласної ради. Отакої!

Що ж стосується упередженого ставлення, як вважає транспортний інспектор, то хочемо зазначити, що в нашій редакції будь-який матеріал журналістами готується за принципом максимальної об’єктивності та достовірності. Ми завжди відчуваємо себе трохи суддями, від позиції яких залежать долі людей, тому завжди вислуховуємо всіх учасників життєвої ситуації або конфлікту. Так було і в даному випадку. Журналіст багато разів телефонував на той час начальнику Головавтотрансінспекції Сергію Погрібному, щоб зустрітися і розібратися у ситуації, але останній всіляко уникав ділової розмови на цю тему та затребував письмовий запит. А коли журналіст готова була приїхати вже до нього, то Погрібний грубо обірвав телефонну розмову та кинув слухавку.

Журналістові все ж таки вдалося зібрати в редакції за «круглим столом» підприємця-перевізника Михайла Блінова та представника Головавтотрансінспекції Юрія Пилипенка. Як виявилося, останній якраз був безпосереднім учасником ситуації, що склалася. Тому він, звичайно, захищав честь мундира, мотивуючи тим, що закон на його боці.

Можливо, це й так. Але ж давайте поглянемо на ситуацію з боку реального життя. Якщо ті вимоги та нормативи, які так затято відстоював у редакційному приміщенні державний інспектор Пилипенко, застосувати до будь-якої маршрутки, яка сьогодні працює у нашому регіоні, то переважна більшість з них взагалі не мала б права перевозити пасажирів. За прикладами далеко ходити не треба. Сама Головавтотрансінспекція знаходиться поряд з міжміським автовокзалом. Усе літо щодня звідти відправлялись і зараз відправляються маршрутки у зони відпочинку. Напевне, ці маршрутки повинні працювати у місті, бо таблички з номерами міських маршрутів подекуди просто залишені у салонах. Але це вже інша тема для журналістського розслідування.

Повернемося до першопричини конфлікту. По-перше, ретельні перевірки автомашин перевізника Блінова розпочалися одразу ж після того, як він звернувся до інспекції із законним проханням поновити реєстраційну картку. Йому відмовили. І закрутилося колесо перевірок. Погодьтеся, при бажанні недоліки в будь-якій роботі, особливо на транспорті, завжди можна знайти. Складається враження, що за цим принципом і діяли співробітники транспортної інспекції, прискіпливо перевіряючи автобус Блінова. Розсудіть самі. Підприємцю висловили цілу купу обвинувачень. Наприклад, відсутність медичного і технічного оглядів та «негаражне зберігання автомобіля».

Блінов вважає свій рейс, який офіційно (!) зазначений у документах та у розкладі як Миколаїв – Ганнівка – Миколаїв, оборотним із розривним робочим днем для водія: ввечері водій виїздить з Миколаєва (де проходить усі перевірки) до Ганнівки, де ночує. А вранці вирушає знову до Миколаєва. Головавтотрансінспекція наполягає на тому, що це два різні рейси, а тому перед виїздом з Ганнівки водій повинен відвідати лікаря та механіка.

Медичний та технічний огляди водій проходить у Миколаєві, на це є договір із державним підприємством «Миколаївавтотранссервіс», про що Пилипенку добре відомо. Але ж ні – нехай Блінов витратить кошти, оплатить навчання медсестри та механіка у селі, обладнає обом їм робочі місця у Ганнівці та кожного місяця виплачує зарплату (!). Ось це буде у точній відповідності із законом.

Проте хочеться запитати Пилипенка: а чи буде тоді взагалі існувати такий маршрут? Зрозуміло, чому підприємець не поспішає фактично брати на роботу ще двох працівників: адже це значні витрати, що перевищують увесь його заробіток на маршруті. За один рейс водій перевозить не більше 15 пасажирів. Швидше за все, підприємець змушений просто відмовитися від маршруту, а люди залишаться без зручного прямого рейсу до Миколаєва.

Пилипенко не чув Блінова і тоді, коли перевізник стверджував, що у нього є договір на зберігання автомобіля із власницею подвір'я у селі Ганнівка, де ночує водій. За вимогами інспекції договір повинен бути підписаний із сільським головою, він же визначає місце зберігання автомобіля.

Скажіть, будь-ласка, шановний інспекторе, хто ж буде караулити машину у сільраді, як Ви того вимагаєте від перевізника? Або звідки особисто для Блінова у маленькій Ганнівці з'явиться автостанція? Чи можна вважати розумною таку вимогу?

Чого гріха таїти, самі перевізники визнають, що більшість маршруток у нашій області працює із такими ж «порушеннями», однак інспекція цього ніби не помічає. Для неї найзліснішим порушником раптом став Михайло Блінов. Чого ж тоді 20 років поспіль інспекція цих його порушень не бачила?

