Степове іде на рекорд!

Новости, Спорт

  23 Ноя , 2012

Переможцем 20‑го розіграшу Кубка на призи «РП» пам’яті Миколи Баранова стала команда с. Степове Миколаївського району.

Чи добре граютьна селі у футбол?

Саме цим питанням задалися 19 років тому журналісти тоді ще «Радянського Прибужжя» та обласної ради ФСТ «Колос». Про це, власне, йшлося в однойменній замітці в нашій газеті. Відповідь на це зовсім не риторичне запитання мав дати дебютний розіграш Кубка Миколаївської області серед сільських футболістів на призи «РП». Головну мету організатори змагань виклали у згаданій вище публікації: ми хочемо сприяти відродженню сільського футболу. Тож до участі в новому турнірі було запрошено не професіоналів, а тих, хто, цитую, «працює у селі чи райцентрі комбайнером, шофером, тваринником і дуже любить футбол».

Перші футбольні матчі відбулися у неділю, 10 жовтня 1993 року. У боротьбу за почесний кубок ті інші призи від редакції вирушили сімнадцять колективів.

Одна восьма фіналу, чвертьфінал… І ось – вирішальний матч сезону, фінальний поєдинок. До речі, через погодні умови фінал відбувся надто пізно, аж 18 грудня. Того дня на полі Центрального міського стадіону м. Миколаєва зустрілися березанський «Будівельник» і новобузька «Нива». Запекле протистояння не виявило сильнішого ані в основний, ані в додатковий час матчу – 2:2. І лише в серії післяматчевих пенальті фортуна посміхнулася новобужанам. Вони – перший переможець футбольного Кубка на призи «РП».

У поточному році проведено вже 20-й, отже, ювілейний розіграш турніру. Кубок має своїх беззаперечних героїв (це, передусім, команди с. Степового та Баштанки, котрі мають по п’ять вікторій), традиції, вболівальників. Тож можна говорити, що своїх планів організатори змагань досягли. Так вважає й один із засновників Кубка «РП» – голова обласної організації ФСТ «Колос», заслужений працівник фізичної культури і спорту України Володимир Борухов. «За цей час, – згадує Володимир Васильович, – уболівальники побачили чимало самобутніх команд, зокрема із Пересадівки і Доманівки, Баштанки і Радсада, Степового і Нового Бугу. А путівку в дорослий футбол отримало чимало здібних молодих футболістів».

Гра тримала в напрузі і гравців, і вболівальників.
 

На жаль, ось уже понад півтора десятиліття немає поруч з нами одного із натхненників турніру – репортера «РП» Микола Баранова. З 1997 року змагання присвячуються світлій пам’яті про чудову людину і легендарного журналіста. Варто згадати добрим словом і колишнього заступника голови обласної ради ФСТ «Колос» Григорія Петровича Скуртола, котрий доклав чимало зусиль задля розвитку сільського спорту, і в тому числі нашого спільного з «колосовцями»
дітища. Вічна їм пам'ять…

1:0 на користь Єланця

…18 листопада 2012 року, штучне поле Центрального міського стадіону м. Миколаєва. Саме на цій арені відбувся фінал Кубка «РП»-2012. У тому ж, до речі, місці, що і 19 років тому. Цього разу під оплески вболівальників на зелену штучну галявину вийшли команди с. Степове Миколаївського району і «Колоса» (Єланецький район). Якщо степівчани, як зазначалося вище, вже неодноразово пізнавали радість перемог у турнірі, то вихід до фіналу молодої єланецької дружини став своєрідною сенсацією цьогорічного Кубка. Ніколи раніше єланчани не грали у фінальній грі. На шляху до вирішальної гри вони послідовно здолали опір команд Братського, Снігурівського та Казанківського районів. У свою чергу, футболісти Миколаївського району вибили з розіграшу первомайчан, березанців та доманівців.

Команда с. Степове Миколаївського району.
 

Підтримати своїх до Миколаєва приїхали численні вболівальники, з-поміж яких були помічені голова Єланецької райдержадміністрації Андрій Добровольський, його перший заступник Василь Богданцев, заступник голови РДА Ольга Жорова, заступник голови районної ради Сергій Кравчук, Єланецький селищний голова Любов Баденко. Отже, вся влада невеличкого сільського району вирушила до обласного центру, аби повболівати за земляків, лише не було, і то через хворобу, голови районної ради Олега Москаленка. А ось представників влади Миколаївського району – жодного! – на стадіоні так і не дочекалися. Як влучно пожартував очільник ДП «Племрепродуктор «Степове», депутат обласної ради Володимир Погорєлов, мабуть, вельмишановні керманичі так і не спромоглися здолати велику відстань, а саме… дістатися іншого берега Бузького лиману.

