Українському селу – нову медицину

Новости

  5 Окт , 2012

Вже багато років поспіль в Україні не вщухають суперечки стосовно доцільності реформ у медичній галузі. Комусь вони до вподоби, хтось не дуже задоволений. Та незважаючи на різні погляди, усі розуміють, що в медичній галузі щось потрібно змінювати, особливо у напрямку поліпшення надання допомоги на селі. Як проходить сьогодні реформування медицини, ми поцікавилися у головного лікаря Первомайської районної лікарні Віктора ГОТКИ.

Що таке реформа в медицині?

Це той же ремонт. У медицині сьогодні відбуваються глибинні реформи, тобто проходить капітальний ремонт. Фактично будується нова система охорони здоров’я. Ціль такого «ремонту» – це підвищення ефективності надання медичної допомоги, у першу чергу, сільському населенню. Підвищення якості полягає не тільки у медичному обладнанні, а й у наближенні лікарської, тобто кваліфікованої медичної допомоги до людей.
 

Віктор ГОТКА.
 

Перший етап реформи медичної галузі розпочався ще в 2010 році, зокрема реформування первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), до якої входять фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії, дільничні та районні лікарні. Другий етап реформи стартував уже в цьому році і триватиме до кінця 2012-го. Саме за цей період буде видозмінена вторинна медико-санітарна допомога на рівні центральних районних та міських лікарень. А третій етап, що розпочнеться у 2013-му, має на меті реформувати обласні лікувально-профілактичні заклади.

– Ні для кого не є секретом, – говорить головний лікар Первомайської районної лікарні Віктор Готка, – що саме надання первинної медичної допомоги сільському населенню страждає більш за усе. На те є низка як об’єктивних, так і суб’єктивних причини. По-перше, умови праці та проживання в сільській місцевості далеко не завжди задовольняють фахівців, по-друге – низький рівень заробітної плати, а по-третє – ніякої тобі перспективи. Тому лікар на селі – на вагу золота. До всього ж, молоді фахівці не охоче їдуть на село. Тож і виникає ситуація, коли жителям сіл немає до кого своєчасно звернутися, аби отримати бодай елементарне: обстеження, огляд, пораду та лікування. Тобто сьогодні, – резюмував головний лікар, – потрібно працювати над вдосконаленням усієї системи охорони здоров’я. А створення центрів ПМСД на даний час є одним із найголовніших напрямків реформи. Безумовно, це потребує чіткого усвідомлення особливостей і типових рис цього закладу. Власне, з часом усе стане на свої місця.

Що ж таке центр ПМСД?

– Центр ПМСД, – розмірковує Віктор Володимирович, – це, передусім, заклад охорони здоров’я, що має керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи. Але, на відміну від, скажімо, лікарні, лікувально-профілактичні підрозділи центру ПМСД – це ФАПи, амбулаторії сімейної медицини, медичні пункти, медичні кабінети.

Планується, що в центрах будуть працювати сімейні лікарі, які зможуть виконувати прості лабораторні обстеження, наприклад, загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на цукор. Таким чином, це надасть змогу більш оперативно визначатися з попереднім діагнозом та виключати зайву, до того ж необґрунтовану подорож до лікарні. Але це не означає, що у разі необхідності хворий не буде направлений сімейним лікарем до вузького спеціаліста, де надаватиметься більш кваліфікована допомога. До речі, лікарі первинної медичної допомоги, згідно з планом забезпечення, будуть мати легкові автомобілі для виїзду на виклики, патронажу, та у разі необхідності зможуть доставити хворого в центр ПМСД або вище визначену лікарню.

Сьогодні в Україні чотири області працюють по пілотному проекту перетворення медицини в нову структуру, що ґрунтується на принципах сімейної медицини. Первомайщина, як, власне, і вся Миколаївщина, хоч і не в складі пілотних, утім процес реформування тут іде повним ходом. І до першого січня 2013 року всі первинно-медичні ланки будуть відокремлені від загальної мережі охорони здоров’я.

Наталія КЛИМЕНКО

Комментарии:

  1. Аноним:

    Але хотілось би зазначити, що нова реформа принисе і скорочення на місцях. Зараз приведу приклад, я проживаю у невеликому селищі Черкаської області, відстань до районної лікарні десь 60 кілометрів. Після реорганізації місцевої лікарні скоротилась кількість персоналу, в звязку з тим, що станіціонар зник.А більшість з тих , хто потрапив під скорочення вже не такі молоді і проблема працевлаштування для них заразстоїть дуже гостро.

Сообщение:

*

НОВОСТИ