У редакції, за присутності журналіста, на запитання Блінова: «Чи були колись нарікання на мою роботу?». Пилипенко відповів: «Не було. Ви працюєте добре». Але ж і після цього «принциповий» інспектор не припинив висловлювати «причіпки».

Михайло Блінов спокійно доводив, що усі вимоги інспекції він старанно виконує, але Пилипенко залишався непохитним.

Що показово, за численними цитуваннями законів та постанов Юрій Пилипенко жодного разу не обмовився про наслідки дій автотрансінспекції: більше двох місяців люди не можуть їздити зручним маршрутом. Мабуть, йому це байдуже. Перевізника, яким люди задоволені та якого підтримує місцева влада обох сіл (про це свідчать звернення сільських голів до обласної влади та численні підписи мешканців), інспектор цілеспрямовано не допускає до роботи, усіляко загострюючи конфлікт та погрожуючи взагалі вигнати його з маршруту. Виникає запитання: «У чиїх це робиться інтересах?». Можна тільки здогадуватися, але напевно не на користь двох з половиною тисяч мешканців сіл Ганнівки та Новохристофорівки.

І на останок. Вважаємо, що керівництво Головавтотрансінспекції перевищило свої повноваження у відношенні до журналіста та газети взагалі. У Законі України «Про інформацію», зокрема, сказано: «Навмисна протидія законній професійній діяльності журналістів та (або) переслідування журналістів за виконання ними професійних обов’язків, за критику, що здійснені посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою, спричиняє кримінальну відповідальність у відповідності із Кримінальним кодексом України».

Тож поки дієвої реакції з боку відповідних інстанцій на оприлюднені журналістом факти не відбулося, і мешканці Ганнівки та Новохристофорівки залишаються без автобусного сполучення з обласним центром, обидві критичні публікації редакція направляє у Міністерство транспорту і зв’язку України, а також обласну прокуратуру на реагування. Хочемо наголосити, що мова йде зовсім не про зведення рахунків між журналістом та транспортним інспектором Юрієм Пилипенком, головне тут – захист інтересів селян. І саме в цьому, щиро зізнаємось Вам, пане Пилипенко, й полягає наша «особиста зацікавленість».

Тетяна ФАБРИКОВА, головний редактор газети «Рідне Прибужжя»

Комментарии:

  1. Гражданин:

    Уважаемая Татьяна! Очень насущная и главное вовремя появилась Ваша статья. Я недавно в этом бизнесе, связанного с перевозкой пассажиров, но при этом неоднократно сталкивался, как с сотрудниками ГАИ по прохождению осмотра медика, механика, а также места гаражирования. Особенно раздражает указанные выше требования со стороны транспортной инспекции. Теперь же получив от Вас такие разъяснения, как камень с души упал. Вы утверждаете, что медика и механика перед выездом проходить не нужно и, что требование инспекции противозаконны. Учитывая, что на меня, как на предпринимателя были составлены раннее сотрудниками инспекции протоколы, и я был подвергнут штрафным санкциям по 1700 грн., то теперь смогу смело обратиться в суд, приложив к иску Вашу статью.С помощью Вашей статьи нашли рычаг борьбы с сотрудниками инспекции.

  2. Анатолий:

    :) Интересно, почему этот остроумный гражданин по должности не представился? Хотя по манере изречения бредового комментария небось сам Юрась или В. Чернов и отозвался :) Стражи порядка :) Давай, давай… беги в суд со статьей!

  3. Юмористам:

    Справедливости ради, постановлением Центрального районного суда г.Николаева от 17.07.2012г. №1423/13403/2012 (судья Прохоров П.А.) действия сотрудников ГАИ при составлении административных протоков в отношении Блинова М.И. за не прохождение водителем передрейсовых проверок медика и проверки механиком техсостояния автобуса, а также гаражирование автобуса вне установленных мест признаны правомерными. В связи с этим, оказывается инспектор транспортной инспекции Ю.П.Пилипенко прав!!!

  4. Зоя:

    Ю.П. Пилипенко будет прав, когда жители сел смогут нормально перемещаться, а предприниматели смогут работать. Если основаня задача в том, чтобы остановить бизнес, а не содействовать его развитию, то Ю.П. точно прав, но нафига тогда он нам нужен?

  5. Леха:

    А вот теперь госпожам гл.редактору и корреспонденту стоит побеспокоится об выполнении вышеуказанного закона “0 информации” и защитить честь и достоинство журналиста и издания в целом в судебном порядке. Ведь закон “О клевете” будет все-равно принят и придется уважаемой Т.Филипповой за очередную конфликтную статью обживать нары. Ведь в суде уже ГАИ должно будет на состязательной основе документально доказывать неправоту изложенных изданием фактов,что, при их действительности ,будет делом очень нелегким. Таким образом, Вы подстрахуете себя от наездов обиженных публикациями героев в последствииa.

Сообщение:

*

НОВОСТИ