Але, якщо серйозно, то саме такі, здавалося б, дрібниці якнайкраще характеризують тих чи інших керівників, їх ставлення до людей села, розуміння (або повне нехтування) їхніх проблем і запитів. То чи варто дивуватися тому, що завдяки батьківському ставленню до сільського спорту саме єланецькі футболісти вийшли до фіналу обласних змагань? Або тому, що в районній першості беруть участь команди від кожної сільської ради, а гравці забезпечені новесенькою спортивною формою й інвентарем? І лише за останні два роки було реконструйовано два стадіони – в селах Водяно-Лориному та Велідарівці. Футболісти району постійно відчувають піклування до себе з боку районної влади та спонсорів, серед яких і депутат обласної ради Юрій Кормишкін.

Тож, можна констатувати, що ще до свистка арбітра фінальної зустрічі Романа Калити Андрій Добровольський та його однодумці забили гол у ворота своїх колег з Миколаївського району.

Усе вирішили досвід і клас

Але повернемося до подій на зеленому полі. Попри очевидну різницю у класі – степівчани є міцними середнячками вищої ліги обласного чемпіонату, а єланецькі футболісти грають у першій лізі – перший тайм пройшов за цілком рівної боротьби, а подеколи територіальною перевагою володіли гості з півночі області. І хтозна-як розвивалися б події надалі, якби не швидкий гол у виконанні підопічних тренера Віктора Журова. Вже на 2-й хвилині зустрічі, коли ще не всі вболівальники встигли зайняти свої місця на трибуні, Руслан Русс вгатив плямистого у верхній кут воріт суперників –1:0 на користь Степового.

Оговтавшись від локальної невдачі, єланецькі гравці все сміливіше почали переходити центр поля. Ось тільки у завершальній стадії атак хлопцям у білій формі бракувало настирливості, а вряди-годи й влучності. Тож на перерву команди пішли за мінімальної переваги степівчан.

Другий тайм пройшов за шаленої підтримки вболівальників, якіпрактично безперервно голосно скандували: «Єланець! Єланець!». Проте сподівання «тіффозі» були фактично перекреслені на 57-й хвилині гри, коли навісом з флангу вдало розпорядився Попелишко: вистрибнувши вище всіх, Микола переправив предмет суперечки футболістів до цілі – 2:0. Подібну комбінацію представники Миколаївського району організували на 68-й хвилині, голом відзначився Роман Мизорнюк. І лише після цього стало зрозуміло, що свого досвідчені степівчани не випустять. Але, до честі єланецьких футболістів, вони боролися до останнього, намагаючись забити бодай гол престижу. Та все марно… Ключовим чинником у цьому протистоянні, як на мене, стали досвід та клас степівської команди. Але в молодого єланецького колективу, й у цьому немає жодних сумнівів, усе попереду!

Отже, перемігши з рахунком 3:0, степівський «Колос» ушосте в історії виборов кубок «РП». Це рекорд нашого турніру! П’ять разів, нагадаю, почесний трофей завойовували футболісти Баштанщини.

Перемогла дружба!

А всі крапки над «і» в цьогорічному розіграші Кубка «РП» розставила церемонія нагородження. Срібні медалі та дипломи під гучні оплески присутніх команді Єланецького району вручили голова обласної організації ФСТ «Колос» Володимир Борухов, його заступник Валерій Запорожець та автор цих рядків. Золоті ж медалі примірили футболісти з Миколаївського району. Їм же по праву дістався красень-кубок.

Тріумфатори: президент Володимир Погорєлов і начальник команди Дмитро Штапенко.
 

Щодо призів від нашої газети, то всі гравці команди Степового, тренери та керівники заохочені річною передплатою на «РП». Крім того, індивідуальні призи отримали кращі гравці у складах своїх команд – Денис Мишко (Миколаївський район) і Михайло Точанський (Єланецький район).

Але, безперечно, головною нагородою для всіх учасників фіналу став чудовий футбольний день, позитивні емоції, а також дружнє спілкування після фінального свистка рефері. Це – саме той випадок, коли перемогла дружба.

Ось імена переможців: О. Медведєв, Д. Мишко, Р. Мизорнюк, К. Ратушний, А. Курятник, В. Барський, О. Задорожнюк, Р. Русс, О. Мищенко, М. Попелишко, С. Бондарюк, І. Савка, Є. Хрипушин, О. Єрмолаєв, С. Гнездюк, С. Мар’євич, М. Ковтун, Д. Солонніков. Головний тренер В.І. Журов, тренер О.Б. Белічко, начальник команди Д.В. Штапенко, президент команди В.Г. Погорєлов.

Варто назвати й склад команди з Єланеччини: М. Кравчук, О. Обрежа, О. Яцишин, С. Ткач, М. Воєнний, М. Райко, С. Улійчук, В. Лисогор, Д. Кухаренко, О. Медведєв, М. Точанський, Р. Кіт, О. Барсуков, О. Ліщук, В. Бурлака. Головний тренер – В. Бурлака, президент команди Л.В. Баденко, віце-президент – О.П. Бойчук, почесний президент команди А.В. Добровольський.

Андрій ТЮРІН
Фото Віктора ЩЕРБИНИ

P.S. Редакція «Рідного Прибужжя» щиро дякує за допомогу в організації фінальної гри депутату Верховної Ради України VII скликання Миколі Васильовичу Жуку.

Сообщение:

*

НОВОСТИ